Постанова

від 15.07.2020 по справі 200/1759/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року справа №200/1759/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Сіті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року (головуючий суддя І інстанції - Логойда Т.В.), складене в повному обсязі 30 квітня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області, у справі № 200/1759/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Сіті до Головного управління Держпраці в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Гуд Сіті звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці в Донецькій області від 25 листопада 2019 року № 1742 про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Гуд Сіті" (код ЄДРПОУ 40392333);

- визнати протиправними дії щодо проведення з 28 листопада 2019 року по 11 грудня 2019 року позапланової перевірки діяльності позивача на підставі наказу Головного управління Держпраці в Донецькій області від 25 листопада 2019 року № 1742 та зобов`язати утриматися від проведення безпідставних перевірок ТОВ "Гуд Сіті";

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Донецькій області від 23 січня 2020 року № ДЦ1096/548/АВ/ТД-ФС про накладення на ТОВ "Гуд Сіті" штрафу у розмірі 375 570 грн. (а.с. 2-9, 74-81 т. 1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року відмовлено у задоволені позовних вимог у повному обсязі (а.с. 84-91 т.2).

Не погодившись із судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Гуд Сіті подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що інспектори праці в порушення вимог ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не вручили позивачу копію погодження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу та відмовилися надавати відомості щодо підстав проведення інспекційного відвідування, що, на думку позивача, свідчить про протиправність наказу про проведення інспекційного відвідування.

З огляду на протиправність вказаного наказу будь-які дії з виконання такого наказу відповідачем вважав також протиправними, при цьому і докази, отримані відповідачем під час проведення інспекційного відвідування не можуть бути належними.

Проведення опитування працівників під час робочого часу та виконання трудових обов`язків призвело до їх надмірного хвилювання та неможливості правильно розуміти питання інспекторів, надавали їм неповну інформацію.

Судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про допуск до роботи без оформлення трудового договору трьох працівників, який опирається на відсутність повідомлення органів ДФС та на сумніви щодо автентичності заяв та особистих підписів осіб в заявах про прийняття на роботу .

Однак, з огляду на норми діючого законодавства, будь-які припущення у документах органів державної влади не допускаються.

Вказав, що відповідач не прийняв до уваги наявність у позивача: заяв про працевлаштування, наказів про прийняття на роботу, оформлених належним чином трудових книжок працівників, наданих представниками позивача під час перевірки, які підтверджують факт укладання та належного оформлення трудових відносин з працівниками відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.

Зазначив, що відповідальність за допуск працівника до роботи без трудового договору передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, тоді як відповідальність за допуск працівника до роботи без повідомлення органів ДФС - абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, відтак є різними складами правопорушень.

Вважає, що постанова є такою, що підлягає скасуванню (а.с. 96-104 т.2).

Представники сторін в судове засідання не викликались, про дату, місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апелянт надіслав заяву та просив розгляд справу здійснювати без присутності їх представника.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 40392333) основним видом діяльності ТОВ Гуд Сіті , зокрема, є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10) ( а.с.11-14 т.1).

У вересні 2019 року на адресу Головного управління Держпраці у Донецькій області надійшов лист Департаменту з питань економіки Маріупольської міської ради від 30 вересня 2019 року №21.3-58416-21.1 (а.с. 15 т. 2), яким з метою координації спільних дій щодо контролю за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення в м. Маріуполі, для планування інспекційних відвідувань інспекторів праці міської ради спільно з фахівцями Головного управління Держпраці у Донецькій у вересні 2019 року надано перелік суб`єктів господарювання, які мають не працевлаштованих осіб або мають їх у недостатній кількості. В листі зазначалося, що за результатами обстеження торгівельних місць м. Маріуполя згідно з розпорядженням голови міста щодо проведення пілотного аудиту робочих місць, встановлені суб`єкти господарювання, які мають не працевлаштованих осіб. З посиланням на лист Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 вересня 2019 року №12198/34-3/14 щодо кількості працевлаштованих осіб за даними звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування за липень 2019 року, зазначено що перелічені суб`єкти господарювання не мають працевлаштованих осіб або мають їх у недостатній кількості. До переліку таких суб`єктів включено ТОВ Гуд Сіті (код ЄДРПОУ 40392333)( а.с.16 т.2).

25 листопада 2019 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області на підставі вищевказаного листа прийнято наказ № 1742 Про проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Сіті , яким вирішено провести інспекційне відвідування позивача з питань виявлення неоформлених трудових відносин тривалістю десять робочих днів з 28 листопада 2019 року (а.с. 17-19 т.2).

В той же день видані направлення на проведення інспекційного відвідування (а.с. 15-16, 83, 141 т.1, 20-21 т.2).

В період з 28 листопада 2019 року по 11 грудня 2019 року інспекторами праці Головного управління Держпраці у Донецькій області за участю інспекторів праці Департаменту з питань економіки Маріупольської міської ради на підставі наказу Головного управління Держпраці в Донецькій області від 25 листопада 2019 року №1742 про проведення інспекційного відвідування ТОВ Гуд Сіті , відповідних службових посвідчень та направлень на проведення інспекційного відвідування відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, у присутності директора кафе Пастерія та Redcups ОСОБА_1 проведено інспекційне відвідування ТОВ Гуд Сіті за фактичним місцем здійснення господарської діяльності за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, Запорізьке шосе, 2, ТРЦ Порт Сіті , з питань дотримання законодавства про працю в частині виявлення неоформлений трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 11 грудня 2019 року № ДЦ1096/548/АВ (а.с. 34-53, 84-102, 142-164 т.1, а.с. 22-39 т.2), яким встановлені порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .

В акті зазначено, що на початок інспекційного відвідування позивачем не були надані документи, що підтверджують додержання ним вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та вказаної постанови Кабінету Міністрів України, а саме: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, про прийняття певних працівників на роботу. Такі документи (разом із заявами працівників про прийняття на роботу, копіями їх трудових книжок, тощо) позивачем були надані відповідачу лише 02 грудня 2019 року, тобто на третій день інспекційного відвідування.

Так вказаним актом встановлено, що в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ Гуд Сіті на об`єкті здійснення підприємницької діяльності кафе Пастерія та Redcups знаходилося 15 фізичних осіб, зокрема:

ОСОБА_2 (офіціант) - кафе Пастерія ;

ОСОБА_3 (офіціант) - кафе Redcups ;

ОСОБА_4 , яка під час інспекційного відвідування представилась ОСОБА_5 - (посудомийка) кафе Redcups .

Актом встановлено порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , під час проведення інспекційного відвідування 02.12.2019 року о 13:54:49 (квитанція №2 ГУ ДПС У Донецькій області, Центральний район м. Маріуполя, від 02.12.2019 року, реєстраційний № 9287653033 ) позивач надав до органів ДПС повідомлення про прийняття на роботу 6 найманих працівників через місяць з початку їх роботи та після початку проведення 28 листопада 2019 року інспекційного відвідування, серед яких були .

З цими працівниками згідно з наданими документами оформлені трудові відносини, а саме:

1) ОСОБА_6 , дата початку роботи з 02 листопада 2019 року;

2) ОСОБА_7 , дата початку роботи з 02 листопада 2019 року;

3) ОСОБА_8 , дата початку роботи з 02 листопада 2019 року;

4) ОСОБА_2 , дата початку роботи з 03 листопада 2019 року;

5) ОСОБА_3 , дата початку роботи з 03 листопада 2019 року;

6) ОСОБА_4 , дата початку роботи з 03 листопада 2019 року.

Під час проведення інспекційного відвідування факту виконання роботи в інтересах позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не встановлено.

Щодо інших працівників, то встановлено допущення до роботи на посаду офіціанта ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З наданих позивачем 02 грудня 2019 року документів щодо вказаних осіб встановлено:

- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) прийнята на посаду офіціанта з 03 листопада 2019 року згідно із заявою від 02 листопада 2019 року та на підставі наказу від 02 листопада 2019 року №32-К з окладом згідно зі штатним розкладом (а.с. 27, 176 т.1, а.с. 60-61 т.2);

- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) прийнятий на посаду офіціанта з 03 листопада 2019 року згідно із заявою від 02 листопада 2019 року та на підставі наказу від 02 листопада 2019 року №31-К з окладом згідно зі штатним розкладом (а.с. 29, 175 т. 1, а.с. 45-46 т.2).

В акті також відображено, що за результатам вивчення документів, співставлення отриманих оригіналів та копій матеріалів (заяв на прийом, наказів на прийняття на роботу та власноручно написаних пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) інспектора праці вимушені ставитися до них критично, оскільки заяви на прийом на роботу та пояснення написані різними почерками, а також у вказаних документах відрізняються особисті підписи працівників.

Щодо працівника ОСОБА_4 встановлено, що 28 листопада 2019 року - в перший день інспекційного відвідування у приміщенні кафе Redcups , а саме на кухні закладу громадського харчування, знаходилася фізична особа, яка представилася інспектору праці як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 , та є стажером (посудомийкою) саме з цієї дати - з 28 листопада 2019 року.

За результатами аналізу інформації, отриманої під час інспекційного відвідування інспекторами праці, зокрема відеозапису проведення інспекційного відвідування та особисто від фізичної особи, від об`єкту відвідування, від ГУ ДПС у Донецькій області в межах взаємодії встановлено наступне фізична особа, яка представилася як ОСОБА_5 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_4 виконувала роботу посудомийки, за її поясненнями підпорядковувалася кухарю ТОВ Гуд Сіті в кафе Redcups - ОСОБА_9 , знаходилася на стажуванні перший день - 28 листопада 2019 року.

ТОВ Гуд Сіті надало інформацію, що ОСОБА_4 прийнята на посаду прибиральника службових та виробничих приміщень з 03 листопада 2019 року згідно з її заявою на підставі наказу від 02 листопада 2019 року №33-К з окладом згідно зі штатним розкладом (а.с. 28,177 т. 1, а.с. 54-55 т.2).

В акті відображено, що до документів, наданих ТОВ Гуд Сіті 02 грудня 2019 року, інспектора праці вимушені ставитися критично у зв`язку із суперечливістю інформації.

Під час інспекційного відвідування у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відібрані письмові пояснення (долучені до акту інспекційного відвідування) (а.с. 41-42, 47-48, 56-57 т.2).

Так, ОСОБА_2 в письмових поясненнях від 28 листопада 2019 року відобразила, що між нею та кафе Пастерія укладено трудовий договір; вона виконує роботу офіціанта з 15.10.2019 року; під час виконання роботи підпорядковується адміністратору Пастерія ; місце виконання робіт кафе Пастерія ; роботу виконує з 9.00. до 21.00. з перервою на обід з 13.00. до 14.00.; працює згідно з графіком по 2 дні з вихідними 2 дні; трудовим договором передбачено надання оплачуваної відпустки тривалістю 14 днів; дні тимчасової непрацездатності в разі їх настання оплачуються; за виконану роботу отримує заробітну плату в розмірі 4000 - 6000 грн. за відпрацьовані 20 год. 200 днів 5% від виручки. Також відображено, що пояснення написані без будь-якого тиску з боку інспекторів праці.

ОСОБА_3 в письмових поясненнях від 28 листопада 2019 року відобразив, що трудовий договір не укладався у зв`язку зі стажуванням, лише заповнив анкету, підприємство - Гуд Сіті ; виконує роботу офіціанта з 20 листопада 2019 року; під час виконання роботи підпорядковується ОСОБА_10 ; місце виконання робіт кафе Redcups ; робота виконується з 20 листопада 2019 року по 27 листопада 2019 року - без графіку по бажанню, по 4 години; під час стажування за бажанням надаються вихідні дні. Також відображено, що пояснення написані без будь-якого тиску з боку інспекторів праці.

ОСОБА_4 (яка представилася та написала, що є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) письмових поясненнях від 28 листопада 2019 року відобразила, що є стажером, виконує роботу посудомийки з 28 листопада 2019 року; підпорядковується ОСОБА_11 ; роботу виконує з 9.00. до 18.00. з перервою на обід; чи надаються вихідні поки не знає; отримує 200 грн. за зміну.

Таким чином, інспекторами праці роботу працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 28 листопада 2019 року кваліфіковано як працю без укладення трудового договору та повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу до початку роботи за наступними доказами:

1) безперечно повідомлення подані несвоєчасно, а саме 02 грудня 2019 року, проте як накази про прийняття на роботу датовані 02 листопада 2019 року;

2) щодо видання наказів на підставі заяв працівників, то докази та суперечливість наданих документів, опис яких наведено на 8,9,12,13 сторінках акту, зокрема розбіжностях у поясненнях працівників від 28 листопада 2019 року, сумніви щодо автентичності заяв та особистих підписів осіб;

3) щодо ОСОБА_4 , яка надала пояснення як ОСОБА_5, докази факту роботи в якості стажера 28 листопада 2019 року без належного оформлення трудових відносин наведені на 8,9,13 сторінках акту.

В акті зроблено висновок, що в порушення вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України позивачем допущено до роботи три особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Акт підписаний із зауваженнями в частині неоформлених працівників.

11 грудня 2019 року відповідачем щодо посадової особи позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № ДЦ1096/548/АВ/ПТ (а.с. 17-20, 103-106, 161-164 т.1).

Позивачем на акт перевірки подані заперечення (а.с. 21-22, 107-108, 165-166 т.1), які листом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 18 грудня 2019 року № 04.1-11-8/5/19 відхилені (а.с. 109-112, 167-170 т.1).

23 січня 2020 року на результатами розгляду справи про накладення штрафу першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області як уповноваженою особою Держпраці винесено постанову №ДЦ1096/548/АВ/ТД-ФС, якою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 375 570 грн. (а.с. 23-26, 113-116, 171-174 т. 1).

Штраф розраховано у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення (4173 грн. х 30 х 3 працівника = 375 570 грн.).

Спірним питання даної справи є правомірність проведення інспекційного відвідування та прийняття відповідачем спірної постанови про накладення штрафних санкцій на позивача за порушення норм законодавства про працю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем обґрунтовано проведено перевірку та прийнято рішення у вигляді постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877 від 05 квітня 2007 року (далі - Закон №877) визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст. 6 вказаного Закону визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 6 вказаного Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (ч. 4 ст. 6 вказаного Закону). Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений вказаною Постановою, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Пунктом 5 Порядку визначено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 28 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.

Підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стало рішення керівника органу контролю, прийняте за результатами аналізу інформації, яка отримана від Департаменту з питань економіки Маріупольської міської ради (лист від 30 вересня 2019 року №21.3-58416-21.1, в якому містився перелік суб`єктів господарювання, які не мають працевлаштованих осіб або мають їх у недостатній кількості, до якого внесено позивача), що відповідало вимогам пп. 3 п. 5 вказаного Порядку (а.с. 15 т. 2).

Відповідно до статті 10 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону.

Виходячи з принципів та засад адміністративного судочинства, особа може оскаржити рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують її права, свободи та інтереси.

При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, позови суб`єктів господарювання, спрямовані на оскарження рішень,дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок/інспекційних відвідувань можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки/інспекційного відвідування товариство може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення перевірки.

Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при її призначенні.

Отже, відповідачем фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки/інспекційного відвідування та оформлення результатів такої перевірки, позивач своїм правом на не допуск посадових осіб відповідача до перевірки не скористався, а відтак після проведення перевірки права позивача можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду у справах: №804/1297/16, №805/3873/17,№813/1253/17, №815/6434/15, №807/2062/17,№820/5481/17, №804/587/18, тощо.

Наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням.

Зазначене узгоджується з нормативним визначенням індивідуального акту, наданого в п. 19 ст. 4 КАС України, за яким, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7 встановлено, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. До ненормативних актів належать конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірний наказ вичерпав себе у часі, оскільки відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача за участю представників позивача, про що свідчить акт перевірки, на підставі якого прийнято спірну постанову.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з практикою Верховного суду, висловленою у постанові від 25 січня 2019 року у справі № 823/1154/18.

З огляду на зазначене, не заслуговують на увагу доводи апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції, щодо відмови у задоволені позовних вимог про скасування наказу на проведення перевірки та проведення самої перевірки.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем обраний не вірний спосіб порушеного права в частині скасування наказу на проведення інспекційного відвідування та визнання дій щодо її проведення, оскільки саме рішення суб`єкта владних повноважень, прийняте на підставі акту перевірки впливає на права та обов`язки позивача, проте наказ та акт перевірки є носієм доказової інформації про процедурні питання при встановлені під час проведення перевірки порушення та підстави для їх усунення, та не породжує для суб`єкта господарювання жодних юридичних наслідків.

Відтак, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на неправомірність прийняття наказу про проведення інспекційного відвідування, про ведення дій, тощо.

Відтак, єдиною спірною в рамках даної справи є постанова про накладення штрафу позивача, щодо якої суд зазначає наступне.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю

Відповідно до п.п.2,3 Порядку №823, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Відповідно до п.5 Порядку №823, Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) рішення суду;

5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання.

Пунктами 8-11 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

9. Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

10. Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

11. Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Як вбачається з акту перевірки, під час проведення інспекційного відвідування станом на момент його складання інспекторами праці зроблено висновок, що в порушення вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України позивачем допущено до роботи три особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Що підтверджується (на думку контролюючого органу) тим, що:

1) безперечно повідомлення подані несвоєчасно, а саме 02 грудня 2019 року, проте як накази про прийняття на роботу датовані 02 листопада 2019 року;

2) щодо видання наказів на підставі заяв працівників, то докази та суперечливість наданих документів, опис яких наведено на 8,9,12,13 сторінках акту, зокрема розбіжностях у поясненнях працівників від 28 листопада 2019 року, сумніви щодо автентичності заяв та особистих підписів осіб;

3) щодо ОСОБА_4 , яка надала пояснення як ОСОБА_5, докази факту роботи в якості стажера 28 листопада 2019 року без належного оформлення трудових відносин наведені на 8,9,13 сторінках акту (а.с. 34-53, 84-102, 142-164 т.1, а.с. 22-34 т.2).

Аналізуючи доводи, викладені в акті інспекційного відвідування та апеляційній скарзі скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Саме зазначене порушення є визначальним в акті перевірки.

Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.15 №413.

Пунктом 1 цієї постанови визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Як встановлено в суді першої та апеляційної інстанції, предметом даного спору є правомірність рішення відповідача про застосування до позивача штрафу на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як вбачається з матеріалів справи:

- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) прийнята на посаду офіціанта з 03 листопада 2019 року згідно із заявою від 02 листопада 2019 року та на підставі наказу від 02 листопада 2019 року №32-К з окладом згідно зі штатним розкладом, що знайшло відображення в її трудовій книжці (а.с. 27, 176 т.1, а.с. 58-61 т.2);

- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) прийнятий на посаду офіціанта з 03 листопада 2019 року згідно із заявою від 02 листопада 2019 року та на підставі наказу від 02 листопада 2019 року №31-К з окладом згідно зі штатним розкладом, що також підтверджено записом в трудовій книжці (а.с. 29, 175 т. 1, а.с. 43-46 т.2).

- ОСОБА_4 прийнята на посаду прибиральника службових та виробничих приміщень з 03 листопада 2019 року згідно з її заявою на підставі наказу від 02 листопада 2019 року №33-К з окладом згідно зі штатним розкладом з відповідним записом у трудовій книжці (а.с. 28,177 т. 1, а.с. 49-50,54-55 т.2). Отже зазначені особи на час проведення інспекційного відвідування були допущені до роботи з відповідним оформленням праці.

Повідомлення до органу ДПС про прийняття вищевказаних осіб подано 02 грудня 2019 року під час проведення інспекційного відвідування,що не спростовується відповідачем та відображено в акті інспекційного відвідування, а відтак, станом на момент складання акту інспекційного відвідування у товариства були відсутні порушення щодо трудового оформлення цих осіб.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що ані в наказі на проведення інспекційного відвідуванні, ані в направленні, акті та постанові не вказано період за який перевіряється товариство, вказано лише кінцеву дату перевірки (станом на 11 грудня 2019 року), відтак доказів порушення трудового законодавства по вищевказаним особам матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до висновку суду першої інстанції, що надані 02.12.2019 року посадовою особою позивача заяви трьох працівників про прийняття на посаду (заяви датовані 02.11.2019 року, тобто до початку інспекційного відвідування) були написані іншими почерками та містили інші підписи ніж письмові пояснення, надані інспекторам праці в перший день інспекційного відвідування - 28.11.2019 року. При цьому такі відмінності є очевидними, у зв`язку з чим не потребують проведення почеркознавчої експертизи.

Робити висновки виключно на припущеннях без доказової бази не є належним та допустимим доказом в рамках вимог ст..ст.73,74 Кодексу адміністративного судочинства України (для суду) так і в рамках діючого законодавства (для відповідача), оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже докази мають бути незалежними, допустимими та достовірними і достатніми, та не можуть базуватись на припущеннях не доведених відповідними висновками експертів, поясненнями свідків, тощо.

Отже суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача щодо не укладення трудових договорів, оформлених наказами чи розпорядженнями, оскільки ці твердження спростовуються відповідними документами зазначеними в даній постанові.

З аналізу вищевказаної статті слідує, що абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України не передбачено застосування штрафу до суб`єкта господарювання у зв`язку з відсутністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при прийнятті працівника на роботу.

Відтак наведена обставина не є підставою для накладення на позивача штрафу у відповідності до вимог абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, оскільки спірна постанова у якості підстави для застосування штрафних санкцій містить посилання виключно на порушення останнім вимог частини третьої статті 24 КЗпП України в частині допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням.

При цьому, позивачем не порушено вимоги законодавства в частині сплати заробітної плати без звітування та нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, що також нівелює застосування до позивача штрафу, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Зазначені обставини узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №440/45/19.

Відтак, висновки суду першої інстанції та відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску трьох осіб без укладення трудового договору здійснено при помилковому розумінні фактичних обставин справи та норм чинного законодавства.

Таким чином, спірна постанова не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Сіті - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року по справі № 200/1759/20-а - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гуд Сіті до Головного управління Держпраці в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Донецькій області від 23 січня 2020 року № ДЦ1096/548/АВ/ТД-ФС про накладення на ТОВ "Гуд Сіті" штрафу у розмірі 375 570 грн.

В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення та продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне судове рішення складено 15 липня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова