Ухвала

від 07.07.2020 по справі 915/1784/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1784/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

за касаційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (повний текст постанови складено 01.11.2019)

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області

до 1. Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області,

2. Київської міської профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу "Єднання",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Коблево Ресорт Маріне",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Єднання"

про визнання незаконним та скасування розпорядження; договору; державних актів на право власності та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2020 провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №915/1784/18 зупинено до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №372/1684/14-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2020 поновлено провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 915/1784/18, призначено її до розгляду на 08.07.2020.

Разом з цим, судом з`ясовано, що ухвалою Касаційного цивільного суду від 17.06.2020 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільну справу №330/1629/18 за позовом виконуючого обов`язки керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Холявка Сергія Миколайовича про визнання незаконним та скасування рішення та зобов`язання повернути земельну ділянку, за касаційною скаргою Холявка Сергія Миколайовича на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року.

Свої висновки Касаційний цивільний суд мотивував тим, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19) зазначила, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу. При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення.

Разом із тим, із змісту вказаної постанови убачається, що вказаний висновок стосується випадків, коли оскаржуються рішення місцевих рад щодо розпорядження землями, які знаходяться поза межами населеного пункту та є землями водного фонду.

Висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильності застосування норм права при наданні земельної ділянки у випадку відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги в межах населеного пункту відсутні.

При цьому колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважила, що відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо розроблення та затвердження проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги в межах населеного пункту не свідчить про фактичну відсутність меж такої смуги.

За таких обставинах одне із головних правових питань, яке належить вирішити суду касаційної інстанції при вирішенні цього цивільного спору по суті - чи є необхідність при наданні земельної ділянки в межах населеного пункту за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення, або необхідно визначати фактичні межі такої смуги, приймаючи до уваги приписи частини шостої статті 88 ВК України, пунктів 6, 10 Порядку щодо урахування містобудівної документації та конкретних умов забудови.

Відтак колегія суддів Касаційного цивільного суду вважала, що існує виключна правова проблема, вирішення якої для забезпечення сталості та єдності судової практики потребує висновків Великої Палати Верховного Суду, оскільки Boni judicis est ampliare justitiam - добрі судові рішення зміцнюють правосуддя, чим забезпечується єдність судової практики.

У даній господарській справі №915/1784/18, що переглядається встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4820982200:09:000:0080 та 4820982200:09:000:0207 входять у межі села Коблево, на момент відчуження вони входили у двох кілометрову зону від урізу води Чорного моря, однак, як визначився апеляційний суд, відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Разом з цим, як вказує у відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 до території, яка на момент прийняття Водного кодексу вже фактично була населеним пунктом, але ще не була офіційно включена до меж села Коблеве, не можуть лише за формальними ознаками (знаходження у двохкілометровій зоні) застосовуватися норми, які встановлено для територій, вільних від забудови.

У відповідності з викладеним, в даному випадку застосовуванню підлягають норми частини 4 статті 88 Водного кодексу (в редакції, яка діяла станом на час прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення оскаржуваного договору), якою було встановлено, що "у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися".

В 2011 році вся курортна зона була офіційно включена до меж села Коблеве.

16 грудня 2014 року Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області було затверджено Генеральний план с. Коблеве (т. 2, а.с.68-322).

Відповідно, схема проектних планувальних обмежень Генерального плану (т.2, а.с. 321-322) передбачає встановлення меж прибережної захисної смуги акваторії Чорного моря в межах пляжної зони, що підтверджується і відповідним висновком Державного агентства водних ресурсів України про погодження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території земель водного фонду та водоохоронних зон Чорного моря на території с. Коблеве Березанського району Миколаївської області (т.3, а.с. 4-6).

За таких обставин, відповідно до наявного у матеріалах справи Генерального плану, станом на день звернення прокурора з позовом спірні земельні ділянки не знаходяться в межах прибережної захисної смуги.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи наведене та зважаючи на предмет, підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження за касаційною скаргою, поданою у справі № 915/1784/18, до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 330/1629/18.

Керуючись статтями 228, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №915/1784/18 зупинити до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №330/1629/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г Мачульський