Ухвала

від 01.07.2020 по справі 1521/4971/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 1521/4971/12

провадження № 61-37605св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року у складі судді Кириченко П. Л. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2011 року Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (далі - ПАТ Укрсоцбанк ) звернулося до суду з вищевказаним позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, і остаточно просило в рахунок зазначеної кредитної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, а також стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість в сумі 219 229,27 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення судового рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ Укрсоцбанк борг за кредитним договором у сумі 219 229,27 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 1 753 834,16 грн.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ Укрсоцбанк за кредитним договором від 05 жовтня 2006 року № 2006/13-2.06/834 у розмірі 219 229,27 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 1 753 834,16 грн, звернуто стягнення на предмети іпотеки, належний ОСОБА_1 , а саме на:

- земельну ділянку площею 0,0157 га для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5123755800000020091;

- дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається із позначених на плані під літерою А-3, а , загальною площею 151,3 кв. м, № 1-2 - споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу цих предметів іпотеки проведенням прилюдних торгів з початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна на час проведення виконавчих дій).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_3 належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з позичальника та поручителя, а також шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року в частині позовних вимог ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що забезпечення виконання боржником ОСОБА_3 кредитних зобов`язань проведено порукою та іпотекою, де ОСОБА_2 є поручителем, а ОСОБА_1 є іпотекодавцем. За змістом апеляційної скарги представника в інтересах ОСОБА_2 судове рішення оскаржено в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

За апеляційною скаргою іпотекодавця ОСОБА_1 судове рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки перевірено в апеляційному порядку, постановленням апеляційним судом Одеської області ухвали від 06 липня 2017 року про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року. Матеріали справи не містять інформації щодо звернення ОСОБА_1 до касаційної інстанції для перегляду законності рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_2 не є іпотекодавцем, тому зверненням стягнення на предмет іпотеки його права щодо предмета іпотеки не порушує.

Посилання ОСОБА_2 на те, що предмет іпотеки набуто у шлюбі, а, відтак, він має на передане в іпотеку нерухоме майно право спільної сумісної власності, не приймається, оскільки в справі відсутні докази перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наявні докази державної реєстрації переданого в іпотеку майна на праві приватної власності за ОСОБА_1 , судове рішення, яким би було визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинок дачний з господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку кадастровий номер 5123755800000020091, що знаходяться по АДРЕСА_1 , не надано.

Ненадання ОСОБА_2 доказів наявності у нього права власності на передане в іпотеку майно не підтверджує посилання на те, що судовим рішенням в частині звернення стягнення на предмет іпотеки вирішено питання про його права на передане в іпотеку нерухоме майно, та має наслідком закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на судове рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Апеляційна скарга представника в інтересах ОСОБА_2 не містить доводів незаконності рішення суду в частині стягнення в солідарному порядку кредитної заборгованості з ОСОБА_3 як боржника та ОСОБА_2 як поручителя, тому в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції рішення суду в частині вимог про стягнення кредитної заборгованості через відсутність доводів та вимог апеляційної скарги при даному апеляційному перегляді справи не перевіряється.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 21 січня 1978 року до 07 серпня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, тому передане в іпотеку майно придбано подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі. Ним не надавалася нотаріальна згода на укладення іпотечного договору.

Суд не надав оцінки співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, не мотивував рішення належним чином та не врахував загальні засади цивільного законодавства.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд у резолютивній його частині не зазначив з яких складових складається загальний розмір вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Матеріали справи не містять доказів про те, що банком було дотримано умови іпотечного договору, згідно з яким у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а у разі його невиконання - звернення стягнення на предмет іпотеки. У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачами письмової вимоги іпотекодержателя.

Згідно з довідкою Обслуговуючого кооперативу ЖК ТАЛАСА від 16 серпня 2017 року ОСОБА_1 є власником і з вересня 2005 року постійно мешкає у дачному будинку. Іншого нерухомого житлового майна за іпотекодавцем не зареєстровано, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 серпня 2017 року.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Овідіопольського районного суду Одеської області.

31 серпня 2018 року справа № 509/4971/12 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя , у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів справу призначено судді-доповідачеві: Литвиненко І. В., судді, які входять до складу колегії: Висоцька В. С. - головуючий, Грушицький А. І., Фаловська І. М., Штелик С. П.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Аналіз вказаної норми процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Проте представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 оскаржила в касаційному порядку рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, яке не було предметом перегляду в цій частині по суті судом апеляційної інстанції.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Встановлено, що рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не було предметом перегляду апеляційним судом.

Таким чином, касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року не належить при таких обставинах до переліку рішень, які відповідно до статті 389 ЦПК України можуть бути оскаржені у касаційному порядку, оскільки судове рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не було предметом апеляційного перегляду.

Враховуючи те, що провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відкрито ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 серпня 2018 року і в частині оскарження рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому касаційне провадження в цій частині необхідно закрити як помилково відкрите.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська С. П. Штелик