Рішення

від 23.06.2020 по справі 127/24299/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/24299/18

Провадження № 2/127/4149/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Крижанівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житлово-будівельного кооперативу Житлобуд-10 та ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання юридичного факту та скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Житлово-будівельного кооперативу Житлобуд-10 , ОСОБА_4 про визнання правочинів удаваними, визнання права власності, витребування майна від добросовісного набувача.

Згідно з позовними вимогами ОСОБА_1 просила :

1. Визнати договір про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12 від 24.05.2014 року зі змінами згідно з додатковою угодою до договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12 від 24.05.2014 року, укладеною 24.05.2015 року, удаваним в частині замовника, визнавши замовником ОСОБА_1 .

2. Визнати договір про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12 від 24.05.2014 року зі змінами згідно з додатковою угодою до договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12 від 24.05.2014 року, укладеною 24.05.2015 року, удаваним в частині замовника, визнавши замовником ОСОБА_1 .

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру загальною площею 46,9 кв. м, житловою площею 22,5 кв.м під номером

АДРЕСА_1. 4 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру загальною площею 46,9 кв. м, житловою площею 22,2 кв.м під номером

АДРЕСА_2. 5 . Витребувати від добросовісного набувача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартиру загальною площею 46,9 кв.м, житловою площею 22,5 кв.м під номером АДРЕСА_1 .

В ході підготовчого судового засідання ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову, згідно з якою позовні вимоги виклала в наступній редакції:

1. Визнати Договір про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 № 61/12 від 24 травня 2014 р. зі змінами згідно з Додатковою угодою до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 № 61/12 від 24 травня 2014 р., укладеною 24 квітня 2015 року, недійсним в частині учасника, визнавши учасником ОСОБА_1 .

2. Визнати, що ОСОБА_1 сплатила на користь ЖБК Житлобуд-10 100 % пайового внеску у сумі 276 710 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_1 згідно з Договором про сплату пайових внесків в ЖБК Житлобуд-10 № 61/12 від 24 травня 2014 року, зі змінами згідно з Додатковою угодою до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 № 61/12 від 24 травня 2014 р., укладеною 24 квітня 2015 року.

3. Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації Вінницької області Кривоуса Олега Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 39293729 від 22.01.2018 р., на підставі якого була проведена реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Визнати Договір про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 № 63/12 від 24 травня 2014 р. зі змінами згідно з Додатковою угодою до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 № 63/12 від 24 травня 2014 р., укладеною 24 квітня 2015 року, недійсним в частині учасника, визнавши учасником ОСОБА_1 .

5. Визнати, що ОСОБА_1 сплатила на користь ЖБК Житлобуд-10 100 % пайового внеску у сумі 276 710 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_2 згідно з Договором про сплату пайових внесків в ЖБК Житлобуд-10 № 63/12 від 24 травня 2014 року, зі змінами згідно з Додатковою угодою до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 № 63/12 від 24 травня 2014 р., укладеною 24 квітня 2015 року.

6. Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації Вінницької області Койчевої Марини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 39307110 від 23.01.2018 року, на підставі якого була проведена реєстрація права власності на квартиру за адресою:

АДРЕСА_2 . 7 . Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 13 вересня 2018 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про оплатну передачу у власність квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лазько Світланою Іванівною за реєстровим №732.

8. Скасувати рішення приватного нотаріуса Лазько Світлани Іванівни, Вінницький міський нотаріальний округ Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42990993 від 13.09.2018 р., на підставі якого була проведена реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог в новій редакції згідно з заявою про зміну предмету позову ОСОБА_1 послалась на наступне.

29.07.2013 р. позивач згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л., за реєстровим №3878 продала належний їй на праві власності житловий будинок в АДРЕСА_3 за 106 000 грн. (п. 2.1 договору).

29.07.2013 р. позивач згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л., за реєстровим № 3881 продала належну їй на праві власності земельну ділянку в АДРЕСА_3 за 44 320 грн. ( п. 3 договору).

25.06.2014 р. ОСОБА_1 взяла завдаток за житловий будинок та земельну ділянку, розташовані у АДРЕСА_4 від ОСОБА_6 у розмірі 70 000 грн. та зобов`язалась продати будинок і земельну ділянку, що підтверджується розпискою від 25.06.2014 р.

08.09.2014 р. позивач ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського міського нотаріального округу Молявчик О.В., за реєстровим №1560 продала належний їй на праві власності житловий будинок в АДРЕСА_4 за 100 000 грн. ( п. 2.1 договору).

08.09.2014 р. позивач згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського міського нотаріального округу Молявчик О.В., за реєстровим № 1562 продала належну їй на праві власності земельну ділянку в АДРЕСА_4 за 49 000 грн. (п.2.1 договору).

Крім того, позивач мала заощадження готівкою у доларах та на депозитному рахунку в банку, оскільки в період з 2005 по 2010 рік працювала у будівельній організації у м.Києві, отримуючи офіційну та неофіційну заробітну плату.

Також ОСОБА_1 на праві власності має житловий будинок в АДРЕСА_5 .

Отримані гроші від продажу належного позивачу майна, ОСОБА_1 вирішила вкласти у нерухомість в м. Вінниці, а саме вирішила придбати двокімнатну квартиру шляхом сплати пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 . Вона отримала консультацію щодо договору, отримала екземпляр договору про сплату пайових внесків по спорудженню двохкімнатної квартири у житловому будинку по АДРЕСА_6. До підписання договору вона захотіла проконсультуватися з сином.

Син позивача ОСОБА_7 відмовив її від підписання договору, зазначивши, що в неї дві онуки і після її смерті їм буде важко поділити одну квартиру. Тоді ОСОБА_1 вирішила, що використає всі наявні у неї після продажу нерухомості кошти, залучить кошти з депозиту та пенсії, для придбання двох однокімнатних квартир. Вона проконсультувалася в консультаційному центрі ЖК Набережний квартал щодо вартості, розташування та планування однокімнатних квартир, та хоча залишилися лише дві квартири на 12 поверсі, вона вирішила їх придбати. Проте син їй знову порадив не оформлювати договір про сплату пайових внесків на своє ім`я, а оформити одразу на онуків, оскільки вона уже похилого віку, і може до закінчення будівництва будинку померти. А в такому разі буде відкриватися спадщина і будуть проблеми із завершенням будівництва квартир. Тому вони на сімейній нараді вирішили оформити поки що договори про пайову участь на онуків, а до завершення будівництва вирішити на кого оформлювати право власності.

Позивач разом із своїм сином ОСОБА_7 привезли ОСОБА_8 та ОСОБА_3 до офісу ЖК Набережний квартал , де вони підписали договори про сплату пайових внесків.

24 травня 2014 р. між ЖБК Житлобуд-10 , в особі Голови кооперативу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , асоційований член кооперативу, учасник , підписано Договір про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12.

24 травня 2014 р. між ЖБК Житлобуд-10 , в особі Голови кооперативу ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , асоційований член кооперативу, учасник , підписано Договір про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12.

Тексти обох договорів щодо прав та обов`язків сторін аналогічні. Згідно з обома договорами ЖБК зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , здати його в експлуатацію, передати у власність квартиру обумовлену договором учаснику, який повністю сплатив пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування будинку (п.1.1).

Учасник здійснює оплату пайового внеску із спорудження квартири і може отримати її лише за умови оплати 100% внеску (п. 1.2).

Вартість будівництва квадратного метра загальної площі квартири складає 5900 грн. (п. 1.5).

ЖБК зобов`язаний організувати будівництво будинку і здачу його в експлуатацію до 28 грудня 2014 р. (п.3.2.1).

Оформлення права власності здійснюється в реєстраційній службі після здачі будинку в експлуатацію, виготовлення уповноваженою особою або організацією технічної документації на будинок та надання Учасником довідки Про здійснення повної оплати пайового внеску , Акту прийому-передачі квартири, що підтверджують його право на отримання квартири як цілісного майнового об`єкту (п.7.1).

Згідно з п. 1.6 Договору №61/12 характеристика квартири: АДРЕСА_1, загальна площа -44,45 кв.м.

Згідно з п. 1.6 Договору № 63/12 характеристика квартири: АДРЕСА_2, загальна площа -44,73 кв.м.

Згідно з додатком №1 (який є невід`ємною частиною договору) до Договору №61/12 розмір пайового внеску на день укладання договору становить 262 255 грн. (п.1).

Згідно з п. 2 Додатку № 1 до Договору учасник сплачує пайовий внесок на розрахунковий рахунок ЖБК в наступному порядку: 27.05.2014 р. - 87418 грн.; 28.06.2014 р.- 87418 грн.; 25.07.2014 р. - 87419 грн.

Згідно з Додатком №1, (який є невід`ємною частиною договору) до Договору № 63/12 розмір пайового внеску на день укладення договору становить 263 907 грн. (п.1).

Згідно з п. 2 Додатку № 1 до Договору учасник сплачує пайовий внесок на розрахунковий рахунок ЖБК в наступному порядку: 27.05.2014 р. - 87969 грн.; 28.06.2014 р. - 87969 грн.; 25.07.2014 р. - 87969 грн.

Додатком № 2 до Договорів № 61/12 та № 63/12 є погоджені сторонами проекти квартир.

Підписи на всіх аркушах Договору № 61/12 від імені учасника виконані ОСОБА_8 , Договору № 63/12 - ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_7

26.05.2014 року згідно з квитанцією № 26-2844289/С від 26.05.2014 р. ОСОБА_8 сплачено 110 564,44 грн. пайових внесків згідно з Договором № 61/12 від 24.05.2014 р.

10.06.2014 року згідно з квитанцією № 10-2885817/С від 10.06.2014 р. ОСОБА_8 сплачено 103 000 грн. пайових внесків згідно з Договором № 61/12 від 24.05.2014 р.

25.07.2014 року згідно з квитанцією № 25-3055033/С від 25.07.2014 р. ОСОБА_8 сплачено 48 690,56 грн. пайових внесків згідно з Договором № 61/12 від 24.05.2014 р.

26.05.2014 року згідно з квитанцією № 26-2844301/С від 26.05.2014 р. ОСОБА_3 сплачено 110 564,44 грн. пайових внесків згідно з Договором № 63/12 від 24.05.2014 р.

10.06.2014 року згідно з квитанцією № 10-2885902/С від 10.06.2014 р. ОСОБА_3 сплачено 103 000 грн. пайових внесків згідно з Договором № 63/12 від 24.05.2014 р.

25.07.2014 року згідно з квитанцією № 25-3055046/С від 25.07.2014 р. ОСОБА_3 сплачено 50 342,56 грн. пайових внесків згідно з Договору № 63/12 від 24.05.2014 р.

Всі оплати вищезазначених внесків згідно з Договорами № 61/12 та 63/12 робила ОСОБА_1 особисто за рахунок власних коштів, отриманих від належного їй на праві власності нерухомого майна в. м. Луганськ та м. Козятин.

26.05.2014 р. наявних у ОСОБА_1 коштів у гривнях на сплату пайових внесків не вистачало і вона здійснила обмін 1000 доларів США на 11710 грн. згідно з квитанцією № 040FХРW141460001.

Також позивач зазначає, що квитанції про сплату внесків та довідки про повну сплату внесків на ім`я обох відповідачів прошиті вручну ниткою, що свідчить про те, що позивач є дійсною стороною договору.

28 липня 2014 року ЖБК Житлобуд-10 видано довідки:

- №45 ОСОБА_8 про те, що вона є асоційованим членом ЖБК Житлобуд-10 та згідно з Договором про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12 від 24 травня 2014 року повністю сплатила пайовий внесок у сумі 262 255 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_1.

- № 46 ОСОБА_3 про те, що вона є асоційованим членом ЖБК Житлобуд-10 та згідно з Договором про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12 від 24 травня 2014 року повністю сплатила пайовий внесок у сумі 263 907 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з п.п. 3.1.1. Договорів №61/12 та №63/12 учасник зобов`язаний у випадку замовлення додаткових послуг та перепланування квартири протягом 10 днів з моменту підписання цього договору узгодити розміщення внутрішньоквартирних перегородок, об`єм та перелік таких послуг із ЖБК.

Згідно з Додатками 2 до Договорів №61/12 та 63/12 проектом передбачався суміщений санвузол. В подальшому в разі технічної можливості за бажанням учасника з доплатою 500 грн. за рахунок перестінка здійснювалось розділення ванної та туалету.

Рішення про залишення проекту по квартирі АДРЕСА_2 (Договір в„–63/12 ) без змін та про розділення туалету і ванної у квартирі АДРЕСА_1 (Договір в„–61/12 ) приймала ОСОБА_1 . Вона ж здійснила 24.11.2014 р. у графі підпис власника підписи на документі, яким погоджено можливі зміни у проектних розмірах до Договору № 61/12 та Договору № 63/12.

24 листопада 2014 р. в офісі Набережного кварталу згідно з кошторисом ОСОБА_1 від імені ОСОБА_8 було сплачено 498 грн. за 3,33 кв.м перестінку між ванною і туалетом згідно з Договором № 61/12.

Згідно з підпунктом 1.4 Договорів про сплату пайових внесків № 61/12 та 63/12 від 24 травня 2014 року квартира передається учаснику без виконання цементної стяжки підлоги.

30 березня 2015 р. ФОП ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , підписав Договір про надання послуг без оформлення графи замовник та без підпису замовника. Згідно з підпунктом 1.2 п. 1.1 предметом Договору є надання замовником послуги з влаштування напівсухої стяжки в секції АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 4.1. Договору загальна вартість робіт - 11 960 грн. Кошти були сплачені ОСОБА_1 готівкою.

На зворотній стороні договору від 30 березня 2015 р., ОСОБА_7 здійснено запис звіту про використання коштів ОСОБА_1 в тому числі на ремонт. Так написано: коли давала гроші 28.06.14 - серцевина в замок, 340 - крани до води, 200 - шпаклівка, 300 - труби до води, 400 - все для водяного, 500 - фільтр, 1360 - плитка, 400 - клей .

23.01.2015 року згідно з кошторисом ОСОБА_1 від імені ОСОБА_8 сплачено 600 грн. за домофон (відео-кабель, аудіо-трубка, 3 ключі) згідно з Договором № 63/12.

23.01.2015 р. згідно з кошторису ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 сплачено 600 грн. за домофон (відео-кабель, аудіо-трубка, 3 ключі) згідно з Договором № 63/12.

Ці кошти були сплачені ОСОБА_1 менеджеру в офісі ЖК Набережного кварталу .

В процесі будівництва площа квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 збільшилась, що викликало необхідність доплати пайових внесків за договорами. ОСОБА_1 на аркуші паперу менеджер ЖБК Житлобуд-10 написав розмір доплати за збільшену площу по квартирах АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 і вона 20.04.2015 року здійснила доплати.

20 квітня 2015 року згідно з квитанцією №20-3953788/С від 20.04.2015 р ОСОБА_8 сплачено 14 455 грн. пайових внесків згідно з Договором № 61/12 від 24.05.2014 р.

20 квітня 2015 року згідно з квитанцією №20-3953796/С від 20.04.2015 р. ОСОБА_3 сплачено 12 803 грн. пайових внесків згідно з Договором № 63/12 від 24.05.2014 р.

24 квітня 2015 року між ЖБК в особі голови ЖБК ОСОБА_9 та учасником - ОСОБА_8 підписано Додаткову угоду до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12 від 24 травня 2014 року.

24 квітня 2015 року між ЖБК в особі голови ЖБК ОСОБА_9 та учасником - ОСОБА_3 підписано Додаткову угоду до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12 від 24 травня 2014 року.

Згідно з п. 1 цих угод сторони дійшли згоди викласти п. 1.7 Договорів № 61/12 та №63/12 у новій редакції зі зміною характеристики нежитлових приміщень.

За Договором №61/12: адреса АДРЕСА_1 , загальна площа згідно з проектом - 46,9 кв.м.

За Договором №63/12: адреса АДРЕСА_1, загальна площа згідно з проектом - 46,9 кв.м.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди до Договору №61/12, зважаючи на збільшення площі квартири (АДРЕСА_1 ) на 2,45 кв.м від площі згідно з договором, учасник зобов`язується сплатити на розрахунковий рахунок ЖБК частину пайового внеску у сумі 14 455 грн.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди до Договору № 63/12, зважаючи на збільшення площі квартири (АДРЕСА_2 ) на 2,17 кв.м від площі згідно з договором, учасник зобов`язується сплатити на розрахунковий рахунок ЖБК частину пайового внеску у сумі 12 803 грн.

ОСОБА_7 24 квітня 2015 р. виконав підпис в Додатковій угоді до Договору №61/12 в графі підпис учасника ОСОБА_61 та підпис в Додатковій угоді до Договору №63/12 в графі підпис учасника ОСОБА_60.

Тоді ж 24 квітня 2015 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ЖБК видано довідки:

- 178 ОСОБА_3 про те, що вона є асоційованим членом ЖБК Житлобуд-10 та згідно з Договором про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12 від 24.05.2014 року повністю сплатила пайовий внесок у сумі 276 710 грн. на будівництво квартири

АДРЕСА_1. - 179 ОСОБА_8 про те, що вона є асоційованим членом ЖБК Житлобуд-10 та згідно Договором про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12 від 24.05.2014 року повністю сплатила пайовий внесок у сумі 276 710 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_2 .

24.05.2015 р. між ЖБК Житлобуд-10 в особі голови ЖБК - ОСОБА_9 та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_8 підписано Акт прийому-передачі до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12 від 24 травня 2014 року.

Згідно з п. 1 Акту ЖБК передав, а Учасник прийняв квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з п.7 цей Акт є невід`ємною частиною Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд .

24.05.2015 р. між ЖБК Житлобуд-10 в особі голови ЖБК - ОСОБА_9 та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_3 підписано Акт прийому-передачі до Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12 від 24 травня 2014 року.

Згідно з п. 1 Акту ЖБК передав, а Учасник прийняв квартиру АДРЕСА_2 . Згідно з п.7 Акту цей Акт є невід`ємною частиною Договору про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд .

ОСОБА_7 24 травня 2015 р. виконав підпис в Акті прийому-передачі до Договору №61/12 в графі підпис учасника ОСОБА_63 та підпис в Акті прийому-передачі до-Договору № 63/12 в графі підпис учасника ОСОБА_62 .

Згідно з п. 1.4. Договорів №61/12 та №63/12 квартира передається учаснику з наступним оздобленням: по приміщенню - з штукатуренням внутрішніх стін (за винятком стін ванної, туалету та стін, до яких примикає робоча кухонна поверхня), без фарбування стін, з встановленням внутрішніх перегородок, без виконання цементної стяжки підлоги, без встановлення внутрішніх дверей та внутрішніх столярних виробів, без облицювання керамічною плиткою, без встановлення внутрішніх мереж водопроводу і каналізації, без встановлення сантехнічних приладів, з встановленням системи опалення (опалювальний котел), з комплектацією лічильниками обліку води, газу і електроенергії, з встановленням стояків газопроводу, водопроводу і каналізації, мідної електропроводки, без інсоляції.

З березня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , маючи освіту і фах будівельників, почали ремонт у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . З цього ж часу вони проживали в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 з березня 2015 р. по 05 вересня 2018 року постійно проживав в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 з березня 2015 р. по вересень 2015 р. постійно жила в квартирі АДРЕСА_1 , лише на суботу та неділю їздила до свого будинку у м. Погребище. З осені 2015 р. вона жила в м. Погребище, приїжджаючи до м . Вінниці у квартиру АДРЕСА_1 в разі потреби здійснення ремонтних робіт, догляду за приміщеннями квартири, оплати комунальних послуг тощо.

Оскільки після сплати пайових внесків у ОСОБА_1 вже не вистачало коштів на повноцінний ремонт та добудову обох квартир, то вирішили почати з квартири АДРЕСА_1 та повністю завершити її ремонт власними силами.

ОСОБА_7 власними силами з придбанням матеріалів за рахунок коштів ОСОБА_1 зробив систему внутрішнього опалення, водопостачання, каналізації та електрики, поклав плитку, паркет в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 здійснила частково штукатурку (в санвузлі), шпаклювання стін і стелі, фарбування стін і стелі, заробляла щілини між плитами на балконі, утепляла балкон. Вхідні двері у квартиру АДРЕСА_1 були замінені на інші вартістю 2268 грн., що підтверджується квитанцією від 24.12.2016 р. ФОП ОСОБА_13 . У вересні 2015 р. ремонт у квартирі АДРЕСА_1 був практично завершений.

На період здійснення ремонту ліфт у будинку АДРЕСА_1 не працював і ОСОБА_1 у сумці на коліщатках так звана кравчучка возила по сходах на 12 поверх воду, пісок, цемент тощо.

Всі квитанції за придбання будівельних та оздоблювальних матеріалів не збереглися. Позивачем придбано: 19.08.2015 р. підвіконня на загальну суму 432 грн. у ФОП ОСОБА_14 згідно з накладною від 19.09.2015 р.; плитку Дієго на суму 398,73 грн. у ТОВ Епіцентр К згідно з податковою накладною і квитанцією від 05.09.2015 р.; 19.08.2016 р. мийку, сифон, змішувач, шланги на загальну суму 1179 грн. згідно з товарним чеком.

18.09.2015 р. між ФОП ОСОБА_15 та ОСОБА_1 укладено Договір поставки продукції № 34бз. Згідно з п. 1 предметом Договору є зобов`язання постачальника поставити двері міжкімнатні загальною вартістю 3700 грн. В графі реквізити замовника зазначена адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Згідно з товарним чеком від 18.09.2015 р. оплачено 2000 грн. ФОП ОСОБА_15 згідно з товарним чеком від 19.09.2015р. - 1700 грн.

До позовної заяви подані два товарних чеки на придбання плитки у липні та вересні 2015 р. На зворотній стороні товарного чеку К від 07.09.2015 р. позивач здійснила розрахунок витрат матеріалу по шпалерах, плитку на балкон та двері у квартиру АДРЕСА_1 . У квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_7 поклав внутрішні мережі під опалення, утеплив стінку від сусідів. ОСОБА_1 зробила штукатурку стін та пошпаклювала стіни та стелю. Було встановлено підвіконня на балконі.

Згідно із заявами на видачу готівки, з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у ПАТ КБ Надра видано готівку: 18.12.2014 року -2500 грн., 19.12.2014 року - 4000 грн., 22.12.2014 року - 4000 грн., 23.12.2014 року - 4000 грн., 24.12.2014 року - 4000 грн., 25.12.2014 року - 4000 грн., 06.01.2015 року - 4000 грн., 08.01.2015 року - 4000 грн., 30.01.2015 року - 4000 грн., 02.02.2015 року - 4000 грн., 03.02.2015 року - 4000 грн. Усі ці кошти були витрачені на ремонт у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Позивач з 2015 року по вересень 2018 р. здійснювала оплату житлово-комунальних послуг за обидві квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 . Позивач не надає всі квитанції, згідно з якими вона здійснювала платежі. Проте в більшості квитанцій розрахунки і платежі за послуги від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 розміщені на одній квитанції. Це свідчить про те, що саме вона сплачувала за обох відповідачів. Більшість квитанцій та рахунків підшиті між собою вручну ниткою, що також доводить той факт, що це здійснено саме позивачем.

Згідно з наданими позивачем квитанцій за 2015-2018 роки від імені ОСОБА_8 за житлово-комунальні послуги сплачено - 16819,37 грн., від імені ОСОБА_3 за утримання будинку та у фонд ОСББ сплачено - 3638,45 грн.

01.03.2016 року між ПАТ Вінницяобленерго та ОСОБА_8 підписано договір про користування електричною енергією №120210892, підпис від імені ОСОБА_8 здійснено ОСОБА_7 - батьком відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_3

01.03.2016 р. між ПАТ Вінницяобленерго та ОСОБА_3 підписано договір про користування електричною енергією №120210898, підпис від імені ОСОБА_3 здійснено ОСОБА_7 - батьком відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

За період з часу підписання договорів про сплату пайових внесків до 05.09.2018 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_3 лише кілька разів були в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Одного разу позивач зателефонувала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щоб вони прийшли допомогли. Прийшла ОСОБА_2 з хлопцем на ім`я ОСОБА_16 , який допоміг один вечір штукатурити стіни в квартирі АДРЕСА_1 . Ще один раз онуки принесли позивачу та своєму батьку поїсти на їх прохання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову.

Допитана як свідок позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що вона купила собі дві квартири. Вона мала намір купити собі одну двохкімнатну квартиру, однак син ОСОБА_7 спитав про те, як в подальшому онуки будуть ділити між собою одну квартиру, і вона з сином вирішили купити дві однокімнатних квартири. Хотіла зробити онукам добре.

Весною 2014 року вона мала 65 000 доларів США і 4000 євро.

Три роки вона доглядала сестру в м. Луганську, де отримала у спадок нерухомість.

Вона продала квартиру в м. Козятин Вінницької області, тоді як зробила останню сплату пайових внесків за спірні квартири.

Вона сама шукала, де купити квартиру. ЖБК Житлобуд-10 знайшла самостійно. Спочатку хотіла придбати одну двохкімнатну квартиру на четвертому поверсі і не бажала купувати квартиру на 12 поверсі. Позивач взяла зразок договору про сплату пайових внесків, щоб вдома почитати. Син її попросив, щоб вона допомогла, якщо має можливість, тому що хотів, щоб його діти мали житло. І вона погодилася.

Рішення про сплату пайових внесків за квартиру АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 приймала вона.

24.05.2014 року були підписані договори про сплату пайових внесків. Договори підписували онуки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Також в момент підписання договорів про сплату пайових внесків була присутня позивач та її син ОСОБА_7 .

Після підписання договорів вони знаходилися у неї.

З моменту підписання договорів і по день звернення до суду з цим позовом договори постійно були у неї.

Оплату пайових внесків здійснювала вона з сином трьома платежами за три місяці. Вони міняла долари на гривні і здійснювали оплату пайових внесків.

Гроші в касу банку надавала позивач. А підпис на квитанціях в касі здійснював її син ОСОБА_19 .

Крім того, ще був додатковий платіж за те, що збільшено метраж по обох квартирах, який також сплатила вона. Додаткові угоди підписував її син ОСОБА_20 .

В банк для здійснення оплат пайових внесків по договорах та додаткових угодах їздила вона з сином.

В травні 2015 року позивач вселилася до квартир та розпочала ремонт в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Вона штукатурила, грунтувала, шпаклювала та вирівнювала стіни.

Вона з сином купували будівельні матеріали на ремонт у квартирах, а також підвіконня, двері та інше. Так як коштів на ремонт не вистачало, то вона з сином продали автомобіль, який вона успадкувала в м. Луганськ. На момент проведення ремонтних робіт ліфт в будинку не працював, тому доводилось усе носити в руках на 12 поверх.

Ремонт у квартирі робила вона з сином ОСОБА_20 . За весь час ремонтних робіт онуки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 були в квартирах кілька разів.

В 2015 році хлопець ОСОБА_17 , з яким вона зустрічалася, - ОСОБА_16 один раз допомагав їй штукатурити. ОСОБА_21 вона знала, так як він приїздив з ОСОБА_64 в смт. Погребище, Вінницької області.

ОСОБА_22 вона не знала.

В ході ремонтних робіт позивач вирішила перепланувати санвузол в квартирі АДРЕСА_1 , погодила перепланування з ЖБК, заплатила кошти і поділила ванну кімнату з туалетом. Перепланування в квартирі ОСОБА_18 також хотіла зробити, однак конструкція вентиляції не дозволяла розділити ванну кімнату від туалету.

Ремонт у квартирі АДРЕСА_1 був завершений в жовтні 2015 року. На період ремонту вона проживала з сином ОСОБА_23 в квартирі ОСОБА_18 АДРЕСА_2 .

Спочатку робили ремонт в квартирі АДРЕСА_1 , а потім у квартирі АДРЕСА_2 .

З вересня 2015 року по 5 вересня 2018 року в квартирі АДРЕСА_1 проживав її син ОСОБА_19 у вказаній квартирі не проживала.

Договори з постачання електричної енергії та водопостачання у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 укладала вона, а також здійснювала сплату усіх комунальних послуг.

Усі матеріали на ремонт купувала вона за особисті кошти.

Пояснила, що у неї на ремонт квартир було 100 000 грн.

05 вересня 2018 року їй зателефонував сусід ОСОБА_24 , і сказав, що йому повідомив його син, який прийшов зі школи, про те, що з квартири бабусі і дяді ОСОБА_20 виносять речі.

ОСОБА_25 та ОСОБА_18 , а також чоловік ОСОБА_17 винесли з квартири усе: комп`ютери, які вона їм купувала, холодильник, меблі, телевізор, ванну, плінтуса, батареї, двері, та інші речі, які були в квартирах.

В подальшому усі речі, які відповідачі винесли з квартир, вона з сином перевезли в смт. Погребище.

5 вересня 2018 року вона з сином не потрапили до квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , так як їх до квартир не допустили.

Пояснила, що вона з сином викликали поліцію, однак відповідачі показали документи на квартири і їм поліція нічого не допомогла.

Про те, що відповідачі оформили право власності на квартири на своє ім`я їй повідомила ОСОБА_26 ще у лютому 2018 року, коли приїздила до неї в смт. Погребище.

В 2018 році існував конфлікт, який виник ще у 2016 році. Мати відповідачів жодного разу не приїздила до квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , коли там робився ремонт. Не дивлячись на те, що ремонт проводився для її дітей, невістка ОСОБА_27 жодного разу не поцікавилася, що там робиться.

ОСОБА_27 ще у 2016 році поміняла замки у будинку в смт.Погребище, який належить на праві власності її сину ОСОБА_20 .

З лютого 2018 року вона не спілкувалася з відповідачами відносно спірних квартир, щоб вирішити питання мирним шляхом.

Вона звернулася до суду лише у вересні 2018 року.

Позивач ніколи не ображала дівчат (відповідачів), завжди возила їх на море, допомагала коштами. На період навчання дівчат підтримувала їх матеріально разом з батьками.

ЇЇ син ОСОБА_19 заробляв не багато. ОСОБА_28 також коштів не мала, так як вона працювала у школі, заробітна плата була невелика.

Будинок та земельну ділянку в м.Луганськ вона продала за 36 000 доларів США, що еквівалентно сумі коштів, що зазначена в договорі купівлі-продажу будинку в гривнях. Також, коли в м.Луганськ помер дід, якого вона доглядала, і після смерті якого успадкувала будинок та земельну ділянку, то їй дали 15 000 доларів США від продажу майстерні з шиномонтажу, який належав спадкодавцю, однак будь-яких документів на підтвердження наявності 15 000 доларів США немає.

Будинок та земельну ділянку в м. Козятині вона продала за 130 000 грн. та 4500 євро.

З 2003 року вона перебуває на пенсії. Після виходу на пенсію в 2003 році вона поїхала працювати до м.Києва, де працювала вахтером і прибиральницею. Також працювала в м.Києві на будівництві, за що кошти отримувала у конверті.

Будь-яких доказів про отримання коштів за роботу на будівництві немає.

Станом на 2013-2014 роки її пенсія була незначною.

Кошти на придбання квартир у неї були з продажу нерухомості в м.Луганську та м.Козятин. Крім того, у неї було біля 50 000 грн. заощаджень на рахунках у банку Надра , які вона отримала після ліквідації банку. Також вона мала заощадження від заробітків у м.Києві.

Вартість квартир на 12 поверсі була нижчою від вартості квартир на нижчих поверхах з 1 по 7.

Також пояснила, що вона не уповноважувала свого сина проводити від її імені будь-які дії чи оплати.

Договори про сплату пайових внесків на придбання квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 підписували особисто відповідачі : її онуки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Платіжні документи підписував її син.

Пояснила, що вона знала, що по договорах про сплату пайових внесків власниками квартир мають бути ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Вона проживала в квартирах АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 з кінця травня 2015 року до кінця жовтня 2015 року, доки у них робився ремонт.

Спочатку позивач проживала в квартирі

АДРЕСА_2 , а потім у квартирі АДРЕСА_1 . Пояснила , що після того, як поїхала в жовтні 2015 року в смт.Погребище, вона більше не проживала ні в квартирі АДРЕСА_1 , ні в квартирі АДРЕСА_2 . Зазначила, що вона їздила в м. Вінницю , щоб робити ремонт у квартирах, а не проживати. Також додала, що з жовтня 2015 року по вересень 2018 року вона приїжджала в спірні квартири, десь раз в місяць чи раз в два місяці. Проводила оплату за комунальні послуги.

Після того, як було зроблено ремонт, в квартирі АДРЕСА_1 проживав її син ОСОБА_19 . Спочатку проживав сам, а потім знайшов собі іншу жінку, з якою проживав спільно у вказаній квартирі.

У неї лише дві онучки. Квартири купувалися, щоб в подальшому вони залишилися онукам.

Конфлікт виник у 2016 році. У неї не було спільної мови в невісткою ОСОБА_29 . Між нею та онуками конфлікту не було.

З моменту підписання договорів про сплату пайових внесків і до вересня 2018 року вона не зверталася ні до відповідачів, ні до ЖБК з вимогою про оформлення квартир на її ім`я.

До моменту виселення її сина ОСОБА_30 у вересні 2018 року вона не заперечувала, щоб власниками квартир були її онуки.

З лютого 2018 року, коли ОСОБА_17 повідомила про те, що квартира оформлена на праві власності на її ім`я, вона не зверталася до суду щоб оспорити право власності відповідачів на спірні квартири.

Пояснила, що вона ніколи не бажала мешкати в спірних квартирах, що у неї є свій власний будинок в смт.Погребище, де вона проживає одна..

Якби онуки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не поміняла замки на вхідних дверях спірних квартир, то вона б не зверталася до суду з цим позовом. ЇЇ влаштовувало те, що дівчата є власниками квартир.

Позивач має середню спеціальну освіту. До виходу на пенсію вона працювала головним бухгалтером електричних мереж в смт. Погребище, робота була пов`язана з документами, вона добре розуміє, що таке документи, і що таке підпис на документі.

В момент підписання договорів вона знала та усвідомлювала, що власниками квартир по договорах про сплату пайових внесків будуть ОСОБА_31 та ОСОБА_32 .

Також пояснила, що жодних домовленостей в момент підписання договорів про сплату пайових внесків у неї з онуками не було, що вона не збиралась мешкати у спірних квартирах, тому що у неї є власний будинок.

Будь-яких висловлювань при підписанні договорів про сплату пайових внесків щодо особливих умов цих договорів, чи щоб її вписали в договори вона не мала.

Перед тим як позивач давала кошти на сплату пайових внесків жодних домовленостей чи розписок з онуками про те, що вона дає кошти для придбання квартир саме для неї, не було.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та суду пояснила, що в кінці 2013 року у їхній сім`ї, а саме, між батьком, матір`ю, нею та її сестрою зайшла мова про те, що були певні заощадження і батьки хотіли купити їй з сестрою ОСОБА_18 квартири. Так як заощаджень не вистачало, мама також позичила кошти.

Навесні 2014 року вони поїхали до ЖБК Житлобуд-10 і вибрали квартири.

Пошуком квартир також займалася відповідач ОСОБА_2 . Найбільш сподобалися квартири в Набережному кварталі . Крім того, ціни на квартири в Набережному кварталі були майже найдешевші у м.Вінниці, так як вони моніторили вартість квартир по інтернету у м.Вінниці.

На момент прийняття рішень про купівлю, квартира коштувала 260 000 грн.

Договори про сплату пайових внесків з ЖБК Житлобуд-10 були підписані особисто нею та її сестрою ОСОБА_18 .

В момент підписання договорів про сплату пайових внесків в Набережному кварталі також був присутній її батько та бабуся (позивач).

Вона із сестрою перечитували умови договорів, вникали у їх зміст та особисто підписали їх.

Жодних розмов про те, щоб квартири були оформлені на ім`я бабусі ОСОБА_1 не було.

Будь-яких розмов про те, що після сплати коштів по договорах про сплату пайових внесків квартири будуть зареєстровані на праві власності на ім`я бабусі ОСОБА_1 не було.

Батько з мамою хотіли купити квартири особисто для неї та її сестри. У бабусі є власний будинок в смт. Погребище. У батька з мамою також є свій будинок в смт.Погребище.

Квартири купувалися для неї та її рідної сестри.

Пояснила, що у них вдома було 150 000 грн. власних заощаджень, які складалися з коштів батьків та обох бабусь.

Батько ще доклав 100 000 грн. на придбання квартир.

Також кошти на придбання квартири надав її теперішній чоловік ОСОБА_33 в розмірі 120 000 грн., з яким вона вже в 2013 році знімала квартиру і фактично спільно проживали в громадянському шлюбі. У неї з ОСОБА_34 була повна довіра один до одного. Її чоловік мав кошти, так як їздив на заробітки у м. Москву .

150 000 грн. мати ОСОБА_27 позичила у ОСОБА_35 .

Пояснила , що її мати займається репетиторством, і на момент купівлі квартир також надавала додаткові платні уроки дітям.

Пояснила, що особисто їй бабуся ОСОБА_1 не надавала коштів на придбання квартири. Можливо позивач надавала кошти батькові, так як батько дав 100 000 грн. на придбання квартир.

Також пояснила, що після того, як було повністю сплачено кошти за дві квартири, бабуся не зверталася до неї з тим, щоб вона дала на ім`я позивача доручення з метою проведення реєстрації права власності на квартири на ім`я позивача.

Позивач ОСОБА_1 гнівається на відповідачів та їх матір (невістку позивача), тому що перед тим, як відбулася реєстрація квартир у їхній сім`ї виник конфлікт, а саме, позивач вигнала її матір з будинку, який належить батькові, в смт.Погребище, в якому мама проживала з батьком.

ОСОБА_1 створила нестерпні умови проживання для її матері в смт.Погребище, внаслідок чого мати зібрала свої особисті речі та пішла проживати до своєї рідної матері також в смт.Погребище.

Пояснила, що вона з сестрою говорили батькові про те, що хочуть проживати у придбаних квартирах, так як їм уже набридло проживати на зйомник квартирах.

Вона разом із сестрою особисто звернулися до державного реєстратора і подали оригінали необхідних документів, які їм надала юрист Набережного кварталу для реєстрації права власності на квартири.

В подальшому вона особисто отримала в державного реєстратора документ про право власності на квартиру.

Про те, чи повернув їй державний реєстратор оригінали документів, які вона надала йому для здійснення реєстрації права власності на квартиру, вона не пам`ятає.

24.05.2014 року вона з сестрою підписували кілька екземплярів договору про сплату пайових внесків.

Коли юрист Набережного кварталу передала їй договір про сплату пайових внесків, вона навіть не звернула увагу на те, що у ньому була зазначена дата підписання 24.04.2014 року, хоча цей договір вона особисто перечитувала. Однак, вона більше звертала увагу на те, чи вірно зазначено її паспортні дані, строк виконання договору, а на дату у договорі вона не звернула уваги.

Також пояснила, що дійсно Додаткова угода (т.1 а.с.27) від 24.04.2015 року підписана її батьком, тому що батько мав вільний час, вона дала йому свої документи, і батько поїхав до Набережного кварталу та підписав додаткову угоду від її імені.

Документи, що знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.28, 29): зміни до планування квартири, акт прийому-передачі підписані також її батьком, якого вона уповноважила підписати документи від її імені, так як вона була зайнята на роботі, а саме спочатку працювала в АТБ бухгалтером, а згодом заступником керуючого.

Пояснила, що до весни 2013 року вона проживала в гуртожитку. В подальшому винаймала квартиру.

В 2014 році вона працювала в АТБ і отримувала біля 3000 грн. заробітної плати, в 2015 році вона отримала посаду заступника управляючого супермаркету АТБ.

Також зазначила, що з хлопцем на ім`я ОСОБА_16 вона зустрічалася на першому курсі навчання, це було десь у 2009 році. З цим хлопцем вона ніколи не приходила робити ремонт у квартирі.

Також її внутрішня воля була спрямована на підписання договору про сплату пайових внесків на будівництво квартир у ЖБК Житлобуд-10 , і вона розуміла, що в подальшому отримає на праві власності на своє ім`я квартиру. Вона розуміла зміст даного договору, і усвідомлювали наслідки його підписання. Вона з сестрою ОСОБА_18 свідомо, особисто підписували вказані договори і в подальшому повністю виконали їх умови, сплативши пайові внески і відповідно зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 на своє ім`я.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Дала пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_2 .

Також суду пояснила, що будь-яких домовленостей між нею, її сестрою ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_1 про те, що після сплати пайових внесків квартири будуть оформлені на позивача не було. Мова йшла про те, що квартири купуються для неї та сестри ОСОБА_17 .

За весь час, з моменту підписання договорів про сплату пайових внесків позивач не зверталася ні до неї, ні до сестри з пропозицією оформити право власності на квартири на ім`я позивача.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю, так як вони є безпідставними та такими, що не підтверджуються будь-якими доказами.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що в січні 2010 році помер його хрещений батько в м.Луганську, і він з матір`ю позивачем ОСОБА_1 поїхав на поховання до м.Луганськ. Мати там залишилася до серпня 2013 року, тому що оформляла спадщину на будинок.

В серпні 2013 року він приїхав і забрав матір з м. Луганська та вони поїхали в смт. Погребище.

Також мати продала будинок в м.Козятин, Вінницької області.

Десь в лютому місяці 2014 року мати сказала, що у неї є кошти на придбання двохкімнатної квартири та запропонувала поїхати в м.Вінницю подивитися на квартири.

Свідок з матір`ю подивилися квартири кількох забудовників (на Поділлі на Вишенці , також в с.Агрономічному). Але зупинили свій вибір на Набережному кварталі , де були найкращі ціни на квартири.

Вони подивилися двохкімнатну квартиру, однак вона була для них дорогою. Їм запропонували двохкімнатну квартиру на 6-му поверсі, а потім запропонували дешевші квартири на 12 поверсі. Двохкімнатна квартира коштувала майже так само, а однокімнатні квартири були дешевші, і він запропонував матері купити дві однокімнатні квартири. Їм запропонували дві квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , однакові за площею. Склали договір і вони внесли оплату.

Починаючи з квітня 2015 року вони почали робити ремонт у квартирах. Вони найняли майстрів, які зробили стяжку на підлозі у двох квартирах.

Потім він з мамою жив у кв. АДРЕСА_2 , привезли деякі меблі з смт. Погребище (шафу, ліжко, холодильник), а в квартирі АДРЕСА_1 робили ремонт.

Коли зробили санвузол в квартирі АДРЕСА_1 , то перейшли проживати в квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 робив двері, підлогу, підвіконня, опалення, воду та каналізацію. Його мати шпаклювала, фарбувала батареї, клеїла шпалери.

До 05 вересня 2018 року він проживав у квартирі АДРЕСА_1 , в якій було зроблено ремонт.

05 вересня 2018 року йому зателефонував сусід по квартирі та сказав, щоб він приїхав, бо з його квартири виносять речі. Коли він приїхав, то усі його речі стояли на сходовій клітині і на дверях у обох квартирах були замінені замки.

Намір придбати квартири був у його матері.

Мати мала намір купити двохкімнатну квартиру собі. Був проект договору купівлі двохкімнатної квартири, який підписаний не був. Потім він переконав маму купити дві однокімнатні квартири, і вони вирішили оформити квартири на його дочок. ОСОБА_17 на той час уже працювала в супермаркеті АТБ бухгалтером і навчалася заочно, а ОСОБА_18 ще навчалася.

Кошти на придбання квартир були в його матері. Він їздив з мамою по банках міста, міняв долари на гривні, щоб внести перший внесок за квартири.

У нього та у його дружини ОСОБА_37 не було коштів на придбання квартир.

Внески за квартири робилися тричі за кожну квартиру. Внески він з мамою сплачували разом, але розписувався в квитанціях він особисто. Кошти надавала мати.

Долари США на гривні міняв у банку він особисто.

Матері було важко підніматися по сходах до відділення банку, тому вона давала кошти, він оплачував і підписував квитанції.

Договори підписували дочки ОСОБА_18 та ОСОБА_17 особисто.

Вони домовилися про те, що кошти за квартири має сплачувати його мати.

Пояснив, що він не може сказати, чи мала його дружина ОСОБА_37 кошти на придбання квартир.

Він з дружиною не обговорював про придбання квартир дочкам, тому що їх матеріальне становище не дозволяло купити квартири.

Коштів у нього з дружиною на придбання квартир не було. У них вдома в смт.Погребище не було заощаджень у сумі 100 000 грн. чи 200 000 грн.

Дочки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не давали йому коштів на сплату пайових внесків за квартири.

ОСОБА_38 він не знає.

Коштів на придбання квартир він не позичав ні у кого.

Після підписання договорів про сплату пайових внесків ці договори забрала його мати.

Додаткові угоди до договорів про сплату пайових внесків та акти прийому-передачі підписував він особисто. Його діти ОСОБА_17 та ОСОБА_18 при підписані цих додаткових угод присутні не були.

Також пояснив, що якби його не виселили з квартири АДРЕСА_1 , то мати і не зверталася б до суду з даним позовом.

Свідок ОСОБА_39 суду пояснив, що коли він робив ремонт в своїй квартирі АДРЕСА_7 , сусід ОСОБА_19 та його мати ОСОБА_1 також робили ремонт в своїх квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Фактично він з сусідами разом закінчили ремонт.

Бачився з сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_23 фактично кожний день протягом трьох місяців.

ОСОБА_1 з сином робила ремонтні роботи: стяжку, опалення, клала плитку, шпаклювала, клеїла шпалери. Усе робили самі. Він кілька разів заходив до ОСОБА_1 в квартиру.

ОСОБА_8 він бачив один раз на перших зборах мешканців будинку, де також була її сестра. В квартирі ОСОБА_40 він не бачив. Дружину ОСОБА_30 він також не бачив.

На зборах ОСББ він бачив позивача та її сина. Голова ОСББ знала позивача та її сина.

Як речі виносилися з квартири він не бачив, а бачив лише наслідки такого інциденту. Коли було зламані замки до квартир, він зателефонував до ОСОБА_20 та повідомив йому про те, що невідомі люди відкривають його квартиру. Він підійшов до них і вони сказали, що є власниками квартири та показали відповідні документи.

Він особисто не бачив, хто виносив речі з квартир, однак йому відомо, що речі виносила дочка ОСОБА_30 .

Пояснив, що ОСОБА_1 постійно проживала з 2014 року в квартирі АДРЕСА_1 протягом року чи навіть півтора. ОСОБА_19 поселився в квартирі АДРЕСА_2 пізніше від ОСОБА_1 .

Він не з`ясовував, хто є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Також пояснив, що у квартирі яка належить йому, є спільна стіна з квартирою АДРЕСА_1 , і він з ОСОБА_23 утеплювала цю стіну.

ОСОБА_19 проживав у квартирі АДРЕСА_2 з жінкою, яка не є його дружиною.

ОСОБА_1 говорила, що купувала квартири для своїх онучок.

На кого були оформлені документи йому невідомо.

Пояснив, що коли він робив ремонт у квартирі АДРЕСА_8 . Ремонт тривав три місяці.

В подальшому пояснив, що ОСОБА_1 правильно його поправляла щодо номеру квартири, так як дійсно спільна стіна між його квартирою АДРЕСА_7 та квартирою АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 проживала в квартирі АДРЕСА_2 .

На даний час в квартирі АДРЕСА_2 ніхто не проживає, а в квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_65 . Прізвища її не знає.

Пояснив, що він не міг постійно бачити, хто і коли заходить до квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Нові мешканці , які купили квартиру АДРЕСА_1 , робили знову ремонт у даній квартирі, тобто демонтували все, що там було зроблено до цього, і повністю все переробляли.

Свідок ОСОБА_41 суду пояснив, що позивач є його сусідкою.

Коли він в 2015 році почав робити ремонт у своїй квартирі АДРЕСА_9 , то постійно бачив ОСОБА_1 та ОСОБА_30 , які також робили ремонт у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і там вони проживали.

Після закінчення ремонту в своїй квартирі він віддав залишки будівельного матеріалу ОСОБА_1 .

Коли проходив ремонт, його дружина з дітьми бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_30 щодня. Він особисто їх не бачив, так як з самого ранку і до пізнього вечора перебував на роботі.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 він не знає.

На перших зборах ОСББ він бачив ОСОБА_1 , а хто ходив в подальшому на збори він не знає, тому що сам там не був.

Коли речі ОСОБА_1 та ОСОБА_30 виносилися з квартири він не бачив, йому про це розповіла його дружина.

Він бачив як речі перебували на сходовій клітці і їх згодом забрав ОСОБА_19 .

Коли робили ремонт, то він спілкувався з ОСОБА_1 і вона казала про те, що купила квартири для двох своїх онучок. Казала, що продала нерухомість і купила онучкам по квартирі.

За весь час він лише один раз заходив до квартири

АДРЕСА_1 та до квартири АДРЕСА_2 . Пояснив , що йому невідомо, хто протягом дня міг заходити до квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 під час проведення ремонтних робіт.

Свідок ОСОБА_42 суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 в смт. Погребище.

Їй відомо, що в травні 2014 року ОСОБА_1 купила для двох онуків дві квартири в Набережному кварталі . Коли в травні 2014 року вона зайшла до ОСОБА_1 , то вона дала їй почитати договір. Вона бачила, що стороною у договорах зазначено онуків ОСОБА_1 . Позивач платила кошти за квартири трьома платежами.

В 2015 році, коли будинок був зданий в експлуатацію, ОСОБА_1 разом з своїм сином ОСОБА_20 робили в придбаних квартирах ремонт.

Вона допомагала позивачу клеїти шпалери в кухні. Вони разом купували шпалери на кімнату в Епіцентрі . Ремонт робився в обох квартирах. Вона була і в квартирі, де був зроблений ремонт, і також була у квартирі, де ремонт був зроблений частково.

Позивач радилася з нею про намір купити квартири.

Вона знає, що ОСОБА_1 продала будинок в м.Луганську, який вона отримала у спадок і також продала будинок в м.Козятині, і тому у неї були кошти на придбання квартир.

Відповідачі на час придбання квартир навчалися в політехнічному університеті м.Вінниці.

ОСОБА_43 - ОСОБА_22 вона не знає. В смт.Погребище він ніколи не приїжджав.

ОСОБА_8 приїжджала в смт.Погребище в 2015 році з хлопцем, якого звали ОСОБА_16 . Свідка з хлопцем ОСОБА_17 не знайомили, і вони не спілкувалися.

Коли вона приходила до ОСОБА_1 в квартиру в м.Вінниці, то там також бачила сина позивача - ОСОБА_20 .

Відповідачів у квартирі не бачила, дружину ОСОБА_20 - ОСОБА_45 також не бачила.

Дружина ОСОБА_30 працює учителем початкових класів в Погребищенській загальноосвітній школі. Вона не чула про те, що ОСОБА_1 вигнала з будинку ОСОБА_30 його дружину ОСОБА_45 .

Останній раз вона була у квартирі ОСОБА_1 у 2016 році.

В будинку ОСОБА_30 та ОСОБА_46 вона не була.

ОСОБА_1 проживала в квартирі в м.Вінниці з червня 2015 року по грудень 2016 року. Спочатку проживала в квартирі АДРЕСА_2 , а потім у квартирі АДРЕСА_1 .

Відносини в сім`ї ОСОБА_66 погіршилися в 2016 році, з того часу як ОСОБА_47 виїхала з будинку ОСОБА_30 в смт.Погребище.

Свідок проживала в будинку, який розташований на відстані 200 м. від будинку ОСОБА_1

З ОСОБА_29 вона не спілкувалася.

Пояснила, що їй не відомо, за яку ціну позивач продала будинок в м.Луганську. Кошти від продажу вона особисто не бачила.

В травні 2014 року вона звернула увагу ОСОБА_1 на те, що в договорах зазначено прізвища її онучок ОСОБА_18 та ОСОБА_17 . Як відреагувала на це позивач вона не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_48 суду пояснила, що відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона не знає. Знає з розповідей про те, що це онучки позивача.

З позивачем вона познайомилася десь влітку 2015 року. Вони ходили один до одного, цікавилися та обмінювалися досвідом проведення ремонтних робіт.

ОСОБА_1 їй жалілася на те, що онуки не приходять та не допомагають робити ремонт у квартирах.

Пояснила, що онуки бабусю дуже образили.

ОСОБА_1 їй розповідала про те, що усі свої заощадження вона вклала в дві однокімнатні квартири, і була проблема з грошима для проведення ремонту у квартирах. У сина робота була важка, платили йому мало, часто їздив у відрядження.

Одного разу позивач прийшла до неї і сказала, щоб вона пішла та подивилася, що зробили її онуки. Вона разом з позивачем прийшла до квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і побачила, що усе побите, повиносили речі з квартир, замки поміняли. Позивач викликала поліцію. Працівники поліції, які приїхали на виклик, сказали, що дівчата є власниками квартир, тому вони не можуть нічим допомогти.

Свідок бачила лише одну онучку ОСОБА_18 , іншу не бачила. Невістку не бачила взагалі.

Позивач жила в основному в квартирі АДРЕСА_1 , де був зроблений ремонт. В квартирі АДРЕСА_2 ремонт був зроблений лише частково.

Коли позивач робила ремонт, то вона бачила її кожен день, а коли ОСОБА_1 завершила ремонт, то до неї вона вже не приходила, в квартирі проживав її син.

Позивач часто приїжджала до сина ОСОБА_20 , варила йому їсти, оскільки він був часто у відрядженнях. А коли ОСОБА_20 привів собі жінку, то позивач зраділа, що буде кому сину варити їсти та прати білизну.

Вона знала, що квартири оформлені на онучок, а внески платила позивач.

У свідка двоюрідний брат працює адвокатом у м. Вінниці, і коли відбувся конфлікт, то вона разом з позивачем пішли до брата, щоб порадитися. Брат вислухав ОСОБА_1 та сказав, що в такій ситуації вона не може нічого зробити.

Відповідачі забрали у позивача квартири, і тепер обманюють, що вони за свої кошти купили квартири, що їх мати позичила у товариша кошти на придбання квартир.

Про те, що мати відповідачів позичала кошти вона дізналася від ОСОБА_1 .

Про те, що кошти за квартири вносила позивач їй відомо зі слів самої позивача. Зі слів позивача вона зрозуміла, що кошти на придбання квартир були ОСОБА_1 .

Також пояснила, що їй відомо про купівлю квартир для онуків.

Син позивача часто був у відрядженнях а коли приїжджав, то також разом з позивачем робив ремонт у квартирі.

Свідок часто заходила до ОСОБА_1 в квартиру, коли вона робила там ремонт, та приносила їй чай або їжу, котлети чи ще щось, тому що їй було жаль позивача.

Зі слів позивача свідку відомо про те, що онуки не приходили в квартири і вона їх особисто не бачила.

Її особисто дуже обурює поведінка онуків позивача. Їх поведінка є непристойною.

Поведінка позивача є позитивною.

Пояснила, що вона і зараз підтримує дружні стосунки з позивачем.

Свідок ОСОБА_49 суду пояснила, що вона працює державним реєстратором КП Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації .

18.01.2018 року вона здійснювала реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_2 . Вона особисто приймала заяву у громадянки ОСОБА_3 . Їй були надані оригінали документів для здійснення реєстрації права власності на квартиру.

Після здійснення реєстрації права власності оригінали документів були повернуті заявнику ОСОБА_3 .

Це була звичайна реєстрація. Особисто ОСОБА_3 вона не знала.

Коли вона здійснювала реєстрацію права власності вона не помітила, що договір про сплату пайових внесків від 24.04.2014 року, а решта документів: додаткова угода про внесення змін до договору від 24.05.2014 року, акт прийому-передачі квартири до договору від 24.05.2014 року, довідки, які підтверджують про сплату пайових внесків до договору від 24.05.2014 року. Таку невідповідність вона помітила лише в залі судового засідання. Вважає, що це технічна помилка в написанні назви місяця. Якби вона помітила таку технічну помилку спочатку (при реєстрації права власності), то вона б прийняла рішення про зупинення державної реєстрації і надала час заявнику для усунення технічної помилки. Після усунення розбіжностей в написанні дати договору продовжила б реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Якби розбіжності не були усунуті, то вона б винесла рішення про відмову в державній реєстрації речового права.

Також пояснила, що вона не може сказати чи договір, який міститься в матеріалах реєстраційної справи та оригінал договору, який міститься в матеріалах цивільної справи (т.1 а.с.61-66) є ідентичними. Їй був наданий оригінал договору, вона подивилася, що особа, яка укладала даний договір і якій видана довідка про повний розрахунок є членом кооперативу, тобто надано усі необхідні документи для здійснення державної реєстрації права власності. В зміст договору вона не вчитувалася, оскільки реєстратора не цікавить зміст договору.

Свідок ОСОБА_50 суду пояснив, що він приймав від ОСОБА_2 заяву про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вона надала оригінали документів, на підставі яких була здійснена державна реєстрація. З усталеної практики оригінали цих документів було повернуто ОСОБА_2 . Свідку були надані оригінал договору про сплату пайових внесків від 24.04.2014 р. і додаткові угоди до договору від 24.05.2014р., але на такі розбіжності він не звернув уваги. При наявності таких розбіжностей здійснити реєстрацію права власності неможливо і приймається рішення про зупинення розгляду заяви і надається строк для усунення недоліків. Аби заявник не усунула виявлені лише в суді недоліки свідок як державний реєстратор прийняв би рішення про відмову в державній реєстрації права власності. Свідок також вказав на те, що наданий на реєстрацію договір і примірник договору, що міститься в матеріалах справи (т. 1, а.с. 61-66) не ідентичні. Вважає, що різниця в даті укладення договору не є істотним порушенням, а технічною помилкою.

Свідок ОСОБА_51 суду пояснив, що квартиру АДРЕСА_1 вони купили разом. Загальна вартість квартири 262 тис. грн. Свідок разом із своїми батьками дав 120 тис. грн. на купівлю квартири, решту коштів дали батьки дружини свідка - відповідача ОСОБА_2 . Чи давала гроші на купівлю квартири позивач ОСОБА_1 свідку невідомо, тому що він перебував на роботі за кордоном. Вибором, купівлею квартири займалась його дружина ОСОБА_2 . Також квартира зареєстрована за дружиною. Квартира потребувала ремонту, який робився тестем за кошти ОСОБА_51 та його дружини і частково за кошти тестя. Свідок одружений з відповідачем ОСОБА_2 восени 2016 р., але разом з нею вони мешкають з осені 2013 р. Свідок строком по три місяці і довше працює в м. Москві. В якому році познайомився з батьком дружини - ОСОБА_7 свідок не пам`ятає, але це було до придбання квартири. Раніше цього свідок познайомився з матір`ю дружини - ОСОБА_27 . Вони з ОСОБА_2 часто знімали квартири і тому виник намір купити квартиру. Пошуком квартири займались дружина ОСОБА_2 та її сестра. Рішення про купівлю квартири - це спільне рішення свідка та його дружини. 120 тис. грн. - це кошти свідка ОСОБА_51 та його батьків. Коли вносились платежі на купівлю квартири свідок не може пояснити, тому що він був на роботі за кордоном, а в Україну приїздив ненадовго. Документами на купівлю квартири займалась дружина ОСОБА_17 . Свідок вперше з`явився у квартирі в 2018 р. Квартира здана в експлуатацію в 2015 р. Але свідок в цей період працював за кордоном, інколи приїздив в Україну, весь час у квартирі робив ремонт батько дружини - ОСОБА_7 , у нього були і ключі від квартири. Свідок просив дружину ОСОБА_17 прискорити ремонт у квартирі АДРЕСА_1 , але тесть ОСОБА_7 став у цій квартирі мешкати з іншою жінкою. Свідок був учасником подій, коли у вересні 2018 р. виселяли з квартири АДРЕСА_1 його тестя ОСОБА_30 , тоді ж викликали поліцію.

Свідок ОСОБА_52 суду пояснила про те, що є матір`ю ОСОБА_51 і свекрухою ОСОБА_2 і постійно мешкає в м. Щьолково, Московської області. Коли син ОСОБА_53 восени 2013 р. познайомився з ОСОБА_54 , вона сподобалась свідку. У дітей були серйозні наміри створити сім`ю. Батьки ОСОБА_53 та ОСОБА_17 вирішили разом скласти кошти та купити дітям квартиру. ОСОБА_33 передав на купівлю квартири 120 тис. грн. Це були його зароблені кошти, кошти ОСОБА_52 та її чоловіка. Свідок познайомилась з ОСОБА_7 в березні 2017 р., а з бабусею ОСОБА_17 - ОСОБА_1 в грудні 2013 р. Свідок разом з сином давали гроші на купівлю квартири. З приводу купівлі квартири свідок спілкувалась з матір`ю ОСОБА_17 , коли зустрічалась з нею у квартирі, яку знімали діти. Свідок передавала гроші з м. Москви у м. Вінницю сином ОСОБА_53 . Також кошти ОСОБА_53 знімав з карткового рахунку в банку. Квартира придбана в 2014 р., але ОСОБА_53 та невістка ОСОБА_17 у квартирі не мешкали, тому що батько ОСОБА_17 - ОСОБА_7 робив у ній ремонт. Син ОСОБА_51 працює підсобником на будівництві, внутрішніми ремонтами у квартирі він не займається, тому і не допомагав тестю. Ремонтом у квартирі займались батьки ОСОБА_17 . Свідок ОСОБА_38 суду пояснив, що в березні 2014 року до нього звернулася його добра знайома ОСОБА_47 - мати відповідачів ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , з проханням позичити їй 150 000 грн. Свідок позичив їй 150 000 грн., про що нею була складена відповідна розписка. Восени 2016 року ОСОБА_47 повернула 50 000 грн. і восени 2017 року повернула 100 000 грн. Також пояснив, що він три роки прожив у Данії, де заробляв кошти, має пристойні заробітки. Чоловіка ОСОБА_46 бачив один раз, з ним не знайомий. З ОСОБА_29 познайомився десь у 2009 році, так як у нього в смт.Погребище проживає дуже багато друзів та родичів.

Коли ОСОБА_47 повернула йому кошти, то він віддав їй розписку. ОСОБА_47 казала, що кошти необхідні їй для купівлі дітям квартир.

Свідок ОСОБА_27 суду пояснила, що коли в кінці 2013 р. дочка ОСОБА_17 перейшла на заочне навчання в сім`ї зайшла мова купити дітям квартири в м. Вінниці. Грошей на дві квартири не вистачало. Чоловік свідка - ОСОБА_7 працював на високооплачуваних посадах, зокрема інженером з технічного нагляду за будівництвом мережі магазинів АТБ у Вінницькій області. Частина коштів 150 тис. грн. була зібрана і зберігалась вдома в смт. Погребище. Частину коштів 150 тис. грн. сім`я ОСОБА_66 позичила у знайомого ОСОБА_27 - ОСОБА_38 Дочка ОСОБА_17 проживала в громадянському шлюбі з ОСОБА_51 , який дав 120 тис. грн. ОСОБА_67 на придбання квартири. Частину коштів 100 тис. грн. дав ОСОБА_7 . Як сім`я подружжя разом мешкало до квітня 2016 р., хоча офіційно шлюб не розірвано. На той час подружжя : ОСОБА_7 та ОСОБА_27 та дочки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вирішили купити дві квартири. Колишня свекруха - позивач ОСОБА_1 завжди допомагала їх сім`ї грішми та працею. Можливо ОСОБА_1 давала кошти сину ОСОБА_7 на придбання квартири. Але ніколи не було розмови про те, що квартири будуть куплятись на ім`я ОСОБА_1 . Квартири вирішили купити на обох дочок. Ідею купити квартири для обох дочок подав ОСОБА_7 . На той час він працював у м. Вінниці, він і знайшов ці найдешевші квартири, про що повідомив дочкам. Він вказав і про вартість двох квартир : 262 тис. грн. і 263 тис. грн. На той момент у сім`ї ОСОБА_66 було 300 тис. грн. 150 тис. грн. - це власні заощадження і 150 тис. грн. - позичені кошти. Чоловік ОСОБА_7 знав, що в березні 2014 р. свідок позичила кошти 150 тис. грн. у ОСОБА_38 , хоча особисто він його не знав. З весни 2013 р. дочка ОСОБА_17 проживала в громадянському шлюбі з ОСОБА_34 ОСОБА_17 повідомила свідка про те, що ОСОБА_53 дав їй кошти на купівлю квартири в розмірі 120 тис. грн. Ці кошти ОСОБА_17 передала на придбання квартири. Свідок з чоловіком мали власні заощадження 150 тис. грн. Вони працювали. Свідок працювала вчителькою у школі, займалась репетиторством, тримали підсобне господарство. Чоловік ОСОБА_7 мешкав у кв. АДРЕСА_1 . ОСОБА_17 з чоловіком ОСОБА_53 в цій квартирі не мешкали, тому що вона не була пристосована для проживання і зять ОСОБА_53 їздив на заробітки в м. Москву. Дочки і зять ОСОБА_53 неодноразово звертались до батька про те, коли вони стануть мешкати у квартирі. Спочатку ОСОБА_7 пообіцяв виселитись, а потім змінив замки у квартирах. Свекруха ОСОБА_1 ніколи не казала про свій намір придбати квартиру в м. Вінниці. Свекруха і чоловік ОСОБА_7 казали про те, що самі зроблять ремонт у квартирах. Дочки зареєстрували право власності на квартири після виникнення суперечки.

Повторно допитаний свідок ОСОБА_7 суду пояснив про те, що від нього не було ініціативи купити дочкам квартири. Спочатку мати мала намір купити двокімнатну квартиру, а потім він запропонував купити дві однокімнатні квартири, тому що у неї дві онуки. Пошуком квартир займались свідок та позивач. Грошей 150 тис. грн. у них з дружиною не було. Свідок утримував дочок під час навчання в м. Вінниці. Свідок вперше взнав 18.11.2016 р. про те, що дочка ОСОБА_17 розписується з ОСОБА_34 у відділі РАЦС. Вперше зятя ОСОБА_53 свідок побачив після народження онука ОСОБА_58 в березні 2017 р. Дочка ОСОБА_17 грошей у розмірі 120 тис. грн. від ОСОБА_22 не давала. Про такі гроші як позику 150 тис. грн. у ОСОБА_38 свідок ОСОБА_7 дізнався лише в судовому засіданні. Свідок також не давав гроші в розмірі 100 тис. грн. дружині ОСОБА_27 на купівлю квартири. Кошти на купівлю квартир свідку давала мати перед їх сплатою в касу банку. Вона діставала гроші готівкою з гаманця, а також свідок був присутній, коли мати знімала кошти в банку Надра . Дочок для підписання договорів по телефону викликали він та мати. Саме свідок переконав матір купити онукам по однокімнатній квартирі. Мати мала кошти на придбання двох квартир, тому що продала два будинки : в м. Луганську і м. Козятині, одержала спадщину його хрещеного батька в м. Луганську, вона також мала власні заощадження, тому що працювала майстром і вахтером у м. Києві.

Свідок ОСОБА_59 пояснила суду про те, що в 2018 р. її син ОСОБА_4 продав квартиру на Старомі місті в м. Вінниці і вирішив купити іншу квартиру. Він подивився квартиру в Набережному кварталі . Квартира сподобалась, документи були в порядку, під заставою та в спорі квартира не перебувала, обтяжень не було. А через місяць ОСОБА_4 надійшла позовна заява ОСОБА_1 . На квартиру накладено арешт і свідок як матір ОСОБА_4 потерпає від цього. Свідок до придбання квартири її сином спілкувалась з ОСОБА_2 , про інших власників квартири вона не зазначала. Це була приємна сімейна пара, маленька дитина, вони хотіли купити більшу квартиру. В квартирі після її придбання ОСОБА_4 повністю зроблений ремонт і ситуація з судовим розглядом щодо цієї квартири дуже неприємна для свідка та її сина.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази в справі, та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Судом по справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24.05.2014 року між ЖБК Житлобуд-10 в особі голови кооперативу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , асоційований член кооперативу учасник , було підписано договір про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12. Цей договір був підписаний особисто ОСОБА_8

24.05.2014 року між ЖБК Житлобуд-10 в особі голови кооперативу ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , асоційований член кооперативу учасник , було підписано договір про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12. Цей договір був підписаний особисто ОСОБА_3 .

Згідно з обома вищевказаними договорами ЖБК Житлобуд-10 зобов'язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , здати його в експлуатацію, передати у власність квартиру обумовлену договором учаснику, який повністю сплатив пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування будинку (п.1.1 договору). Відповідно до п.1.2 вищевказаних договорів, учасник здійснює оплату пайового внеску по спорудженню квартири і може отримати її лише за умови оплати 100 відсотків внеску.

Відповідно до п.2.1.1. договорів, учасник має право: після повної сплати пайового внеску отримати від ЖБК Довідку про здійснення повної оплати пайового внеску для оформлення права власності.

Оформлення права власності здійснюється в реєстраційній службі після здачі будинку в експлуатацію, виготовлення уповноваженою особою або організацією технічної документації на будинок та надання учасником довідки про здійснення повної оплати пайового внеску, акту прийому-передачі квартири, що підтверджують його право на отримання квартири як цілісного майнового об'єкту (п.7.1).

Згідно з квитанціями про сплату пайових внесків та заяв на переказ готівки платником по сплаті пайових внесків згідно з договором №61/12 є ОСОБА_8 , згідно з договором №63/12 є ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою ЖБК Житлобуд-10 , виданою ОСОБА_3 , вона є асоційованим членом ЖБК Житлобуд-10 та згідно з Договором про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №63/12 від 24.05.2014 року повністю сплатила пайовий внесок у сумі 276 710 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою ЖБК Житлобуд-10 , виданою ОСОБА_5 , вона є асоційованим членом ЖБК Житлобуд-10 та згідно з Договором про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12 від 24.05.2014 року повністю сплатила пайовий внесок у сумі 276 710 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_1 .

З метою повного та об`єктивного розгляду справи судом досліджувались матеріали реєстраційних справ, на підставі яких була проведена реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 та квартиру за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_3

18.01.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали державному реєстратору КП ВМБТІ усі необхідні документи для здійснення реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме: договори про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 ; Акти прийому передачі до Договорів про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 , додаткові угоди до Договорів про сплату пайових внесків, довідки у яких зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 згідно з Договорами про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 №61/12 та №63/12 повністю сплатили пайові внески, та на підставі вказаних документів зареєстрували право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно.

Так, пояснення позивача та її представника про те, що ОСОБА_1 мала намір купити собі дві квартири, повністю внесла усю суму коштів за дві квартири і вважала, що є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом і суд вважає такі пояснення такими, що не відповідають дійсності.

Суд критично ставиться до показань позивача допитаної як свідка про те, що вона за свої власні кошти повністю сплатила 100% вартості обох квартир, так як позивачем не доведено суду факту наявності у неї коштів на сплату пайових внесків за квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Як вбачається з договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського міського нотаріального округу Молявчик О.В., ОСОБА_1 продала належний їй на праві власності житловий будинок в АДРЕСА_10 за 100 000 грн., з яких продавець отримала 60 000 грн. під час посвідчення цього договору, а решту суми 40 000 грн. покупець зобов`язується передати продавцю на протязі трьох банківських днів (п.2.1 договору).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Козятинського міського нотаріального округу Молявчик О.В., ОСОБА_1 продала належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 0,0581 га, в АДРЕСА_10 за 49 000 грн., з яких продавець отримала 19 000 грн. під час посвідчення цього договору, а решту суми 30 000 грн. покупець зобов`язується передати продавцю на протязі трьох банківських днів (п.2.1 договору). Дані обставини про отримання коштів частинами повністю узгоджується з поясненнями позивача в судовому засіданні про те, що вона частинами отримувала кошти, так як у покупця усіх коштів одразу не було і покупець віддавав кошти за придбану нерухомість частинами.

Пояснення позивача про те, що вона 25.06.2014 року взяла завдаток за житловий будинок та земельну ділянку, розташовані в АДРЕСА_10 від ОСОБА_6 у розмірі 70 000 грн. та зобов`язалася продати будинок і земельну ділянку, що доводиться розпискою від 25.06.2014 року, суд не бере до уваги, та вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони суперечать нотаріально посвідченим договорам купівлі-продажу, які підписані позивачем ОСОБА_1 .

Отже, як вбачається з двох вищевказаних договорів купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 отримала кошти за продану нерухомість в м.Козятин Вінницької області 08.09.2014 року, тобто після того як було повністю сплачено пайові внески станом на 25.07.2014 року по договорах №61/12 від 24.05.2014 року та №63/12 від 24.05.2014 року про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 відповідно у сумі 262 255 грн. (на будівництво квартири АДРЕСА_1 ) та у сумі 263 907 грн. (

на будівництво квартири АДРЕСА_2 ). Про роботу в м. Києві на посаді консьєржа та прибиральниці позивач надала витяг з трудової книжки. Доказів про її заробітну плату на цих посадах чи розмір доходу, отриманих як вона стверджує на заробітках штукатуром і маляром у вільний від роботи час, вона не надала. Тобто доказів про те, що позивач могла заробити ще 220 тис. грн., які вклала у придбання двох квартир, суду не подано.

Станом на 25.07.2014 року згідно з договорами про сплату пайових внесків у ЖБК Житлобуд-10 за дві квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 загалом було внесено 526 162 грн.

Позивачем не доведено суду про наявність та сплату нею коштів (пайових внесків) в розмірі 526 162 грн.

Позивачем надано суду докази наявності у неї коштів в розмірі 150 320 грн., які вона отримала в липні 2013 року за продаж житлового будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_11 .

Наявності решти суми коштів в розмірі 375 842 грн. позивачем не доведено, оскільки твердження позивача про те, що вона мала заощадження готівкою у доларах, тому що в період з 2005 року по 2010 рік працювала у будівельній компанії у м.Києві, де отримувала офіційну та неофіційну заробітну плату не підтверджені належними та допустимими доказами. Таке твердження позивача спростовуються і тим, що позивач - особа пенсійного віку, яка працювала консьєржем, а згодом прибиральницею у будівельній компанії у м. Києві не могла заощадити 375 842 грн.

Пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника про те, що саме позивач прийняла рішення про придбання двох квартир в будинку АДРЕСА_1 та про сплату пайових внесків у встановленому розмірі, і що саме позивач погодилася виконувати умови Договору №61/12 та Договору №63/12 про сплату пайових внесків також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом.

Такі пояснення спростовуються тим, що згідно з договорами про сплату пайових внесків було сплачено кошти та придбано дві однокімнатні квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які розташовані на 12 поверсі багатоповерхівки, при тому, що позивач є особою пенсійного віку та має незадовільний стан здоров`я. Крім цього позивач має власне житло - приватний будинок в смт.Погребище, Вінницької області, в якому проживає одна.

З моменту передачі квартир (підписання акту прийому передачі), а саме з 24.05.2015 року по день звернення позивача до суду, ОСОБА_1 не проживала у жодній із квартир, а лише тимчасово проживала в квартирі АДРЕСА_2 та згодом в квартирі АДРЕСА_1 в період з травня 2015 року по жовтень 2015 року, коли допомагала синові ОСОБА_7 проводити ремонт у вищевказаних квартирах.

В подальшому за весь період часу з жовтня 2015 року по вересень 2018 року ОСОБА_1 не проживала у спірних квартирах.

До того ж, з моменту підписання договорів про сплату пайових внесків і до моменту звернення позивача з цим позовом до суду, позивач ОСОБА_1 не зверталася ні до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ні до ЖБК Житлобуд-10 з проханням надати згоду на передачу їй прав асоційованого члена кооперативу, за договором про сплату пайових внесків (п.7.3 Договору).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона знала і розуміла, що сторонами по Договорах про сплату пайових внесків №61/12 та №63/12 є її онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , і що спірні квартири в подальшому будуть оформлені на праві власності на ім`я відповідачів. Також пояснила, що вона і не зверталася б до суду з даним позовом після того як онуки зареєстрували право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на своє ім`я, якби онуки не виселили її сина ОСОБА_30 з квартири АДРЕСА_1 .

З пояснень відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що їх внутрішня воля була спрямована на підписання договорів про сплату пайових внесків на будівництво квартир в ЖБК Житлобуд-10 , які є предметом спору, і щоб в подальшому отримати на праві власності ці квартири. Відповідачі розуміли зміст даних договорів, і усвідомлювали наслідки їх підписання. Вони свідомо, особисто підписували вказані договори і в подальшому повністю виконали їх умови, сплативши пайові внески і відповідно зареєстрували право власності на спірні квартири на своє ім`я.

Проведення ремонтних робіт у квартирах позивачем та її сином, укладення договорів на житлово-комунальні послуги та їх сплата, мали місце після укладення оспорюваних договорів і не мають значення в цій справі, предметом спору в якій, зокрема є визнання недійсним договорів в частині учасника. До того ж суд погоджується з твердженням відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що немає нічого дивного, що батько виявив бажання власними силами допомогти дітям провести ремонт у квартирах.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження недійсності договору купівлі-продажу квартири в АДРЕСА_1 , укладеного 13.09.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також не зазначено в позовній заяві підстав недійсності правочину (договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ), відповідно до ст.203 ЦК України. Так, позивач посилається як на підставу недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог встановлених ст.203 ЦК України, однак не зазначає, які саме вимоги, передбачені якою частиною ст.203 ЦК України сторонами договору купівлі-продажу було порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Позивач просить визнати недійсним правочин з підстав ч. 3 ст. 203 ЦК України (волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі). При розгляді справи судом достеменно встановлено вільне волевиявлення відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стати власниками квартир.

В судовому засіданні позивач в своїх поясненнях зазначила про те, що причиною її звернення до суду стало виселення її сина ОСОБА_30 з квартири. Якби він залишався мешкати в цій квартирі, позивач ці договори і не оспорювала.

Інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України)

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 ЦПК України)

Частиною 2 статті 328 ЦК передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Положеннями ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд, враховуючи вказані вище факти, вважає, що позивачем позов не доведений.

Отже, суд дійшов висновку про недоведеність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, що є підставою для відмови у позові.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України .

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір за три вимоги майнового характеру у розмірі 8100 грн. та за дві вимоги немайнового характеру по 704,80 грн.

Після зміни позивачем предмета позову залишились дві позовні вимоги немайнового характеру, за які сплачено судовий збір при подачі позову у розмірі по 704,80 грн. та заявлено ще шість позовних вимог немайнового характеру, які підлягають оплаті за ставкою по 768,40 грн., всього 4610 грн.

Відтак після зміни предмету позову позивачем переплачено судовий збір у розмірі 3489,60 грн. (8100 - 4610,40).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі : зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 202, 203, 215-217, 316 ч. 1, 317 ч. 1, 319 ч. 1, 321 ч. 1, 328, 627 ЦК України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету надлишок сплаченого судового збору у розмірі 2080 грн.

Призначити судове засідання для вирішення питання про витрати на правову допомогу у цій справі на 07.07.2020 року на 9 год. в залі судових засідань №18 Вінницького міського суду Вінницької області.

Встановити відповідачу ОСОБА_4 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу до 30.06.2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 05.07.2020 р.

Відомості про учасників справи :

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач ОСОБА_26 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач ОСОБА_32 , АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач Житлово-будівельний кооператив Житлобуд-10 , 29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код ЄДРПОУ 38922446;

Відповідач ОСОБА_4 , АДРЕСА_14 .

Суддя