Постанова

від 20.01.2021 по справі 420/7576/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7576/19 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Єщенка О.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі Департамент) та просив: визнати протиправними дії відповідача по поверненню заяви від 25 жовтня 2019 року про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з підстав невідповідності вимогам діючої містобудівної документації; зобов`язати відповідача надати йому будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,0824 гектарів за кадастровим номером 5110136900:12:005:0005, що знаходиться за Адресою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Департаменту щодо повернення заяви від 25 жовтня 2019 року про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки за Адресою з підстав невідповідності вимогам діючої містобудівної документації та зобов`язав Департамент повторно розглянути заяву позивача про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,0824 гектарів за кадастровим номером 5110136900:12:005:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду. В решті позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

З огляду на неприбуття сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 20 січня 2021 року, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. 20 січня 2021 року було складено повне судове рішення .

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів №2889-ХХІІІ від 15 жовтня 2001 року надано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:12:005:0005 площею 0,0824 га згідно з планом.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ОД 026911 від 25 грудня 2001 року зазначена земельна ділянка знаходиться на території Приморського району за Адресою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

06 листопада 2019 року (вих. №01-07/400) Департаментом, за результатами розгляду звернення позивача від 25 жовтня 2019 року стосовно надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки за Адресою, повідомлено про відсутність законних підстав для підготовки будівельного паспорту забудови земельної ділянки за вказаною адресою з намірами забудови нове будівництво житлового будинку та намету зі знесенням існуючих на ділянці господарських будівель і споруд, а саме: сараю літ. Г та гаражу літ. Д .

Зі змісту зазначеної відповіді відповідача вбачається, що за результатами розгляду наданого позивачем пакету документів, зокрема містобудівного розрахунку встановлено, що на ділянці за вищевказаною адресою, що належить позивачу згідно державного акту на право постійного користування землею ІІІ-ОД №026911 від 25 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №378, передбачається нове будівництво двоповерхового будинку (відповідно до креслень планів поверхів, які входять до складу містобудівного розрахунку житловий будинок на дві родини) та намету, зі знесенням існуючих на ділянці господарських будівель і споруд, а саме: сараю літ. Г та гаражу літ. Д .

Однак, відповідно до плану зонування території м.Одеси (зонінг), затвердженого рішенням Одеської міської ради №1316-VII від 19 жовтня 2015 року, земельна ділянка за Адресою розташована в проектній зоні змішаної забудови Ж-5п., призначеної для розміщення багатоквартирних житлових будинків вище ніж п`ять поверхів, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об`єктів загальноміського та районного значення.

Згідно з Генеральним планом м.Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради № 6489-V від 25 березня 2015 року, земельна ділянка за Адресою розташована на території багатоквартирної житлової забудови за рахунок реконструкції територій.

Будівництво житлових будинків садибного типу на вказаній території не передбачено чинною містобудівною документацією, тому наміри забудови будівництво житлового будинку та намету, на думку відповідача, на земельній ділянці за Адресою не відповідають вимогам діючої містобудівної документації.

Відмова в видачі будівельного паспорту і стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки земельна ділянка площею 0,0824 га за Адресою належить позивачу на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ОД 026911 від 25 грудня 2001 року, який виданий на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів № 2889-ХХІІІ від 15 жовтня 2001 року, а дані про зазначену земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.08.2019 року, то відмова позивачу в видачі будівельного паспорту з вказаних причин є безпідставною.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи, а саме прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Згідно п.2 ч.2 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі Закон) забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зі змісту ст.26 Закону вбачається, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Положеннями статті 27 Закону передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно до ч.1 ст.16 Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з Генеральним планом м.Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради № 6489-V від 25 березня 2015 року, земельна ділянка за Адресою розташована на території багатоквартирної житлової забудови за рахунок реконструкції територій.

Відповідно до плану зонування території м.Одеси (зонінг), затвердженого рішенням Одеської міської ради № 1316-VII від 19 жовтня 2015 року, земельна ділянка за Адресою розташована в проектній зоні змішаної забудови Ж-5п, призначеної для розміщення багатоквартирних житлових будинків вище ніж п`ять поверхів, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об`єктів загальноміського та районного значення.

При цьому, згідно до п.2 ч.1 ст.16 Закону містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Положеннями ч.5 ст.25 Закону визначено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій (ч.2 ст.24 Закону).

Як було зазначено, позивачу на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів № 2889-ХХІІІ від 15 жовтня 2001 року надано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:12:005:0005 площею 0,0824 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею (а.с.12).

Крім того, з матеріалів справи (а.с.13) вбачається, що позивачу та членам його сім`ї на праві спільної часткової власності належить приватизована частина площею 55,20 кв.м житлового будинку за Адресою, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 01 вересня 1999 року.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, враховуючи, що позивач має намір здійснити забудову земельної ділянки згідно її цільового призначення, а саме: планується будівництво нового житлового будинку та навісу на ділянці з призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, та приймаючи до уваги, що право користування вказаною ділянкою було отримано позивачем в 2001 році, тобто до розроблення та затвердження дійсних нині генерального плану та плану зонування територій, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав у відповідача для не надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки з мотивів суперечності плану зонування території м.Одеси (зонінг), затвердженого рішенням Одеської міської ради №1316-VII від 19 жовтня 2015 року, що свідчить про обґрунтованість досліджуваних позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Посилання апелянта на зміст мотивувальної частини (абз.11 а.с.166), в якому суд першої інстанції зазначив: Визначаючись щодо позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача, які полягають у припиненні нарахування житлової субсидії; зобов`язання відповідача скасувати своє рішення про припинення нарахування житлової субсидії ОСОБА_2 , суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані посилання є очевидною опискою в судовому рішенні, яка, водночас, жодним чином впливає на правильність спірного рішення суду першої інстанції по суті.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.