Постанова

від 02.07.2020 по справі 910/9435/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2020 р. Справа№ 910/9435/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

від позивача: Дитинюк Я.Л. - довіреність б/н від 09.01.2020

від відповідача-1: Курінський О.Г. - ордер серії ВВ № 1004513 від 11.06.2020

від відповідача-2: не з`явились

від відповідача-3: не з`явились

від третьої особи-1: не з`явились

від третьої особи-2: не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2020 року

у справі № 910/9435/19 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм

Маркетинг Груп"

2.Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського

господарства України

3.Міністерства охорони здоров`я України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича

фірма "МІКРОХІМ"

2.Приватне акціонерне товариство "Лекхім-Харків"

про визнання недійсним свідоцтв на знаки для товарів та послуг № 205795, № 218328, №218329, припинення порушення прав

інтелектуальної власності на торгівельну марку позивача

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ПрАТ "Київський вітамінний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Геолік Фарм Маркетинг Груп", Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства охорони здоров`я України про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торгівельну марку.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав інтелектуальної власності позивача реєстрацією знаків "ОВЕРІН", "OVERIN", та "ОВЕРИН" за відповідачем-1 та невідповідністю такої реєстрації умовам правової охорони.

За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2020 року у справі №910/9435/19 у задоволенні позову відмовлено.

18.03.2020 року ТОВ "Геолік Фарм Маркетинг Груп" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про стягнення судових витрат, в якому просило покласти на позивача понесені відповідачем-1 судові витрати у зв`язку із розглядом справи у загальному розмірі 114 928,92 грн.

В свою чергу, позивачем було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплати правничої допомоги до розумних, виправданих та реальних, пропорційних витраченому часу та необхідних і невідворотних для даної справи.

За наслідками розгляду зазначеної заяви відповідача-1 додатковим рішенням від 14.04.2020 року у справі №910/9435/19 заяву ТОВ "Геолік Фарм Маркетинг Груп" задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "Київський вітамінний завод" на користь ТОВ "Геолік Фарм Маркетинг Груп" 54 928,92 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 42 000,00 грн. витрат на оплату послуг експертів, в іншій частині заяви щодо покладення на позивача витрат на науково-дослідні роботи у розмірі 18 000,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ "Київський вітамінний завод" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні поданої заяви відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 26.05.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Київський вітамінний завод" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2020 року у справі №910/9435/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 11.06.2020 року за участю повноважних представників сторін та третіх осіб.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача-1 просить залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року відкладено розгляд справи на 25.06.2020 року на підставі ст. 216 ГПК України.

В судовому засіданні 25.06.2020 року заслухано пояснення представників учасників провадження у справі, здійснено перехід до судових дебатів та оголошено перерву у справі до 02.07.2020 року на підставі ст. 216 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2020 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні поданої заяви відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача-2 та відповідача-3, третьої особи-1 та третьої особи-2 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

02.07.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2020 року у справі № 910/9435/19 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

За приписами ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як підтверджується матеріалами справи, в судовому засіданні 10.03.2020 року, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, до закінчення судових дебатів відповідачем-1 було зроблено заяву про відшкодування йому понесених ним судових витрат, докази понесення яких та їх розміру відповідач-1 зобов`язався подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, яка має право на таке відшкодування, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З поданих суду доказів вбачається та судом першої інстанції вірно встановлено, що професійна правнича допомога відповідачу-1 у справі №910/9435/19 надавалась Адвокатським бюро "Олександра Курінського" на підставі Доручення №1 від 15.08.2019 року та укладеного між ТОВ "Геолік Фарм Маркетинг Груп" та Адвокатським бюро "Олександра Курінського" Договору № 9/2019 про надання правової допомоги від 20.02.2019 року.

Відповідно до п. 1.1. договору за дорученням та в інтересах клієнта Бюро бере на себе зобов`язання надати правову допомогу, обсяг якої наведений в додатку № 1 до договору та є його невід`ємною частиною, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно із п. 3.1. договору вартість послуг надання правової допомоги, за виключенням підготовки та здійснення представництва в судах, є фіксованою. Розрахунковий період складає один календарний місяць.

Підготовка та здійснення представництва в судах оплачується клієнтом в залежності від обсягу часу, який було витрачено адвокатом Бюро для надання даних послуг (п. 3.2. договору).

Вартість послуг надання правової допомоги, зазначена в додатку № 2 до договору, який є його невід`ємною частиною, загальна вартість договору складається із суми вартості всіх послуг, наданих Бюро клієнту впродовж дії договору (п. 3.4., 3.5. договору).

Бюро в ході надання правової допомоги, але не рідше одного разу на 3 (три) місяці, складає та направляє клієнту акти надання послуг (виконаних робіт). Разом з актом надання послуг (виконаних робіт) Бюро направляє клієнту рахунок для оплати послуг (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору клієнтом окрім оплати вартості послуг відшкодовує Бюро вартість фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручення, якщо такі витрати будуть понесені. До складу фактичних витрат входить оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, проживання та добові витрати у відряджені, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, телефонних переговорів, послуг поштового зв`язку, перекладу та нотаріального посвідчення документів тощо (п. 4.3. договору).

Граничний розмір та вартість фактичність витрат, що відшкодовуються клієнтом Бюро, зазначений в додатку № 2 до договору, який є його невід`ємною частиною. Відшкодування фактичних витрат проводиться одночасно з оплатою наданих послуг на підставі акта надання послуг (виконання робіт) та документів, що підтверджуються понесені витрати (п. 4.4., 4.5. договору).

Відповідно до додатку № 2 до договору вартість надання послуг та розмір фактичних витрат, що сплачуються клієнтом за договором визначається наступним чином.

Так, відповідно до п. 1 додатку № 2 до договору надання правової допомоги оплачується в залежності від обсягу часу, який було витрачено адвокатом Бюро для надання послуг. Базова вартість однієї години роботи адвоката становить 1000,00 грн. без ПДВ в робочі години, вартість робіт в неробочий час обчислюється з урахуванням наступних коефіцієнтів - 1,5, 2 та 3 (п.2, 3 додатку № 2 до договору).

Представництво інтересів клієнта у всіх судових засіданнях тривалістю до 2 (двох) годин оплачується із розрахунку 2 (дві) години роботи адвоката, для судових засідань більше 2 (двох) годин - за фактично витрачений час. У випадку, коли адвокат прибув в суд для участі в засіданні, а судове засідання не відбулось з незалежних від нього причин, клієнт оплачує Бюро представництво інтересів із розрахунку 1 (одна) година роботи адвоката (п. 5, 6 додатку № 2 до договору).

Фактичні витрати, пов`язані з друкарськими, копіювальними та іншими технічними роботами, телефонними переговорами, послуги поштового зв`язку, відшкодовуються з розрахунку 200,00 грн. без ПДВ за одну годину роботи співробітника Бюро, який був задіяний для надання таких послуг/виконання робіт (п. 12 додатку № 2 до договору).

У відповідності до доручення №1 від 15.08.2019 року на підставі договору клієнт доручив, а Бюро прийняло на себе обов`язки щодо представництва інтересів клієнта у спорі за позовом ПрАТ "Київський вітамінний завод" про визнання недійсними свідоцтва №205795 від 20.11.2015 року на знак для товарів і послуг ОВЕРІН, свідоцтва №218329 від 25.10.2016 на знак для товарів і послуг ОВЕРИН, свідоцтва №218328 від 25.10.2016 на знак для товарів і послуг OVERIN (справа № 910/9435/19).

Згідно з ордером №1000821 надання правової допомоги за договором доручено адвокату Курінському Олександру Георгійовичу (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 884 від 17.01.2008 року).

Як встановлено місцевим судом, відповідно до підписаного сторонами акту надання послуг (виконаних робіт) № 49 від 05.12.2019 року клієнту було надано правову допомогу, пов`язану із виконанням доручення №1 від 15.08.2019 року на загальну суму 43 734,01 грн., фактичні витрати з яких становлять 3 400, 67 грн. Детальний опис виконаної роботи та час витрачений на її виконання адвокатом наведений у відповідному акті. На оплату наданих послуг клієнту був виставлений рахунок № 49 від 05.12.2019 року.

Оплата наданих послуг по рахунку №49 від 05.12.2019 року була здійснена клієнтом 11.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням №2605 від 11.12.2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до підписаного сторонами акту надання послуг (виконаних робіт) від 12.03.2020 року клієнту було надано правову допомогу, пов`язану із виконанням доручення № 1 від 15.08.2019 року на загальну суму 11 194,91 грн., фактичні витрати з яких становлять 1 061,58 грн. Детальний опис виконаної роботи та час витрачений на її виконання адвокатом наведений у відповідному акті. На оплату наданих послуг клієнту був виставлений рахунок від 12.03.2020.

Оплата наданих послуг по рахунку 12.03.2020 року була здійснена клієнтом 13.03.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням № 3124 від 13.03.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Надання послуг відповідачу-1 адвокатом Курінським О.Г. підтверджується, в тому числі, його присутністю в судових засіданнях та складанням й поданням від імені відповідача-1 процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи № 910/9435/19.

Місцевим судом досліджено опис наданих послуг на виконання доручення № 1 від 15.08.2019 року, а також вірно взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, судом правомірно встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому, господарським судом міста Києва вірно відхилено доводи позивача щодо не співмірності таких витрат з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Так, за твердженням апелянта, витрати адвоката, пов`язані з друкарськими, копіювальними та іншими технічними роботами, телефонними переговорами, відправкою кореспонденції іншим учасникам справи та до суду на загальну суму 3 190,00 грн. та витрати на придбання флеш-накопичувача вартістю 155,00 грн. не підтверджені належними доказами (первинними документами) та не можуть вважатися обґрунтованими, розумними і пропорційними витраченому часу витрати на ознайомлення з матеріалами справи, з позовною заявою, витрати на збір матеріалів для експерта, складення процесуальних заяв тощо, оскільки адвокат відповідача-1 витратив більше часу, ніж було необхідно, не переконання представника позивача.

У відповідності до ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. Витрати зазначені в акті надання послуг (виконаних робіт) № 49 від 05.12.2019 року та в акті надання послуг (виконаних робіт) від 12.03.2020 року відповідають умовам укладеного між Бюро та клієнтом договору, в тому числі щодо відшкодування витрат пов`язаних з друкарськими та іншими технічними роботами. Ці витрати та їх розмір погоджені клієнтом і оплачені, що підтверджено матеріалами справи, відтак у суду відсутні підстави вважати понесення відповідачем-1 відповідних витрат не доведеним.

Щодо витрачання адвокатом більше часу, ніж необхідно на підготовку процесуальних документів у справі та ознайомлення із матеріалами справи, то суд не погоджується із відповідними доводами, оскільки правова допомога відповідачу-1 була надана якісно, і за результатами надання такої допомоги у задоволенні позовних вимог було відмовлено, в тому числі завдяки ретельній підготовці процесуальних документів та детальному вивченню матеріалів справи.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови в задоволенні клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з урахуванням складності справи та об`єму виконаної роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат.

Отже, витрати по оплаті професійної правової допомоги в розмірі 54928,92 грн. (43734,01+11194,91 = 54928,92) з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст. 129 ГПК України, правомірно покладено судом на позивача.

Крім того, як вбачається з поданих доказів, крім витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем-1 також понесені витрати пов`язані із проведенням комісійної експертизи та лінгвістичної експертизи у загальному розмірі 60 000, 00 грн., які відповідач-1 також просить покласти на позивача.

Статтею 127 ГПК України внормовано, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Статтею 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на проведення комісійної експертизи в розмірі 35 000,00 грн. відповідач-1 надав суду договір №46/10-2019 про виконання робіт та надання послуг від 08.10.2019 року, укладений між відповідачем-1 та ФОП Соповою К.А., та договір про надання послуг № 32-1/2019 від 08.10.2019 року, укладений між відповідачем та ФОП Петренко С.А., з доказами їх виконання сторонами.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на проведення лінгвістичної експертизи у розмірі 25 000,00 грн. відповідач-1 надав суду договір на виконання робіт від 22.10.2019 року, укладений між ДП "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" та відповідачем-1, та договір про надання послуг від 22.10.2019 року, укладений між відповідачем-1 та ФОП Тищенко-Монастирською О.О., з доказами їх виконання сторонами.

Предметом договору про виконання робіт від 22.10.2019 року, укладеного між відповідачем-1 та ДП "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" є виконання за дорученням відповідача-1, як замовника експертного дослідження текстових матеріалів та підготовка за результатами дослідження висновку експертного дослідження.

За надані послуги з підготовки висновку експерта відповідачем-1 було сплачено 7 000,00 грн. на користь ДП "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" платіжним дорученням № 2340 від 25.10.2019 року, докази чого наявні в матеріалах справи.

Предметом договору про надання послуг від 22.10.2019 року, укладеного між відповідачем-1 та ФОП Тищенко-Монастирська О. О. є здійснення науково-дослідної роботи з лінгвістичного аналізу наданих замовником текстових матеріалів з поставлених замовником питань, результати якої передаються експертній установі для підготовки висновку експерта.

За надані послуги з підготовки науково-дослідної роботи з лінгвістичного аналізу наданих замовником текстових матеріалів з поставлених замовником питань відповідачем-1 було сплачено 18 000,00 грн. на користь ФОП Тищенко- Монастирська О.О. платіжним дорученням № 2333 від 25.10.2019 року.

Оскільки у відповідності до вимог процесуального закону відшкодуванню підлягають витрати на проведення саме експертизи, а не науково-дослідних робіт, місцевий суд правомірно відхилив вимоги відповідача-1 про стягнення з позивача суми в розмірі 18 000,00 грн., понесеної за договором про надання послуг від 22.10.2019 року.

Отже, витрати по оплаті витрат на проведення експертизи в розмірі 42000,00 грн. (35000,00 + 7000,00 = 42000,00), з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст. 129 ГПК України, правомірно покладено судом на позивача.

Згідно приписів ст. 244 ГПК України, суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Геолік Фарм Маркетинг Груп" про ухвалення додаткового судового рішення.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що додаткове рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними належними та допустимими доказами, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись статтями 129, 244, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2020 року у справі №910/9435/19 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2020 року у справі № 910/9435/19 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі та третім особам.

4. Справу №910/9435/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 07.07.2020 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков