Ухвала

від 08.07.2020 по справі 910/2436/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"08" липня 2020 р. Справа№ 910/2436/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Попікової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,

представників сторін:

позивача: Єлєнін С.М.,

відповідача: Кроллау О.В.,

третьої особи: Івашова Г.Л.,

прокуратури: Жовтун Н.Б.,

Київської міської ради: Івашова Г.Л.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой Груп" про відвід суддів Євсікова О.О, Агрикової О.В., Попікової О.В., подану в межах розгляду апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 (повний текст складено 12.06.2018)

у справі № 910/2436/17 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой Груп"

до Комунального підприємства "Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Київська міська державна адміністрація,

про стягнення збитків у сумі 86.610.000,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Євсікова О.О., суддів: Агрикової О.В., Попікової О.В. знаходиться апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 у справі №910/2436/17.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями позивача у зв'язку із запровадженням у державі карантинних заходів.

У судовому засіданні 02.07.2020, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні у справі докази, суд оголосив перерву до 08.07.2020 та запропонував учасникам справи підготуватися до надання у наступному судовому засіданні узагальнених пояснень по суті справи в межах судових дебатів.

У судовому засіданні 02.07.2020 представник позивача сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості колегії суддів не висловлював, відводів не заявляв.

07.07.2020, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой Груп" надійшла заява про відвід суддів Євсікова О.О, Агрикової О.В., Попікової О.В.

Заява мотивована тим, що при розгляді апеляційної скарги 02.07.2020 мали місце обставини, які можуть свідчити про можливі факти суб'єктивності у діях колегії суддів та упереджене ставлення до позивача. Позивач стверджує, що колегія суддів не мала бажання розглядати та надавати оцінку доводам, які наводились позивачем в заперечення на апеляційну скаргу, до пояснень представника позивача ставилася скептично, переривала пояснення, перекручувала та виривала з контексту норми матеріального права, зокрема положення статті 1166 ЦК України, ігнорувала заяви представника позивача з приводу того, що доводи апеляційної скарги не підтверджуються жодними доказами, і у зв'язку з цим не ставила жодного питання скаржнику.

На думку позивача, вищенаведене свідчить про те, що колегія суддів свідомо упереджено ставиться до позивача.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Колегія суддів у складі: головуючого судді Євсікова О.О., суддів: Агрикової О.В., Попікової О.В. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.

Частинами 1 - 2 статті 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено таке.

Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У Регламенті Європейського суду з прав людини закріплено таку норму (правило 74 § 2): "Будь-який суддя, що брав участь у розгляді справи, має право додати до рішення або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з рішенням, або просто констатацію своєї незгоди".

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як зазначалося вище, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Колегія суддів зазначає, що заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявності обставин, з якими закон, зокрема, приписи статей 35, 36 ГПК України, пов`язують наявність підстав для відводу судді. Викладені у заяві про відвід суддів доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями, вчиненими колегією суддів у судовому засіданні 02.07.2020.

При цьому в судовому засіданні 02.07.2020, яке тривало 44 хв (з 10 год 38 хв до 11 год 22 хв), всім представникам учасників справи була надана можливість надати пояснення по суті спору з посиланням на наявні у справі докази в межах, які представники визнали достатніми, обмінятися додатковими коментарями та репліками, звернути окрему увагу суду на певні докази тощо. Під час виступів представників учасників справи будь-яких оцінок позиціям сторін суд не надавав, адже це суперечило б правилам судового процесу.

А отже, твердження заявника щодо упередженості суддів під час розгляду справи є безпідставними і не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.

Відтак, розглянувши заяву від 07.07.2020 про відвід суддів Євсікова О.О, Агрикової О.В., Попікової О.В., поданої в межах розгляду апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 у справі №910/2436/17, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу суддів Євсікова О.О, Агрикової О.В., Попікової О.В. Заява про відвід суддів Євсікова О.О, Агрикової О.В., Попікової О.В. не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності вказаних суддів, і таких обставин судом за наслідками дослідження матеріалів справи не встановлено.

За таких обставин, керуючись ст. 35, 36, 39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстрой Груп" від 07.07.2020 про відвід суддів Євсікова О.О, Агрикової О.В., Попікової О.В. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 08.07.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді О.В. Агрикова

О.В. Попікова