Постанова

від 01.07.2020 по справі 910/8801/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Справа№ 910/8801/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 01.07.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю"380"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 (повний текст рішення складено - 03.12.2019)

у справі № 910/8801/17 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю"380"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 374 492,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю"380" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" (відповідач-2) та просило:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир- Агробудіндустрія" прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" вартість капітального ремонту електродвигуна в розмірі 28 992 грн. 00 коп. та експертизи в розмірі 20 000 грн. 00 коп.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "380" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" вартість компресорної установки в розмірі 325 500 грн.00 коп.

Позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю"380" поставлено позивачу обладнання неналежної якості, а саме, компресор гвинтовий (продуктивність 30,15 м3/хв., робочий тиск 8 бар, потужність двигуна 200кВт), у зв`язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача-1 вартість компресорної установки в розмірі 325 500 грн.

Позовні вимоги до відповідача-2 ґрунтуються на тому, що останнім проведено неякісний ремонт компресора, у зв`язку з чим, позивач просив зобов`язати відповідача-2 повернути прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун, стягнути з відповідача-2 вартість капітального ремонту електродвигуна в розмірі 28 992 грн. та експертизи в розмірі 20 000грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 позов задоволено частково.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" прийнятий на ремонт електродвигун (за актом приймання-передачі майна №1 від 07.07.2016 р. за договором №10/12-2015 від 10.12.2015 р.).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"380" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" 325 500 грн. 00 коп. вартості компресорної установки.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"380" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" 4 882 грн. 50 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги щодо Товариства з обмеженою відповідальністю"380", суд вказав, що відповідачем-1 поставлено установку неналежної якості, яка не може належним чином працювати у даній комплектації, що підтверджується експертним висновком Приазовського державного технічного університету від 10.10.2016

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача-2 вартості ремонту у розмірі 28 992,00 грн. та вартості експертизи у розмірі 20 000,00 грн., суд зазначив, що позивач не надав доказів того, що проведений відповідачем-2 ремонт був неналежної якості та призвів до виходу з ладу обладнання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "380" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/8801/17 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити у повному обсязі та стягнути на користь відповідача-1 витрати на правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що предметом договору на створення науково-технічної продукції №3/16 від 21.09.2016 було не проведення експертизи, а наукові дослідження, навіть без визначення у договорі конкретного об`єкту дослідження. Крім того, вказаний договір не містить переліку питань, які повинні бути поставлені експертам або іншим особам, які проводять дослідження. Скаржник наголошує, що висновок здійснено не експертами, крім того, у висновку зазначено про проведення обстеження електродвигуна, а не компресору.

Апелянт звертає увагу, що з дати поставки компресора покупцю до пред`явлення ним гарантійних зобов`язань пройшло 15 місяців, що свідчить про пред`явлення вимог по гарантійним зобов`язанням за межами гарантійних строків встановлених договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "380" зазначає, що, оскільки позивач у позові не відмовився від договору купівлі-продажу, тому відсутні правові підстави для стягнення сплаченої за товар грошової суми.

Скаржник стверджує, що стягнення суми коштів, без визнання договору розірваним, спричиняє негативні податкові наслідки для відповідача-1, оскільки під час продажу товару товариством було, у відповідності до вимог Податкового кодексу України, нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Вартість товару містила в тому числі ПДВ - 54 250 грн. згідно з накладною №77 від 07.07.2014. У свою чергу, стягнення повної вартості товару в сумі 325 500 грн. позбавляє відповідача-1 оплати, але залишає нараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 20.01.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Узагальнені доводи відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу

27.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити апеляційну скаргу відповідача-1 та скасувати оскаржуване рішення. Відповідач-2 вказує, що висновок Приазовського державного технічного університету від 10.10.2016 не є висновком експерта, тому безпідставно визнаний судом першої інстанції належним доказом.

Пославшись на частину 2 статті 678 Цивільного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" зазначає, що, оскільки позивачем не розірвано договір поставки (куплі-продажу) з відповідачем-1, тому відсутні правові підстави для стягнення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідач-2 стверджує, що позивачем не надано доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" перешкоджало позивачу отримати електродвигун. Відповідно, судом першої інстанції не визначено яке право позивача порушено відповідачем-2 та якими діями.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019 справу № 910/8801/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю"380" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/8801/17 та призначено розгляд справи на 17.02.2020.

27.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" подано клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 17.02.2020, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 призначено справу №910/8801/17 до розгляду в режимі відеоконференції на 17.02.2020 .

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 прийнято справу №910/8801/17 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю"380" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/8801/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В. та справу призначено до розгляду на 25.03.2020. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення відеоконференції 25.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене на 25.03.2020 не відбудеться, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 18.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 розгляд справи №910/8801/17 відкладено на 03.06.2020 , у зв`язку з неможливістю встановлення відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 розгляд справи № 910/8801/17 відкладено на 01.07.2020 у зв`язку з неможливістю встановлення відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Повідомлено відповідача-2, що відеоконференція буде проведена за допомогою програмного забезпечення "Easy Con", який може бути встановлений за веб-посиланням https://easycon.com.ua.

Позиції учасників справи

Представник відповідача-1 в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 01.07.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити у повному обсязі та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 01.07.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" 01.07.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "380" (постачальник) укладено договір поставки №012 (далі - договір поставки).

Згідно з пунктом 1.1 договору поставки постачальник зобов`язується передати у власність покупця компресор гвинтовий, у подальшому товар .

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору поставки загальна сума договору складається із загальної вартості поставленого товару, відповідно до видаткових накладних. Ціна на товар установлюється та зазначається в додатках до даного договору, які є невід`ємною частиною даного договору. Загальна сума даного договору становить 325 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 54 250,00 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 19 727,27 євро згідно з середньозваженого курсу гривні до євро, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України на дату підписання даного договору.

Пунктом 3.10 договору поставки передбачено, що всі роботи по введенню в експлуатацію повинні бути здійснень кваліфікованими фахівцями постачальника з участю фахівців покупця.

Сторони у пунктах 3.11, 3.12 договору поставки визначили, що після введення компресорного обладнання в експлуатацію представники постачальника та покупця складають акт введення в експлуатацію. Спеціаліст постачальника є офіціальним представником постачальника і уповноважений підписувати акт введення обладнання в експлуатацію, який є невід`ємною частиною даного договору. При поставці товару постачальник разом з товаром передає покупцю наступні товаро-супровідні документи: накладну на товар, рахунок, інструкцію по експлуатації.

Постачальник гарантує якість та надійність товару, що поставляється та його відповідальність технічним умовам заводу-виробника (пункт 5.1 договору поставки).

У пунктах 5.4, 5.5 договору поставки визначено, що у випадку виявлення товару неналежної якості та/або кількості, покупець негайно, протягом 1 (одного) робочого дня, повідомляє про таке постачальника. Виклик покупцем компетентного представника постачальника є обов`язковим. Сторони складають акт про невідповідність, в якому зазначаються недоліки та підписується обома сторонами. Датою початку експлуатації товару є дата оформлення представником постачальника акту вводу обладнання в експлуатацію.

Строк гарантії на товар встановлюється 12 (дванадцять) місяців з дати оформлення постачальником акту вводу обладнання в експлуатацію та виконання п. 2.3 даного договору, але не більше 13 (тринадцяти) місяців з дати поставки товару (пункт 5.6.1 договору поставки).

Технічне обслуговування та перевірка компресорного обладнання повинно проводитися у відповідності з вимогами Інструкції з експлуатації, яке входить в комплект поставки товару та відповідно до додатку 3 даного договору (пункт 5.6.4 договору поставки).

На виконання умов договору поставки, Товариство з обмеженою відповідальністю "380" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" компресор за видатковою накладною № 77 від 07.07.2014, а позивач прийняв та оплатив товар.

27.11.2014 компресорна установка введена в експлуатацію, що підтверджується протоколом введення в експлуатацію повітряного компресора (т.1; а.с. 30).

01.12.2014 між ТОВ "Житомир-Агробудіндусгрія" та ТОВ "380" укладено договір №С-019-14 (т. 1, а.с. 81-86), за умовами якого останній зобов`язався здійснювати сервісне обслуговування компресора.

