Ухвала

від 30.06.2020 по справі 506/17/19

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/17/19

Провадження № 2/506/36/20

У Х В А Л А

про зупинення провадження

30.06.2020 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Новака Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни в режимі відеоконференції з Київським районним судом м.Одеси клопотання представника відповідача про зупинення провадження по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягорлик" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Красноокнянського районного суду Одеської області перебуває зазначена цивільна справа.

Представник відповідача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Київським районним судом м.Одеси, заявив клопотання про зупинення провадження по справі, яке обґрунтоване тим, що у своїй позовній заяві позивач зазначає, що в 2009 році він не заперечував, проти оброблення земельної ділянки відповідачем, про що було досягнуто усної домовленості, однак заперечує факт укладання та підписання договору оренди. За весь час, починаючи з 2009 року, позивач отримував орендну плату за користування земельною ділянкою, що і було останнім підтверджено в судовому засіданні, а також підтверджується матеріалами справи, а саме відомостями про виплату орендної плати за відповідні роки, починаючи з 2009 року. У зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики, ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №145/2047/16-ц про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважала, що для тих ситуацій, коли судами встановлено, що орендодавець не підписував оспорюваний договір, його слід кваліфікувати як неукладений та відмовляти у визнанні недійсним в тому разі, коли наймодавець (орендодавець) отримує орендну плату, визначену в договорі, а наймач (орендар) користується земельною ділянкою із посиланням на пункт 6 статті 3 ЦК України та доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), та не застосовувати в таких випадках частину третю статті 203 та частину першу статті 215 ЦК України. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі №6-48цс15. Крім того, колегія суддів посилалася на те, що справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовної практики у сфері визнання договору оренди земельної ділянки недійсним на тій підставі, що він не підписаний наймодавцем (орендодавцем). Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2019 року справу №145/2047/16-ц прийнято до розгляду. Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування п.6 ст.3 ЦК України у спорах про недійсність договору, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему. Тому, на підставі п.10 ч.1 ст.252, п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України, представник відповідача просив зупинити провадження по даній справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №145/2047/16-ц.

В судовому засіданні позивач просив у задоволенні клопотання представника відповідача відмовити, оскільки, на його думку, обставини даної справи та справи №145/2047/16-ц є різними.

Заслухавши думки учасників справи щодо заявленого клопотання та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається із позовної заяви від 09.01.2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Красноокнянському відділі Одеської регіональної філії ДП Центр земельного кадастру , запис в Державному реєстрі земель від 03.09.2009 року №040952600129. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 3.08 га, яка розташована на території Дубівської сільської ради Окнянського району Одеської області, державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.11.2004 року, серія ЯА №082353. В 2009 році до нього звернулися представники СВК Ягорлик (надалі ТОВ Ягорлик ) із проханням надати вказану земельну ділянку в користування, а так як на той момент він не мав наміру самостійно обробляти землю, тому і не заперечував проти того, що земельна ділянка буде оброблятися відповідачем. При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві, дана домовленість була усною, жодних договорів щодо передачі в оренду земельної ділянки він не укладав та не підписував, строки користування даною земельною ділянкою та строки сплати вони не встановлювали, жодних актів не підписували. На початку 2018 року позивач прийняв рішення про оброблення земельної ділянки власними силами, про що письмово повідомив відповідача листом, в якому просив не здійснювати обробку земельної ділянки, не перешкоджати у її користуванні та повернути їй позивачу. Однак у відповідь отримав лист, в якому зазначено, що відповідач здійснює користування земельною ділянкою відповідно до укладеного (підписаного) із позивачем договору оренди землі, зареєстрованого у Красноокнянському відділі Одеської регіональної філії ДП Центр земельного кадастру , строк дії договору - 20 років. Однак, як стверджує позивач, жодного договору з відповідачем у письмовому вигляді він не підписував, у зв`язку із чим просив суд визнати вищезазначений договір недійсним /а.с. 3-5/;

Відповідно до висновку експерта №19-2866 судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_1 у типовому договорі оренди землі від 19.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та СВК Ягорлик щодо оренди земельної ділянки площею 3,08 га з кадастровим номером 5123181700:01:001:0064, що зареєстрований у Красноокнянському районному відділі Одеської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру , запис в Державному реєстрі земель №040952600129 від 03.09.2009, розміщений зі зворотної сторони останнього аркушу документа, в графі Орендодавець , виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 130-134);

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно до подання позовної заяви він отримував орендну плату від ТОВ Ягорлик .

Ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року у зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №145/2047/16-ц (провадження №61-41245св18) про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.

Як вбачається із відповідної ухвали, за обставинами справи №145/2047/16-ц позивач, як власник двох земельних ділянок, вказував, що жодних договорів оренди він не укладав і не підписував, волевиявлення і наміру на їх укладення не мав, підписи в договорах оренди землі і в актах прийому-передачі земельних ділянок є підробленими та вчинені третіми особами, у зв`язку із чим ОСОБА_1 просив визнати вищезазначені договори недійсними.

При цьому, за висновками експертизи підписи у примірниках договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_1 та СФГ Терра , в графі Орендодавець виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів, не самим ОСОБА_1 , а іншою особою із ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Разом із тим, СФГ Терра стверджував, що протягом всього часу дії договорів оренди, ОСОБА_1 як орендодавець отримував орендну плату, а ставлячи свій підпис у відомостях, не міг не розуміти такої назви відомості як відомість виплати орендної плати за земельні паї , що такі грошові кошти він отримує саме за здані ним в оренду земельні ділянки.

Дослідивши матеріали справи №145/2047/16-ц, за таких обставин, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що для тих ситуацій, коли судами встановлено, що орендодавець не підписував оспорюваний договір, його слід кваліфікувати як неукладений та відмовляти у визнанні недійсним в тому разі, коли наймодавець (орендодавець) отримує орендну плату, визначену в договорі, а наймач (орендар) користується земельною ділянкою із посиланням на пункт 6 статті 3 ЦК України та доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), та не застосовувати в таких випадках частину третю статті 203 та частину першу статті 215 ЦК України. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі №6-48цс15. Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування п.6 ст.3 ЦК України у спорах про недійсність договору, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему /а.с. 53-58/.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2019 року справу №145/2047/16-ц прийнято до розгляду (номер провадження Великої Палати Верховного Суду 14-499цс19) /а.с. 59-61/.

На даний час справа №145/2047/16-ц Великою Палатою Верховного Суду не розглянута.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином враховуючи, що обставини цивільної справи 506/17/19 (провадження 2/506/36/20) подібні до обставин цивільної справи №145/2047/16-ц, перегляд якої здійснюватиметься Великою Палатою Верховного Суду, з метою формування єдиної правозастосовної практики у сфері визнання договору оренди земельної ділянки недійсним на тій підставі, що він не підписаний наймодавцем (орендодавцем), суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №145/2047/16-ц.

Керуючись ст.ст.252, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягорлик" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №145/2047/16-ц.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повну ухвалу суду складено 03 липня 2020 року.

Суддя О. Л. Чеботаренко