Ухвала

від 13.07.2020 по справі 403/441/19

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 403/441/19

Провадження №2/403/15/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 р. Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Годованець І. А.

при секретарі: Остапенко Н. М.

з участю:

представника відповідача С(Ф)Г Наталка : ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Наталка , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про дострокове розірвання договору оренди землі,- В С Т А Н О В И В :

Позивачем ОСОБА_3 подано до суду позов до відповідача селянського (фермерського) господарства Наталка про дострокове розірвання договору оренди землі. Позовні вимоги мотивуються тим, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання однією із сторін обов`язків, передбачених умовами договору.

У судове засідання 03 липня 2020 року та повторно 13 липня 2020 року позивач ОСОБА_3 та представник позивача (адвокат) Ляшенко Микола Дмитрович не з`явилися, про день та час судового засідання їх повідомлено належним чином. Позивачем ОСОБА_3 та представником позивача (адвокат) Ляшенко Миколою Дмитровичем заяви про відкладення, проведення у їх відсутність судового розгляду справи по суті чи про причини неявки не подано.

У судовому засіданні представники відповідача селянського (фермерського) господарства Наталка Панченко ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вирішення у цивільній справі підстав для залишення позову без розгляду залишають на розгляд суду. У судове засідання третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 не з`явилася, про день та час судового розгляду справи повідомлена, подала письмову заяву про проведення розгляду справи у її відсутність. У поясненні на позовну заяву ОСОБА_4 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Наталка про дострокове розірвання договору оренди землі задоволенню не підлягають.

Заслухавши учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини. Статтею 188 ЦПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання. Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають. Абзацом 4 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції за №2 від 12 червня 2009 року встановлено, що роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює

вирішення справи (зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз`єднання позовів підставою для

провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову. Предметом спірних правовідносин між сторонами є наступні договори оренди землі. За договором оренди землі від 30 березня 2007 року, орендодавцем ОСОБА_6 , спадкоємець за законом на спадкове майно ОСОБА_3 , відповідно до умов договору, передано орендарю селянському (фермерському) господарству Наталка в користування земельну ділянку, площею 4.48 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0162, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на двадцять п`ять років. Сторонами 12 квітня 2017 року проведено державну реєстрацію договору оренди землі.

За договором оренди землі від 30 березня 2007 року, орендодавцем ОСОБА_6 , спадкоємець за законом на спадкове майно ОСОБА_3 , відповідно до умов договору, передано орендарю селянському (фермерському) господарству Наталка в користування земельну ділянку, площею 4.46 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0151, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на двадцять п`ять років. Сторонами 12 квітня 2017 року проведено державну реєстрацію договору оренди землі. За своєю природою договір оренди землі, як акт індивідуальної дії встановлює конкретні приписи, які підлягають виконанню його сторонами. Спірні правовідносини між сторонами за кожним договором оренди землі є індивідуальним суб`єктивним правом особи і підлягає окремому судовому розгляду. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Наталка про розірвання договору оренди землі, площею 4.48 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0162 та про розірвання договору оренди землі, площею 4.46 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0151, не є однорідні, або такі, що нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої, внаслідок чого підлягають судовому розгляду в окремому провадженню. Суд з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження.

У підготовчому засіданні ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2019 року у цивільній справі: номер провадження: 2/403/231/2019; номер справи: 403/441/19; за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Наталка про визнання договорів оренди землі недійсними, роз`єднано позовні вимоги у самостійне провадження та виділено в самостійне провадження позовну вимогу ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Наталка про розірвання договору оренди землі від 30 березня 2007 року, земельна ділянка, площею 4.46 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0151, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Наталка про розірвання договору оренди землі від 30 березня 2007 року, земельна ділянка, площею 4.46 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0151, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області передано до канцелярії суду для присвоєння нового номера.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч.1-4 ст.43 ЦПК України). Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Частинами 2,3 ст.49 ЦПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Частинами 1,2,3 ст.128 ЦПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Частиною 6 ст.128 ЦПК України встановлено, що стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Пунктами 1,2 ч.8 ст.128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи. 24 червня 2020 року за згодою позивача ОСОБА_3 та представника позивача (адвокат) Ляшенко Миколи Дмитровича безпосередньо в суді стороні позивача вручено судові повістки про дату, час і місце наступного судового засідання (03 липня 2020 року на 11:00 годину). У судове засідання 03 липня 2020 року на 11:00 годину позивач ОСОБА_3 та представник позивача (адвокат) Ляшенко Микола Дмитрович не з`явилися, про день та час судового засідання їх повідомлено належним чином. Позивачем ОСОБА_3 та представником позивача (адвокат) Ляшенко Миколою Дмитровичем заяви про відкладення, проведення у їх відсутність судового розгляду справи по суті чи про причини неявки не подано. Представником позивача (адвокат) Ляшенко Миколою Дмитровичем письмовим повідомленням від 08 липня 2020 року підтверджено про доставлення на його офіційну електронну адресу судової повістки про дату, час і місце наступного судового засідання (13 липня 2020 року на 10:30 годину). Частиною 5 ст.130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. У судове засідання 13 липня 2020 року на 10:30 годину позивач ОСОБА_3 та представник позивача (адвокат) Ляшенко Микола Дмитрович не з`явилися, про день та час судового засідання їх повідомлено належним чином. Позивачем ОСОБА_3 та представником позивача (адвокат) Ляшенко Миколою Дмитровичем заяви про відкладення, проведення у їх відсутність судового розгляду справи по суті чи про причини неявки не подано. Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У судове засідання 03 липня 2020 року та повторно 13 липня 2020 року позивач ОСОБА_3 та представник позивача (адвокат) Ляшенко Микола Дмитрович не з`явилися, про день та час судового засідання їх повідомлено належним чином. Позивачем ОСОБА_3 та представником позивача (адвокат) Ляшенко Миколою Дмитровичем заяви про відкладення, проведення у їх відсутність судового розгляду справи по суті чи про причини неявки не подано. Пунктом 3 ч.1 ст.257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи . Положеннями п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами та порушення процесуальних прав інших осіб. При встановлених обставинах, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, так як при цьому права та інтереси сторін чи третіх осіб не порушуються, і відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (ч.3 ст.257 ЦПК України). Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). ОСОБА_3 сплачена сума судового збору поверненню не підлягає відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , так як позовна заява залишена без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. Керуючись ст.ст. 43, 44, 223, 257, 260 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В :

У цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Наталка , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про дострокове розірвання договору оренди землі залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства Наталка , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про дострокове розірвання договору оренди землі.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. ОСОБА_3 сплачена сума судового збору поверненню не підлягає відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , так як позовна заява залишена без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Ухвала суду, постановлена під час дії карантину, набуває чинності після його закінчення.

Суддя І. А. Годованець