Постанова

від 06.07.2020 по справі 759/17763/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 759/17763/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/747/2020 Головуючий у суді першої інстанції - Шум Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецінтертранс , ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідністю Спецінтертранс , згідно з яким просив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю Спецінтертранс на його користь вартість матеріального збитку у розмірі 32 293 грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказував, що 06.07.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автобуса марки Богдан , державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки FAWCA6371 , державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.08.2015 року винним у вчиненні вищезазначеної ДТП було визнано водія автобуса марки Богдан , державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно Звіту № 62/07/15 про оцінку вартості збитку нанесено власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 14.07.2015 року, вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу марки FAW CA6371 , державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 31 693 грн. 61 коп.

Також позивач зазначав, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автобуса марки Богдан , державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ СК Україна згідно полісу № АІ/5559278 . Згідно інформації Моторно (транспортного) страхового бюро України, ПрАТ СК Україна припинило своє членство в Бюро та позбавлено ліцензій на укладення договорів страхування. Інформація щодо ліквідації чи визнання банкрутом даної страхової компанії відсутня.

Крім того, як вбачається з постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12.08.2015 року, ОСОБА_1 на час вчинення ДТП працював водієм в ТОВ Спецінтертранс та виконував свої службові обов`язки.

У зв`язку з зазначеним, та посилаючись на положення ст.ст. 1166, 1187, 1172 ЦК України, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просив задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість матеріального збитку в розмірі 32 293 грн. 61 коп. та судовий збір в розмірі 551 грн.20 коп.(а.с. 190-193).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи , просить скасувати оскаржуване рішення та ухвали нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд не розглянув клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі, оскільки наявність альтернативного звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого ОСОБА_2 могло вплинути на розмір суми стягнення оскаржуваним рішенням (а.с. 195-198).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.12.2019 року цивільну справу №759/17763/16-ц повернуто до Святошинського районного суду для усунення недоліків у її оформленні (а.с. 204-205).

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 04.06.2020 справа була передана головуючому судді Оніщуку М.І.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.06.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (213-214 ).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.06.2020 року справу призначено до апеляційного розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду оскаржено лише відповідачем ОСОБА_1 , іншими учасниками справи рішення суду не оскаржено.

При цьому, в апеляційній скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду в частині визначення розміру стягнення майнової шкоди, не оскаржуючи ні факт ДТП, ні свою вину в ньому, ні висновок суду про покладення саме на нього відповідальності за нанесену позивачу майнову шкоду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.07.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса марки Богдан , державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки FAW CA6371 , державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Згідно зі Звітом № 62/07/15 про оцінку вартості збитку нанесено власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 14.07.2015 року, вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу марки FAW CA6371 , державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 31 693 грн. 61 коп.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12.08.2015 рокуОСОБА_1 було визнано винним у вищезазначеній ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з положеннями ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП та обставини цього ДТП, не потребують доказування.

При цьому, як вбачається з постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12.08.2015 року , на час вчинення ДТП ОСОБА_3 працював в ТОВ Спецінтертранс , проте доказів на підтвердження цього до суду першої інстанції надано не було.

Протокольною ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2018 року ОСОБА_3 було залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Вірно встановивши фактичні обставини справи суд, з урахуванням встановлення винної особи та відсутності доказів перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з юридичною особою, поклав відповідальність за заподіяну шкоду позивачу саме на відповідача ОСОБА_1 .

Щодо визначення розміру шкоди, з яким не погоджується відповідач, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи, вбачається, що 24.04.2017 ОСОБА_3 подавав до Святошинського районного суду м. Києва клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до п.п. 2.1. п.2 Розділу IV Товарознавча експертиза Інструкції

про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, до числа основних завдань автотоварознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів, їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.

Проте, розпорядженням Святошинського районного суду міста Києва від 28.07.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку перебуванням суддіна лікарняному пов`язаному з вагітнісю та пологами. Внаслідок цього клопотання відповідача про призначення по справі експертизи не було розглянуте суддею Войтенко Ю.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2017 року справу зареєстровано за суддею Шум Л.М.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.09.2017 року справу прийнято до провадження судді Шум Л.М. та призначено до розгляду.

Разом з тим, 15.12.2017 року набули чинності зміни внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017, 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п.9 Розділу VIII Перехідні положення ЦПК України (в редакцій від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно положень п.2 ч.2 ст. 19 ЦПК України (в редакцій від 03.10.2017) цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (спрощеного або загального).

Ухвалою Святошинського суду м. Києва від 29.01.2018 року постановлено розглядати цивільну справу у загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого засідання.

Отже з наведеного вбачається, що у зв 'язку з передачею справи у провадження іншому судді та внесення змін у ЦПК України, справу було призначено в підготовче судове засідання, тобто фактично відбувся новий розгляд справи.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує питання про призначення експертизи.

Проте, в підготовчих засіданнях 12.04.2018 та 27.02.2019 відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, а відтак суд, з огляду на диспозитівність цивільного судочинства, правомірно прийняв до уваги звіт про оцінку вартості матеріального збитку наданий позивачем.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2019 року відповідач також не порушує питання щодо призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, що позбавляє суд апеляційної інстанції процесуальної можливості вирішення цього питання.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За вказаних обставин, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

При цьому, у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені відповідачем судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають.

Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 197, 367, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецінтертранс , ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

Г.В. Крижанівська