Ухвала

від 14.07.2020 по справі 420/6067/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6067/20

УХВАЛА

14 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В. , розглянувши матеріали адміністративного позову

Товариств з обмеженою відповідальністю Кано Строй (адреса: 65496, Одеська область, Овідіопольський район, ж/м Радужний, буд. 16/4, прим. 9Н, ЄДРПОУ 42087340)

до: Одеської митниці Держмитслужби (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, код ЄДРПОУ 4333459, телефон: (048) 734 28 00, od.post@customs.gov.ua)

про: визнання протиправним та скасування,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кано Строй до Одеської митниці Держмитслужби в якому позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA500070/2020/000081/2 від 17.06.2020 року.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч. 1 ст. 3 Закону).

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду юридичною особою позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позову немайнового характеру, ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя зазначає, що предметом позову у вказаній справі є рішення про коригування митної вартості, відтак розрахунок судового збору має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була відкоригована оскаржуваним рішенням.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2018 року (справа №810/3206/17), від 31 січня 2019 року (справа №814/1045/16) дійшла аналогічних висновків.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Стаття 50 МК України визначає цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 МК України).

Пунктом 1 частини першої статті 279 МК України, встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту в пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 МК України).

Тобто, митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому, на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 року у справі № 1.380.2019.001962 дійшла висновку про необхідність сформулювати правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

У зв`язку з наведеним, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа № 810/3206/17), від 31 січня 2019 року (справа № 814/1045/16), а саме, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

Враховуючи вищевикладене, рішення про коригування митної вартості є вимогою майнового характеру.

Так, згідно матеріалів позовної заяви та рішення про коригування митної вартості товарів UA500070/2020/000081/2 від 17.06.2020 року: митна вартість товарів визначена декларантом становить 46951,00 дол. США (курс валюти 26,7303), коригування здійснено на суму 65487,02 дол. США.

Таким чином, загальна сума відкоригованої митної вартості товарів становить 18536,02 дол. США., що в гривневому еквіваленті становить 495653,17 грн. (18536,02 * 26,74 (курс дол. США).

Виходячи з наведеного, за подання цього позову позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 7434,80 грн. та надати суду документ про сплату судового збору.

Враховуючи той факт, що позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за подання адміністративного позову за квитанцією №0.0.1758900028.1 від 06.07.2020 року, позивачу необхідно сплатити 5332,80 грн.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору за заявлену майнову вимогу на суму 5332,80 грн., вказану суму судового збору перерахувати на:

- Отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923

- Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

- Код банку отримувача (МФО) 899998

- Рахунок отримувача UA338999980313181206084015005

- Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновирусної хвороби (COVID-19) № 372 внесено зміни, зокрема, до:

Розділ VІ Прикінцеві положення доповнено пунктом 3 такого змісту:

строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короно вірусної хвороби ((COVID-19) .

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кано Строй до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали, який обраховується з дня наступного за закінченням строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короно вірусної хвороби ((COVID-19) .

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.