УХВАЛА
14 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/2436/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП",
відповідач - Комунальне підприємство "Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київська міська державна адміністрація,
Прокуратура міста Києва
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 08.07.2020
у складі колегії суддів: Євсікова О.О. (головуючий), Агрикової О.В., Попікової О.В.
у справі №910/2436/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП"
до Комунального підприємства "Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київської міської державної адміністрації
про стягнення збитків у сумі 86 610 000 грн.
ВСТАНОВИВ:
12.08.2020 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" (далі - ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП") звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 11.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №910/2436/17 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/2436/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючої, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2020.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП", предметом касаційного оскарження у справі №910/2436/17 позивачем визначено постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 про часткове задоволення позовних вимог та прийнято у справі №910/2436/17 нове рішення про відмову у позові ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" до Комунального підприємства "Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" про стягнення збитків на суму 86 610 000 грн.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення позивача з касаційною скаргою 12.08.2020), ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви , іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на момент звернення позивача з позовом 15.02.2017), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 - 1 600 грн.
Зважаючи на те, що сума судового збору (1 299 150 грн.), визначена як 1,5% від ціни позову в розмірі 86 610 000 грн. (позовні вимоги з урахуванням їх збільшення відповідно до заяви 17.07.2017), становить більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого законом на 1 січня 2017 календарного року (1 600 грн.), то при зверненні позивача до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача збитків на суму 86 610 000 грн. підлягав сплаті судовий збір в розмірі 240 000 грн.
Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду у серпні 2020 року постанову апеляційного суду 08.07.2020 у справі №910/2436/17 про відмову у стягненні з відповідача збитків на суму 86 610 000 грн., позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 480 000 грн . (240 000 * 200%).
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Питання про відстрочення (розстрочення) судом сплати судового збору чи звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Така правова позиція узгоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.12.2018 у справі №908/4538/15 та в ухвалах від 15.01.2019 у справі №903/182/15 та від 25.03.2019 у справі №904/3994/18.
Відтак, відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони (заявника) розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Верховний Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, водночас, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до закінчення перегляду справи в касаційному порядку, яке обґрунтовано незадовільним майновим станом скаржника, що унеможливлює сплату ним судового збору на момент звернення із касаційною скаргою.
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до закінчення перегляду справи в касаційному порядку, Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище покращиться протягом строку розгляду касаційної скарги та скаржник буде спроможний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за результатами розгляду касаційної скарги по суті.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини перебування скаржника у тяжкому фінансовому стані та відсутність у заявника касаційної скарги коштів для сплати судового збору за її подання, не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, Верховний Суд відмовляє ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №910/2436/17.
Касаційну скаргу подано позивачем на постанову апеляційного суду від 08.07.2020, прийняту по суті спору у справі №910/2436/17, що може бути оскаржена в касаційному порядку в силу пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті , є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні . У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою від 11.08.2020, ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" зазначило, що касаційна скарга на постанову апеляційного суду від 08.07.2020 у справі №910/2436/17 подається на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, у зв`язку з неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та допущеними ним порушеннями норм процесуального права, що за висновком позивача стало підставою для прийняття апеляційним судом незаконного та необґрунтованого рішення про відмову в позові.
Водночас, у порушення вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі, поданій позивачем на постанову апеляційного суду 08.07.2020 у справі №910/2436/17 з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 13, 19 Конституції України, статей 13, 15, 16, 20, 22, 614, 623, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та статей 3, 12 Закону України "Про судову експертизу", не зазначено як підстави (підстав) для касаційного оскарження судового рішення посилання на постанову (-и) Верховного Суду, в якій (-их) викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та (або) не зазначено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Отже, подана ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" касаційна скарга від 11.08.2020 не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми та змісту.
Відповідно до частин другої, п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на таке, касаційна скарга ТОВ "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" від 11.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №910/2436/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків щодо форми та змісту поданої ним касаційної скарги.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №910/2436/17.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" від 11.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №910/2436/17 залишити без руху.
3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП" строк на усунення недоліків касаційної скарги до 30 вересня 2020 року.
4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТРОЙ ГРУП", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Катеринчук Л.Й.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2020 |
Оприлюднено | 15.09.2020 |
Номер документу | 91497780 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні