Рішення

від 06.07.2020 по справі 340/1104/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1104/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

судді Казанчук Г.П. ,

за участю секретаря судового засідання Дигас В.М.

за присутності:

представника позивача Клеветенка А.

представника відповідача Тарасенка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" звернувся до суду з позовною заявою (а.с.112-115), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2155 від 11.10.2019 р.;

- зобов`язати Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією позивача відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії", з 01.04.2018 та коефіцієнтом "зеленого" тарифу з урахуванням введення в експлуатацію Великозаліснянської гідроелектростанції 23.12.2013 року.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року позовну заяву залишено без руху (а.с.108).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.119), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник ТОВ Компанія Гідроенерго зазначає, що технічне переоснащення ГЕС відповідає виду будівельних робіт, що зазначені в п. 16 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406. Тому, через своєчасний не розгляд заяви ТОВ Компанія Гідроенерго відбулось порушення його прав, що було встановлено судовим рішенням Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року. Виконуючи зазначене рішення суду в частині зобов`язання розглянути заяву про встановлення зеленого тарифу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг винесла постанову від 11.10.2019 року №2155, якою відмовлено у задоволенні заяви про встановлення зеленого тарифу через відсутність у Великозаліснянської ГЕС станом на 23.12.2013 року статусу об`єкта електроенергетики через невідповідність тому ІІІ робочого проекту вимогам ДАБ А. 2.2-3-2014 та відсутність декларації про готовність об`єкту. Такі посилання не ґрунтуються на нормах закону, а відтак ТОВ Компанія Гідроенерго просило суд скасувати зазначену постанову та зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити зелений тариф.

13 травня 2019 року представником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі відповідач) до суду надано відзив на позов, в якому зазначено що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, просив суд відмовити в задоволенні позову. Свою позицію пояснює тим, що проектна документація, яка була долучена до заяви про встановлення зеленого тарифу ТОВ Компанія Гідроенерго не відповідала вимогам законодавства, оскільки долучений том ІІІ робочого проекту Капітальний ремонт Велико-Заліснянської ГЕС на р. Смотрич Кам`янець-Подільського району, Хмельницькій області виконаний з порушенням ДБН та є відмінним від тому І робочого проекту. Отже, ненадання оригіналу чи нотаріально завіреної копії томі ІІІ робочого проекту дало підстави стверджувати, що оригіналу не існує, та як наслідок Комісія дійшла висновку, що введений в експлуатацію об`єкт згідно з декларацією від 23.12.2013 року №ХМ14133581251 не являється гідроелектростанцією. Крім того, відповідачем зазначено, що вирішення питання щодо зобов`язання Комісії встановлення зеленого тарифу відноситься до внутрішньої компетенції державного органу (дискреційних повноважень), у зв`язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення вимог адміністративного позову, оскільки суд не може перебирати на себе компетенцію державного органу шляхом зобов`язання вчинити вищевказані дії.

19.05.2020 (вх. №936319) представником ТОВ Компанія Гідроенерго до суду надана відповідь на відзив, в якій зазначено, про безпідставність доводів відповідача про те, що Великозаліснянська ГЕС не являється гідроелектростанцією, оскільки не можливо отримати ліцензію на видобування електричної енергії суб`єкту господарювання без наявності статусу гідроелектростанції. Відповідач видав позивачу ліцензію на право видобування електричної енергії. Під час господарської діяльності позивачем було змінено електрогенеруюче обладнання гідроелектростанції, яка працювала як гідроелектростанція і до проведення відповідних робіт по заміні обладнання. Більш того, перелік документів для отримання ліцензії і для отримання "зеленого" тарифу майже однакові, що взагалі виключає можливість отримання відповідно ліцензії без наявності статусу гідроелектростанції. Враховуючи, дії відповідача щодо внесення змін до ліцензійних умов на виробництво електричної енергії та видачі нової ліцензії на видобуток електроенергії, доводи відповідача про відсутність у об`єкта статусу гідроелектростанції є суперечливими, оскільки отримати ліцензію на видобуток елетроенергії може лише зареєстрована гідроелектростанція.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію обставинами зазначеними у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях по суті справи.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року відмовлено у залишенні частини позовних вимог без розгляду та у закритті провадження щодо частини позовних вимог.

Заслухавши думку сторін по справі, розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що ТОВ Компанія Гідроенерго (надалі позивач) є учасниками оптового ринку електричної енергії України, що підтверджується Ліцензією Серія АЕ № 575931 (вид діяльності - виробництво електричної енергії), виданої відповідачем на підставі постанови від 11.06.2019 № 1006 (а.с.5-6,8-9 т.ІІ).

Позивач є власником Великозаліснянської гідроелектростанції (ПЕС), яка розташована на річці Смотрич (Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Великозалісся, вул. О. Кобелянської 22а).

Позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі відповідач) із заявою щодо встановлення зеленого на виробництво електричної енергії від 13.02.2018 року (а.с.18 т.І), проте, відповідач у встановлений законодавством строк, не розглянув зазначену заяву.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року у справі №340/273/19 (а.с.10-15 т.І):

- визнана протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не внесення змін до ліцензійних даних ТОВ Компанія Гідроенерго в частині зміни встановленої потужності;

- зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг внести зміни до ліцензійних даних ТОВ Компанія Гідроенерго в частині зміни встановленої потужності згідно заяви ТОВ Компанія Гідроенерго від 27.12.2017 №27/12-2 та поданих до неї документами;

- зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо встановлення ТОВ Компанія Гідроенерго зеленого тарифу на виробництво електричної енергії.

На виконання даного рішення позивач звернувся до відповідача із листом від 17.07.2019 року про розгляд на комісії встановлення величини зеленого тарифу згідно декларації введення в експлуатацію Великозаліснянської ГЕС .

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.10.2019 року №2155 відмовлено ТОВ Компанія Гідроенерго у встановленні зеленого тарифу на електричну енергію, вироблену на Великозаліснінській ГЕС (надалі спірна постанова, а.с.8-9 т.І).

Отже, правомірність винесення спірної постанови та зобов`язання встановити зелений тариф є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування спірної постанови, суд зазначає наступне.

ТОВ Компанія Гідроенерго є власником Великозаліснянської гідроелектростанції (ГЕС), яка розташована на річці Смотрич (Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Великозалісся, вул. О. Кобелянської 22а).

На час Ліцензії Серія АЕ № 575931, на виробництво електричної енергії позивачем заявлена потужність Великозаліснянської гідроелектростанції 185кВт, що підтверджено документами, які подавались позивачем до заяви про тримання ліцензії.

В подальшому позивачем придбано нове гідротехнічне обладнання (гідротурбіна поворотно-лопатева з фіксованими лопатками ZD680-LH-80 потужністю 88,9 кВт та генератор АИР АИР31588 (90/750) потужністю 90 кВт), яке змонтоване на ГЕС у 2017 році.

Після проведення переоснащення гідроелектростанції, позивачем подані документи відповідачу про внесення змін до ліцензійних даних ТОВ Компанія Гідроенерго в частині зміни (зменшенні) встановленої потужності згідно заяви ТОВ Компанія Гідроенерго від 27.12.2017 №27/12-2.

Позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі відповідач) із заявою щодо встановлення зеленого на виробництво електричної енергії від 13.02.2018 року (а.с.18 т.І), проте, відповідач у встановлений законодавством строк, не розглянув зазначену заяву, що стало підставою для звернення до суду, яким встановлено протиправну бездіяльністю щодо не розгляду даної заяви і зобов`язано розглянути її.

Спірною постановою, яку прийнято, зокрема, в порядку виконання рішення суду від 13.02.2019 року, відповідачем відмовлено позивачу у встановленні зеленого тарифу, оскільки декларація про готовність об`єкта до експлуатації після виконання визначених проектом будівельних робіт зареєстрована 23.12.2013 року за №ХМ143133581251, а договір поставки електрогенеруючого обладнання (генератор та гідротурбіна) укладений 24.02.2014 року та через порушення ДБН А.2.2-32014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , які були допущені при складанні проекту.

Отже, зазначено дві самостійні підстави для відмови у встановленні зеленого тарифу.

Для отримання ліцензії, а також внесення змін до неї, подаються, в частині наявного встановленого електрогенеруючого обладнання документи аналогічні тим, які надаються при встановленні зеленого тарифу. Тобто, як на думку суду, одні й ті ж документи позивача, не можуть бути по різному оцінені відповідачем, в залежності від виду отримання дозвільних документів, таких як ліцензія чи та встановлення зеленого тарифу.

Одним із недоліком документів поданих для отримання "зеленого" тарифу, відповідач зазначає про невідповідність проектної документів робочого проекту через порушення у томі ІІІ ДБН А.2.2-32014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

У відзиві на позові НКРЕКП було зазначено про відсутність нотаріально завіреної копії ІІІ робочого проекту Капітальний ремонт Велико-Заліснянської ГЕС на р. Смотрич Кам`янець-Подільського р-ну, Хмельницької області , оскільки така копія завірена власноручно ТОВ Компанія Гідроенерго .