У зв`язку з аварійною зупинкою компресора у жовтні 2015, представниками позивача та відповідача-1 складено акт обстеження електродвигуна 200 кВт (надалі - електродвигун) від 08.10.2015 (т.1, а.с. 55). Відповідно до вказаного акту причиною зупинки електродвигуна, який є основною складовою компресорної установки, являється відсутність змащення підшипника та відсутність контролю температури двигуна, у результаті чого виникло заклинювання підшипника та перенавантаження обмотки статора двигуна, що призвело до виходу його з ладу.

10.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" (підрядник) укладено договір про виконання робіт по ремонту електрообладнання № 10/12-2015 (т.1, а.с. 60-64) (далі - договір № 10/12-2015 від 10.12.2015).

Згідно з пунктом 1.1 договору № 10/12-2015 від 10.12.2015 підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи електрообладнання, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані ремонті роботи.

У пункті 7.1.1 договору № 10/12-2015 від 10.12.2015 передбачено, що підрядник гарантує якість виконаних робіт на електродвигуни, генератори, трансформатори упродовж 12 місяців з дати, вказаної в акті отримання обладнання з ремонту.

Відповідно до акту № 1511 від 30.04.2016 відповідач-2 здійснив капітальний ремонт електродвигуна, а позивач прийняв електродвигун та оплатив ремонтні роботи.

21.06.2016 на компресорній установці відбувся експлуатаційний збій, у зв`язку з чим, компресор був зупинений.

На виконання п. 7.4 договору № 10/12-2015 від 10.12.2015, позивач направив телеграму на адресу ТОВ "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс", в якій повідомив про аварійне зупинення компресору.

07.07.2016 представниками ТОВ "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" та ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" складено акт спільного огляду та дефектування електродвигуна (т. 1, а.с. 41), відповідно до якого виявлені наступні пошкодження: статорна обмотка пошкоджена (наявність оплавлених фрагментів обмотки в корпусі статора); затирання пакету активного заліза статора (з боку натягу); затирання пакету активного заліза ротора; мастило заднього підшипника змінило колір (потемніло); на валу двигуна спрацьовано місце посадки переднього сальника.

07.07.2016 на виконання умов договору № 10/12-2015 від 10.12.2015 ТОВ "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" прийняло електродвигун в гарантійний ремонт, що підтверджується актом приймання-передачі майна № 1 від 07.07.2016 (т. 1, а.с. 40).

13.07.2016 відповідач-2 направив позивачу лист №207, в якому запропонував виконати капітальний ремонт за рахунок ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія", оскільки вихід з ладу електродвигуна відбувся не з вини ТОВ "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс".

18.07.2016 ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" направило ТОВ "380" лист № 762 з проханням здійснити ремонт електродвигуна за рахунок ТОВ "380", у зв`язку з тим, що електродвигун є основною складовою компресора, який знаходиться на сервісному обслуговуванні відповідача-1 та перебуває на гарантійному обслуговуванні останнього.

21.07.2016 на адресу ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" надійшов лист за № 81 від 19.07.2016 від ТОВ "380", в якому останній зазначає, що не приймає та залишає без розгляду прохання ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" про гарантійний ремонт електродвигуна.

Відповідно до пункту 7.4. договору № 1042-2015 від 10.12.2015 у випадку незгоди підрядника здійснити гарантійний ремонт, має бути проведена незалежна експертиза, витрати на яку компенсує винна сторона.

У зв`язку з відмовою відповідачів провести ремонт електродвигуна, позивач 21.09.2016 уклав з Державним вищим учбовим закладом "Приазовський державний технічний університет" договір №3/16 на створення науково-технічної продукції, з метою проведення незалежної експертизи для встановлення причини виходу з ладу електродвигуна.

З експертного висновку Приазовського державною технічного університету від 10.10.2016 вбачається, що В.о. директора ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" Чабаненко Д.Ю., інженер виробничої ділянки "Индустріал-Сервіс" Гуляєв Ю.Г., Заст. головного енергетика ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" Білик С.А. провели обстеження електродвигуна напругою 380/660 В, потужністю - 200 кВт, 2980 об/хв.

За результатами проведеного дослідження спеціалісти дійшли наступний висновків:

1. На підприємстві ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" встановлена компресорна установка без експлуатаційної документації, і як результат - це невідповідність i неможливість спільної експлуатації компресора і даного електродвигуна. В результаті пошуку аналогів компресорної установки по даним параметрам електродвигуна (число оборотів, потужність, діаметр вихідного вала) і продуктивності компресора (30 м куб/хв), встановлено, що в компресорних установках з такими двигунами використовують тільки редукторний привід або модель приводу SURE-FLEX12 (еластична муфта). Невідповідність приводу даного електродвигуна призвело до виходу його з ладу.

2. При огляді пошкодженого електродвигуна немає видимого вигину вала, в результаті якого відбулося затирання заліза статора і ротора. Величина прогину вала електродвигуна, в точці установки підшипника складає 0,05 мм. Вироблення сталі ротора і сталі статора становить мінімум по 1 мм кожного, а ще між ними існує природний зазор до 1 мм. Зміщення ротора по відношенню до його необхідної горизонтальної осі, відбулося на 3 мм і більше. Вигин вала на 0,05 мм не міг привести до затирання сталі статора і ротора. Таке зміщення ротора по відношенню до статора може бути викликано тільки неправильною співвісністю (центровкою) підшипників при ремонті електродвигуна, що і призвело до таких наслідків.

3. Згідно з В.Б. Атабелов "Ремонт трансформаторів і електричних машин", Москва, "Вища школа" 1998, ремонт пошкоджених місць поверхні вала допускається шляхом переточки і зменшення діаметра вала не більше ніж на 4-6%. Цей спосіб небажаний, так як зменшує міцність вала. Зменшення діаметра вала на 5% призводить до зниження міцності вала на 15%, при зменшенні діаметра вала на 10% міцність знижується майже на 30%. У досліджуваному двигуні зменшений діаметр вала під посадку шківа з 85 мм до 65 мм (зменшення діаметра вихідного вала склало більше 20%). Вал електродвигуна в точці установки шківа втратив міцність більше 55%. За даними передбачуваної потужності і числу обертів знайдені аналоги електродвигуна, модель 1LG4317-2FB96-ZL27+AIL, напругою 380 В, 3-х фазний, кількість об/хв - 3 000, потужність 200кВТ, діаметр вихідного валу 85мм, електродвигун - 4А315М2 -УЗ, напруга 380 В, 2980 об/хв, потужність - 200 кВт, діаметр вихідного вала 85 мм.

Номінальний момент електродвигуна з діаметром вала 65 мм відповідає потужності двигуна рівній 90 кВт, відповідно моменти рівні Мном = 30,5 кг м, Мпуск = 76,25 кг м. Згинальний момент, діючий на проточений вал в 2,1 рази перевищує допустиму згинаюче значення.

Таким чином, кожен пуск електродвигуна, зі зменшеним діаметром вала, привів до його вигину. Виміри вала після виходу електродвигуна з ладу показали, що вал зігнутий на 10 мм.

4. Вигин валу і перегрів підшипника привели до зміни повітряного зазору між залізом статора і ротора до їх затирання, і відповідно до перегріву ізоляції обмоток статора, що призвело до короткого замикання в обмотках статора.

5. Компресорна установка такого класу повинна відповідати вимогам якості і сертифікована на відповідність міжнародному стандарту ISO 9001- 2008. що не було виконано.

6. У компресорній установці ALUP SCK 271/8, яка встановлена на підприємстві ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія", встановлений асинхронний електродвигун з ремінним приводом, який не відповідає умові роботи компресорної установки.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач просив стягнути з відповідача-1 вартість компресорної установки в розмірі 325 500 грн., у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю"380" поставило компресор гвинтовий неналежної якості. Також, позивач просив зобов`язати відповідача-2 повернути прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун, стягнути з відповідача-2 вартість капітального ремонту електродвигуна в розмірі 28 992 грн. та експертизи в розмірі 20 000грн., оскільки відповідачем-2 проведено неякісний ремонт компресора.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 позов задоволено частково.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" прийнятий на ремонт електродвигун (за актом приймання-передачі майна №1 від 07.07.2016 р. за договором №10/12-2015 від 10.12.2015).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"380" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" 325 500 грн. 00 коп. вартості компресорної установки.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"380" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" 4 882 грн. 50 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Так, договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю"380", за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.

Пунктом 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом (стаття 673 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Як вказувалось вище, 27.11.2014 компресорна установка була введена в експлуатацію, що підтверджується протоколом введення в експлуатацію повітряного компресора.

У зв`язку з аварійною зупинкою компресора у жовтні 2015, представниками позивача та відповідача-1 складено акт обстеження електродвигуна 200 кВт від 08.10.2015 року. Відповідно до вказаного акту причиною зупинки електродвигуна, який є основною складовою компресорної установки, являється відсутність змащення підшипника та відсутність контролю температури двигуна, у результаті чого виникло заклинювання підшипника та перенавантаження обмотки статора двигуна, що призвело до виходу його з ладу.

Відповідно до акту № 1511 від 30.04.2016 відповідач-2 здійснив капітальний ремонт електродвигуна, а позивач прийняв електродвигун та оплатив ремонтні роботи.

21.06.2016 на компресорній установці відбувся експлуатаційний збій, у зв`язку з чим, компресор був зупинений.

07.07.2016 ТОВ "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" прийняло електродвигун у гарантійний ремонт, що підтверджується актом приймання-передачі майна № 1 від 07.07.2016.

13.07.2016 відповідач-2 направив позивачу лист №207, в якому запропонував виконати капітальний ремонт за рахунок ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія", оскільки вихід з ладу електродвигуна відбувся не з вини ТОВ "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс".

18.07.2016 ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" направило ТОВ "380" лист № 762 з проханням здійснити ремонт електродвигуна за рахунок ТОВ "380", у зв`язку з тим, що електродвигун є основною складовою компресора, який знаходиться на сервісному обслуговуванні відповідача-1 та перебуває на гарантійному обслуговуванні останнього.

21.07.2016 на адресу ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" надійшов лист за №81 від 19.07.2016 від ТОВ "380", в якому останній зазначив, що не приймає та залишає без розгляду прохання ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" про гарантійний ремонт електродвигуна.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач просив стягнути з відповідача-1 вартість компресорної установки в розмірі 325 500 грн. у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю"380" поставило компресор гвинтовий неналежної якості. Також, позивач просив зобов`язати відповідача-2 повернути йому прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун.

Відповідно до частині другій статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Тлумачення пункту 1 частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору.

У статті 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Однак, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила, що позивач не надав докази звернення до відповідача-1 з вимогою про відмову від договору поставки №012 від 22.05.2014 та не повернув постачальнику компресор гвинтовий.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що тільки у разі відмови від договору, покупець, який здійснив оплату товару, має право на повернення сплачених у рахунок оплати товару коштів.

Таким чином, враховуючи те що, позивач не звертався до відповідача-1 з вимогою про відмову від договору поставки №012 від 22.05.2014 та не повернув постачальнику компресор гвинтовий, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "380" вартості компресорної установки в розмірі 325 500 грн. Отже, рішення в цій частині підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції не бере до уваги висновок Приазовського державною технічного університету від 10.10.2016 як доказ у справі, у зв`язку відмовою в задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "380" вартості компресорної установки в розмірі 325 500 грн.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир- Агробудіндустрія" прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун, колегія суддів зазначає наступне.

07.07.2016 ТОВ "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" прийняло електродвигун в гарантійний ремонт, що підтверджується актом приймання-передачі майна № 1 від 07.07.2016. У подальшому електродвигун не було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир- Агробудіндустрія".

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2016 ТОВ "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" звернулось до позивача з листом №295 від 30.11.2016, в якому просило повідомити про прийняте рішення щодо подальших дій стосовно електродвигуна (т. 1; а.с. 24).

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач не надавав відповіді на лист відповідача-2 №295 від 30.11.2016 про повернення електродвигуна та щодо подальших дій стосовно електродвигуна, а також не звертався з вимогою до відповідача-2 про повернення електродвигуна. Проти вказаної обставини не заперечував представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції.

У зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про те, що на час звернення з вимогами до відповідачем-2 про повернення електродвигуна права позивача не були порушені.

Враховуючи вищевказане, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир- Агробудіндустрія" прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог позивача про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир- Агробудіндустрія" прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун слід відмовити. Рішення в цій частині також підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" вартості капітального ремонту електродвигуна в розмірі 28 992 грн. 00 коп. та експертизи в розмірі 20 000 грн. 00 коп., колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вказує, що позивачем не надано доказів того, що проведений відповідачем-2 ремонт був неналежної якості та призвів до виходу з ладу обладнання.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" 28 992,00 грн. вартості ремонту та 20 000,00 грн. вартості експертизи.

Таким чином, на переконання колегії суддів, рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/8801/17 слід скасувати частково та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир- Агробудіндустрія" з урахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові.

Стосовно клопотання скаржника в апеляційній скарзі про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

З матеріалів справи видно, що 28.02.2018 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "380" подав до Господарського суду міста Києва клопотання про розподіл судових витрат, в якому просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката понесені відповідачем-1 у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

09.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "380" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Адвокатський центр" (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг № 09/06-17/380 (далі - договір № 09/06-17/380), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати на належному рівні послуги, вказані у цьому договорі, та передати замовнику результати цих послуг, а замовник погоджується прийняти виконані послуги та виплатити виконавцеві винагороду за їх виконання.

Згідно з п. 1.2 договору № 09/06-17/380 виконавець забезпечує надання замовнику юридичних послуг у вигляді правового обслуговування, що включає: юридичне обслуговування, яке складається з супроводження матеріалів судового оскарження у справі №910/8801/17.

Пунктом 3.1 договору № 09/06-17/380 передбачено, що вартість юридичних послуг, визначених у пункті 1.2 договору визначається у додатках до даного договору.

Додатком 1 Розрахунок за послуги згідно з договором про надання правової допомоги № 09/06-17/380 від 09.06.2017 сторонами узгоджено послуги: 1. первинна консультація клієнта - 1000,00 грн.; 2. аналіз чинного законодавства - 1000 грн.; 3. скадання відзиву та пояснень - 2000 грн.; 4. консультація клієнта з метою роз`яснення правової позиції по справі та перспектив її розгляду - 1000 грн.; 5. аналіз судової практики щодо вирішення аналогічних спорів - 1000 грн.; 6. підготовка клопотань, заяв, інших документів процесуального характеру - 2000 грн.; 7. ознайомлення з матеріалами справи - 500 грн.; 8. участь у судових засіданнях - 1500 грн. Всього - 10000 грн.

Відповідач-1 прийняв надані юридичні послуги та сплатив на користь адвокатського об`єднання грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 89 від 20.06.2017; №486 від 27.02.2018 та актами прийому-передачі виконаних робіт від 27.08.2017, від 09.06.2017.

Підтвердженням того, що Осмоловський Д.Ю. (Голова Адвокатського об`єднання "Адвокатський центр") є адвокат свідчать відомості, що містяться у Єдиному реєстрі адвокатів країни (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4599 від 21.07.2011).

Колегія суддів зазначає, що позивачем не було подано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому відповідачем-1 розмірі, а також відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем-1 підтверджено наявність доказів фактичного перерахування адвокатському об`єднанню коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача-1 на правову допомогу покладаються на позивача 10 000 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/8801/17 підлягає скасуванню частково з прийняттям у справі нового рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"380" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/8801/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/8801/17 скасувати в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир- Агробудіндустрія" прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "380" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" вартість компресорної установки в розмірі 325 500 грн. 00 коп.

В цій частині прийняти нове рішення.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Індустріал-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир- Агробудіндустрія" прийнятий в гарантійний ремонт електродвигун та у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "380" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" вартість компресорної установки в розмірі 325 500 грн. 00 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 10; код ЄДРПОУ 03379632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"380" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; код ЄДРПОУ 38328028) 10 826 (десять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 07 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи №910/8801/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 07.07.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк