Ухвала

від 09.07.2020 по справі 200/6137/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/881/20 Справа № 200/6137/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,- ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 червня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040030000478,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровськавід 17червня 2020року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, яке було вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 10 системних блоків та 10 web-camer.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що вилучене майноє знаряддямвчинення кримінальногоправопорушення,зберегло насобі йогосліди тамістить відомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,тобто,вказане майно,відповідає критеріямст.98КПК України,є речовимдоказом,та можебути приховано,знищено,тобто необхіднозберегти цейречовий доказсаме шляхомнакладення нанього арештуна підставіп.1ч.2ст.170КПК України.

Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити і зобов`язати прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 повернути вилучене майно у той самий спосіб за який його було вилучено.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ні в клопотанні прокурора, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вилучені речі, а також яким чином вказане майно могло бути використане як знаряддя злочину, та не наведено доказів того, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Посилається на те, що слідчий суддя не врахував, що жодних доказів, які свідчать про необхідність обмеження прав ОСОБА_8 прокурор не навів, лише опирався на свою суб`єктивну думку та необхідність проведення в подальшому експертизи, хоча жодного предмету який мав би ознаки сексуального чи інтимного характеру під час обшуку знайдено не було.

Вказує на те, що під час розгляду клопотання його доводи щодо неможливості накладення арешту на майно слідчим суддею не бралися до уваги, крім того, йому не надавалися для ознайомлення жодні документи, які прокурор надав до суду при вирішенні питання про арешт майна.

Зазначає, що протягом півріччя вищевказана адреса вже тричі ставала об`єктом проведення обшуку, а саме: 13 січня 2020 року слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовив у накладенні арешту на майно, 16 червня 2020 року слідчий суддя визнав бездіяльність слідчого слідчого управління м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та зобов`язав повернути майно власнику, оскільки проведені експертні дослідження не виявили жодних ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України.

Заслухавши суддю, думку представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Колегією суддів встановлено, що слідчим СВСоборного ВП ДВП ГУНПв Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040030000478 від 26.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України, за фактом того, що до ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла інформація, що невідомі особи на території м. Дніпро займаються виготовленням та розповсюдженням в мережі Інтернет інформації, що містить порнографічний характер. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що особа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , здійснює розповсюдження у мережі Інтернет порнографічної продукції. Також встановлено ір-адреси у мережі Інтернет, з яких здійснюється розповсюдження продукції порнографічного характеру, в тому числі за участю дітей. Крім того, встановлено адреси, за якими невстановлені особи здійснюють розповсюдження у мережі Інтернет такої продукції, в тому числі за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 .

09.06.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено ряд майна, а саме комп`ютерне обладнання.

Згідно ізп.1ч.2ст.167КПК України,тимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст.168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що арештоване слідчим суддею майно має суттєве значення для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення, оскільки визнане постановою прокурора речовим доказом та щодо вилученого майна призначено комп`ютерно-технічну експертизу на предмет встановлення ознак порнографічної продукції, що спростовує доводи апеляційної скарги представника та свідчить про відсутність порушення ст.168 КПК України.

З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, та відповідно до ч.1 ст.170 КПК України існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, отже, арешт на зазначене майно був накладений з дотриманням вимог закону, а тому доводи апеляційної скарги з цих підстав є необгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що представнику не було надано для ознайомлення документи, які прокурор надав до суду для вирішення питання про арешт майна не можуть бути взяті до уваги, оскільки розгляд клопотання про арешт майна відбувається на підставі Глави 17 КПК України, відповідно до якої, не надання учасникам судового розгляду для ознайомлення такого клопотання не є порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги на цьому етапі досудового розслідування не вбачається. У випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника третьої особи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт,- ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого суддіБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від17червня 2020року про арешт майна у кримінальному провадженні №12019040030000478 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4