Ухвала

від 10.07.2020 по справі 635/5568/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 липня 2020 року

м. Київ

справа № 635/5568/17

провадження № 61-9228ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, яка здана до відділу поштового зв`язку 15 червня 2020 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що він звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою в межах строку, передбаченого для подання касаційної скарги, проте касаційну скаргу було повернуто згідно ухвали Верховного Суду від 04 травня 2020 року.

Розглядаючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційний суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини Перетяка та Шереметьев проти України від 21 грудня 2010 року).

Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 рокувизнано неподаною та повернуто.

Після отримання копії ухвали Верховного Суду від 04 травня 2020 року ОСОБА_2 вдруге звернувся із касаційною скаргою на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки вперше касаційна скарга заявником була подана в строк, передбачений частиною другою статті 390 ЦПК України, проте повернута ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року, а вдруге заявник подав касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення в розумний термін.

Разом із тим, вказана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки у порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України - не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Згідно з вимогами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та зазначає про судову практику у аналогічних справах, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено обґрунтування підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт (абзац та/або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 квітня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С. П. Штелик