Рішення

від 06.07.2020 по справі 328/456/20

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/456/20

06.07.2020

2/328/332/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання Мацинської О.Є., представника позивача Кривонос О.В. , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м.Токмак позовну заяву органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Токмацький міський центр соціальних служб для сім`ї та молоді, комунальний заклад Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Токмацької міської ради звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Токмацький міський центр соціальних служб для сім`ї та молоді, до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_2 є одинокою матір`ю малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьківські обов`язки по утриманню, вихованню дитини та отримання ним загальної середньої освіти вона не виконує, веде нездоровий спосіб життя: зловживає алкогольними напоями, дитина не доглянута. Малолітній ОСОБА_3 перебуває на профілактичному обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах з 16.06.2017 року відповідно до наказу начальника служби від 16.06.2017 року №01-09/31 Про постановку на облік малолітнього ОСОБА_3 . Дані щодо малолітнього внесені до Всеукраїнської ЄІАС Діти . Протягом 2015-2018 років до соціальних служб неодноразово звертались сусіди ОСОБА_2 з питання вживання нею алкогольних напоїв, недбалого виконання батьківських обов`язків, використання державної допомоги на дитину не за призначенням. ОСОБА_2 вживає алкоголь разом зі своєю матір`ю, братом, сестрою та співмешканцем, в домі збираються сторонні люди, які розпивають алкоголь разом з ними. З ОСОБА_2 неодноразово проводились профілактичні бесіди з питання неналежного виконання батьківських обов`язків, обстежувались умови утримання та виховання малолітньої дитини, цільове використання державної допомоги на дитину. Мати неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за недбале виконання батьківських обов`язків, дитина вилучалась та тимчасово влаштовувалась до закладів соціального захисту дітей. Так, малолітній ОСОБА_3 з 26.04.2017р. по 29.12.2017 року перебував в КЗ Оріхівський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей так, як в сім`ї матері життю та здоров`ю дитини загрожувала небезпека. Іноді ОСОБА_2 змінювала свій спосіб життя на краще, працевлаштовувалась, виконувала батьківські обов`язки по утриманню та вихованню дитини. Дитина поверталася на виховання в сім`ю. Але на початку 2020 року родина знову попала в поле зору соціальних служб.

03.02.2020 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення, що матір зі своїм співмешканцем знову почали зловживати спиртними напоями, дитина занедбана, перебуває на вулиці без нагляду дорослих. Служба у справах дітей негайно перевірила інформацію, яка повністю підтвердилась. Брудну та голодну дитину з температурою було тимчасово влаштовано в педіатричне відділення КП Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування . Від 05.02.2020 року ОСОБА_2 припинено виплати державної допомоги.

Відповідно до розпорядження міського голови від 13.02.2020 № 56-р Про влаштування малолітньої дитині до дитячого закладу соціального захисту малолітній ОСОБА_3 , з метою соціального захисту, був направлений та тимчасово влаштований до КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей , як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах, де життю та здоров`ю дитини загрожувала небезпека.

Відповідачка неодноразово була притягнута до адміністративної відповідальності в період часу з 2013 до 2020 роки. Працівники служби у справах дітей виконкому Токмацької міської ради попереджували відповідачку про позбавлення її батьківських прав, якщо вона не змінить свій спосіб життя.

Вважає, що в даному випадку ОСОБА_2 самоусунулась від виконання зазначених вище обов`язків, не дбає про майбутнє своєї дитини, не цікавиться його життям, її поведінка негативно впливає на моральний та духовний розвиток малолітнього ОСОБА_3 .

У разі позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього ОСОБА_3 , він набуде статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та матиме підстави для усиновлення.

Станом на кінець лютого 2020 року ОСОБА_2 , як мати малолітньої дитини, ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню дитини, жодного разу не відвідала заклади, де перебуває її дитина, не забезпечила дитину сезонним одягом, не цікавиться його життям та станом здоров`я.

Враховуючи вищевикладене, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Передати малолітнього ОСОБА_3 виконавчому комітету Токмацької міської ради, як органу опіки та піклування, для подальшого влаштування, а також стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 на користь державного закладу або фізичної особи, на утриманні яких буде перебувати дитина, у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 12.03.2020 у справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 21.05.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено комунальний заклад Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, проведення підготовчого судового засідання було відкладено.

Ухвалою суду від 10 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача Кривонос О.В. позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, просила суд їх задовольнити у повному обсязі. Також підтримала висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час малолітній ОСОБА_3 перебуває у КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, однак мати до сина жодного разу не приїздила, його життям та здоров`ям не цікавилась, тобто відповідач фактично самоусунулась від виховання сина.

Представник третьої особи Токмацького міського центру соціальних служб для сім`ї та молоді, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за відсутності представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник третьої особи комунального закладу Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за відсутності представника, позовні вимоги просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Вона зареєстрована по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 у співмешканця ОСОБА_8 . Від колишнього співмешканця, який зловживав алкоголем, вона пішла. Пояснила, що раніше вживала спиртні напої, на даний час спиртне не вживає, раніше працювала двірником, на даний час шукає роботу, має намір працевлаштувалися в найближчий час. Вона доходів не має, живе зі співмешканцем на пенсію матері співмешканця та за рахунок підробіток співмешканця. Крім того, її співмешканець має будинок по АДРЕСА_3 , де вони до вересня планують зробити ремонт. Після того, як сина помістили до Пологівського центру реабілітації, до нього приїхати не могла, оскільки не мала коштів на проїзд. Не дзвонила, так як не мала правильного номеру телефону центру, коли дізналася правильний номер телефону центру в червні місяці, то не могла подзвонити за відсутністю коштів. Вважає, що здатна виправитися та забезпечити сину належне піклування та виховання, в задоволені позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року (яку ратифіковано Законом N69-V ( 69-16 ) від 03.08.2006), під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

У судовому засіданні, у відповідності до вимог ст.171 СК України, було з`ясовано думку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо позбавлення його матері ОСОБА_2 батьківських прав. Малолітній ОСОБА_3 пояснив що любить матір та дуже сумує за нею, матір приділяє йому багато уваги, турбується про нього, не ображає, він до неї дуже прив`язаний. На даний час ОСОБА_3 перебуває в центрі реабілітації в м.Пологи, де його, у порівнянні з домашнім проживанням, краще годують, однак однозначно висловив своє бажання жити разом із матір`ю.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши думку дитини , вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.2012, виданого Токмацьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №09.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №0025643515 від 18.02.2020 вбачається, що батько малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , записаний згідно з ч.1 ст.135 СК України.

Відповідно до направлення за №01-13/342 від 10.07.2013р. служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради Про тимчасове влаштування дитини , завідуючу дитячим відділенням КУ Токмацька ЦРЛ просять тимчасово влаштувати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до дитячого відділення КУ Токмацька ЦРЛ , у зв`язку з перебуванням в складних життєвих обставинах, оскільки 10.07.2013 року до служби у справах дітей надійшло усне повідомлення з питання перебування в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 , яке було перевірено спеціалістами ТМЦСССДМ, службою та кримінальною міліцією у справах дітей.

На момент перевірки виявлено, що ОСОБА_2 перебувала за місцем свого постійного проживання ( АДРЕСА_1 ) в нетверезому стані, дитина була на підлозі сама. У зв`язку з тим, що матір не володіла собою, залишати дитину з нею було небезпечно прийнято рішення про вилучення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та тимчасового влаштування до закладів соціального захисту.

Відповідно до направлення за №01-13/609 від 09.12.2013р. служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради Про тимчасове влаштування дитини , завідуючу педіатричним відділенням КУ Токмацька ЦРЛ просять забезпечити перебування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні лікарні без присутності матері, у зв`язку з неодноразовим перебуванням ОСОБА_2 стані алкогольного сп`яніння разом з сином.

У вказаному направленні зазначено, що ОСОБА_2 надано строк 2 тижні для зміни способу життя, наведення порядку в помешканні, куди планується забрати сина, попереджено, що дитина буде перебувати у відділенні без догляду матері, яка може кожного дня відвідувати сина тільки в тверезому стані, забезпечуючи малолітнього потрібними медикаментами, їжею та памперсами. У разі невиконання нею цих умов дитина не буде повернута матері і службою буде подана позовна заява про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до направлення за №01-13/113 від 31.03.2014р. служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради Про тимчасове влаштування дитини , завідуючу дитячим відділенням КУ Токмацька ЦРЛ просять надати ліжко-місце малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з тим, що під час обстеження умов утримання та виховання малолітньої дитини було виявлено, що матір ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп`яніння разом зі своєю матір`ю, бабою дитини, за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення умов утримання та виховання дитини 31.03.2014 року виявлено, що матір вживає алкогольні напої, не навела порядок в домі, не забезпечила усі умови для утримання та виховання дитини, дитині загрожувала небезпека. Матір перебуває під супроводом спеціалістів ЦСССДМ. Вона неодноразово попереджалась, що дитина буде вилучена із родини і буде подана позовна заява про позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина. Також просять підготовити пакет документів про тимчасове влаштування дитини до дитячого будинку Сонечко .

Відповідно до направлення дитини до КЗ Оріхівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей за №01-13/156 від 26.04.2017р. Про направлення дитини , служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради просить влаштувати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до зазначеного закладу, як дитину, яка опинилась в складних життєвих обставинах, з підстав, що 26.04.2017 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення від завідуючої ДНЗ Калинка , що о 06 - 30 ранку до них в заклад незнайомий чоловік привів малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого, зі слів чоловіка, він знайшов самого на вулиці міста. Хлопець повідомив, що мама разом з бабою вживали напередодні алкоголь, тепер сплять, а він одягнувся та йде в дитячий садок. Про те, що дитина перебуває на вулиці міста без догляду дорослих службі у справах дітей повідомляли неодноразово. Дитина вилучалась з родини, перебувала в дитячій лікарні або у родичів, потім батьки змінювали свій спосіб життя і сина їм повертали. На даний час є загроза життю та здоров`ю малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і повернення його батькам є недоцільним.

З листів за вих.49/3871 від 15.03.2013 та вих.49/11123 від 11.07.2013 за підписом заступника начальника Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області вбачається, що за повідомленням служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради від 15.03.2013р. проведена ретельна перевірка та прийнято рішення про припинення розгляду матеріалу, так як в діях ОСОБА_2 відсутні ознакикримінального правопорушення, але разом з цим в її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, тому стосовно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ст.184 КУпАП, (невиконання батьками батьківських обов`язків) та направлено до Токмацького районного суду для притягнення останньої до адміністративної відповідальності., роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення.

З листа за вих.49/14078 від 26.08.2013 за підписом заступника начальника Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області вбачається, що за поданням служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради за вих. 01-13/610 від 10.12.2013р. стосовно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ст.184 КУпАП, який направлено до Токмацького районного суду.

Також з повідомлень Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за вих.№№49/5683 від 01.04.2014, 784/82/01-2017 від 27.01.2017, 2968/82/02-2017 від 28.03.2017 та 4109/75/01-2017 від 10.05.2017 за поданням служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради стосовно ОСОБА_2 були складені адміністративні протоколи за ст.184 КУпАП, які направлені до Токмацького районного суду.

Відповідно до психолого - педагогічної характеристики на вихованця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за №01-14/402 від 26.06.2017, наданої КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, ОСОБА_3 контакту доступний, до оточуючих налаштований позитивно, виконує та розуміє інструкції дорослого. Вступає у взаємодію з оточуючими. Період адаптації проходив без ускладнень, ОСОБА_3 швидко адаптувався до нових умов перебування. Правила внутрішнього розпорядку приймає, виконує. Рівень сформованості розумових та пізнавальних здібностей недостатній (узагальнює та вилучає предмети з допомогою дорослого основні кольори не називає, просторові уявлення не сформовані, увагу концентрує недостатньо). Недостатньо орієнтований в оточуючій дійсності, недостатній рівень загальної обізнаності. Має проблеми звуковимови, потребує консультації логопеда. Присутня психоемоційна напруга, тривожність, імпульсивність. Недостатній рівень самоконтролю та саморегуляції. На даний момент ОСОБА_3 проходить етапи соціалізації. Впроваджується індивідуальна корекційно - розвиваюча програма щодо формування позитивних рис характеру. Також здійснюється систематичний психологічний супровід щодо гармонізації психоемоційного стану та впроваджуються індивідуальні заняття щодо розвитку пізнавальних розумових здібностей.

Наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради за №01-09/31 від 16.06.2017, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлений на облік як дитина, що виховується в сім`ї, яка не забезпечує необхідних умов для її життя та виховання.

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 03 лютого 2020 року, складеного працівниками служби у справах дітей та сектору опіки, піклування та усиновлення Токмацької міської ради Запорізької областівбачається, що ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 , у одній кімнаті гуртожитку, за даною адресою проживають та мають місце реєстрації також баба ОСОБА_11 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент перевірки баба та дядько перебувають в стані сильного алкогольного сп`яніння, матір ( ОСОБА_2 ) відсутня, її місце перебування невідоме. В кімнаті антисанітарія, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Дитина ( ОСОБА_3 2012р.н.) з температурою, голодна. Прийнято рішення про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_3 до дитячого відділення КУ Токмацька БЛІЛ до розшуку матері, відібрання пояснень та вирішення питання про повернення дитини або позбавлення батьківських прав.

Відповідно до розпорядження міського голови Токмацької міської ради Запорізької області за №56-р від 13.02.2020, начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради Чуб Г . малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлений на тимчасове влаштування до комунального закладу Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що мати хлопчика зловживає алкогольними напоями, бродяжить. Також в направленні зазначено, що хлопчик ОСОБА_3 був відібраний у сторонніх людей, які перебували у стані алкогольного сп`яніння, де життю та здоров`ю дитини загороджувала небезпека.

З висновку уповноваженої особи виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області за №636/21-30 від 04.03.2020 вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Токмацької міської ради 02 березня 2020 року із запрошенням громадянки ОСОБА_2 , яка фактично проживає в АДРЕСА_4 , за матеріалами справи щодо позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , яка є одинокою матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав даної громадянки в інтересах дитини.

Батьківські обов`язки по утриманню, вихованню дитини та отримання ним загальної середньої освіти вона не виконує, веде нездоровий спосіб життя: зловживає алкогольними напоями, державну допомогу на сина витрачає не за призначенням, дитина не доглянута.

Малолітній ОСОБА_3 перебуває на профілактичному обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах з 16.06.2017 року відповідно до наказу начальника служби від 16.06.2017 року №01-09/31 Про постановку на облік малолітнього ОСОБА_3 . Дані щодо малолітнього внесені до Всеукраїнської ЄІАС Діти .

Протягом 2015-2018 років неодноразово звертались сусіди ОСОБА_2 з питання вживання нею алкогольних напоїв, недбалого виконання батьківських обов`язків, використання державної допомоги на дитину не за призначенням. ОСОБА_2 вживає алкоголь разом зі своєю матір`ю, братом, сестрою та співмешканцем, в домі збираються сторонні люди, які розпивають алкоголь разом з ними. З ОСОБА_2 неодноразово проводились профілактичні бесіди з питання неналежного виконання батьківських обов`язків, обстежувались умови утримання та виховання малолітньої дитини, цільове використання державної допомого на дитину. Мати неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за недбале виконання батьківських обов`язків, дитина вилучалась та тимчасово влаштовувалась до закладів соціального захисту дітей.

Так, малолітній ОСОБА_3 з 26.04.2017р. по 29.12.2017 року перебував в КЗ Оріхівський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей так, як в сім`ї матері життю та здоров`ю дитини загрожувала небезпека.

Іноді ОСОБА_2 змінювала свій спосіб життя на краще, працевлаштовувалась, виконувала батьківські обов`язки по утриманню та вихованню дитини. Дитина поверталася на виховання в сім`ю. Але на початку 2020 року родина знову попала в поле зору соціальних служб.

03.02.2020 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення, що матір зі своїм співмешканцем знову почали зловживати спиртними напоями, дитина занедбана, перебуває на вулиці без нагляду дорослих. Служба у справах дітей негайно перевірила інформацію, яка повністю підтвердилась. Брудну та голодну дитину з температурою, було тимчасово влаштовано в педіатричне відділення КП Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування . Від 05.02.2020 року ОСОБА_2 припинено виплати державної допомоги.

Відповідно до розпорядження міського голови від 13.02.2020 № 56-р Про влаштування малолітньої дитині до дитячого закладу соціального захисту малолітній ОСОБА_3 з метою соціального захисту був направлений та тимчасово влаштований до КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей , як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах, і життю та здоров`ю дитини загрожувала небезпека.

ОСОБА_2 неодноразово була притягнута до адміністративної відповідальності в період часу з 2013 до 2020 роки.

Працівники служби у справах дітей виконкому Токмацької міської ради попереджували відповідачку про позбавлення її батьківських прав, якщо вона не змінить свій спосіб життя.

У даному випадку мати самоусунулась від виконання зазначених вище обов`язків. Не дбає про майбутнє своєї дитини, не цікавиться його життям. її поведінка негативно впливає на моральний та духовний розвиток малолітнього ОСОБА_3 .

Виходячи з вищевикладеного, з метою захисту прав та інтересів дитини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з повідомлення КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей на ім`я начальника ССД виконавчого комітету Токмацької міської ради Чуб Г. за вих.№03-12/122 від 20.05.2020, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває в Центрі вперше з 13.02.2020 року по теперішній час на повному державному забезпеченні. Направлений виконавчим комітетом Токмацької міської ради для надання соціально-психологічної реабілітації, у зв`язку зі складними сімейними обставинами, через зловживання матір`ю дитини алкоголем.

Період адаптації у хлопчика проходив спокійно, без ускладнень. За характером хлопчик доброзичливий, веселий, активний. З однолітками комунікабельний, іноді конфліктує. До працівників Центру відноситься з повагою, ініціює дружні відносини. Розумовий розвиток відповідає віковим критеріям, прослідковується педагогічна занедбаність з боку родини. Пізнавальні процеси розвинені на середньому рівні. Мова засмічена ненормативною лексикою. На соціально-побутовому рівні недостатньо організований, потребує контролю з боку дорослих.

14.02.2020p., ще до початку карантинних обмежень, адміністрацією закладу ОСОБА_2 було надіслано повідомлення із запрошенням з метою проведення інформаційно - просвітницької роботи серед батьків. На протязі місяця жінка так і не з`явилась в Центрі і не зателефонувала. Під час перебування ОСОБА_3 у закладі мати жодного разу не відвідала сина, не цікавилась життям та здоров`ям хлопчика, не ініціювала співпраці з психологами та іншими спеціалістами закладу. Жодного разу не порушувала питання повернення малолітнього в сім`ю.

Враховуючи вищезазначене, вважають повернення дитини в родину недоцільним.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

В п.84 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гаазе проти Німеччини від 08 квітня 2004 року зазначено, якщо встановлено існування сімейних зв`язків, держава має діяти в принципі у такий спосіб, що буде розрахований на те, аби дати можливість таким зв`язкам розвиватися, та вживати заходів, які надаватимуть можливість батькам і дитині возз`єднатися (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі Ерікссон проти Швеції (Eriksson v. Sweden) від 22 червня 1989 року, серія A, № 156, с. 26-27, п.71, та рішення у справі Ньяоре проти Франції (Gnahore v. France), №40031/98, п. 51, ECHR 2000-IX).

Відповідно до ст.9 Конвенції ООН про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають у відповідності із застосовуваним законом і процедурами, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статей 18, 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухвалюючи рішення в справі М. С. проти України від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення у справі Ньяоре проти Франції , заява № 39948/16, від 18 грудня 2008 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі Мамчур проти України заява № 10383/09, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (рішення у справі Скоццарі та Дж`юнта проти Італії , заяви № 39221/98, 41963/98, від 13 липня 2000 року).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ).

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України

від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.12 вказаного Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В статті 14 Закон України Про охорону дитинства також зазначено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з ч.1 ст.143 СК України мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов`язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин, зокрема ставлення батьків до дітей.

Батьківські права тривають до повноліття дитини, позбавлення батьківських прав після його настання закон не допускає. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Лише навмисні дії батьків з нехтування своїми обов`язками щодо виховання дитини можуть бути підставою для вжиття такого суворого заходу, як позбавлення батьківських прав.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 є одинокою матір`ю та самостійно виховує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проти позбавлення її батьківських прав категорично заперечує.

Звернувшись до суду, позивач стверджував про ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач, як на обставини, які свідчать про нехтування відповідачем означеним обов`язком, посилається на недостатнє піклування з боку відповідача по відношенню до свого сина, що виразилось у тому, що відповідач не виконує обов`язки по утриманню, вихованню дитини та отримання ним загальної середньої освіти, веде нездоровий спосіб життя: зловживає алкогольними напоями, державну допомогу на сина витрачає не за призначенням, дитина не доглянута.

Уповноваженою особою виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області,як органом опіки і піклування, надано висновок за №636/21-30 від 04.03.2020 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак позивачем не надано достатніх доказів винної поведінки відповідача щодо її умисного злісного ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Так, у висновку за №636/21-30 від 04.03.2020, про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав міститься посилання, що малолітній ОСОБА_3 перебуває на профілактичному обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Токмацької міської ради, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах з 16.06.2017 року відповідно до наказу начальника служби від 16.06.2017 року №01-09/31 Про постановку на облік малолітнього ОСОБА_3 . Дані щодо малолітнього внесені до Всеукраїнської ЄІАС Діти .

В той же час, суд звертає увагу, що у вищезазначеному висновку та доданих до позову матеріалах містяться посилання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП за період часу з 2013 по 2014 р.р. та з січня по травень 2017 року, після чого до 2020 року до адміністративної відповідальності вона не притягалась.

Направлення позивачем матеріалів до Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області в березні 2020 року було здійснено після звернення до суду із вищезазначеним позовом та стосується викладених у позові обставин подій, що мали місце 03 лютого 2020 року.

При цьому, у висновку за №636/21-30 від 04.03.2020. відмічено, що поведінка відповідача порівняно з минулим періодом покращилася, ОСОБА_2 змінювала свій спосіб життя на краще, працевлаштовувалась, виконувала батьківські обов`язки по утриманню та вихованню дитини. Дитина поверталася на виховання в сім`ю та в останній раз в поле зору соціальних служб родина попала на початку 2020 року.

В той же час даних про перебування сім`ї ОСОБА_2 з 2013 по 2020р.р. під соціальним супроводом суду не надано.

Слід зазначити, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання відповідними державними органами цільової фінансової та соціальної допомоги відповідачу та ефективного консультування.

Доказів щодо того, які дії вчинив орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької областідля того, щоб допомогти родині, чи були проведені профілактичні бесіди психолога з матір`ю в ті дні, коли вона ухилялась від виконання батьківських обов`язків, коли та які рекомендації з цього приводу їй надавались, суду не надано також.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач надав суду тільки один акт обстеження житлово-побутових умов від 03.02.2020, яким встановлено проживання відповідача із сином у одній кімнаті гуртожитку по АДРЕСА_1 , разом із зареєстрованою за даною адресою бабою ОСОБА_11 , де було виявлено, що на момент перевірки баба та дядько перебувають в стані сильного алкогольного сп`яніння, матір ( ОСОБА_2 ) відсутня, її місце перебування невідоме. В кімнаті антисанітарія, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Дитина ( ОСОБА_3 2012р.н.) з температурою, голодна. Прийнято рішення про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_3 до дитячого відділення КУ Токмацька БЛІЛ до розшуку матері, відібрання пояснень та вирішення питання про повернення дитини або позбавлення батьківських прав.

Доказів перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння позивачем суду не надано взагалі.

В той же час, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось позивачем, ОСОБА_2 після відібрання дитини та на даний час стала проживати в м.Токмак за іншою адресою, що свідчить про намагання відповідача усунути причини, які стали підставою для відібрання у неї дитини.

Не містять матеріали справи і належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 схильна до зловживання спиртними напоями, що вона за місцем мешкання дитини збирала гучні компанії, які розпивають алкоголь в її присутності.

Посилання позивача на невиконання відповідачем батьківських обов`язків по вихованню дитини та отримання нею загальної середньої освіти спростовується повідомленням КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей на ім`я начальника ССД виконавчого комітету Токмацької міської ради Чуб Г. за вих.№03-12/122 від 20.05.2020, відповідно до якого у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розумовий розвиток відповідає віковим критеріям, хоча прослідковується педагогічна занедбаність з боку родини.

Будь-яких доказів щодо перебування дитини у навчальному закладі (закладах) з метою отримання середньої освіти позивачем та пов`язаних з цим негативних факторів (закрема пропуску занять без поважних причин, ) суду також не надано.

Ті обставини, що відповідач не за цільовим призначенням використовує кошти, які отримує від держави, в якості допомоги на сина, в ході судового розгляду свого підтвердження також не знайшли. Так, в позові не зазначено та жодним доказом не підтверджений розмір отримуваних відповідачем зазначених коштів, на що саме такі кошти витрачались та в якій сумі, доказів які б стверджували дані обставини, судом не здобуто.

Будь-яких доказів щодо перебування дитини в медичних закладах у зв`язку з виявленими у неї хворобами, незадовільного стану здоров`я дитини, що могло бути наслідком свідомого нехтування позивачем своїми батьківськими обов`язками, суду також не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, посилання позивача на те, що дитина не доглянута, а також на безлад у будинку, де проживає відповідач з дитиною, ґрунтувалися виключно на акті від 03.02.2020, а також направленнях дитини до лікувальних закладів та на влаштування до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, які складені представниками служби у справах дітей за результатами окремих не систематичних перевірок.

Суду не було надано належних та допустимих доказів того, що матеріально-побутові умови були справді небезпечними для життя і здоров`я дитини.

Даних незадовільності виховання дитини, жорстокого ставлення до неї матеріали справи також не містять.

Суд враховує, що є доведеним факт того, і це не заперечується відповідачем, що дійсно, житлово-побутові умови проживання сім`ї ОСОБА_2 залишають бажати кращого, в момент здійснення перевірки 03 лютого 2020 не були задовільними. Однак зазначені обставини не можуть слугувати підставою для позбавлення матері батьківських прав та у сукупності свідчать про затяжні складні життєві обставини цієї сім`ї, не є достатньою підставою для позбавлення батьківських прав, але вимагають супроводу даної сім`ї компетентними органами та надання їй допомоги для забезпечення нормальних умов проживання та розвитку дитини, а також проведення профілактичних заходів щодо відповідального ставлення матері до виконання батьківських обов`язків та зацікавленості її у вирішенні проблем матеріального забезпечення і як наслідок покращення ситуації в сім`ї.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем не доведено, в чому будуть полягати позитивні зміни в житті дитини в разі застосування до відповідачки такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.

Слід звернути увагу на те, що згідно з ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З урахуванням наведеного, суд не враховує зазначений висновок, як підставу для позбавлення батьківських прав, оскільки обставини викладені у ньому щодо фактів ухилення відповідача від виховання дітей та свідомого нехтування нею батьківськими обов`язками спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами та свідченнями ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 .

Крім того, до суду не надано документів, на підставі яких даний висновок був складений.

Як зазначено у позові, дитина відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наділений статусом дитини, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Захист прав та інтересів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, внормований статтею 23 1 Закону України Про охорону дитинства , відповідно до якої усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Суб`єкти соціальної роботи з сім`ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують інших суб`єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності.

Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім`ями, дітьми та молоддю, зобов`язані в максимально короткий термін запропонувати сім`ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

Згідно з поясненнями представника позивача на даний час сім`я ОСОБА_2 під соціальним супроводом Токмацького міського центру соціальних служб для сім`ї та молоді не перебуває.

Зі змісту наведеної статті законодавства про охорону дитинства, яка майже повністю процитована судом, випливає, що закон покладає на органи, уповноважені на здійснення захисту інтересів дитини, зобов`язання здійснювати комплекс дій, спрямованих на подолання складної або кризової ситуації, в якій опинилась дитина.

Обов`язок надання батькам та особам, які їх замінюють, допомоги у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захисту права сім`ї, сприяння розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми встановлений і статтею 12 Закону України Про охорону дитинства .

Порядок діяльності органів опіки та піклування з питань захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначається Кабінетом Міністрів України.

Первинним при цьому є не притягнення батьків до відповідальності, яке вказаною нормою також передбачено як захід забезпечення благополуччя дітей, коли вичерпані інші заходи розв`язання ситуації, а здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки батькам.

Між тим, судом встановлено, що означений обов`язок органом опіки та піклування виконаний не в повному обсязі, а заходи подолання ситуації звелися лише до складання акту обстеження умов проживання дитини, вилучення дитини та звернення до правоохоронних органів про притягнення відповідача до відповідальності, а також покладання на матір всієї відповідальності за ситуацію, яка склалася, шляхом ініціювання позбавлення її батьківських прав.

Даних про здійснення заходів надання ОСОБА_2 допомоги, як приписано законом, органом опіки та піклування суду не надано.

Щодо посилань позивача на те, що відповідач жодного разу не приїздила до сина під час його перебування у КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради з 13.02.2020, суд вважає за необхідне зазначити, що є загальновідомим факт встановлення карантину на всій території України, згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1 та припинення з-цього часу регулярніого та нерегулярного пасажирського перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, внутрішньообласному та міжнародному сполученні, яке поновилось лише з 22 травня 2020 року.

Як зазначила відповідач, у зв`язку із втратою роботи напередодні карантину, грошові кошти у неї були відсутні, мобільного зв`язку вона не мала, тобто не мала можливості спілкуватися із сином під час його перебування у КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради.

В той же час, відповідач з`являлась в судові засідання в справі та послідовно заявляючи про невизнання позову і неприпустимість для неї думки про перспективу бути розлученою із сином, виказала своє відношення до можливого застосування до неї вказаного заходу впливу, що, на думку суду, є підставою для надання їй шансу змінити свою поведінку по відношенню до виконання батьківського обов`язку.

Факт заперечення відповідачем позовних вимог про позбавлення батьківських прав, надання доказів на обґрунтування своєї позиції, що досліджені в судовому засіданні, свідчить про наявність у неї бажання піклуватись про свою малолітню дитину.

Відповідач в судовому засіданні, визнаючи факти проявів недостатнього піклування про дитину, виказала ознаки каяття, обіцяла змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків.

ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. В даній постанові суд касаційної інстанції підкреслив наступне, що при позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, а також чи попереджувався батько офіційно про необхідність змінити ставлення до дитини. Позиція Верховного Суду у даній справі базується, серед іншого, на рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України .

На переконання суду, такий захід впливу на батьків, як позбавлення батьківських прав, який з огляду на його суперечливість природі відношень найближчих людей, є виключною мірою, може бути застосований лише за умови сукупності таких факторів, як злісне невиконання батьками своїх обов`язків та їхнє стійке небажання обирати шлях каяття та виправлення.

Однак у суду з 2017 року по 2020 рік взагалі відсутні відомості про невиконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків. Навпаки, представник позивача зазначала про те, що відповідач змінювала свою поведінку на краще, працювала та займалась вихованням дитини.

Позбавлення батьківських прав, яке передбачене як вид покарання для батьків за їхню винну поведінку, матиме наслідком і припинення права дітей, що є непричетними до ситуації, яка склалася, на спілкування з батьками та розвиток і виховання в сім`ї, тому таке обмеження прав дитини за умови, що батьки виказують почуття любові і потягу до дітей, на думку суду, є неприпустимим.

З метою захисту якнайкращих інтересів дитини суд визнає за доцільне збереження її зв`язку із матір`ю, яка заперечує проти позбавлення батьківських прав, оскільки матеріали справи не свідчать, що сім`я, в якій виховується дитина є особливо непридатною чи явно неблагополучною.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачка прикладає зусилля для вирішення проблем матеріального забезпечення і покращення ситуації в сім`ї, оскільки на даний час займається пошуком роботи, стикаючись з певними складнощами в умовах оголошених карантинних заходів, що також свідчить про відсутність правових підстав для застосування такого виняткового заходу, як позбавлення батьківських прав відповідачки.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, не було достовірно доведено, що відповідач навмисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим, слід відмовити в задоволенні позову. Разом з тим суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання та утримання дитини.

У разі небажання відповідачки змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду із аналогічним позовом.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне покласти на позивача обов`язок здійснювати контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи, що вимоги про стягнення аліментів є похідними від вимог про позбавлення батьківських прав, суд вважає, що підстави для задоволення зазначеної позовної вимоги відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволені позову органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Токмацький міський центр соціальних служб для сім`ї та молоді, комунальний заклад Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 02140828, місце знаходження: 71701, Запорізька область, місто Токмак, вулиця Центральна, будинок 45.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнкопп НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області 09.10.2003р., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Токмацький міський центр соціальних служб для сім`ї та молоді, місце знаходження: 71701, Запорізька область, місто Токмак, вулиця Василя Вишиваного, 272.

Комунальний заклад Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, місцезнаходження: 70600, Запорізька область, м.Пологи, вул.Суворова, буд.4, код ЄДРПОУ 25219828.

Повне судове рішення виготовлено 14 липня 2020 року.

Суддя: