Постанова

від 19.11.2020 по справі 127/24299/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/24299/18

Провадження № 22-ц/801/1663/2020

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 рокуСправа № 127/24299/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Міхасішина І.В.,

суддів: Ковальчука О.В., Берегового О.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житлово-будівельного кооперативу Житлобуд-10 та ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання юридичного факту та скасування рішення про державну реєстрацію,

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Цвєткова Олексія Володимировича на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2020 року , ухвалене у складі судді Короля О.П. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст додаткового рішення складено 07 липня 2020 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житлово-будівельного кооперативу Житлобуд-10 та ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання юридичного факту та скасування рішення про державну реєстрацію.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Повернуто позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету надлишок сплаченого судового збору у розмірі 2080 грн.

Призначено судове засідання для вирішення питання про витрати на правову допомогу у цій справі на 07.07.2020 року на 9 год. в залі судових засідань №18 Вінницького міського суду Вінницької області.

Встановлено відповідачу ОСОБА_4 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу до 30.06.2020 року.

У визначений судом строк представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Цвєтков О.В. подав до суду заяву про докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, які складають 21900 грн. До заяви додано договір про надання правової допомоги та представництво інтересів в суді №1/1/19/ц від 04.01.2019 р., звіт-розрахунок від 30.06.2020 р., квитанції до прибуткових касових ордерів.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2020 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Цвєткова Олексія Володимировича про стягнення витрат на правову допомогу залишити без задоволення.

Не погодившись із ухваленим додатковим рішенням, представник відповідача - адвокат Цвєтков О.В. пославшись на неповне з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що відмовляючи в відшкодуванні витрат на правову допомогу суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги ст. 137 ЦПК України, а саме те, що відповідач з самого початку не користувався допомогою адвоката розраховуючи на швидке та неупереджене рішення. Також зазначив, що адвокат вступив в справу вже після відкриття провадження.

21 жовтня 2020 року на адресу Вінницького апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кашпрук О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій зазначено, що додаткове рішення від 07 липня 2020 року є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити додаткове рішення без змін.

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 червня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житлово-будівельного кооперативу Житлобуд-10 та ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання юридичного факту та скасування рішення про державну реєстрацію - відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача - адвокатом Цвєтковим О.В. не виконано вимоги ч. 2 ст. 134 ЦПК України, а саме, що при наданні правової допомоги адвокатом Цвєтковим О.В. не подавалися до суду заяви по суті справи взагалі та відзив на позов, зокрема не подавалися інші документи про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України ).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Представником відповідача - адвокатом Цвєтковим О.В. цю вимогу закону не виконано.

При наданні правової допомоги адвокатом Цвєтковим О.В. не подавалися до суду заяви по суті справи взагалі та відзив на позов, зокрема. Не подавалися інші документи про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу.

Велика Палата Верхового Суду в постанові від 12.11.2019 р. (справа № 904/4494/18) зазначила наступне: 6.52. З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат .

Отже, суд першої інстанції правильно відмовив у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_4 .

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильні висновки суду першої інстанції та не дають правових підстав для скасування чи зміни додаткового рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Цвєткова Олексія Володимировичя залишити без задоволення.

Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2020 року у даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді О.В. Ковальчук

О.Ю. Береговий