Постанова

від 13.07.2020 по справі 5024/693/2011

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року м. ОдесаСправа № 5024/693/2011 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання : Клименко О.В.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , м. Київ (правонаступник) - не з`явився;

від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с.Роздольне Каховського району Херсонської області - не з`явився;

від Державної виконавчої служби - не з`явився .

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Херсон, суддя Литвинова В.В., повний текст ухвали складено 21.05.2020 року

у справі № 5024/693/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства Кредобанк , м. Львів / Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , м. Київ (правонаступник)

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області

про стягнення 6 207 702 грн. 91 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги та ухвали суду першої інстанції.

16.03.2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області звернулось до Господарського суду Херсонської області зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просило суд зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти обтяження у вигляді арешту на рахунки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області, накладеного постановою про арешт коштів боржника від 12.05.2015 року, виданою державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третьяковим С.Ю. у виконавчому провадженні №47266250, при примусовому виконанні наказу № 5024/693/2011 року, виданого 29.06.2011 року Господарським судом Херсонської області.

В обґрунтування скарги Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області посилається на те, що у зв`язку з укладанням мирової угоди 30.10.2015 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , м. Київ у виконавчому провадженні № 47266250 надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання, постановою головного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Третяковим С.Ю від 02.11.2015 року наказ № 5024/693/2011 року, виданий 29.06.2011 року Господарським судом Херсонської області, було повернуто стягувачу, станом на 28.01.2020 року згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відкриті виконавчі провадження, в яких боржником є заявник, відсутні. При цьому, заявник зауважує, що у вересні 2019 року та лютому 2020 року він звертався до виконавчої служби із заявою про зняття арештів з його рахунків, накладених у вищезазначеному виконавчому провадженні, проте отримав негативну відповідь, з огляду на що вважає, що бездіяльність державного виконавця є протиправною.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року у справі №5024/693/2011 ( Литвинова В.В. ) в задоволенні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що нормами законодавства, які були чинними на момент закінчення виконавчого провадження, не було передбачено звільнення майна чи коштів боржника з-під арешту в зв`язку з поверненням виконавчого документа на вимогу стягувача, до того ж, на момент прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу 02.11.2015 року не було стягнуто виконавчий збір, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку, що орган Державної виконавчої служби станом на час прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу - 02.11.2015 року правомірно не зняв арешт з майна та коштів боржника. При цьому, щодо посилання відповідача на те, що з листопада 2015 року та до 2020 року стягувач не передав на виконання наказ суду, як на підставу для зняття арешту, суд зазначив, що така підстава не передбачена Законом України "Про виконавче провадження", крім того, відповідач не надав рішення суду про зняття арешту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с.Роздольне Каховського району Херсонської області з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року у справі № 5024/693/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області, а саме, зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти обтяження у вигляді арешту на рахунки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області, накладеного постановою про арешт коштів боржника від 12.05.2015 року, виданою державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третьяковим С.Ю. у виконавчому провадженні № 47266250, при примусовому виконанні наказу № 5024/693/2011 року, виданого 29.06.2011 року Господарським судом Херсонської області .

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що під час оскарження бездіяльності органу виконавчої служби Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с.Роздольне Каховського району Херсонської області, посилалось на ч. 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав передбачених п. 1, 3, 11 ч. 1 цієї статті, арешт знімається. Судом першої інстанції безпідставно було відхилено зазначені посилання на ч. 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відхиляючи посилання на норму Закону №1404 VIII від 02.06.2016 року, судом було зазначено, що Закон № 1404 VIII від 02.06.2016 року набрав чинності 05.10.2016 року, тобто, вже після повернення виконавчого документу стягувачу постановою державного виконавця від 02.11.2015 року, отже, положення ч. 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у даному випадку не підлягають застосуванню. Скаржник вважає, що такий висновок суду першої інстанції є безпідставним, оскільки відповідно до п. 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404 VIII від 02.06.2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З заявою про вчинення виконавчої дії, а саме, винесення постанови про зняття арешту з рахунку, накладеного у виконавчому провадженні № 47266250, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області звернулось 30.01.2020 року, тобто, виконавчі дії щодо зняття арешту з рахунку повинні були здійснюватись у відповідності до Закону №1404 VIII від 02.06.2016 року . Крім того, свою відмову у вчиненні виконавчої дії орган виконавчої служби обґрунтовує саме приписами Закону № 1404 VIII від 02.06.2016 року .

Щодо стягнення виконавчого збору, скаржник зазначив, що предметом розгляду даної скарги є зняття арештів з рахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області, які було накладено в рамках виконавчого провадження № 47266250. Дії та рішення державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 49193644 не є предметом розгляду даної скарги. Обтяження у вигляді арештів на рахунки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області у виконавчому провадженні № 49193644 не накладались .

Крім того, у відзиві на скаргу Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначив, що виконавче провадження № 49193644 про стягнення виконавчого збору в подальшому було закрито на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 06.06.2015 року № 423-VIII). На момент звернення з заявою про зняття арешту з рахунків жодного відкритого виконавчого провадження, де боржником є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області не було.

Також скаржник зауважує, що судом першої інстанції не було застосовано приписи Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" . Відповідно до приписів ст. 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом є одним з видів публічних обтяжень. Стаття 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу (особи) з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження. Виконавче провадження №49193644 про стягнення виконавчого збору було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 06.06.2015 року № 423-VIII), про що 28 грудня 2015 року було винесено постанову.

Дана обставина не оспорюється органом виконавчої служби, крім того, до матеріалів справи Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було додано витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження № 49193644, згідно якого строк повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання - 28.12.2016 року . Протягом періоду з 28 грудня 2015 року по 30 січня 2020 року виконавчий документ про стягнення виконавчого збору, а саме , постанова від 02.11.2015 року № ВП 7266250 до виконання не пред`являлась. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (правонаступником якого є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) своїм правом на повторне пред`явлення виконавчого документа про стягнення виконавчого збору, а саме, постанови від 02.11.2015 року № ВП 47266250, до виконання у визначений ним самим строк не скористався, отже, право на стягнення виконавчого збору було реалізовано.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краса", с. Роздольне Каховського району Херсонської області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі № 5024/693/2011, справу призначено до судового розгляду.

13.07.2020 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краса", с. Роздольне Каховського району Херсонської області надійшло клопотання, в якому скаржник просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника скаржника, а також наполягав на вимогах своєї апеляційної скарги.

Вказане клопотання судовою колегією було розглянуто та задоволено.

Позивач та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м.Херсон своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судове засідання представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду. Від позивача та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Херсон будь-яких клопотань чи заяв з процесуальних питань не надходило.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки клопотання скаржника про розгляд справи за відсутності його представника судовою колегією було задоволено, позивач та Державна виконавча служба не надали суду будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду справи добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарг в даному випадку може призвести до порушення прав особи, що звернулася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краса", с. Роздольне Каховського району Херсонської області не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі №5024/693/2011 є правомірною, виходячи з наступного.

Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

В 2011 році Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", м. Львів звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом, в якому просило суд стягнути з відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с.Роздольне Каховського району Херсонської області 6 207 702 грн. 91коп. (3 165 755 грн. 61 коп. - кредит, 1 207 248 грн. 38коп. - проценти, 3 300грн. - комісія за управління кредитом, 1831 398грн. 20 коп. пеня) кредитного боргу за кредитом, виданим на підставі укладеного між сторонами кредитного договору № 63 від 28.09.2007 року та додаткових угод до нього від 09.10.2007 року, 26.11.2007 року, від 05.03.2008 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.05.2011 року у справі №5024/693/2011 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3165 755 грн. 61 коп. основного боргу по кредиту, 1 207 248 грн. 38 коп. боргу по процентах, 3 000 грн. по комісії за управління кредитом, 344 816 грн. 29 коп. пені за прострочу повернення кредиту, процентів та комісії, 19 404 грн. 50 коп. державного мита та 179 грн. 59 коп. судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року рішення Господарського суду Херсонської області від 10.05.2011 року у справі №5024/693/2011 залишено без змін.

29.06.2011 року Господарським судом Херсонської області судом видано судовий наказ.

Ухвалою від 13.03.2014 року у справі № 5024/693/2011 здійснено процесуальне правонаступництво, а саме - замінено позивача на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

23.04.2015 року відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем Третьяковим С.Ю. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (правонаступником якого є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 47266250 з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 29.06.2011 року № 5024/693/2011.

12.05.2015 року у виконавчому провадженні № 47266250 відповідно до постанови головного державного виконавця Третьякова С.Ю. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про арешт коштів боржника, на кошти на всіх рахунках Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області було накладено арешт.

Відповідно до відомостей програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)", 28.10.2015 року до Господарського суду Херсонської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , м. Київ надійшла заява про затвердження мирової угоди, яка листом від 30.10.2015 року була повернута Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , м. Київ без розгляду.

02.11.2015 року, за заявою стягувача, головним державним виконавцем Третьяковим С.Ю. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (п. 1 ч. 1 ст. 47).

В цей же день, 02.11.2015 року на підставі постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третьякова С.Ю. про стягнення виконавчого збору, було відкрито виконавче провадження № 49193644, яке було завершено 28.12.2015 року на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (п.2 ч. 1 ст. 47), в зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення (строк повторного пред`явлення - 28.12.2016 року).

У відповідь на звернення заявника від 02.09.2019 року № 49, Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК листом від 07.10.2019 року № 20.1.0.0.0/7-190911/2911 повідомило Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області, що окрім інших, 19.05.2015 року банк отримав постанову про арешт коштів від 12.05.2015 року у виконавчому провадженні № 47266250, отримавши зазначений документ про арешт, банк був зобов`язаний прийняти його до виконання та накласти арешт. Також банк повідомив, що відповідно до п. 9.11. Інструкції банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, за рішенням суду та в інших випадках.

30.01.2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), м. Херсон з заявою № 11, в якій просило зняти обтяження у вигляді арешту на рахунки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , накладеного постановою про арешт коштів від 12.05.2015 року у виконавчому провадженні №47266250.

У відповідь на вищезазначений лист Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Херсон листом від 12.02.2020 року № 7306/1 повідомило заявника, що ст. 37 Закону України Про виконавче провадження не передбачає зняття арешту з майна чи коштів у випадку повернення виконавчого документу стягувачу, а також повідомило, що Автоматизована система виконавчого провадження містить 14 виконавчих проваджень, що перебували на виконанні у відділі примусового виконання рішень та за якими виконавчі документи повернуті стягувачам.

09.04.2020 року справу № 5024/693/2011 було знищено у зв`язку із закінченням 5-річного строку її зберігання, встановленого Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07.12.2017 року № 1087, що підтверджується копією акту суду "Про виділення до знищення документів, які не підлягають зберіганню". Для постійного зберігання залишено лише оригінали судових рішень у справі: рішення від 10.05.2011 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року та ухвалу від 13.03.2014 року про заміну позивача у справі.

16.03.2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області звернулось до Господарського суду Херсонської області зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просило суд зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти обтяження у вигляді арешту на рахунки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області, накладеного постановою про арешт коштів боржника від 12.05.2015 року, виданою державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третьяковим С.Ю. у виконавчому провадженні №47266250, при примусовому виконанні наказу № 5024/693/2011 року, виданого 29.06.2011 року Господарським судом Херсонської області.

В обґрунтування скарги Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області посилається на те, що у зв`язку з укладанням мирової угоди 30.10.2015 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , м. Київ у виконавчому провадженні № 47266250 надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання, постановою головного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Третяковим С.Ю від 02.11.2015 року наказ № 5024/693/2011 року, виданий 29.06.2011 року Господарським судом Херсонської області, було повернуто стягувачу, станом на 28.01.2020 року згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відкриті виконавчі провадження, в яких боржником є заявник, відсутні.

13.04.2020 року до Господарського суду Херсонської області від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м.Херсон надійшов відзив на скаргу, в якому зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з 16.04.2015 року по 02.11.2015 року перебувало виконавче провадження № 47266250 з виконання судового наказу № 5024/693/2011 від 29.06.2011 року про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції 4 738 302,07 грн. Згідно внесених до Автоматизованої системи виконавчого провадження відомостей 30.10.2015 року на адресу відділу надійшла письмова заява стягувача про повернення виконавчого документу без виконання. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону У країни Про виконавче провадження (редакція від 06.06.2015 року № 423-VIII) повернення виконавчого документа на вимогу стягувача не передбачає звільнення майна чи коштів боржника з-під арешту. Відповідно до п. 6 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження (редакція від 06.06.2015 року №423-VІІ), у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 47, п. 2 і 8 ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. Керуючись вказаними нормами, державним виконавцем, 02.11.2015 року, відкрито виконавче провадження № 49193644 з виконання постанови № 47266250 від 01.11.2015 року про стягнення 473 830,21 грн. виконавчого збору з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса . Вказане провадження в подальшому закрито на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (редакція від 06.06.2015 року № 423-VШ). Вказана стаття також не передбачає звільнення майна чи коштів з-під арешту.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року у справі №5024/693/2011 ( Литвинова В.В. ) в задоволенні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовлено.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст . 2 Закону України Про виконавче провадження однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч . 1 ст . 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Державний виконавець, як працівник державної виконавчої служби відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Положеннями ст. 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, який був чинним на час здійснення виконавчих дій щодо примусового виконання наказу у даній справі, був Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV.

Стаття 1 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року №606-ХІV визначала, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч. 1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV).

Частиною 1 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV було визначено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 5, 6 вищевказаної статті Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Так, 12.05.2015 року у виконавчому провадженні № 47266250 відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третьякова С.Ю. про арешт коштів боржника, на кошти на всіх рахунках Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с.Роздольне Каховського району Херсонської області було накладено арешт.

При цьому, в подальшому, за твердженням заявника, між сторонами було укладено мирову угоду.

Дійсно, відповідно до відомостей програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)", 28.10.2015 року до Господарського суду Херсонської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , м. Київ надійшла заява про затвердження мирової угоди.

Проте, вказана мирова угода листом від 30.10.2015 року була повернута Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , м. Київ без розгляду.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 28.10.2015 року) мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що судом не приймалось ухвали про затвердження укладеної між сторонами мирової угоди, з огляду на що, такі посилання заявника судовою колегією до уваги не приймаються.

Разом з тим, 02.11.2015 року, за заявою стягувача, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третьяковим С.Ю. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (п. 1 ч. 1 ст. 47).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, є письмова заява стягувача.

Частиною 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення) було визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст . 22 цього Закону.

Згідно ст . 22 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Частинами 1, 2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення) було визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні правила передбачені ч . 1, 2 ст. 40 Закону в редакції, яка є чинна наразі.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що саме закінчення виконавчого провадження було єдиною підставою для того, щоб скасувати вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

Матеріали справи не містять даних про те, що державний виконавець виносив постанову про закінчення виконавчого провадження по даній справі, внаслідок чого у нього не було правових підстав для скасування примусових заходів, прийнятих під час примусового виконання рішення. Також матеріали не містять даних про те, що позивач оскаржував дії державного виконавця з приводу невинесення ним вищезгаданої постанови.

Судова колегія зазначає, що саме при поверненні виконавчого документа у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту, не має для цього підстав і на даний час, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу без виконання не є підставою для закінчення виконавчого провадження та зняття арешту.

При цьому, державний виконавець, який виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, вже позбавлений права вчиняти будь-які виконавчі дії у цьому виконавчому провадженні без повторного пред`явлення стягувачем виконавчого документу до виконання та за обставин, коли стягувачем виконавчий лист повторно не пред`являвся, а при зверненні до суду боржником не порушувалося питання щодо визнання незаконними або скасування постанов державного виконавця .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що орган Державної виконавчої служби станом на час прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу - 02.11.2015 року правомірно не зняв арешт з майна та коштів боржника.

Що стосується посилань скаржника на те, що наразі ч. 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404 VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п . 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається, тобто, в тому числі, і у випадку повернення виконавчого документу стягувачу, судова колегія зазначає, що приписи вказаної статті, відповідно до перехідних положень цього закону (виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону), можуть бути застосовані тільки в разі прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувача за умови проведення виконавчих дій вже після набрання цим законом сили, тоді як в даному випадку, після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу 02.11.2015 року, та за умови, що виконавчий документ так і не було повторно пред`явлено до виконання, будь-які виконавчі дії у згаданому виконавчому провадженні не проводилися, а тому і підстави для застосування цієї норми відсутні.

Разом з тим, необхідно зауважити, що наразі підстави для зняття арешту з майна боржника визначені ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404 VIII .

Так, відповідно до вказаної статті, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Тобто, законом чітко визначено перелік підстав, за яких арешт може бути знято з майна скаржника, поза умови зняття такого арешту, як наслідку припинення/закінчення виконавчого провадження, при цьому, такі підстави, як повернення виконавчого документу стягувачу, так і повторне непред`явлення такого виконавчого документу до виконання, відсутні, з огляду на що, єдиним можливим способом захисту порушених прав заявника в даному випадку може бути звернення із окремим позовом до суду по захист його порушеного права .

Щодо стягнення виконавчого збору, а також виконавчого провадження зі стягнення такого збору, судова колегія зазначає, що предметом розгляду даної скарги є зняття арештів з рахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с.Роздольне Каховського району Херсонської області, які було накладено в рамках виконавчого провадження № 47266250. Дії та рішення державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 49193644 не є предметом розгляду даної скарги. Обтяження, у вигляді арештів на рахунки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області, у виконавчому провадженні № 49193644 не накладались, а тому будь-які доводи учасників справи з приводу цих питань, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не розглядаються.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного правового обґрунтування та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краса", с. Роздольне Каховського району Херсонської області необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі № 5024/693/2011 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Краса , с. Роздольне Каховського району Херсонської області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі № 5024/693/2011 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі № 5024/693/2011 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України .

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 13.07.2020 року.

Повний текст постанови складено 15 липня 2020 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош