Рішення

від 01.07.2020 по справі 675/2417/19

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/2417/19

Провадження № 2/675/195/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2020 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Трасковського С.Л., за участю: секретаря - Ящука О.І., представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Ізяславська державна нотаріальна контора, приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП , про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , яким просив визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданих 22.08.2019 року останньому після смерті ОСОБА_5 .

Позовна заява обґрунтованим тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача - ОСОБА_5 . В Ізяславській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа після його смерті. Із заявами про прийняття спадщини звернулися позивач ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_4 .

В матеріалах спадкової справи міститься заповіт, за яким ОСОБА_5 на випадок своєї смерті належні йому земельні ділянки, що знаходяться на території Білогородської сільської ради і належать йому на підставі сертифікатів ХМ 0233587 та ХМ 0233350, заповідає ОСОБА_4

17.01.2019 року нотаріусом Ізяславської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва на право на спадщину на підставі вказаного заповіту в зв`язку із тим, що в заповіті не конкретизовано земельні ділянки, якими розпорядився спадкодавець на випадок своєї смерті.

Пізніше, 22.08.2019 року, державним нотаріусом Козубцю В.С. було видано оспорювані в даній справі два свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки, належні ОСОБА_5 на день його смерті, з кадастровим номером 6822180700:03:002:0206, площею 2,7898 га, та з кадастровим номером 6822180700:03:006:0247, площею 1,3935 га.

Позивач вважає видані 22.08.2019 року державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом такими, що не відповідають закону та волі спадкодавця, а тому підлягають скасуванню.

Так, в обґрунтування вимог в позові вказано, що нотаріус не з`ясувала причин розбіжностей у двох листах відділу в Ізяславському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, які суперечать один одному, щодо виникнення права власності у ОСОБА_5 на земельні ділянки саме на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) ХМ 0233587 та ХМ 0233350.

Крім того, право власності на вказані земельні ділянки виникло у спадкодавця вже після складення ним заповіту. На день складення останнього ОСОБА_5 мав лише право на земельні частки (паї) в землі КСП 13-річчя Жовтня . Сертифікати ХМ 0233587 та ХМ 0233350, про які йде мова в заповіті, підтверджують лише право особи на земельну частку (пай) та не посвідчують право власності на конкретно визначені земельні ділянки. Таким чином, спадкодавець за життя, отримавши право власності на дві земельні ділянки, новий заповіт, яким би розпорядився останніми на користь ОСОБА_4 , не склав, а тому відповідач не має право на їх спадкування за заповітом.

Ухвалою суду від 13.12.2019 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Ізяславську державну нотаріальну контору, якою було видано оспорювані свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

18.02.2020 року представник позивача звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, яка ухвалою суду від 19.02.2020 року залишена без руху.

Ухвалою суду від 25.02.2020 року, після усунення виявлених судом недоліків, прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, якою він просить, крім визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 22.08.2019 року, скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на земельні ділянки з кадастровим номером 6822180700:03:002:0206, площею 2,7898 га, та з кадастровим номером 6822180700:03:006:0247, площею 1,3935 га, які належали на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5 , та які отримав відповідач ОСОБА_4 у спадщину на підставі заповіту.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП , в користування якому відповідачем було передано спірні земельні ділянки.

Під час підготовчого провадження від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що спадкодавець на випадок своєї смерті розпорядився належними йому земельними ділянками на користь ОСОБА_4 . Зміст заповіту не містить вказівок на те, що розпорядження на випадок смерті стосується лише права на земельні частки (паї). Державний нотаріус перевірив належним чином ту обставину, що спадкодавець за життя отримав право власності на спірні земельні ділянки саме на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) ХМ №0233587 та ХМ №0233350, а тому, на думку представника відповідача, позовні вимоги є безпідставними.

Від третіх осіб пояснень до суду не надходило.

Після надання можливості учасникам справи подати заяви по суті справи, витребування необхідних для вирішення справи письмових доказів, суд ухвалою від 16.06.2020 року закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.

В судове засідання позивач, відповідач, представники третіх осіб, повідомлені належним чином про дату, час, місце судового розгляду, не прибули, з клопотаннями про відкладення судового засідання до суду не звертались.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, з підстав, вказаних у відзиві.

З`ясувавши усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_5 . Зазначена обставина підтверджується належним чином засвідченими копіями актового запису №50 від 29.09.1959 року про народження ОСОБА_5 та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Після його смерті за заявою ОСОБА_3 Ізяславською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №342/2016, копія якої витребувана судом та знаходиться в матеріалах судової справи.

Також із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулися ОСОБА_4 - відповідач у даній справі та ОСОБА_6 .

За життя, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізяславського районного нотаріального округу, за яким на випадок свої смерті належні йому земельні ділянки, що знаходяться на території Білогородської сільської ради і належать йому на підставі сертифікатів ХМ 0233587, ХМ 0233350, заповідав ОСОБА_4 .

Крім того, ОСОБА_5 17.11.2014 року складено заповіт, посвідчений секретарем Білогородської сільської ради Ізяславського району, на ім`я ОСОБА_6 , якому спадкодавець заповідав земельну ділянку площею 3,3929 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білогородської сільської ради та належала останньому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №679783.

Як встановлено судом з копій свідоцтв про право на спадщину, виготовлених на бланках ВЕМ №187720 та ВЕМ НОМЕР_3 187721 та виданих 12.12.2006 року державним нотаріусом Ізяславської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 після смерті матері ОСОБА_7 отримав у спадщину право на земельні частки (паї) у землі, що перебувала у колективній власності КСП 13-річчя Жовтня , с.Білогородка Ізяславського району, та належали матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 , виданого Ізяславською районною державною адміністрацією 16.12.1996 року, та батькові ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ НОМЕР_3 0233350, виданого Ізяславською районною державною адміністрацією 19.12.1996 року.

В зв`язку із вказаною обставиною, до Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП 13-річчя Жовтня було внесено відповідні записи під порядковими номерами 443 та 900.

18.09.2009 року ОСОБА_5 звернувся до голови Ізяславської державної адміністрації із заявою про виділення в натурі земельних часток (паїв) відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 12.12.2006 року, виготовлених на бланках ВЕМ №187720 та ВЕМ №187721, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Білогородської сільської ради.

За розпорядженням голови Ізяславської районної державної адміністрації №611/2009р від 16.10.2009 року виділено в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні частки (паї) на підставі вказаних свідоцтв про право на спадщину.

В подальшому, ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22.12.2009 року по справі №2-953/09р. було визнано мирову угоду, укладену 22.12.2009 року між представником ОСОБА_3 ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , за умовами якої визнається право ОСОБА_3 на Ѕ земельної частки (паю), яка перебуває у колективній власності КСП 13-річчя Жовтня , с.Білогородка Ізяславського району, яка належала батькові ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі сертифікату серії НОМЕР_5 .

На підставі зазначених розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації №611/2009р від 16.10.2009 року, ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22.12.2009 року по справі №2-953/09р., якою затверджено мирову угоду, укладену 22.12.2009 року, було виготовлено проект землеустрою щодо передачі земельних ділянок в натурі та складенню документів, що посвідчують право на земельну ділянку власникам земельних сертифікатів на території Білогородської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Згідно вказаного проекту ОСОБА_5 було передано земельні частки (паї) в натурі площею 1,3935 га, кадастровий номер 6822180700:03:006:0247, та площею 2, 7898 га, кадастровий номер 6822180700:03:002:0206, а ОСОБА_3 - площею 1,5160 га, кадастровий номер 6822180700:03:006:0367.

В подальшому, на підставі зазначених документів ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №951060 від 30.11.2011 року на земельну ділянку площею 2,7898 га, кадастровий номер 6822180700:03:002:0206, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №951076 від 26.07.2010 року на земельну ділянку площею 1,3935 га, кадастровий номер 6822180700:03:006:0247, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, за життя ОСОБА_5 отримав у спадщину після смерті матері право на земельні частки (паї) у землі, що перебувала у колективній власності КСП 13-річчя Жовтня , с.Білогородка Ізяславського району, які були виділені йому в натурі, та він отримав право власності на дві окремо визначені земельні ділянки площею 2,7898 га, кадастровий номер 6822180700:03:002:0206, та площею 1,3935 га, кадастровий номер 6822180700:03:006:0247.

Описка, допущена в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №951076 щодо номеру справи, в якому постановлено судове рішення Ізяславським районним судом 22.12.2009 року, яким затверджено мирову угоду від 22.12.2009 року, тобто зазначення №2-253/09р. замість №2-953/09р. не спростовує вказаних вище висновків суду. Крім того, предмет спору у справі №2-253/09р. не стосувався прав на земельну частку (пай) чи права власності на земельну ділянку та виник між іншими особами, що підтверджується копією ухвали Ізяславського районного суду від 25.03.2009 року та витребуваної судом з архіву.

В матеріалах спадкової справи №342/2016 міститься лист відділу в Ізяславському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області без номеру та дати, відповідно до змісту якого повідомляється, що ОСОБА_5 було видано державні акти на право власності на земельні ділянки ЯЖ №951076, площею 1,3935 га, кадастровий номер 6822180700:03:006:0247, та ЯЖ №951060, площею 2,7898 га. Відомості про те, чи видавались вказані державні акти на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) ХМ №0233587 та ХМ НОМЕР_3 0233350, відсутні.

Листом №95/02/14 від 17.01.2019 року державний нотаріус Ізяславської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_4 видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, в зв`язку із тим, що в заповіті не вказано конкретні земельні ділянки, що заповідані ОСОБА_4 , і на підставі яких документів.

Водночас, в матеріалах спадкової справи наявний лист відділу в Ізяславському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №97-22-0.25-577/161-19 від 29.03.2019 року, яким повідомляється про те, що ОСОБА_5 на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) ХМ НОМЕР_3 0233587 та ХМ НОМЕР_3 0233350 отримав державні акти на право приватної власності на землю ЯЖ №951076 та ЯЖ №951060.

22.08.2019 року державний нотаріус Ізяславської районної державної нотаріальної контори у спадковій справі №342/2016 р. на підставі заповіту, складеного ОСОБА_5 та посвідченого 28.08.2008 року приватним нотаріусом Ізяславського районного нотаріального округу, видала ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 6822180700:03:002:0206, площею 2,7898 га, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №951060, а також свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 6822180700:03:006:0247, площею 1,3935 га, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №951076.

Право власності ОСОБА_4 на вказані дві земельні ділянки також було зареєстровано державним нотаріусом Ізяславської районної державної нотаріальної контори в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822180700:03:002:0206 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 48352171 від 22.08.2019 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822180700:03:006:0247 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 48351923 від 22.08.2019 року.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

Статтею 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України 2 від 08.08.1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 11 Постанови Пленуму Про судову практику у спорах про спадкування від 30.05.2008 року №7, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай), основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Тобто, земельна частка (пай) та земельна ділянка - це різні об`єкти права власності. Земельна частка (пай) - це частка в спільній (колективній) частковій власності в землі колишнього сільськогосподарського підприємства члена цього підприємства, право на яку підтверджується сертифікатом. А тому, розпорядження у заповіті на користь ОСОБА_4 , складеному 28.08.2008 року, спадкодавець зробив щодо своїх земельних часток (паїв) в спільній частковій власності, оскільки виділених в натурі (на місцевості) земельних ділянок на той час не існувало, як і державних актів на право власності на землю.

ОСОБА_5 , реалізувавши своє право на виділ в натурі земельних часток (паїв) та отримавши вже після складення 28.08.2008 року заповіту право власності на дві окремо визначені земельні ділянки площею 2,7898 га та 1,3935 га, розпорядження щодо цих об`єктів права власності на випадок своєї смерті на користь ОСОБА_4 не зробив.

Таким чином, після виділу часток (паїв) в натурі (на місцевості) припинилось право спадкодавця як співвласника земель колишнього сільськогосподарського підприємства на частки (паї), при цьому він набув право власності на земельні ділянки, щодо яких і відкрилась спадщина та які не охоплені заповітом.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховний Суд, висловленій ним в постанові від 24.07.2019 року по справі №587/591/16-ц, провадження №61-21024св18, яка підлягає врахуванню усіма судами при застосуванні таких норм права.

Водночас слід зазначити, що вказівка в заповіті на належність на підставі сертифікатів ХМ 0233587, ХМ 0233350 спадкодавцю земельних ділянок не спростовує вказаного висновку суду, через відсутність на той час таких об`єктів права власності, якими спадкодавець міг би розпорядитися.

Крім того, як зазначив Верховний Суд в постанові від 02.10.2019 року по справі №539/1594/17, провадження №61-35958св18, з видачою свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом, правовстановлюючий документ, на підставі якого видається таке свідоцтво, втрачає чинність. Тобто, зазначені в заповіті сертифікати про право на земельну частку (пай) ХМ 0233587 та ХМ 0233350, на час складення заповіту 28.08.2008 року втратили чинність в зв`язку із видачою ОСОБА_5 свідоцтв про право на спадщину після смерті матері.

Таким чином, ОСОБА_4 не набув на підставі заповіту, складеного ОСОБА_5 28.08.2008 року, право на спадкування земельних ділянок з кадастровим номером 6822180700:03:002:0206, площею 2,7898 га, та з кадастровим номером 6822180700:03:006:0247, площею 1,3935 га, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Ізяславська державна нотаріальна контора, приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП , про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації права власності задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22 серпня 2019 року (зареєстроване в реєстрі за №856), видане ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822180700:03:002:0206, площею 2,7898 га, яка належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №951060.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на земельну ділянку з кадастровим номером 6822180700:03:002:0206, площею 2,7898 га (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 48352171 від 22.08.2019 року).

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22 серпня 2019 року (зареєстроване в реєстрі за №857), видане ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822180700:03:006:0247, площею 1,3935 га, яка належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №951076.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на земельну ділянку з кадастровим номером 6822180700:03:006:0247, площею 1,3935 га (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 48351923 від 22.08.2019 року).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , податковий номер НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , податковий номер НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

треті особи:

- Ізяславська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02901049, адреса місцезнаходження: Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Шевченка, 16;

- приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП , код ЄДРПОУ 32547211, адреса місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, м.Миронівка, вул.Елеваторна, 1.

Повний текст рішення складено 09.07.2020 року.

Суддя С.Л. Трасковський