Суд відхиляє такі доводи відповідача, з огляду на відсутність обов`язку позивачу подавати документи, копії яких нотаріально завірені, а також через відсутність таких доводів у спірній постанові.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Закон України Про ринок електричної енергії визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають"зелені" тарифи.

За визначенням наведеним у статті 1 Закону України Про альтернативні джерела енергії "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Станом на день звернення позивача із заявою про встановлення зеленого тарифу діяв Порядок встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 02.11.2012 №1421, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2012 р. за N 1957/22269 (надалі Порядок №1421).

Згідно пункту 2.1 Порядку №1421 суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання (додаток 1) і такі документи:

пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання (форма власності, установлена потужність та інші характеристики об`єкта електроенергетики);

розрахунок собівартості виробництва електричної енергії на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (додаток 2);

обґрунтування статей та елементів витрат собівартості виробництва електричної енергії на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (копії договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг, довідку про чисельність персоналу, довідку про балансову вартість основних фондів із розбивкою за групами станом на дату подання заяви щодо встановлення "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання);

пояснювальну записку до проекту будівництва об`єктів електроенергетики з використанням альтернативних джерел енергії;

копію зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт, виданих відповідно до вимог Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466;

копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;

копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (або черги будівництва електростанції (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461;

копію кошторисної частини проектної документації будівництва об`єктів електроенергетики з використанням альтернативних джерел енергії;

Заява щодо встановлення "зеленого" тарифу та визначені цим пунктом документи до неї можуть подаватися суб`єктом господарювання одночасно із заявою на видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

Позивачем були надані усі документи згідно зазначеного переліку, проте, відповідач наголошував на відсутності копії зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (або черги будівництва електростанції (пускового комплексу)) до експлуатації (яка повинна була бути, як на його думку складена після проведення відповідних робіт по заміні обладнання) та відсутності належно оформленого (без порушень ДБН) тому ІІІ робочого проекту.

Такі доводи судом відхиляються, з огляду на таке.

ТОВ Компанія Гідроенерго було ініційовано проведення експертно (будівельно-технічного) дослідження з питання про необхідність отримання позивачем декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яке виконане судовим експертом ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРСПЕЦБУДЕКСПЕРТИЗА Хомутенко Д.Г. (експертний висновок №195 від 14.12.2018 р.), і яке було 26.12.2018 р. направлено до НКРЕКП (а.с.59-80 т.ІІ).

Згідно цього висновку, експерт дійшов висновку, що вид будівельних робіт з технічного переоснащення Великозаліснянської мікро ГЕС, а саме заміна існуючого гідроагрегата на гідроагрегат з вертикальною гідротурбіною ZD680-LH-80 і асинхронним генератором в комплекті з системою автоматичного керування, виконаних згідно робочого проекту 1-07.2017-ТП, відповідає типу будівельних робіт, що зазначені в п. 16 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406.

Отже, позивач не мав обов`язку після проведення заміни обладнання, отримувати нову декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки згідно копії декларації про початок виконання будівельних робіт від 12.08.2013 року та копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 23.12.2013 року, будівельні роботи були проведені на Велико-Заліснянській гідроелектростанції (а.с.48-50, 55-59 т.І), при цьому копії Ліцензій Серія АГ №500231, Серія АЕ №57931, про виробництво електричної енергії та постанова від 11.06.2020 року №1006 про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, свідчать про те, що Великозалізнянська гідроелектростанція введена в експлуатацію та відповідно є діючою гідроелектростанцією.

Під час розгляду заяви позивача про встановлення зеленого тарифу від 13.02.2018 року набрав чинність новий Порядок встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 серпня 2019 року N 1817 (надалі Порядок №1817).

Пунктом 2.1 Порядку №1817 (в редакції чинній на час винесення спірного рішення) викладено вимоги щодо заяви про встановлення зеленого тарифу в іншій редакції. Так, для встановлення "зеленого" тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і такі документи:

пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання (форма власності, установлена потужність та інші характеристики об`єкта електроенергетики);

зведений кошторис будівництва об`єкта електроенергетики (вартість генеруючого обладнання, вартість будівельних та пусконалагоджувальних робіт, вартість іншого енергетичного обладнання та споруд, розташованих на об`єкті електроенергетики, що є невід`ємною частиною об`єкта електроенергетики);

копію пояснювальної записки проєкту будівництва об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу));

копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;

копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт, виданих відповідно до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466;

копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461.

У разі відсутності в копії декларації про готовність об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)) відмітки про дату та/або номер її реєстрації суб`єкт господарювання для підтвердження дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики подає до НКРЕКП належним чином підписаний уповноваженою особою лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому зазначається дата та номер реєстрації відповідної декларації;

загальну фотографію об`єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді.

Додатково суб`єкт господарювання має надати копію договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладеного відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії", якщо об`єкт електроенергетики (черга його будівництва (пусковий комплекс)) введений в експлуатацію після 31 грудня 2019 року та виробляє електричну енергію з енергії:

сонячного випромінювання встановленою потужністю, яка більше або дорівнює 1 МВт;

вітру встановленою потужністю, яка більше або дорівнює 5 МВт, або складається з трьох та більше вітроустановок незалежно від встановленої потужності.

Сторінки документів, що додаються до заяви, нумеруються та завіряються підписом керівника суб`єкта господарювання (уповноваженої ним особи).

Заява щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання та визначені цим пунктом документи до неї можуть подаватися суб`єктом господарювання одночасно із заявою на видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

Аналізуючи перелік документів, які вимагається додавати до заяви про встановлення зеленого тарифу, суд зазначає, про те, що суттєвих змін у даному переліку не відбулось, і за своїм змістовим навантаженням перелік документів залишився майже не змінним.

Суд зауважує, що ні Порядком №1421 ні Порядок №1817 не визначено обов`язку подавати до заяви про встановлення зеленого тарифу проектну документацію будівельних робіт щодо заміни робочого устаткування Робочий проект .

Відповідач у спірному рішенні зазначив про невідповідність тому ІІІ робочого проекту вимогам ДБН А.2.2-32014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Перш за все суд зауважує про відсутність повноважень у відповідача давати юридичну чи то технічну оцінку відповідності робочого проекту об`єкту будівництва, оскільки такі такими повноваженнями наділено виключно державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ).

У письмових поясненнях відповідачем зазначено про порушення норми ДБН А.2.2-32014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , яке виразилось у відсутності на сторінках томі ІІІ робочого проекту відповідного колонтитулу, який інформує про проекту організацію, рік виконання проекту, категорія документа, стадія проекту, кількість сторінок, та відсутність шифру проекту та інформації щодо головного інженера проекту, яке є присутнім у томі ІІ (а.с.27-31 т.ІІ).

Судом оглянуто оригінал тому І та ІІІ робочого проекту, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 81-213 т.ІІ).

Так, у томі ІІІ робочого проекту наявна усі не обхідна інформація, яка який інформує про проекту організацію, рік виконання проекту, категорія документа, стадія проекту, кількість сторінок, та відсутність шифру проекту та інформації щодо головного інженера проекту тощо, з відповідними підписами посадових та відповідальних осіб із скріпленими печатками.

Доводи відповідача щодо відсутності документів на підтвердження перебування у позивача саме гідроелектростанції, суд оцінює критично, з огляду на те, що вони не ґрунтуються на об`єктивних даних, таких як наявність у позивача відповідних ліцензій на видобуток електричної енергії та змісту декларацій про початок будівельних робіт та їх завершення, оскільки за правовою та технологічною логікою, не може мати підприємство позивача ліцензію на видобуток електричної енергії без наявності статусу об`єкта як гідроелектростанція.

Такі доводи відповідача, як на думку суду, повністю спростовані фактом винесення постанови відповідачем від 11.06.2019 року №1006 Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ Компанія Гідроенерго (а.с.8-9 т.ІІ), оскільки передуванню встановленню зеленого тарифу підприємство повинно отримати відповідну ліцензію, оскільки діяльність з виробництва електричної енергії суб`єктів господарювання підлягає обов`язковому ліцензуванню, якщо величина встановленої потужності електрогенеруючого обладнання складає 5 МВт та більше.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до Постанови Європейського суду від 09.06.2005 р. у справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського суду від 24.03.2005 року у справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконанням законів. Більш того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

У рішенні у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" (Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine) від 02 грудня 2010 року, заява № 30856/03, ЄСПЛ зазначив, що втручання держави є порушенням ст. 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи кілька, що перелічені у п. 2 ст. 8, не здійснюється "згідно із законом" та не може розглядатись як "необхідне в демократичному суспільстві".

Враховуючи зміст вищеописаного, суд відхиляє доводи відповідача та доходить висновку про скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.10.2019 року №2155 Про відмову у встановленні зеленого тарифу ТОВ Компанія Гідроенерго Великозаліснянська ГЕС як протиправної.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією позивача відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії", з 01.04.2018 та коефіцієнтом "зеленого" тарифу з урахуванням введення в експлуатацію Великозаліснянської гідроелектростанції 23.12.2013 року, суд зазначає наступне.

13.02.2018 позивачем подана заява щодо встановлення зеленого тарифу Великозаліснянській ГЕС (а.с.18 т.І), яка не була своєчасно розглянута відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року у справі №340/273/19 (а.с.10-15 т.І) визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до ліцензійних даних ТОВ Компанія Гідроенерго в частині зміни встановленої потужності та, зокрема, зобов`язано розглянути питання щодо встановлення ТОВ Компанія Гідроенерго зеленого тарифу на виробництво електричної енергії.

Відповідач, виконуючи обов`язок щодо вирішення питання про надання зеленого тарифу та на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року, виніс спірне рішення, висновки щодо протиправності якого описано судом вище. Отже, станом на день розгляду справи по суті, судовими рішенням визнано протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача про встановлення зеленого тарифу, а також наявні висновки суду про протиправність постанов про відмову встановити "зелений" тариф. Отже вимоги ТОВ Компанія Гідроенерго (при поданні ним усіх необхідних документів) щодо отримання зеленого тарифу не вирішено протягом двох років.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії , закріплено, що "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Частиною 10 статті 9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії встановлено, що "зелений" тариф для суб`єктів господарювання, які експлуатують мікро-, міні- або малі гідроелектростанції, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої відповідно мікро-, міні- або малими гідроелектростанціями.

Зокрема, коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої мікрогідроелектростанціями, для об`єктів або його черг / пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.04.2013 по 31.12.2014, встановлюється на рівні: 3,60.

Відповідно до частини 14 статті 9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З огляду на висновок суду про протиправність спірної постанови, вимога позивача про зобов`язання вчинити певні дії є фактично похідною.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний прийняти конктерне рішення і, якщо він його не приймає, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні зеленого тарифу, визначені законом та порядком. Якщо такі умови відсутні, відповідач повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - прийняття рішення про надання зеленого тарифу або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Така позиція повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Так, позивач просить зобов`язати суд встановити зелений тариф з 01.04.2018 року, водночас судовим рішенням можуть лише бути відновлені порушені права позивача, констатація про порушення яких встановлюється у день винесення рішення суду. Судове рішення не може бути застосовано до правовідносин щодо продажу електричної енергії за минулі роки, тобто не може бути ретрансльовано до правовідносин, що мили місце у минулому, оскільки зобов`язання прийняти рішення про встановлення зеленого тарифу пов`язане виключно з визнанням протиправною постановою, яким було встановлено відповідні перешкоди.

Пунктом 1.6 Порядку №1817 передбачено, що рішення щодо встановлення "зелених" тарифів для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств приймаються на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до вимог статей 14 та 16 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Отже, рішення про встановлення "зелених" тарифів може прийти виключно відповідач, при цьому, з огляду на даний спір, на підставі судового рішення.

Правовий акт індивідуальної дії втрачає сили лише після набрання судовим рішенням законної сили, а відтак і зобов`язання вчинити певні дії можуть стосуватись лише періодів, після винесення рішення відповідача про встановлення "зеленого" тарифу, оскільки судовим рішенням не можуть бути замінені дискреційні повноваженні відповідача.

Крім того, не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання визначення коефіцієнту зеленого тарифу, оскільки станом на день розгляду справи в суді не існує спору щодо визначення розміру такого коефіцієнту, а відтак спору в правовій площині у цій частині ще не існує.

Спірне рішення прийняте за заявою позивача від 13.02.2018 року, в якій взагалі відсутнє будь-яке посилання на визначення відповідного коефіцієнту зеленого тарифу, а відтак, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання прийняти рішення про встановлення зеленого тарифу із зазначенням відповідного коефіцієнту знаходиться поза межами заяви позивача щодо встановлення зеленого тарифу від 13.02.2018 року, а відтак не може бути задоволена (а.с.18 т.І).

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача в межах матеріалів даної справи є зобов`язання відповідача встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією згідно заяви ТОВ "Компанія Гідроенерго" від 13 лютого 2018 року.

Згідно пунктом 5 частини статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збору у сумі 4204 гр. (а.с.116), тому на його користь слід стягнути зазначену суму за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року виправлено описку в у вступній та резолютивній частини рішення суду, оскільки під час проголошення судового рішення, судом була допущена описка у році календарної дати звернення позивача із заявою про встановлення "зеленого" тарифу, а відтак повний текс рішення суду, викладений, з урахуванням виправленої описки.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 11.10.2019 року №2155.

Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією згідно заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" від 13 лютого 2018 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" (вул. Радянська, 42 а, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28002, код ЄДРПОУ 36381069) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4204 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 39369133).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України .

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук