Рішення

від 03.07.2020 по справі 902/1055/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2020 р. Cправа № 902/1055/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Стафійчук І.С.

Представники сторін не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (вул. Крупської 8/7, м. Коростень, Житомирська обл., 11500)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Терм" (вул. Чехова, буд. 7, м. Вінниця, 21000)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ освіти Піщанської районної державної адміністрації (вул. Центральна, 95, смт. Піщанка, Вінницька обл., 24700)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство теплові мережі Дунаєвської міської ради (вул. Франца Лендера, 53, м. Дунаївці, Хмельницька обл., 23400)

про захист ділової репутації, стягнення 48000,00 грн моральної шкоди та 108270,00 грн упущеної вигоди

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Терм" в якому просить:

1. Визнати такою, що викладена неправдиво наступну інформацію: «в складі пропозиції було додано Керівництво з експлуатації де вказані характеристики котла номінальною потужністю 220 КВт, а саме ARS 200 ВМ та котла номінальною потужністю 250 КВт - ARS 250 ВМ. Тобто котла ARS 220 ВМ, як такого не існує. Також порівнюючи технічні характеристики котла ARS 220 ВМ (ном. потужність 220 КВт), що пропонувався до поставки в даному тендері з котлами ARS 200 ВМ (ном. потужність 220 КВт) і ARS 250 ВМ встановлене їх повне не співпадіння. З вказаних фактів можна зробити висновок, що котли ARS 220 ВМ, ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання не випускає, оскільки не має на нього Технічних умов, пропонований котел не відповідає вимогам Замовника, а значить тендерна пропозиція не відповідає в цілому. Виходячи з викладеного ТОВ "КОМФОРТ ТЕРМ" вимагає: - відхилити тендерну пропозицію ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання , як таку, що не відповідає умовам тендеру; - повідомити відповідні правоохоронні органи про свідоме подання завідомо неправдивої інформації ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання ; - прийняти пропозицію ТОВ "КОМФОРТ ТЕРМ", як таку що повністю відповідає умовам закупівлі. У випадку відхилення або ігнорування нашої скарги ми залишаємо за собою право звернутись в органи Державної аудиторської служби України з вимогою проведення позачергової перевірки тендерних закупівель, що проводяться Відділу освіти Піщанської райдержадміністрації.»

2. Зобов`язати ТОВ «Комфорт Терм» код ЄДРПОУ 40867568 спростувати викладену неправдиво інформацію про ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання шляхом опублікування в системі електронних закупівель Prozorro листа про це не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили

3. Стягнути з ТОВ «Комфорт Терм» на користь ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання моральну шкоду заподіяну діловій репутації поширенням недостовірної інформації в розмірі 48 000,00 грн., а у випадку не підписання договору за закупівлею № UA- 2019-11-26-000157-а на підставі листа Відповідача від 06.12.2019 - упущено вигоду розміром 108 270,00 грн., так як обладнання знаходиться на складі виробника і виготовлене в листопаді 2019 року.

4. Стягнути з ТОВ «Комфорт Терм» на користь ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою від 18.12.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 10 днів з дня вручення ухвали суду.

28.12.2019 до суду надійшло клопотання № б/н від 26.12.2019 про усунення недоліків позовної заяви № б/н від 06.12.2019.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито провадження у справі № 902/1055/19. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.01.2020.

27.01.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує.

Ухвалою суду від 28.01.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 19.02.2020, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

14.02.2020 до суду від позивача надійшли заперечення на відзив.

Ухвалою від 19.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ освіти Піщанської районної державної адміністрації та відкладено підготовче засідання на 19.03.2020.

18.03.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, разом з тим 19.03.2020 надійшло клопотання про відкликання клопотання від 18.03.2020 про відкладення та заявлено клопотання про витребування доказів та залучення третьої особи.

Ухвалою від 19.03.2020 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та залучення третьої особи, витребувано у позивача та третьої особи Відділу освіти Піщанської районної державної адміністрації докази, зобов`язано в строк до 09.04.2020 надати суду витребувані докази, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство теплові мережі Дунаєвської міської ради. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 09.04.2020, з 09.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1055/19 для судового розгляду по суті на 09 квітня 2020 р.

Ухвалою від 09.04.2020 зобов`язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 19.03.2020, встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 26.05.2020 та відкладено розгляд справи по суті на 26.05.2020.

28.04.2020 до суду від третьої особи2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано ненадходженням позовної заяви, в зв`язку з чим підприємство не може надати письмові пояснення.

22.05.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява про повідомлення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та клопотання про долучення до матеріалів справи адвокатських запитів та витребування у третьої особи2 документів які мають значення для розгляду справи.

