ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/13426/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІЗУНОВПРЕС до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
27 грудня 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІЗУНОВПРЕС (далі по тексту - ТОВ ЛІЗУНОВПРЕС ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року адміністративний позов ТОВ ЛІЗУНОВПРЕС до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 27 травня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 4901002031819/, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області відправлена 22 травня 2020 року) відповідач ГУ Держпраці у Дніпропетровській області оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:
- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить одночасно позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.
Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.
Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як видно із матеріалів адміністративної справи, позивачем ТОВ ЛІЗУНОВПРЕС заявлено фактично дві позовні вимоги: одна позовна вимога немайнового характеру та одна позовна вимога майнового характеру.
Частиною 3 статті 6 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайнових характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Що стосується обчислення ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою зазначаю наступне.
Отже, як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач ТОВ ЛІЗУНОВПРЕС оскаржує припис ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № ДН2919/1862/АВ/П від 06.11.2019 року про усунення виявлених порушень.
Таким чином, звернена до суду вимога про визнання дій відповідача неправомірними, свідчить про подання позову із вимогою немайнового характеру.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ТОВ ЛІЗУНОВПРЕС звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 грудня 2019 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018 року № 2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 27 грудня 2019 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1921 грн.
При цьому позивачем ТОВ ЛІЗУНОВПРЕС , як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично одна позовна вимога немайнового характеру.
Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області до суду першої інстанції подано 22 травня 2020 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 4901002031819/.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 2881 грн. 50 коп. (1921 грн. х 150% ).
Що стосується обчислення ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовні вимоги майнового характеру, який подано юридичною особою зазначаю наступне.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач ТОВ ЛІЗУНОВПРЕС оскаржує постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № ДН2919/1862/АВ/ТД-ФС від 27.11.2019 року про накладення штрафу.
Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 27 грудня 2019 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1921 грн. і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 19210 грн. (1921 грн. х 10).
Ціна позову (розмір майнових вимог позивача ТОВ ЛІЗУНОВПРЕС ), відповідно до адміністративного позову та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, становить 250380 грн., а 1,5 відсотка ціни позову - 3755 грн. 70 коп. (250380 грн. х 1,5%).
Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 3755 грн. 70 коп.
З огляду на вищевикладене, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 5633 грн. 55 коп. (3755 грн. 70 коп. х 150%).
З огляду на вказане, загальна сума судового збору становить: 8515 грн. 05 коп., з яких: 2881 грн. 50 коп. - судовий збір за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою та 5633 грн. 55 коп. - судовий збір за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.
При цьому, з огляду на зміни, внесені в Закон України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, органи Державної фіскальної служби не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинна сплачувати судовий збір.
Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області судового збору.
Отже, скаржнику ГУ Держпраці у Дніпропетровській області за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить одночасно позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою необхідно сплатити судовий збір в загальному розмірі 8515 грн. 05 коп. та надати Третьому апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.
Судовий збір скаржнику ГУ Держпраці у Дніпропетровській області необхідно сплатити на зазначені реквізити:
- дата документа;
- отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;
- код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004;
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином:
службовий код (знак): « *» (зірочка); розділовий знак « ;» (крапка з комою); код ознаки судового збору « 101» ; розділовий знак « ;» (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак « ;» (крапка з комою); роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: «Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу), на рішення від
Отже, апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області залишити без руху, надавши скаржнику ГУ Держпраці у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон від 30.03.2020 № 540-IX), пунктом 9 якого внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 11.05.2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 року № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 22.05.2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 22.05.2020 року по 22.06.2020 року на всій території України, із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовжено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України до зазначеної постанови № 392 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 31.07.2020 року.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІЗУНОВПРЕС до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати скаржнику Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.С. Прокопчук
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2020 |
Оприлюднено | 10.07.2020 |
Номер документу | 90260819 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Горбалінський Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні