Рішення

від 15.07.2020 по справі 922/3833/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3833/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Маркет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ Фабрік" про стягнення коштів за участю :

представника позивача - Рись В.Г., за довіреністю від 02.01.2020 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.05.2011 року;

представника відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декор Меркет" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ Фабрік" про стягнення заборгованості за договором поставки № 1 від 01.02.2019 року в розмірі 1869972,10 грн.

Хід розгляду справ викладено в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.07.2020 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 13.07.2020 року (система "Електронний суд") представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх. № 15938, повторно подано через систему "Електронний суд" 14.07.2020 року вх. № 16102).

Суд, дослідивши вищезазначене клопотання вважає його таким, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та задовольняє його.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.07.2020 року представник позивача надав додаткові пояснення по справі (вх. № 16226/20).

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2020 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки № 1 від 01.02.2019 року та не здійснив в повному обсязі оплату товару у строки, визначені договором.

Представник відповідача в судове засідання 15.07.2020 року в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, наявна в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

01.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АРТ Фабрік (відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою Декор Маркет (позивач, постачальник) було укладено договір поставки № 1, у відповідності до умов якого постачальник у порядку і на умовах, передбачених договором, зобов`язується поставити, передати у власність покупцю, торгівельні меблі, відповідно до кількості та по ціні, що вказані у Додатках (Рахунках), а покупець прийняти його та оплатити в термін, визначений цим договором.

Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 договору, ціна договору визначається сумою вартості товару по усім Рахункам (Замовленням) до даного договору. Оплата вартості здійснюється на умовах часткової передплати або за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 75 від 10.07.2019 року на суму 6249,60 грн.;

- № 89 від 05.08.2019 року на суму 364809,60 грн.;

- № 93 від 12.08.2019 року на суму 97794,72 грн.;

- № 96 від 15.08.2019 року на суму 291308,16 грн.;

- № 98 від 16.08.2019 року на суму 41424,00 грн.

- № 99 від 22.08.2019 року на суму 13974,72 грн.;

- № 102 від 29.08.2019 року на суму 431679,36 грн.;

- № 103 від 30.08.2019 року на суму 2000,64 грн.;

- № 106 від 03.09.2019 року на суму 46182,72 грн.;

- № 108 від 03.09.2019 року на суму 18748,80 грн.;

- № 109 від 05.09.2019 року на суму 29259,84 грн.;

- № 110 від 06.09.2019 року на суму 375229,92 грн.;

- № 113 від 11.09.2019 року на суму 31248,00 грн.;

- № 114 від 11.09.2019 року на суму 13036,80 грн.;

- № 115 від 12.09.2019 року на суму 4057,92 грн.;

- № 116 від 17.09.2019 року на суму 49440,00 грн.;

- № 117 від 17.09.2019 року на суму 44751,36 грн.;

- № 118 від 17.09.2019 року на суму 64204,80 грн.;

- № 119 від 17.09.2019 року на суму 39933,12 грн.;

- № 120 від 19.09.2019 року на суму 93587,04 грн.;

- № 121 від 19.09.2019 року на суму 21431,28 грн.;

- № 122 від 19.09.2019 року на суму 14934,72 грн.;

- № 123 від 24.09.2019 року на суму 4752,96 грн.;

- № 124 від 25.09.2019 року на суму 32085,12 грн.;

- № 125 від 26.09.2019 року на суму 52528,32 грн.;

- № 126 від 17.09.2019 року на суму 33975,36 грн.

Вищезазначені видаткові накладні підписані з боку відповідача директором ТОВ Арт Фабрік Квєткіним Р.О. та частина вказаних накладних підписана менеджером і збуту ТОВ Арт Фабрік Медведєвою Ю.І., на підставі довіреності № 11 від 09.08.2019 року (том 1, а.с. 27).

Також на вказаних накладних міститься печатка ТОВ Арт Фабрік .

В той час, як відповідач лише частково оплатив поставлений позивачем товар що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 615 від 06.11.2019 року на суму 6861,60 грн.;

- № 616 від 06.11.2019 року на суму 65500,00 грн.;

- № 384 від 18.09.2019 року на суму 55000,00 грн.;

- № 347 від 09.09.2019 року на суму 66926,68 грн.;

- № 411 від 26.09.2019 року на суму 138100,00 грн.;

- № 475 від 10.10.2019 року на суму 69200,00 грн.

Оскільки відповідач у платіжних дорученнях не зазначив у призначеннях платежу за якими саме видатковими накладними здійснювались оплати, позивачем відповідні оплати зараховувались у хронологічному порядку, про що було зазначено позивачем у поданих 15.07.2020 року поясненнях.

Так, відповідно до платіжних доручень, наявних у матеріалах справи, відповідачем було здійснено оплату у загальному розмірі на суму 401588,28 грн.

Проте, як вже було зазначено вище, відповідачем не зазначалося у платіжних дорученнях у призначенні платежу за якими видатковими накладними здійснюються оплати, у зв`язку з чим позивачем частково було зараховано оплати за видатковими накладними, за якими позивачем не заявлено заборгованість, та зараховано оплати за спірними видатковими накладними на суму 348656,78 грн.

Таким чином, відповідач не здійснив оплату отриманого від позивача товару в сумі 1869972,10 грн.

Як вже було зазначено вище, умовами договору було визначено здійснення оплати на умовах часткової передплати або за домовленістю сторін.