26.05.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника в зв`язку з карантинними заходами та з доказами витребуваними ухвалою від 19.03.2020.

Ухвалою від 26.05.2020 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, витребувано у третьої особи2 - Комунального підприємства теплові мережі Дунаєвської міської ради належним чином завірені копії документів Тендерної пропозиції, що надавались ТОВ "ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання" для участі у торгах №ID UA-2019-07-16-000648-а, встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 15.06.2020 та відкладено розгляд справи по суті на 15.06.2020.

15.06.2020 до суду від представника відповідача надійшла заява про включення до складу судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу.

В зв`язку з карантинними заходами ухвалою від 15.06.2020 розгляд справи по суті відкладено на 03.07.2020.

15.06.2020 до суду від третьої особи2 - Комунального підприємства теплові мережі Дунаєвської міської ради надійшов супровідний лист з належним чином завіреними копіями документів Тендерної пропозиції, що надавались ТОВ "ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання" для участі у торгах №ID UA-2019-07-16-000648-а.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились, разом з тим про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та в установленому порядку, що стверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони не повідомили суду про неможливість прибути у судове засідання, не наполягали на відкладенні розгляду справи через запровадження Кабінетом Міністрів України карантинних заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання сторін.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.07.2020, в зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання, вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Підчас проведення тендерних закупівель Відділом освіти Піщанської РДА на електронному сайті https://prozorro.gov.ua/, який є офіційним порталом оприлюднення інформації про публічні закупівлі в Україні, 26.11.2019 було опублікувало оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2019-11- 26-000157-а (поставка котла), в яких прийняли участь позивач та відповідач.

За результатами проведених тортів тендерну пропозицію позивача було визнано як найбільш економічно вигідною та визнано переможцем .

Відповідачем, на підставі абз. 3 ч. 8 ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі , 06.12.2019 було опубліковано вимогу №191206-02 на порталі державних закупівель Prozzoro в якій відповідачем зазначено, що пропонований Позивачем котел не відповідає вимогам Замовника, а значить тендерна пропозиція не відповідає умовам тендеру.

За результатами розгляду вимоги Відділ освіти Піщанської районної державної адміністрації листом №717 від 09.12.2019 відхилив вимогу №191206-02 від 06.12.2019, обґрунтувавши її наступним, що в ході вивчення документів, які подані учасником ТОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» , на допорогову закупівлю «Котел KALVIS-220 (або еквівалент)» встановлено, що пропозиція відповідає вимогам тендерної документації.

Зокрема, у Додатку 1 міститься вимога надання таблиці відповідності запропонованого товару технічним вимогам Замовника з обов`язковим зазначенням виробника, моделі та технічних характеристик для можливості перевірки запропонованого товару технічним вимогам Замовника. На виконання зазначеної вимоги учасником ТОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» у складі пропозиції подано файл « 1. Тех.характеристики.РDF". У даному файлі міститься таблиця відповідності запропонованого товару технічним вимогам Замовника.

Щодо виробника товару, то з документів поданих учасником ТОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» зрозуміло, що товар виробляється безпосередньо учасником закупівлі.

У зв`язку з цим Тендерний комітет не вбачає підстав для перегляду рішення про намір укласти договір з ТОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» та дискваліфікації пропозиції ТОВ «Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання» , як такої що не відповідає умовам тендеру.

Позивач не погоджується зі змістом вимоги №191206-02 від 06.12.2019 та вважає її носієм недостовірної інформації, яка принижує ділову репутацію підприємства.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідач 06.12.2019 о 11:24 висвітлив у вигляді вимоги UA-2019-11-26- 000157-а.а1 від 06.12.2019 № 191206-02 недостовірну інформацію такого змісту:

«в складі пропозиції було додано Керівництво з експлуатації де вказані характеристики котла номінальною потужністю 220 КВт, а саме ARS 200 ВМ та котла номінальною потужністю 250 КВт - ARS 250 ВМ. Тобто котла ARS 220 ВМ, як такого не існує. Також порівнюючи технічні характеристики котла ARS 220 ВМ (ном. потужність 220 КВт), що пропонувався до поставки в даному тендері з котлами ARS 200 ВМ (ном. потужність 220 КВт) і ARS 250 ВМ встановлене їх повне не співпадіння. З вказаних фактів можна зробити висновок, що котли ARS 220 ВМ, ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання не випускає, оскільки не має на нього Технічних умов, пропонований котел не відповідає вимогам Замовника, а значить тендерна пропозиція не відповідає в цілому. Виходячи з викладеного ТОВ "КОМФОРТ ТЕРМ" вимагає: - відхилити тендерну пропозицію ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання , як таку, що не відповідає умовам тендеру; - повідомити відповідні правоохоронні органи про свідоме подання завідомо неправдивої інформації ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання ; - прийняти пропозицію ТОВ "КОМФОРТ ТЕРМ", як таку що повністю відповідає умовам закупівлі. У випадку відхилення або ігнорування нашої скарги ми залишаємо за собою право звернутись в органи Державної аудиторської служби України з вимогою проведення позачергової перевірки тендерних закупівель, що проводяться Відділу освіти Піщанської райдержадміністрації.»

Позивач не погоджується з даним змістом вищенаведеного листа, вважає його носієм недостовірної інформації, яка принижує ділову репутацію підприємства.

Також відповідач посилається на закупівлю № UA-2019-07-16-000648-а в якій нібито зазначено, якась інформація. Але так як дана процедура не відносилася до котла ARS 220 ВМ, то вважає, що даний вислів є надуманим без підтверджуючих документів. Єдиним офіційним сайтом Позивача є сайт kzto.prom.ua, з зазначеними телефонами, що був зазначений на кожній сторінці тендерної пропозиції, але своїм правом уточнити інформацію відповідач не скористався та не звернувся за підтвердженням тех.характеристик до виробника продукції котлів ARS 220 ВМ, а тому розповсюдив, на їх думку, навмисно недостовірну інформацію необмеженому колу осіб через мережу Інтернет. Дане недостовірне розповсюдження інформації може призвести до відхилення пропозиції на тендерній закупівлі, а саме № UA-2019-11-26-000157-а та в послідуючому призведе до відхилення всіх можливих пропозицій за участю підприємства позивача в електронних торгах в системі ProZorro.

Також не будучи виробником теплотехнічної продукції відповідач стверджує, що котла ARS 220 ВМ не існує у виробника, тобто у позивача, що не відповідає дійсності.

Позивач являється виробником товару, що був предметом закупівлі. Більш того, позивач спеціалізується на виготовлені в тому числі твердопаливних котлів потужністю від 12 до 5000 кВт, транспортабельних котелень та іншого опалювального обладнання.

Додатково позивачем повідомлено, що продукція виготовлена позивачем проходить сертифікаційні випробування, після яких видається сертифікат відповідності (копія додається). Також Позивач надав низку інших сертифікатів на підтвердження виробництва котлів. Також позивач має Дозволи, відповідно до яких має право виконувати роботи підвищеної небезпеки та застосовувати устаткування підвищеної небезпеки (копії додаються).

Позивач, як виробник товару, укладає договори з низкою суб`єктів господарювання, відповідно до яких здійснює поставку котлів та обладнання власного виробництва, а тому , твердження, що у виробника відсутній котел ARS є недостовірною.

Доказом є наявність сертифікату відповідності № UA.PN.060.0888-18 дійсного до 03.09.2020 року в якому котли торгової марки ARS відповідають низці вимог Державних Стандартів. А Позивач має десятки виконаних договорів з різним суб`єктами господарювання на поставку котлів торгової марки ARS.

Відповідно до вимог чинного законодавства суб`єкт господарювання має право вимагати спростування поширених у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з ним чи його діяльністю, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації.

З огляду на вищенаведене позивач стверджує, що інформація викладена у вимозі відповідача від 26.11.2019 та опублікована на сайті публічних закупівель РroZorro є недостовірною та підлягає спростуванню.

Також позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати моральну шкоду в розмірі 48 000,00 грн. Саме таку суму прибутку має отримати підприємство під час виконання договору. Така сума обґрунтовується тим, що відповідач не просто розповсюдив недостовірну інформацію необмеженому колу осіб, яка завдала шкоди діловій репутації ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання , а й ставить під сумнів репутацію Позивача перед іншими замовниками обладнання. Також дана інформація може слугувати підставою не підписання договору з боку Замовника у публічних торгах, що призведе до упущеної вигоди розміром 108 270,00 грн. На таку суму Відповідач би уклав договір з Замовником, як з переможцем тендеру.

З огляду на це позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що не може погодитись із доводами наведеними в позовній заяві та вважає за необхідне спростувати їх наступним:

По-перше, ознайомившись із тендерною документацією переможця торгів, відповідачем було зроблено припущення про те, що пропонований Позивачем котел не відповідає вимогам Замовника, а значить тендерна пропозиція не відповідає умовам тендеру.

Така позиція є власним припущенням відповідача, яке не може розцінюватися, як поширення недостовірної інформації, оскільки мала місце реалізація відповідачем свого конституційного права на свободу вираження поглядів, а тому таке припущення є таким, що не порушують особистих немайнових прав позивача і не підлягають судовому захисту в порядку ст. 277 Цивільного кодексу України шляхом визнання неправдивою інформації та її спростування.

Слід зазначити, що такий лист дійсно було опубліковано відповідачем на порталі державних закупівель Prozzoro у 5-денний термін, у відповідності до вимог Закону України Про публічні закупівлі , оскільки саме у такий термін, після оголошення переможця торгів можливо розмістити у системі Prozzoro листи, скарги, вимоги із приводу порушень, які на думку учасника торгів могли бути допущені під час проведення державної закупівлі.

В мотивувальній частині позовної заяви, позивач зазначає, що такі припущення відповідача можуть призвести до відхилення його тендерної пропозиції по тендерній закупівлі № UA-2019-11-26-000157-а та в послідуючому призведе до відхилення всіх можливих пропозицій за участю ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання в електронних торгах в системі Prozzoro . Таке твердження позивача являється повністю абсурдним, оскільки останній посилається на юридичні факти які можуть настати у майбутньому. Тобто негативні наслідки іще не настали, невідомо чи будуть такі негативні наслідки для позивача, проте він посилається на обставини які ще не настали, як на підставу задоволення своїх позивних вимог.

Звернуто увагу суду на те, що на час розгляду даної справи в судовому засіданні жодних негативних наслідків для позивача так і не трапилось, оскільки за результатами розгляду вимоги Замовником торгів (Відділ освіти Піщанської РДА), дана вимога була відхилена, що підтверджується листом №717 від 02.12.2019р.

В подальшому між позивачем та Відділом освіти Піщанської РДА було укладено договір про закупівлю товарів №305 від 12.12.2019р. у відповідності до умов проведеної закупівлі. Даний факт підтверджує, що жодних порушень прав та законних інтересів позивача так і не відбулось.

По-друге, позивач просить спростувати викладену Відповідачем інформацію про ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання шляхом опублікування в системі електронних закупівель Prozorro листа про це не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили. Разом з тим, після завершення 5-деного терміну, що надається законодавством для оскарження результатів торгів, уже технічно неможливо будь-кому (Замовнику торгів, Учаснику торгів) розміщувати будь-яку інформацію на порталі державних закупівель в системі Prozzoro .

По-третє, предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення моральної шкоди в розмірі 48 000,00грн. Позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати моральну шкоду в зв`язку з тим, що останній не тільки розповсюдив інформацію необмеженому колу осіб, яка завдала шкоди діловій репутації ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання , а й поставив під сумнів репутацію позивача перед іншими замовниками обладнання, що може слугувати підставою не підписання договору збоку Замовника у публічних торгах, що призведе до упущеної вигоди розміром 108 270,00 грн. Дане твердження спростовується укладеним договором про закупівлю товарів №305 від 12.12.2019р. у відповідності до умов проведеної закупівлі .

По-четверте, у відповідності до позовних вимог, позивач має намір стягнути з відповідача суму у розмірі 108 270,00 грн. як упущену вигоду. Дана вимога жодним чином не обґрунтована в описовій частині позовної заяви. Вважає, що дана позовна вимога являється безпідставною, оскільки як вже зазначалось вище, договір за закупівлею № UA-2019-11-26-000157-а було укладено між позивачем та замовником торгів 16 грудня 2019 року.

Окрім цього, позивачем не доведено порушення його прав, оскільки спростування будь-якої інформації не змінюють самих результатів торгів, зокрема, щодо визначення переможця, яким було визнано саме позивача - ТОВ ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку .

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За змістом статті 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особистим немайновим благом, яке охороняється цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація (частина 1 статті 201 Цивільного кодексу України).

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

За змістом статей 94, 277 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації належить юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).

Юридична особа має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини 1 статті 299 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. За відсутності хоча б однієї із наведених обставин підстав для задоволення позовних вимог немає.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Норма частини 1 статті 30 Закону України "Про інформацію", яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема статті 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" зазначено, що для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень в тому сенсі, що твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, можуть, на цій основі, представляти є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

Ураховуючи викладене, поширена відповідачем інформація у вимозі №191206-02 від 06.12.2019, не містить фактичних даних про невідповідність пропонованого Позивачем котла вимогам Замовника, а є лише відтворенням власного суб`єктивного припущення відповідача про невідповідність пропозиції поданої позивачем тендерної документації, з якою він не погодився і просив відхилити тендерну пропозицію позивача як таку, що не відповідає умовам тендеру, повідомити відповідні правоохоронні органи про свідоме подання завідомо неправдивої інформації позивачем та його суб`єктивне оціночне ставлення до цього.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі скарги, вимоги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте під час перевірки інформація не отримала підтвердження, сама лише така обставина не може сама бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку відбулася реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що опублікування вимоги №191206-02 на порталі державних закупівель Prozzoro в якій відповідачем зазначено, що пропонований Позивачем котел не відповідає вимогам Замовника, а значить тендерна пропозиція не відповідає умовам тендеру є реалізацією особою права подачі скарги відповідно до Закону України Про публічні закупівлі та конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширенням недостовірної інформації.

Крім того, позивач не довів, що відповідач поширив завідомо неправдиві відомості за відсутності підстав для опублікування вимоги №191206-02 на порталі державних закупівель Prozzoro .

Як зазначалось вище, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити: - чи мало місце поширення відповідачем інформації; - чи стосувалася поширена інформація позивача; - чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності; - чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача. За відсутності хоча б однієї із наведених обставин підстав для задоволення позовних вимог немає.

Позивачем не доведено що поширення недостовірної інформації призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, оскільки вимога, в якій на думку позивача висвітлена недостовірна інформація, відхилена Замовником, тендерна пропозиція позивача визнана переможцем та в подальшому укладено між позивачем та замовником договір про закупівлю товарів № 305 від 16.12.2019.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

У розумінні зазначених правових положень суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", вжите у законах України у логічно-смисловому зв`язку із поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем і порушення внаслідок цього його особистих немайнових прав. Проте позивач не зазначив, а судом не встановлено наявності доказів, яким саме чином інформація із вимоги зашкодила інтересам позивача, чи дійсно вона зіпсувала її репутацію, та як саме перешкодила у здійсненні свого особистого немайнового права.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 08.08.2019 р. у справі №910/19082/16.

З огляду на викладене, оскільки наведена відповідачем у вимозі від 06.12.2019 №191206-02 інформація є оціночним судженням, становить форму реалізації відповідачем права на письмове звернення до Замовника, як до компетентного органу, за наслідками якого Замовником відхилена дана вимога, а також ураховуючи відсутність доказів порушення особистих немайнових прав позивача такою інформацією, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання такою, що викладена неправдиво інформація.

З огляду на викладене, вимоги позивача про зобов`язання відповідача спростувати викладену неправдиво інформацію, про стягнення моральної шкоди та упущеної вигоди, оскільки вони є похідними від першої вимоги, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Крім того, суд розглянувши вимогу представника відповідача про стягнення з позивача 31000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або є публічно доступними.

Cклад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак ненадсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.

За таких обставин, у випадку недотримання позивачем вимог щодо належного направлення відповідних копій документів відповідачеві, а також у разі ненадання суду підтвердження факту такого надсилання суд з огляду на положення статті 80 ГПК України не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18).

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву від 21.01.2020 відповідачем не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В зв`язку з чим, у запереченнях на відзив поданих позивачем до суду 14.02.2020 відсутні будь які заперечення з цього приводу.

Лише 22.05.2020 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про повідомлення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.

Крім того, 15.06.2020 представником відповідача подано до суду заяву про включення до складу судових витрат витрати на професійну правничу допомогу до якої долучено належним чином засвідчені копії: Договору про надання правової допомоги № 022720 від 27.02.2020; Додаткова угода до Договору від 15.06.2020; Додаток №2 до договору; Орієнтовний перелік першочергових процесуальних та правових заходів та розрахунок необхідного часу для їх здійснення; Рахунок-фактура за Договором від 15.06.2020; оригінал платіжного доручення № 52 від 28.02.2020; Акт-звіт до Договору від 15.06.2020 та Звіт Про використаний час на надання правової допомоги та розрахунком вартості юридичних послуг з 27.02.2020 по 15.06.2020 року станом на 15.06.2020 р.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що зазначені вище заяви разом з додатками були направлена іншим учасникам справи, та безпосередньо позивачу, що позбавило останнього права на подання заяви про зменшення розміру судових витрат, у зв`язку з чим, суд вказані докази до уваги не приймає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31000,00 грн. слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 80, 86, 91, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2. Понесені судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

3. Понесені судові витрати на професійну правничу допомогу залишити за відповідачем.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 09 липня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Крупської 8/7, м. Коростень, Житомирська обл., 11500)

3 - відповідачу (вул. Чехова, буд. 7, м. Вінниця, 21000)

4 - третій особі 1 (вул. Центральна, 95, смт. Піщанка, Вінницька обл., 24700)

5 - третій особі 2 (вул. Франца Лендера, 53, м. Дунаївці, Хмельницька обл., 23400).