Постанова

від 08.07.2020 по справі 631/970/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 липня 2020 року

м. Харків

справа № 631/970/17

провадження № 22-ц/818/2407/20

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря - Огар І.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - ОСОБА_4 ,

третя особа - приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьорова О.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 січня 2020 року в складі судді Пархоменко І.О.,

у с т а н о в и в :

13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьорова О.Ф., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин.

Скарга мотивована тим, що вона є рідною донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 24 березня 2006 року, яким належний їй державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5,5095 га серії ЯА № 627415, яка знаходиться на території Сосонівської сільської ради, заповіла їй.

Про існування заповіту, складеного ОСОБА_5 , вона не знала.

24 січня 2017 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьоровою О.Ф. було відкрито спадкову справу № 6/2017 за заявою відповідача, яка є її рідною сестрою. При цьому ОСОБА_3 не повідомила нотаріуса про наявність інших спадкоємців за законом.

06 листопада 2017 року вона звернулася до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьорової О.Ф. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьоровою О. Ф. від 06 листопада 2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за заповітом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Окрім того, у свідоцтві про народження позивача її прізвище та прізвище батьків зазначене з помилкою, а також неправильно вказано ім`я матері.

Вказувала, що на час відкриття спадщини вона не проживала зі спадкодавцем, однак нотаріус не вчинила всіх дій щодо розшуку і повідомлення її як спадкоємця за заповітом, про існування заповіту їй стало відомо випадково лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Оскільки про наявність заповіту, складеного спадкодавцем на її користь, ОСОБА_1 відомо не було, тому із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 вона не зверталася, так як до нотаріуса звернулась її рідна сестра.

Факт родинних відносин між нею та її матір`ю підтверджується свідоцтвом про народження позивача, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 та заповітом, у якому ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_1 є її донькою. Встановлення факту родинних відносин позивача з матір`ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне для визначення ступеню споріднення та прийняття спадщини за законом.

На підставі вказаного, просила суд визначити додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , та встановити факт родинних відносин, а саме - що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 листопада 2018 року ОСОБА_3 подала заперечення на позов, в яких вказала, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позивачу було відомо за життя матері про наявність заповіту, вона мала один примірник, з яким звернулася до нотаріуса, пропустивши строк без поважних причин. Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 не надала доказів про наявність перешкод, що істотно вплинули на можливість своєчасного звернення для прийняття спадщини після померлої матері.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 січня 2020 року позовні вимоги задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме - що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено причини пропуску строку прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважними. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач на момент відкриття спадщини проживала окремо від спадкодавця, при цьому нотаріус не вчинила передбачених законом дій на встановлення кола спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , оскільки в матеріалах спадкової справи відсутні відомості належного повідомлення ОСОБА_1 про відкриття спадкової справи і про наявність заповіту, складеного на її користь. Необізнаність позивача про існування заповіту, складеного на її користь, є поважною причиною неподання нею заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк.

21 лютого 2020 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції в частині визнання причин пропуску строку прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у визнанні причин пропуску строку прийняття спадщини поважними.

Апеляційна скарга мотивована тим, що незалежно від наявності або відсутності заповіту ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, якій було відомо про смерть матері і яка на час відкриття спадщини не проживала зі спадкодавцем, у межах шестимісячного строку не вчинила дій, спрямованих на прийняття спадщини. Таким чином, у ОСОБА_1 не було поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

31 березня 2020 року ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту родинних відносин не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначені вимоги закону в частині вирішення спору про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишились поза увагою суду першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 01 серпня 2016 року органом державної реєстрації актів цивільного стану Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області (а. с. 6).

Спадкоємицями першої черги є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - доньки померлої.

24 січня ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьорової О.Ф. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , вказавши, що вона є спадкоємцем за законом першої черги та спадкоємців за правом представлення, інших спадкоємців немає (а. с. 44).

За заявою ОСОБА_3 приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьоровою О.Ф. була заведена спадкова справа № 6/2017.

Відповідно до довідки, виданої Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 24 січня 2017 року № 29, ОСОБА_5 була зареєстрована і постійно проживала в АДРЕСА_1 з 1939 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . За даною адресою проживала одна (а. с. 46).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області 24 березня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 45, яким на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, згідно з яким належний їй на праві власності державний акт на земельну ділянку серія ЯА № 627415, яка знаходиться на підставі розпорядження голови Нововодолазької райдержадміністрації від 29 вересня 2005 року № 369, площею 5.5095 га на території Сосонівської сільської ради, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 - позивачці (а. с. 7, 58).

06 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьорової О.Ф. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 59).

Постановою приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьоровою О.Ф. від 06 листопада 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за заповітом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Окрім того, у свідоцтві про народження позивача прізвище спадкоємиці зазначено ОСОБА_6 , матері - ОСОБА_7 , а у свідоцтві про смерть спадкодавця - ОСОБА_5 (а. с. 8, 60).

За загальними правилами положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Такі правові висновки висловлені Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини посилалась на те, що про існування заповіту вона не знала, нотаріусом не перевірено наявність заповіту ОСОБА_5 , також не здійснено жодних дій, направлених на повідомлення її про відкриття спадщини, не здійснено її виклик як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що прямо вказує на неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Обов`язком нотаріуса дотримуватись приписів частини першої статті 63 ЗУ Про нотаріат шодо повідомлення позивача про відкриття спадщини стосуються лише тих спадкоємців, місце проживання або місце роботи яких відомі нотаріусу, однак закон не зобов`язує нотаріуса здійснювати розшук осіб, що можуть претендувати на спадкове майно, якщо йому невідомо про факт наявності інших спадкоємців або про їх місцезнаходження чи місце роботи.

Недобросовісність поведінки іншого спадкоємця ОСОБА_3 щодо ненадання нотаріусу відомостей про осіб, які можуть бути спадкоємцями, тобто ОСОБА_1 , також не свідчить про поважність причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій по прийняттю спадщини.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами пунктів б , в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судові витрати, понесені відповідачем за подачу апеляційної скарги, документально підтверджуються в розмірі 960,00 грн. (а. с. 185).

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню судовий збір в розмірі 960,00 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 374 ч.1 п.2, 376 ч. 1 п. 1, п. 4, 382, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 січня 2020 року - скасувати в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Краснопьорова О.Ф., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,00 грн (дев`ятсот шістдесят грн 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 липня 2020 року.

Головуючий - А.В. Котелевець

Судді - О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина