Ухвала

від 13.07.2020 по справі 921/66/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 921/66/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українська енергетична група"

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 (суддя Бурда Н. М.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 (Бонк Т. Б. - головуючий, судді Якімець Г. Г., Бойко С. М.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська енергетична група"

до Почаївської міської ради

про визнання недійсним та скасування рішення Почаївської міської ради від 24.05.2017 № 808; визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 24.05.2007.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Українська енергетична група" (далі - ПрАТ "Українська енергетична група") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Почаївської міської ради (далі - міськрада) про визнання недійсним та скасування рішення міськради від 24.05.2017 № 808 (далі - спірне рішення) та про визнання договору оренди землі від 24.05.2007 (далі - спірний договір) продовженим на тих самих умовах та на той самий строк до 24.05.2022, зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 24.05.2007 до 24.05.2022 на 5 років.

01.08.2019 ПрАТ "Українська енергетична група" подало до місцевого господарського суду заяву про зміну предмета позову (від 01.08.2019 вх. №13499), в якій просило позовні вимоги викласти у наступній редакції: визнати нечинним та скасувати спірне рішення та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 24.05.2007, укладеного між Почаївською міською радою (Орендодавець) та ЗАТ Українська енергетична група (Орендар), зареєстрований у Кременецькому районному відділі Тернопільської регіональної філії центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007, всіх змін і доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору, у редакції наведеній у заяві про зміну предмета позову.

Позовні вимоги із посиланнями на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовано наявністю у ПрАТ "Українська енергетична група" переважного права на поновлення спірного договору.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 у справі №921/66/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 і постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 921/66/19, ПрАТ "Українська енергетична група" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову та постановите нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) (далі - ГПК України). Зокрема скаржником зазначено, що касаційна скарга подається з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Українська енергетична група" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 921/66/19.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2020 відкладено розгляд касаційної скарги ПрАТ "Українська енергетична група" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 921/66/19 на 21.07.2020.

Разом з тим, при вивченні матеріалів касаційної скарги колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.06.2020 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 159/5756/18 з підстави, передбаченої частиною 3 статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що висновки про застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Однак, у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 справу № 159/5756/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 01.09.2020.

Крім цього, ухвалою від 03.06.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 313/350/16-ц (провадження № 61-15623св18) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Також колегією суддів встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №378/596/16-ц, передана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в порядку частини 3 статті 403 ЦПК України, з огляду на необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, згідно з яким, вимога про визнання договорів оренди поновленими є неналежним способом захисту порушеного права орендаря.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки у цій справі ПрАТ "Українська енергетична група" звернулося до суду з позовом, зокрема, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 24.05.2007 на підставі положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, № 313/350/16-ц та № 378/596/16-ц.

Керуючись статтями 228, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська енергетична група" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 921/66/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, № 313/350/16-ц та № 378/596/16-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