Враховуючи те, що відповідачем не було здійснено попередню оплату, позивачем 07.11.2019 року було направлено відповідачу досудове попередження (вих. № 07/11-19), в якому позивач вимагав протягом 7 календарних днів з моменту отримання цього досудового попередження перерахувати позивачу заборгованість у розмірі 1869972,10 грн.

Відповідач вищезазначене попередження отримав 08.11.2019 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту нова Пошта .

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ГПК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив наявну заборгованість, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення 1869972,10 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, проте в заяві від 13.07.2020 року зазначив, що проти позову заперечує. Крім того відповідач подаючі клопотання про призначення експертизи посилався на те, що директор ТОВ Арт Фабрік видаткові накладні, за якими позивачем заявлено заборгованість, не підписував та у останнього відсутні оригінали накладних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Окремим видом зобов`язання є договір поставки. Так, згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що предметом доказування в межах даної справи є здійснення господарської операції між позивачем та відповідачем, а також наявність чи відсутність у відповідача основної заборгованості і своєчасність виконання зобов`язань за Договором поставки № 1 від 01.02.2019 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням зазначеного, факт поставки товару повинен підтверджуватися, зокрема, накладними та товарно-транспортними накладними, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відповідають вимогам статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.

Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Отже, для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, для з`ясування реальності господарської операції суд також має встановити чи мало місце відображення операції з отримання товару у податковій звітності.

В даному випадку, на підтвердження здійснення позивачем поставки, останнім були надані видаткові накладні, які підписані з боку позивача та з боку відповідача та скріплені печаткою ТОВ Арт Фабрік .

Відповідач заперечуючи проти підпису директора Квєткіна Р.О. на частині видаткових накладних, які підписані від його імені, звертався до суду із клопотанням про призначення судової експертизи, в задоволенні якого ухвалою суду від 04.02.2020 року було відмовлено.

Так, в матеріалах справи наявні оригінали видаткових накладних, з яких вбачається, що у частині даних накладних у графі підпис з боку ТОВ "Арт-Фабрік" міститься підпис із зазначенням директор Квєткін Р.О . , а у іншій частині накладних в графі підпис з боку ТОВ "Арт Фабрік" міститься підпис із зазначенням менеджер із збуту ОСОБА_3 .

Однак, відповідач в підтвердження сумнівів щодо підписання накладних з боку ТОВ "Арт Фабрік" директором Квєткін Р.О. не надав в підтвердження даних обставин будь яких доказів.

Крім того на вказаних оригіналах видаткових накладних наявні відтиски печаток як позивача так і відповідача.

В даному випадку, в матеріалах справи не міститься жодного доказу втрати, або викрадення печатки ТОВ "Арт Фабрік" чи протиправного використання печатки іншими особами.

Крім того, ухвалою суду від 04.02.2020 року судом було задоволено клопотання позивача про витребування у Державної податкової служби України копій декларацій з податку на додану вартість ТОВ Арт Фабрік за період з травня 2019 року по грудень 2019 року.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, Державною податковою службою України було надано до суду належним чином засвідчені копії декларацій з податку на додану вартість ТОВ Арт Фабрік за період з травня 2019 року по грудень 2019 року, з яких вбачається, що відповідачем було задекларовано здійснення господарських операцій з позивачем за заявлений період ( том 3 арк. спр.7-39).

Крім того відповідно до Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вбачається, що позивачем було задекларовано проведення господарської операції з відповідачем за заявлений період та на суми, які збігаються із видатковими накладними.

Також суд приймає до уваги, що в матеріалах справи наявні докази здійснення відповідачем часткової оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Частина платіжних доручень містить посилання на договір поставки № 1 від 01.02.2019 року та частина платіжних доручень містить призначення платежу рахунки на оплату.

В даному випадку позивачем в судовому засіданні було зазначено про те, що між сторонами існують договірні відносини, окрім спірного договору, проте ТОВ Декор Маркет у вказаних договірних відносинах виступає в якості боржника, а ТОВ Арт Фабрік в якості кредитора.

Докази на підтвердження того, що між сторонами існують інші договірні відносини, в яких відповідач виступає в якості боржника в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до приписів статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд зауважує, що гроші є особливим різновидом рухомого майна, яким у відповідності до ст. 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, особа має право вільно володіти та користуватися.

В даному випадку позивач позбавлений права користуватись належними останньому коштами, оскільки відповідач отримавши від позивача товар не здійснив оплату в повному обсязі у строки, визначені договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме видатковими накладними, які підписані обома сторонами та які містять печатку ТОВ "АРТ Фабрік", податковими накладними відповідача, якими останній задекларував вказані господарські операції, проте відповідачем товар був оплачений лише частково, докази здійснення повної оплати відповідачем в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1869972,10 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в розмірі 28049,59 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ Фабрік", м. Харків (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, б. 6, код ЄДРПОУ 42026438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Меркет", м. Харків (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, літ. Ж, код ЄДРПОУ 42700409) 1869972,10 грн. основного боргу та 28049,59 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень та розділу 10 прикінцевих положень ГПК України .

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Декор Меркет", м. Харків (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, літ. Ж, код ЄДРПОУ 42700409);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ Фабрік", м. Харків (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, б. 6, код ЄДРПОУ 42026438).

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "16" липня 2020 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/3833/19