Ухвала

від 07.07.2020 по справі 947/18443/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18443/20

Провадження № 1-кс/947/9854/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160480001858 від 01.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.07.2020 на адресу Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява громадянина ОСОБА_5 , щодо вчинення шахрайських дій, рядом невстановлених осіб, відносно об`єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично перебуває у статусі спадкової маси за заповітом ОСОБА_6 (РН1427).

В подальшому встановлено, 15.10.2017 громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, залишивши після себе Заповіт від 21.08.2017 року, відповідно до змісту якого, все її майно заповідано громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний Заповіт було належним чином завірено нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та внесено відповідний запис в реєстру вчинення нотаріальних дій за №1427.

Так, після смерті громадянки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_5 особисто звернувся до Третьої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про відкриття спадкової справи та подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Вказану заяву було належним чином прийнято та повідомлено йому про те, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за Законом останньому громадянину необхідно надати повний пакет передбачених законодавством документів, а саме: Довідку про склад сім`ї громадянки ОСОБА_6 та документи, що фактично підтверджують факт належності громадянці ОСОБА_8 саме цього прізвища, оскільки в свідоцтві про смерть громадянки ОСОБА_8 було помилково зазначено, що вона ОСОБА_9 . Додатково встановлено, що при житті в громадянки ОСОБА_6 22.11.2017 фактично не було жодних правовстановлюючих документів на будинок, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично належав їй та в якому вона проживала при житті. Така ситуація склалася у зв`язку з тим, що вказаний будинок на праві приватної власності належав її бабусі ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (вказаний факт підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим ОГЖУ 15.04.1952 та Висновком про реєстрацію домоволодіння за вищевказаною адресою, а також офіційною відповіддю КП «БТІ» ОМР, де фактично і перебувають оригінали вищевказаних документів). Крім того, у вказаних правовстановлюючих документах прізвище бабусі ОСОБА_6 значиться як ОСОБА_12 , так само як і в ряді інших правовстановлюючих документів, в тому числі відповіді Державного архіву Одеської області від 03.09.2018; витягу з книги реєстрації актів про народження, відповідно до якої громадянка ОСОБА_8 є матір`ю ОСОБА_11 , яка в свою чергу фактично є матір`ю ОСОБА_6 .

Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стала власницею будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Заповіту, складного громадянкою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого, після смерті останньої, все її майно (будинок за адресою: АДРЕСА_1 ) було заповідано громадянці ОСОБА_6 . За вказаним фактом було відкрито спадкову справу №686/90 до майна померлої від 05.03.1990 року, справа №24.08.1990 року, проте, у зв`язку з помилкою у свідоцтві про смерть НОМЕР_1 у прізвищі померлої (а саме: ОСОБА_13 замість ОСОБА_12 ). Саме у зв`язку з такими технічними помилками, при житті ОСОБА_6 не змогла закінчити процес успадкування за всіма необхідними документами майна ОСОБА_8 .

Так, після смерті ОСОБА_6 , громадянином ОСОБА_5 було отримано повторне свідоцтво про смерть громадянки ОСОБА_8 № НОМЕР_2 , з усіма необхідними виправленнями, що підтверджується Актом запису з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, що надало фактичну можливість вступити у право успадкування будинку за адресою: АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_6 , факт чого мав надати можливість громадянину ОСОБА_5 вступити у право на спадщину після смерті ОСОБА_6 .

В подальшому, в органі самоорганізації населення «Дмитріївка» в м. Одесі 17.11.2017 громадянином ОСОБА_5 було отримано довідку про склад сім`ї №915 щодо проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 , яку було видано для пред`явлення нотаріусу. Так, відповідно до вказаної довідки, за вищевказаною адресою фактично проживали: ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) колишня власниця, ОСОБА_11 донька та ОСОБА_6 онука. Оскільки ОСОБА_11 донька ОСОБА_8 , померла, то ОСОБА_6 онука ОСОБА_8 була єдиною власницею, після смерті якої громадянин ОСОБА_5 мав вступити у право на спадщину за заповітом.

12.02.2019 громадянином ОСОБА_5 було направлено позовну заяву до Київського районного суду м. Одеси про визнання права власності на спадкове майно за останнім громадянином (а саме будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В подальшому, 22.08.2019 Київським районним судом м. Одеси було винесено заочне рішення по справі №520/3041/19 (провадження №2/520/2569/19), відповідно до якого, позов громадянина ОСОБА_5 було задоволено в повному обсязі, право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 визнано за громадянином ОСОБА_5 .

Так, у червні 2020 року громадянин ОСОБА_14 звернувся до Одеського апеляційного суду зі скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси, що було винесено по справі №520/3041/19 (провадження №2/520/2569/19) від 22.08.2019, заявивши про те, що саме він має набути право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що в нього є Договір довічного утримання від 24.03.2005, посвідченого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори, проте до матеріалів, які обґрунтовують його скаргу такого договору не було надано, у зв`язку з тим, що вказаний чоловік нібито його втратив.

Так, 12.06.2020 Одеським апеляційним судом м. Одеси було винесено ухвалу (№ провадження 22-ц/813/246/20), відповідно до якої, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_14 на рішення Київського районного суду м. Одеси №520/3041/19 (провадження №2/520/2569/19) від 22.08.2019 було закрито.

В подальшому, громадянин ОСОБА_15 звернувся до нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , з метою фактичної реєстрації права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Заповіту, після чого нотаріусом Одеського міського нотаріального округу було виявлено, що об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 було перереєстровано, тобто відчужено вже 3 рази.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до інформації Реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, щодо об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично перебуває у статусі спадкової маси за заповітом ОСОБА_6 (РН1427) у період з 09.04.2020 по 15.06.2020 було вчинено наступні реєстраційні дії:

І. 09.04.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_16 на підставі Довідки серія та номер: 0131/03/2017, виданої 03.03.2017, видавник: ФОП « ОСОБА_17 »; договору купівлі-продажу, серія та номер: 3-С-8619, виданого 20.11.1970, видавник: державний нотаріус Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_18 було зареєстровано об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 на громадянку ОСОБА_19 ;

ІІ. 18.05.2020 державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_20 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 2271, виданий 14.05.2020, видавник: ПН ОМНО ОСОБА_21 ; протокол №1, серія та номер: 1, виданий 06.05.2020, видавник: ПН ОМНО ОСОБА_21 було зареєстровано об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕЗТУРБОТНА СТАРІСТЬ», код ЄДРПОУ: 43613616, країна реєстрації: Україна;

ІІІ. 15.06.2020 державним реєстратором Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_22 на підставі протоколу загальних зборів, серія та номер: 09/06, виданий 09.06.2020, видавник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЕЗТУРБОТНА СТАРІСТЬ"; акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 2672, виданий 09.06.2020, видавник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЕЗТУРБОТНА СТАРІСТЬ" було зареєстровано об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 на громадянина ОСОБА_23 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , країна громадянства: Україна та громадянина ОСОБА_24 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , країна громадянства: Україна в рівних частках.

02.07.2020 на адресу Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла відповідь Одеського державного нотаріального архіву за вих. №2118/01-20 із змісту якої вбачається, що згідно інформації з матеріалів Фонду П`ятої Одеської державної нотаріальної контори, а саме за 1970 рік, відсутні відпомості щодо зведення Реєстру для реєстрації нотаріальних дій серіх З-С; Одеським державним нотаріальним архівом перевірено справи Фонду П`ятої Одеської державної нотаріальної контори, а саме за 1970 рік та з`ясовано, що відомості про посвідчення Договору купівлі-продажу (домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ), укладеного 20.11.1970 року між гр. ОСОБА_8 , гр. ОСОБА_10 , гр. ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , зареєстрованого в реєстрі (вчинення нотаріальних дій) за № З-С-86І9 відсутні.

В подальшому, 02.07.2020 слідчим слідчого відділу Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області було допитано в якості свідка фізичну особу-підприємця, громадянина ОСОБА_17 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ), який повідомив, що у період часу з 01.01.2017 по 03.03.2017 а також загалом, жодна фізична та/або юридична особа до ФОП « ОСОБА_17 » (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) із заявою про проведення технічної інвентаризація об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не зверталися. Будь-які договори на проведення технічної інвентаризація об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стороною якого виступав ФОП « ОСОБА_17 » (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) ніколи не укладалися, а також жодні види робіт з проведення технічної інвентаризація об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП « ОСОБА_17 » (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) не проводились. Крім того, Довідка вих. №0131/03/2017 від 03.03.2017 «за місцем вимоги» щодо поточної інвентаризації об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ФОП « ОСОБА_17 » (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) ніколи не виконувалась та не видавалась. Відповідно до архівних баз ФОП « ОСОБА_17 » документ із вказаними Вами вихідними реквізитами не значиться, тобто ніколи не видавався.

З урахуванням встановлених обставин, в діях ряду невстановлених осіб, які шляхом змови у період з 09.04.2020 по 15.06.2020, за допомогою втручання до системи НАІС та подання державним реєстраторам завідомо не існуючих документів, здійснили несанкціоноване втручання до Реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, щодо вчинення дій відносно об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично перебуває у статусі спадкової маси за заповітом ОСОБА_6 ( НОМЕР_6 ), вбачаються ознаки заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому (шахрайства), тобто ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Враховуючи достатністьдоказів,що вказуютьна вчинення рядомневстановлених осібвказаного кримінальногоправопорушення,з метоюзабезпечення арештумайна підчас досудовогорозслідування виникланеобхідність взастосуванні заходузабезпечення кримінальногопровадження арешту житловогобудинку (об`єктужитлової нерухомості),що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, разом з цим від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна, з метою забезпечення арешту майна, в цілях запобігання його відчуження.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , існує сукупність достатніх підстав вважати, що він є об`єктом кримінально протиправних дій, зокрема, як вбачається з матеріалів клопотання, за допомогою втручання до системи НАІС та подання державним реєстраторам завідомо не існуючих документів, невстановлені особи здійснили несанкціоноване втручання до Реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності щодо вчинення дій відносно вказаного об`єкту нерухомості, який фактично перебуває у статусі спадкової маси за заповітом ОСОБА_6 , а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, на теперішній час існує реальна загроза щодо вчинення невстановленими особами протиправних дій відносно зазначеного об`єкту нерухомого майна, тому існує необхідність у його збереженні.

Згідно долученої до матеріалів клопотання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, житловий будинок АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .

На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, наявність достатніх підстав вважати, що зазначений у клопотанні об`єкт нерухомого майна, з необхідністю арешту яких звертається сторона обвинувачення, може бути об`єктами кримінально протиправних дій, тобто відповідає критеріям речових доказів, в цілях забезпечення його збереження, виключення можливості відчуження, та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, слідчий суддя приходить до що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власників майна, про які йдеться в клопотанні, та якого такі особи зазнають внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160480001858 від 01.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт, що передбачає заборону відчуження, на житловий будинок (об`єкт житлової нерухомості), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1