Ухвала

від 09.07.2020 по справі 922/401/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" липня 2020 р.Справа № 922/401/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши заяву ТОВ "Айріс М" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 (вх. № 15296 від 03.07.20) по справі

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс М" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 50-А) про за участю представників: стягнення 351136,08 грн. прокурора - не з`явився,

стягувача - Сінько Ю.Ю., довіреність № 08-21/65/2-20 від 13.01.2020,

боржника (заявника) - Бондаренко Н.В., довіреність б/н від 02.07.2020,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс М" (відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 351136,08 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач у період з 01.10.2017 по 31.12.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою по вул. Алчевських, 50-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:02:018:0044 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 по справі № 922/401/20 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс М" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.10.2017 по 31.12.2019 у сумі 351136,08 грн. Також, вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс М" на користь прокуратури Харківської області 5267,04 грн. судового збору.

10.06.2020 на примусове виконання вищевказаного рішення господарським судом Харківської області видано відповідні накази, які надіслані стягувачам.

03.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс М" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 по справі № 922/401/20 (вх. № 15296), в якій боржник просить суд:

- розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18 травня 2020 року по справі № 922/401/20 щодо стягнення з ТОВ "Айріс М" на користь Харківської міської ради коштів на загальну суму 351 136,08 грн на 12 місяців шляхом сплати щомісяця суми у розмірі 29261,34 грн з моменту набрання ухвали законної сили;

- розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18 травня 2020 року по справі № 922/401/20 щодо стягнення з ТОВ "Айріс М" на користь прокуратури Харківської області судового збору у сумі 5267,04 грн на 12 місяців з моменту набрання ухвали законної сили.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2020 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Айріс М" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 (вх. № 15296 від 03.07.20) та розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 09.07.2020 на 12:20.

09.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від прокурора надійшли заперечення (вх. № 15694), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Прокурор в судове засідання 09.07.2020 не з`явився, у поданих запереченнях (вх. № 15694) проти вимог боржника, викладених у заяві заперечив, просив здійснювати розгляд заяви без участі прокурора.

В судове засідання 09.07.2020 представник боржника з`явився та повністю підтримав вимоги заяви, просив заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 по справі № 922/401/20 на 12 місяців шляхом здійснення платежів у розмірі, наведених у заяві.

В судове засідання 09.07.2020 представник стягувача з`явився та повністю заперечив проти вимог заяви боржника щодо розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 по справі № 922/401/20.

Розглянувши заяву ТОВ "Айріс М" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 (вх. № 15296 від 03.07.20), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та заперечення стягувача проти неї, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Айріс М" вказує на запровадження карантинних заходів та просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 по справі № 922/401/20 на 12 місяців.

Зокрема, заявник зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів від 20 травня 2020 №392, продовжено до 31.07.2020 на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якими передбачено спочатку повну заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, а на теперішній час має обмеження в роботі таких закладів, ТОВ АЙРІС- М перебуває в скрутному фінансовому становищі, яке позбавляє можливості виконати вчасно рішення суду та сплатити 351136,08 грн та 5267,04 грн судового збору одночасно.

При цьому, заявником вказано, що суборендарем приміщень, що здаються в оренду ТОВ "Айріс М" є підприємство громадського харчування.

З урахуванням викладених обставин, заявник, зазначаючи про те, що на теперішній час, карантин в України діє досі і подовжено його до 31.07.2020, епідеміологічна ситуація в Україні, за даними МОЗ погіршується, економічна ситуація в країні не стабільна, дохід боржника залежить насамперед від орендарів та їх спроможності, в умовах карантину, сплачувати орендну плату за користування орендованими приміщеннями, що належать відповідачу, у зв`язку із чим, просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 по справі № 922/401/20 на 12 місяців.

Прокурор у своїх запереченнях проти вимог боржника, викладених у заяві про розстрочення заперечив в частині відстрочення сплати судового збору, наголошуючи про те, що відсутні обставини, передбачені ч.4 ст.331 ГГЖ України, які б свідчили про об`єктивну неможливість відповідача сплатити судові витрати на користь прокуратури Харківської області (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Також, прокурором наголошено про те, що відповідач є юридичною особою, метою діяльності якої є отримання прибутку. Основним видом діяльності ТОВ Айріс М за КВЕД є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна. В належній відповідачу на праві власності нежитловій будівлі літ. Б-1 площею 536,5 кв.м., що розташована на земельній ділянці по вул.Алчевських, 50-А у м.Харкові, працює ресторан Шоті-Парк , який користується популярністю серед мешканців центральної частини міста, у зв`язку з чим є підстави вважати, що відповідач отримує дохід від господарської діяльності та має можливість сплатити судові витрати по справі № 922/401/20.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.. , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

З підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану.

При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

У даному разі стягувач заперечує проти задоволення заяви боржника про відстрочку виконання рішення та зазначено про те, що карантинні обмеження не діють підстав для задоволення заяви боржника. Також стягувачем наголошено про те, що боржник не звертався до стягувача із пропозицією щодо розстрочення, тоді, як для вирішення питання щодо розстрочення має бути дотримано баланс інтересів обох сторін, як боржника так саме і стягувача. Несвоєчасне надходження коштів до місцевого бюджету призведе до негативних наслідків. Основним видом діяльності боржника за КВЕД є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В обґрунтування наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим боржником разом із заявою подано копії податкових декларацій платника єдиного податку за 2017-2019 роки.

Суд відзначає, що вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "Айріс М" у заяві обставини та додані до неї докази не підтверджують факту гарантованого надходження до заявника грошових коштів у строк, вказаний у заяві (після закінчення карантину) про розстрочку виконання рішення у даній справі.

При цьому, вимоги статті 331 Господарського процесуального кодексу України вимагають наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Натомість у даному разі вказані заявником обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.

При цьому, твердження заявника про перебування у скрутному фінансовому становищі, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання розстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у справі Іммобільяре Саффі проти Італії (заява № 22774/93) наголосив, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у згадуваній вище справі Горнсбі, с. 510, п. 40). Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку тривалого невиконання рішення суду, заява ТОВ "Айріс М" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 (вх. № 15296 від 03.07.20) задоволенню не підлягає.

При цьому, суд роз`яснює боржнику, що останній не позбавлений права та можливості повторного звернення до суду з відповідною заявою за наявності належного обґрунтування, відповідних доказів та за наявності узгодженого із стягувачем графіку розстрочення виконання рішення.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Айріс М" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 (вх. № 15296 від 03.07.20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано 09.07.2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова