Рішення

від 15.07.2020 по справі 420/7576/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7576/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними дій щодо повернення заяви від 25.10.2019 р. про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, зобов`язання надати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради по поверненню заяви від 25.10.2019 р. про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з підстав невідповідності вимогам діючої містобудівної документації;

зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,0824 гектарів за кадастровим номером 5110136900:12:005:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу надано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:12:005:0005 площею 0,0824 га. Враховуючи, що зазначена земельна ділянка знаходиться на праві постійного користування, з урахуванням приписів ч.1 ст. 92 ЗК України у позивача наявне право володіння та користування нею, в зв`язку з чим позивачем було прийняте рішення щодо здійснення будівництва у майбутньому двоповерхового будинку та намету на зазначеній земельній ділянці. Для здійснення початку будівельних робіт позивач 25.10.2019р. звернувся до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта, у задоволенні якої останній листом від 06.11.2019р. (вих. № 01-07/400) протиправно відмовив. На думку позивача, дії відповідача щодо повернення заяви від 25.10.2019 р. про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: м.Одеса, вул. Танкерна, діл. № 4 з підстав невідповідності вимогам діючої містобудівної документації суперечать приписами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку

видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 р.

На виконання ухвали суду відповідачем надано витребувані матеріали. Відзив на адміністративний позов не надано, при цьому у листі вих. №01-15/481п від 12.03.2020р. відповідачем зазначено, що усі доводи щодо відсутності правових підстав для підготовки будівельного паспорту забудови викладені у листі департаменту від 06.11.2019р.

Ухвалою суду від 11.02.2020 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку загального позовного провадження; зобов`язано відповідача надати до суду письмові докази по справі; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 10.03.2020 р. о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 26.03.2020 р. зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.06.2020р., яку занесено до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.06.2020р. закрито підготовче провадження у справі ; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.07.2020р.

До судового засідання 13.07.2020р. сторони по справі явку представників не забезпечили. Про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

13.07.2020р. (вх.№27075/20) від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів № 2889-ХХІІІ від 15.10.2001р. надано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:12:005:0005 площею 0,0824 га згідно з планом.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ОД 026911 від 25.12.001р. зазначена земельна ділянка знаходиться на території Приморського району за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

06.11.2019р. (вих. №01-07/400) Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради за результатами розгляду звернення позивача від 25.10.2019р. стосовно надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 4 повідомлено про відсутність законних підстав для підготовки будівельного паспорту забудови земельної ділянки за вказаною адресою з намірами забудови - нове будівництво житлового будинку та намету зі знесенням існуючих на ділянці господарських будівель і споруд, а саме: сараю літ. Г та гаражу літ. Д (а.с. 14-15).

Зі змісту зазначеної відповіді відповідача вбачається, що за результатами розгляду наданого позивачем пакету документів, зокрема містобудівного розрахунку, виконаного ФОП ОСОБА_2 встановлено, що на ділянці за вищевказаною адресою що належить позивачу згідно державного акту на право постійного користування землею ІІІ-ОД №026911 від 25.12.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 378, передбачається нове будівництво двоповерхового будинку (відповідно до креслень планів поверхів, які входять до складу містобудівного розрахунку -житловий будинок на дві родини) та намету, знесенням існуючих на ділянці господарських будівель і споруд, а саме: сараю літ. Г та гаражу літ. Д .

Однак відповідно до плану зонування території м.Одеси (зонінг), затвердженого рішенням Одеської міської ради № 1316-VII від 19.10.2015р., земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 . Танкерна, 4, розташована в проектній зоні змішаної забудови - Ж-5п. призначеної для розміщення багатоквартирних житлових будинків вище ніж п`ять поверхів, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об`єктів загальноміського та районного значення.

Згідно з Генеральним планом м.Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради № 6489-V від 25.03.2015р., земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 . Танкерна, діл. № 4 розташована на території багатоквартирної житлової забудови за рахунок реконструкції територій.

Будівництво житлових будинків садибного типу на вказаній території не передбачено чинною містобудівною документацією.

Таким чином, наміри забудови - будівництво житлового будинку та намету, на думку відповідача, на земельній ділянці за адресою: вул. Танкерна, 4, не відповідають вимогам діючої містобудівної документації.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 р., затвердженого Порядок

видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).

Відповідно до п.1.2 Порядку № 103 паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

За приписами п.1.4 Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється:

в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;

за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Згідно п. 2.1 Порядку № 103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

За змістом п.2.3 Порядку № 103, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно п.2.4 Порядку № 103, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачу надано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:12:005:0005 площею 0,0824 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Одеса, вул АДРЕСА_1 , 4 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно п.2 ч.2 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

За приписами ч.1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Рішенням Одеської міської ради № 6489-V від 25.03.2015р. затверджено Генеральний план м.Одеси.

При цьому земельна ділянка площею 0,0824 га по АДРЕСА_1 , належить позивачу на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ОД 026911 від 25.12.001р., який виданий на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів № 2889-ХХІІІ від 15.10.2001р. Дані про зазначену земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.08.2019р. (а.с. 12, 52-54).

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Суд враховує, що позивачу членам його сім`ї на праві спільної часткової власності належить приватизована частина площею 55,20 кв.м житлового будинку по АДРЕСА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 01.09.1999р. (а.с. 13) та є користувачем земельної ділянки за вказаною адресою. При чому, цільовим призначенням вказаної земельної ділянки зазначено: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

За приписами ч. 5 ст. 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

За змістом абз. 3 ч.1 ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що встановлення режиму забудови території, визначеного для містобудівних потреб (зонування) для земельної ділянки у відповідній зоні не припиняє її право постійного користування земельної ділянки, в тому числі право на забудову в межах її цільового призначення.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії, а саме: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Зі змісту витягу з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.08.2019р. вбачається, що цільове призначення належної позивачу земельної ділянки - 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівль і споруд (присадибна ділянка); категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Таким чином, відмова Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради у наданні ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,0824 гектарів за кадастровим номером 5110136900:12:005:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , призводить до обмеження його права користування вказаною земельною ділянкою за цільовим призначенням.

Згідно ст. ст. 38, 39 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Визначаючись щодо позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача, які полягають у припиненні нарахування житлової субсидії; зобов`язання відповідача скасувати своє рішення про припинення нарахування житлової субсидії ОСОБА_3 , суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Як встановлено ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

За приписами ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде: визнання протиправними дій Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо повернення заяви ОСОБА_1 від 25.10.2019 р. про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з підстав невідповідності вимогам діючої містобудівної документації; зобов`язання Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,0824 гектарів за кадастровим номером 5110136900:12:005:0005, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Танкерна, 4, з урахуванням висновків суду.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позовних вимог , суд дійшов висновку про стягнення з Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, Одеська обл., місто Одеса, вул.Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ 02498820) про визнання протиправними дій щодо повернення заяви від 25.10.2019 р. про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, зобов`язання надати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо повернення заяви від 25.10.2019 р. про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: м.Одеса, вул. Танкерна, діл. № 4 з підстав невідповідності вимогам діючої містобудівної документації.

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,0824 гектарів за кадастровим номером 5110136900:12:005:0005, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Танкерна, 4, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, Одеська обл., місто Одеса, вул.Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ 02498820) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) .

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду .

Суддя Г.П. Самойлюк

.