УХВАЛА
13 липня 2020 року
м. Київ
справа № 922/1359/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Бабіна Андрія Олександровича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020, у справі
за позовом фізичної особи - підприємця Бабіна Андрія Олександровича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 ,
про визнання недійсними договорів, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
25.06.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця Бабіна Андрія Олександровича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020, ухвалену за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі № 922/1359/19, подана 16.06.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Бабіна Андрія Олександровича, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Проте касаційна скарга хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який саме висновок та щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судами при винесені оскаржуваного рішення.
У касаційній скарзі фізичної особи - підприємця Бабіна Андрія Олександровича викладено обставини справи № 922/1359/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення процесуального права під час ухвалення оскарженого судового рішення.
Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву фізична особа - підприємець Бабін Андрій Олександрович подав у серпні 2019 року, її предметом є чотири вимоги немайнового та одна майнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Фізична особа - підприємець Бабін Андрій Олександрович у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020, а рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі № 922/1359/19 залишити в силі.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Фізична особа - підприємець Бабін Андрій Олександрович до касаційної скарги доказів сплати судового не додав. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у колегії суддів відсутня можливість встановити розмір вартості спірного майна, тому Верховний Суду визначає суму судового збору в розмірі 200 % від суми сплаченої позивачем при зверненні з позовною заявою до місцевого господарського суду.
Таким чином, за попереднім розрахунком суду, при зверненні з касаційною скаргою, скаржник має сплатити судовий збір у сумі 37 208 ? ,00 грн.
Відповідно до положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Проте до касаційної скарги фізичної особи - підприємця Бабіна Андрія Олександровича не додано доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги фізична особа - підприємець Бабін Андрій Олександрович має зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги, надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі (37 208 ? ,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір", а також належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 287, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Бабіна Андрія Олександровича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 922/1359/19 залишити без руху до 03.08.2020 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2020 |
Оприлюднено | 14.07.2020 |
Номер документу | 90349386 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні