Рішення

від 06.07.2020 по справі 640/6855/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ №640/6855/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Черповоди до Міністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування наказу Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

- ОСОБА_1 ; - Фермерське господарство Хорста ; - ОСОБА_2 ; - ОСОБА_3 ; - ОСОБА_4 ; - ОСОБА_5 ; - ОСОБА_6 ; - ОСОБА_7 ; - ОСОБА_8 ; - ОСОБА_9 ; - ОСОБА_10 ;

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Черповоди (далі також - позивач, ТОВ Черповоди ) з позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, Мін`юст), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11.01.2019 №96/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Ухвалою суду від 26.04.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ Черповоди .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019, а справу №640/6855/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 19.09.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 28.10.2019 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26.11.2019.

Ухвалою суду від 26.11.2019 задоволено клопотання представників позивача та відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме:

- третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ;

- третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фермерське господарство Хорста , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року закрито провадження в даній адміністративній справі в частині визнання протиправним і скасування пункту 2 цього наказу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Черповоди до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 19.01.2019 №96/5 в частині, що стосується скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2017 №33752588, від 08.02.2017 №33752593, від 01.11.2016 № 32141570, від 01.11.2016 №32141521, від 24.09.2016 №31549913, від 05.01.2017 №33349366, від 05.01.2017 №33349368, від 23.12.2016 №33113303, від 01.11.2016 №32141532, від 01.11.2016 №32141590, від 18.11.2016 №32420014, від 04.01.2017 №33332333, від 25.11.2016 №32544619, від 10.04.2017 №34693129, від 25.11.2016 №32544617, від 08.02.2017 №33752603 та від 08.02.2017 №33752606, прийнятих приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько Валентиною Петрівною, а також в частині визнання протиправними та скасування пунктів 3-5 цього наказу.

Зважаючи на викладене, предметом спору наразі є визнання протиправними та скасування пункту 1 оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України та пункту 2 цього наказу в частині, яка стосується скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.11.2017 №33349366 та від 05.01.2017 № 33349368, прийнятих приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального управління Черкаської області Шелудько Валентиною Петрівною.

Звертаючись до суду із вимогою про визнання протиправним і скасування згаданого наказу, позивач виходив з того, що цим наказом на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі також - Комісія) від 09.01.2019 безпідставно у повному обсязі задоволено скаргу адвоката Стамбули В.М. в інтересах ОСОБА_2 та інших від 17.12.2018 та скасовано низку рішень про державну реєстрацію права оренди за Сільськогосподарським виробничим кооперативом Черповоди (далі також - СВК Черповоди ), прийнятих приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько Валентиною Петрівною (далі також - приватний нотаріус Шелудько В.П.).

Так, за результатами розгляду скарги адвоката Стамбули В.М. Комісія дійшла висновків, що:

1) оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом на підставі заяв СВК Черповоди за номерами 20839360, 20839538, 19280806, 19280403, 18690065, 20448532, 20448674, 20199495, 19280112, 19281058, 19533050, 20425777, 19651952, 21784200, 19651730, 20840377, 20840465;

2) до вищевказаних заяв додані договори оренди землі, згідно з якими орендарем є СВК Черповоди і відповідно до умов яких невід`ємною їх частиною є копії державних актів на право власності на земельні ділянки, акти приймання-передачі об`єктів оренди, а також план або схема земельної ділянки в натурі (на місцевості);

3) до заяв за номерами 20839360, 20839538, 19280806, 19280403, 18690065, 20840465,19280112, 19281058, 19533050, 20425777, 19651952, 21784200, 19651730, 20840377, 20840465 не додано актів приймання-передачі об`єктів оренди;

4) до заяв за номерами 20448532 та 20448674 не додано плану або схеми земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акту приймання-передачі земельної ділянки;

5) додані до заяв за номерами 18690065, 20840377 та 20840465 договори оренди не містять істотних умов, таких як строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру.

Стверджуючи про необґрунтованість таких висновків Комісії позивач вказав, що ТОВ Черповоди та СВК Черповоди є пов`язаними особами, здійснюють господарську діяльність на суміжних земельних ділянках на засадах партнерства та добросусідства, мають спільні господарські інтереси. При цьому не всі оскаржувані рішення приватного нотаріуса, про які йшлося в скарзі адвоката Стамбули В.М., стосуються державної реєстрації права оренди на відповідні земельні ділянки за СВК Черповоди , оскільки два з них, а саме рішення від 05.01.2017 №33349366 та від 05.01.2017 №33349368, стосуються державної реєстрації права оренди на земельні ділянки за ТОВ Черповоди .

Так, між ТОВ Черповоди та ОСОБА_1 як власником земельних ділянок з кадастровим №7124389200:02:000:0532 та №7124389200:02:000:0533 укладено договори оренди від 17.05.2013 та від 09.11.2013, на виконання яких між сторонами були вирішені та документально відображені інші питання орендних відносин, зокрема, складені акти приймання-передачі земельних ділянок від 06.10.2013 та від 06.12.2013.

У зв`язку з цим 30.12.2016 ТОВ Черповоди в установленому порядку звернулося до приватного нотаріуса Шелудько В.П як до державного реєстратора із заявами щодо реєстрації права оренди на указані земельні ділянки, яка 05.11.2017 прийняла рішення №33349366 та 05.01.2017 № 33349368 про державну реєстрації за ТОВ Черповоди права оренди земельних ділянок з кадастровим №7124389200:02:000:0532 та №7124389200:02:000:0533.

Відтак висновки Комісії, що всі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті приватним нотаріусом Шелудько В.П., про які йшлося в скарзі адвоката Стамбули В.М., прийняті за заявами СВК Черповоди , не відповідають дійсності.

Також позивач уважає необґрунтованими інші висновки Комісії про порушення приватним нотаріусом Шелудько В.П. вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень, стверджуючи, що прийняті нею рішення, які оскаржувалися в скарзі адвоката Стамбули В.М., є законними.

Скасування оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України законних рішень державного реєстратора про реєстрацію за позивачем відповідного речового права призвело до порушення його права на мирне володіння майном, встановленого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому позивач звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства (рішення у справі Колишній король Греції та інші проти Греції ).

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, стверджуючи про дотримання Комісією установленої законодавством процедури розгляду скарги адвоката Стамбули В.М. та про обґрунтованість висновків Комісії щодо порушення приватним нотаріусом як державним реєстратором вимог законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень про державну реєстрацію за СВК Черповоди права оренди.

Заперечуючи щодо доводів відповідача про правомірність оскаржуваного наказу, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач у відповіді на відзив вказав, що відповідач в установленому порядку не повідомив ТОВ Черповоди як заінтересовану особу про розгляд скарги адвоката Стамбули В.М., що унеможливило його присутність на засіданні Комісії під час розгляду цієї скарги.

Позивач послався на практику Верховного Суду в аналогічній категорії справ, який висловився про те, що неповідомлення про розгляд скарги, зокрема, заінтересованих осіб, не може вважатися формальним порушенням і лише неприбуття належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, допущене Комісією порушення у зв`язку з неповідомленням ТОВ Черповоди про розгляд скарги адвоката Стамбули В.М не є формальним і таке порушення є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.

Також позивач вказав, що не відповідають дійсним обставинами викладені в скарзі доводи адвоката Стамбули В.М. про те, що скаржники не подавали приватному нотаріусу для державної реєстрації договори оренди, оскільки зі змісту висновку Комісією вбачається встановлення факту подання приватному нотаріусу для державної реєстрації заяв договорів оренди земельної ділянки.

До того ж, згідно з доводами позивача, між скаржниками та ТОВ Черповоди і СВК Черповоди існує спір про право, вирішення якого належить до повноважень суду, а не Комісії.

Заслухавши учасників справи, ознайомившись з їхніми письмовими вимогами та запереченнями, оцінивши наявні у матеріалах справи доказами, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 є власниками земельних ділянок, кадастрові номери яких зазначено нижче.

В інтересах указаних громадян адвокат Стамбула В.М. звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 17.12.2018, в якій просив провести перевірку правомірності рішень, прийнятих приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. стосовно державної реєстрації за СВК Черповоди права оренди належних їм земельних ділянок та скасувати ці рішення, а саме:

№

пп Кадастровий номер земельної ділянки ПІБ власника земельної ділянки Індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Дата рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

1 7124389200:02:000:2201 ОСОБА_2 32141532 01.11.2016

2 7124389200:02:000:2202 ОСОБА_3 32420014 18.11.2016

3 7124389200:03:000:0125 ОСОБА_4 33752588 08.02.2017

4 7124389200:03:000:0124 ОСОБА_11 33752593 08.02.2017

5 7124389200:02:000:0452 ОСОБА_5 32141590 01.11.2016

6 7124389200:02:000:0532 7124389200:02:000:0533 ОСОБА_1 33349366 33349368 05.01.2017 05.01.2017

7 7124389200:03:000:0515 7124389200:02:000:0510 ОСОБА_12 33752603 33752606 08.02.2017 08.02.2017

8 7124389200:02:000:0199 ОСОБА_13 31549913 24.09.2016

9 7124389200:02:000:1476 ОСОБА_14 33332333 04.01.2017

10 7124389200:02:000:0373 7124389200:02:000:0385 ОСОБА_8 32141570 32141521 01.11.2016 01.11.2016

11 7124389200:03:000:0185 ОСОБА_9 33113303 23.12.2016

12 124389200:03:000:0097 (1/2) 124389200:03:000:0098 (1/2) ОСОБА_15 32544619 34693129 25.11.2016 10.04.2017

13 124389200:03:000:0098 (1/2) ОСОБА_10 32544617 25.11.2016

Викладені у скарзі вимоги адвокат Стамбула В.М. обґрунтував тим, що скаржники жодних договорів щодо оренди належних їм земельних ділянок не укладали. З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вони дізналися, що протягом 2016-2017 років приватний нотаріус Шелудько В.П. оскаржуваними рішеннями здійснила державну реєстрацію за СВК Черповоди права оренди належних їм земельних ділянок.

Скаргу зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 за №40426-33-18 та передано на розгляд до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

За результатами розгляду скарги адвоката Стамбули В.М. Комісія склала висновок від 09.012019, яким рекомендувала Міністерству юстиції України задовольнити вищевказану скаргу в повному обсязі та скасувати оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті приватним нотаріусом Шелудько В.П., а також тимчасово заблокувати доступ названого приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

На підставі вказаного висновку Міністерство юстиції України видало наказ від 11.01.2019 №96/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень , яким, поміж іншого:

1) задовольнило скаргу адвоката Стамбули В.М. в інтересах ОСОБА_2 та інших від 17.12.2018 у повному обсязі;

2) скасувало рішення приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 08.02.2017 №33752588, від 08.02.2017 №33752593, від 01.11.2016 № 32141570, від 01.11.2016 №32141521, від 24.09.2016 №31549913, від 05.01.2017 №33349366, від 05.01.2017 №33349368, від 23.12.2016 №33113303, від 01.11.2016 №32141532, від 01.11.2016 №32141590, від 18.11.2016 №32420014, від 04.01.2017 №33332333, від 25.11.2016 №32544619, від 10.04.2017 №34693129, від 25.11.2016 №32544617, від 08.02.2017 №33752603 та від 08.02.2017 №33752606.

Не погоджуючись із таким наказом, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові засади та процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127).

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 2 Закону:

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

За змістом частини другої та п`ятої статті 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону державній реєстрації, поміж іншого, підлягають право власності та речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Частиною першою статті 37 Закону визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої указаної статті Закону Міністерство юстиції України розглядає скарги:

- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 Про затвердження Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затверджено однойменний Порядок (далі - Порядок №1128), який визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1128 для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія) положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Таким чином, Комісія з питань розгляду скарги у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України є повноважною щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації і в межах наданих їй повноважень розглянула скаргу адвоката Стамбули В.М.

За змістом пунктів 3 та 4 Порядку №1128 скарга на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта оскарження реєструється у день її надходження суб`єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її особою, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), або її представником. Реєстрація скарги, поданої в електронній формі, здійснюється за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису. Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Згідно з пунктом 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду.

Згідно з приписами пункту 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.

Як встановлено судом, у ході підготовки до розгляду скарги адвоката Стамбули В.М. Комісія, зважаючи на викладені в скарзі доводи, що всі оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 08.02.2017 №33752588, від 08.02.2017 №33752593, від 01.11.2016 №32141570, від 01.11.2016 №32141521, від 24.09.2016 №31549913, від 05.01.2017 №33349366, від 05.01.2017 №33349368, від 23.12.2016 №33113303, від 01.11.2016 №32141532, від 01.11.2016 №32141590, від 18.11.2016 №32420014, від 04.01.2017 № 33332333, від 25.11.2016 №32544619, від 10.04.2017 №34693129, від 25.11.2016 №32544617, від 08.02.2017 №33752603, від 08.02.2017 №33752606, прийняті приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.М. стосуються державної реєстрації права оренди на земельні ділянки СВК Черповоди , тому повідомила його про розгляд скарги.

На підтвердження вказаної обставини відповідачем надано копію листа Міністерства юстиції України від 28.12.2018 №2/40426-33-18/19К.

Копіями листів Міністерства юстиції України від 28.12.2018 відповідно №40426-33-18/19К та №3/40426-33-18/19К також підтверджується повідомлення про розгляд Комісією скарги адвоката Стамбули В.М. та приватного нотаріуса Шелудько В.П.

Так, указаними листами Міністерство юстиції України повідомило адресатів про отримання скарги адвоката Стамбули В.М від 17.12.2018, зазначивши, що повідомлення про розгляд скарги буде опубліковане в рубриці Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (https://minjust.gov.ua/pages/commissions_civil_register) за посиланням з офіційного сайту Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua).

Згідно з листом Державного підприємства Національні інформаційні системи від 04.11.2019 №4446/14.2-11 оголошення про засідання вищевказаної Комісії, на якому розглядалася скарга адвоката Стамбули від 17.12.2018, яке відбулося 09.01.2019, було розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 04.01.2019 о 15:49.

Разом з тим судом встановлено, що оскаржувані рішення приватного нотаріуса Шелудько В.П. від 05.11.2017 №33349366 та від 05.01.2017 № 33349368 стосуються державної реєстрації права оренди на земельні ділянки не за СВК Черповоди , а за ТОВ Черповоди , отже, стосуються прав та інтересів останнього.

Так, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.03.2019 №159294669 вбачається, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про прийняття приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В.П. рішення від 05.01.2017 №33349366 про державну реєстрацію права оренди ТОВ Черповоди земельної ділянки кадастровий №7124389200:02:000:0532, яка належить ОСОБА_1 (договір оренди від 17.05.2013).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.03.2019 №159295893 вбачається , що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про прийняття приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В.П. рішення від 05.01.2017 №33349368 про державну реєстрацію права оренди ТОВ Черповоди земельної ділянки кадастровий №7124389200:02:000:0532, яка належить ОСОБА_1 (договір оренди від 09.11.2013).

Решта рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: від 08.02.2017 №33752588, від 08.02.2017 №33752593, від 01.11.2016 № 32141570, від 01.11.2016 №32141521, від 24.09.2016 №31549913, від 05.01.2017 №33349366, від 05.01.2017 №33349368, від 23.12.2016 №33113303, від 01.11.2016 №32141532, від 01.11.2016 №32141590, від 18.11.2016 №32420014, від 04.01.2017 №33332333, від 25.11.2016 №32544619, від 10.04.2017 №34693129, від 25.11.2016 №32544617, від 08.02.2017 №33752603 та від 08.02.2017 №33752606, прийнятих приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В.П., стосуються прав та інтересів СВК Черповоди , оскільки відповідно до цих рішень за ним зареєстровано право оренди відповідних земельних ділянок.

Таким чином, зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та водночас не заперечувалися учасниками справи.

Водночас судом встановлено, що, незважаючи на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.11.2017 №33349366 та від 05.01.2017 №33349368 стосувалися прав та інтересів ТОВ Черповоди назване товариство в установленому порядку не повідомлене Міністерством юстиції України про розгляд скарги адвоката Стамбули В.М. та не брало участі в розгляді Комісією цієї скарги.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем пункту 9 Порядку №1128 в частині, яка передбачає обов`язкове запрошення для розгляду скарги по суті інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, оскільки з наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей відповідач повинен був встановити та не встановив, що в контексті розгляду скарги адвоката Стамбули В.М. ТОВ Черповоди є заінтересованою особою, яку обов`язково необхідно було повідомити, але не повідомив про розгляд цієї скарги Комісією.

В постанові від 06.07.2018 у справі №826/3442/17 Верховний Суд вказує, що використання прислівника обов`язково свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.

Таким чином Комісія, розглянувши скаргу адвоката Стамбули В.М., зокрема, в частині, що стосується рішення приватного нотаріуса Шелудько В.П. від 05.11.2017 №33349366 та від 05.01.2017 №33349368 про державну реєстрацію за ТОВ Черповоди права оренди земельної ділянки, без участі вказаного товариства, порушила гарантоване законодавством його право взяти участь у цьому засіданні, з тим, щоб його пояснення щодо оскаржуваних рішень, які стосуються його прав та інтересів, були прийняті та враховані.

Позбавлення позивача можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його прав та інтересів, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України в частині, що стосується скасування рішень приватного нотаріуса Шелудько В.П. від 05.11.2017 №33349366 та від 05.01.2017 № 33349368.

Такий висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.07.2018 у справі №826/3442/17.

Встановлення судом вказаного вище порушення є достатнім для визнання протиправним і скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 11.01.2019 №96/5 в частині, яка стосується скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.11.2017 №33349366 та від 05.01.2017 № 33349368, прийнятих приватним нотаріусом Шелудько В.П.

За таких обставин суд також дійшов висновку, що Міністерство юстиції України необґрунтовано задовольнило скаргу адвоката Стамбули В.М. у повному обсязі, що відображено в пункті 1 оскаржуваного наказу, у зв`язку з чим цей пункт є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд не вважає за доцільне оцінювати решту доводів позивача, якими він обґрунтовує свої вимоги про протиправність вищевказаного наказу Міністерства юстиції України в оскаржуваній частині, що пояснюється таким.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Судом також враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірність свого рішення в оскаржуваній частині.

Ураховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розраховуючи розмір судового збору, що підлягає відшкодуванню позивачу, суд виходить із такого.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач, який в цілому оскаржував наказ Міністерства юстиції України від 11.01.2019 №965, що складався із п`яти пунктів, сплатив судовий збір в розмірі 1 921,00 грн., що підтверджується квитанцією від 12.04.2019 №39.

У зв`язку із закриттям ухвало суду від 06.07.2020 провадження у справі в частині позовних вимог предметом спору залишилося визнання протиправним і скасування пунктів 1 наказу Міністерства юстиції України від 19.01.2019 №96/5 та 2 цього наказу в частині, яка стосується скасування 2 із 17 рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію права оренди за позивачем.

Ураховуючи викладене та задоволення позовних вимог, що підлягали розгляду судом, судовий збір, який необхідно відшкодувати позивачу складає 429,40 грн., який обраховано таким чином:

1 921,00 грн. - розмір сплаченого судового збору;

1 921,00 грн : 5 = 384,20 грн. - судовий збір за оскарження кожного пункту наказу Мін`юсту;

384,20 грн - відшкодування судового збору у зв`язку із задоволенням вимоги позивача про визнання протиправним і скасування пункту 1 наказу Мін`юсту;

45,20 грн. - відшкодування судового збору у зв`язку із задоволенням вимоги позивача про визнання протиправним і скасування пункту 2 наказу Мін`юсту в частині, яка стосується 2 із 17 рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію права оренди за позивачем (384,20 грн. : 17 рішень про державну реєстрацію х 2 рішення про державну реєстрацію = 45,20 грн.)

384,20 грн. + 45,20 грн. = 429,40 грн. - відшкодування судового збору у зв`язку із задоволенням вимог позивача про визнання протиправним і скасування пункту 1 наказу Мін`юсту та пункту 2 2 цього наказу у відповідній частині.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Черповоди до Міністерства юстиції України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 11.01.2019 №96/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень .

Визнати протиправним і скасувати пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 11.01.2019 №96/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень в частині, яка стосується скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.11.2017 №33349366 та від 05.01.2017 № 33349368, прийнятих приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального управління Черкаської області Шелудько Валентиною Петрівною.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Черповоди (20370, Черкаська область, Уманський район, село Черповоди, вул. Ринкова, 1, код ЄДРПОУ 36781270) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір у розмір 429,40 грн. (чотириста двадцять дев`ять гривень 40 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко