Ухвала

від 08.07.2020 по справі 540/1749/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1749/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЯ до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановила :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 №№ 0000350522, 0000330522, 0000173307 складені ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі Акту № 5/21-22-05-04/31369141 про результати документальної позапланової виїзної перевірки, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЯ (код 31369141) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 08.01.2020 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 08.01.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом скасування трьох податкових повідомлень-рішень відповідача від 24.02.2020 року: №0000330522 на суму 124543,00 грн., №0000330522 на суму 109986,00 грн. та №0000173307 на суму 510 грн.

Тобто, позивач звернувшись до суду з даним позовом, фактично, вбачає порушення своїх прав трьома рішенням відповідача.

Таким чином, позивачем заявлено три вимоги майнового характеру.

Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з трьома вимогами майнового характеру - судовий збір становить 6306,00 грн. (2102,00 грн. + 2102,00 грн. + 2102,00 грн. = 6306,00 грн.):

- за вимогу про скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0000330522 від 24.02.2020 року на суму 124543,00 грн. - 2102,00 грн.

- за вимогу про скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0000330522 від 24.02.2020 року на суму 109986,00 грн. - 2102,00 грн.

- за вимогу про скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0000173307 від 24.02.2020 року на суму 510 грн. - 2102,00 грн.

Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи судом встановлено, що позивачем надано квитанцію про сплату №73343 від 02.07.2020 року на суму 3518,00 грн.

Таким чином, на даний час сума недоплаченого судового збору становить 2788,00 грн. (6306,00 грн. - 3518,00 грн.=2788,00 грн.).

Окрім зазначеного, приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Також, ч.6 зазначеної статті передбачено, якщо позовна заява подається представником, то в ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана представником підприємства - Доготер О.Г., проте в ній не зазначено повної адреси представника, що є порушенням зазначених вище вимог КАС України.

Окрім зазначеного, відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Згідно ч.7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Проте, до позовної заяви не додано податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0000173307 від 24.02.2020 року.

Позивачем подано клопотання про його витребування, яке в силу зазначеного нижче не відповідає вимогам ст. 80 КАС України.

Частиною 1, 2 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Натомість, позивачем не наведеного жодного обґрунтування, передбаченого ч. 2 ст. 80 КАС України необхідності витребування судом рішення відповідача, в тому числі й не надано доказів вжиття заходів щодо самостійного отримання цього доказу.

У зв`язку з викладеним, позивачу слід обґрунтувати заявлене ним клопотання про витребування доказів відповідно вимог ст. 80 КАС України.

Також з приводу заявлених позовних вимог суд зазначає, що п.п. 4-9 ч. 5 ст. 160 КАС України наведений перелік вимог до позовної заяви, зокрема, в ній має бути: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналогічно у ст.245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналізуючи частину першу статті 5 КАС України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов`язкових умов: безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб`єктом, а саме, суб`єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме, рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб`єкта.

З цього приводу суд зазначає те, що захист прав позивача шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії може відбуватись виключно внаслідок визнання відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними.

За відсутності протиправних рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відсутня одна з необхідних, визначених частиною 1 статті 5 КАС України умов, для судового захисту порушених прав позивача.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.11.2018р. у справі №806/3099/17.

Натомість, в дослідженій позовній заяві позивач не просить визнати протиправними будь-які дії, бездіяльність чи рішення відповідача. Таким чином, відсутність зазначеної складової позову робить неможливим судовий захист прав та інтересів позивача.

Отже, позивач має подати належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням в прохальній частині дій, рішень чи бездіяльності відповідача, які він бажає визнати протиправними.

Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про усунення наступних недоліків:

- подання до суду доказів сплати недоплаченої суми судового збору в розмірі 2788,00 грн.;

- подання до суду належним чином завіреної копії податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0000173307 від 24.02.2020 року на суму 510 грн. або клопотання про витребування такого доказу, складеного відповідно до вимог ст. 80 КАС України;

- подання належним чином оформленої позовної заяви з зазначенням повної адреси представника позивача;

- подання належним чином оформленої позовної заяви (у кількості відповідно кількості учасників справи), в прохальній частині якої зазначити конкретні дії, рішення чи бездіяльність відповідача, які позивач просить визнати протиправними.

Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України.

ухвалила :

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1749/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя О.В. Ковбій