Ухвала

від 15.07.2020 по справі зп-13/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № ЗП-13/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року,

встановив:

13.07.2020 року до суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Пеларго" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року по справі № ЗП-13/20. В обґрунтування свого клопотання зазначає, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, веб-ресурсу Судової влади, а також за даними інформаційного центру (канцелярії) суду на 26.06.2020 року відсутня інформація щодо звернення ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду із відповідним позовом. Вказана обставина відповідно до ч. 8 ст. 157 КАС України є підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року по справі № ЗП-13/20. Підстави для застосування заходів забезпечення позову є вичерпними та чітко визначеними законом. Застосування судом заходів забезпечення позову з інших підстав є прямим порушенням судом норм процесуального права. В даному провадженні заявник не є учасником виконавчого провадження та не є особою, залученою до проведення виконавчих дій, таким чином в неї відсутнє право на оскарження постанови приватного виконавця про накладення арешту, а отже і права на забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Судом обрано не той вид забезпечення, що передбачено для зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Крім того, заявник зазначає, що ухвала не містить інформації щодо повідомлення приватного виконавця про зупинення рішення. Суд розглянув питання без участі не тільки стягувача, як зацікавленої особи, а навіть без участі приватного виконавця, питання про зупинення рішення якого розглядалось.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пеларго" просить суд скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року по справі № ЗП-13/20.

Розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову призначено на 15.07.2020 року о 08:30 годині.

У судове засідання заявник та заінтересовані особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

У клопотання про скасування заходів про скасування заходів забезпечення позову ТОВ "Пеларго" просить розглядати справу без участі представника.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

12.06.2020 року до суду до подання позовної заяви ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 15.07.2020 року забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови про арешт коштів боржника від 03 квітня 2020 року, винесену у ВП № 61711523, приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем, в частині накладення арешту на грошові кошти ПП "В.І.П.СТРОЙ", які призначені для погашення відсотків за кредитом та суми кредиту за кредитним договором № 57-19/0011-К від 29 жовтня 2019 року, укладеним ПП "В.І.П.СТРОЙ" та АТ "Метабанк", що містяться на рахунках ПП "В.І.П.СТРОЙ", відкритих в АТ "Метабанк" (МФО 313582) до набрання законної сили рішенням суду.

30.06.2020 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 .

Відповідно до відмітки Укрпошти на конверті позовну заяву здано на пошту 25.06.2020 року.

Згідно з приписами ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином, суд приходить до висновку про подання позовну заяву у строк встановлений КАС України.

Щодо посилання заявника про те, що ОСОБА_1 відсутнє право на оскарження постанови приватного виконавця про накладення арешту, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, у ОСОБА_1 відсутнє право звернення до суду в порядку статті 287 КАС України.

Однак, у неї є право звернення суду в порядку, встановленому ст. 5 КАСУ, на загальних підставах, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Щодо посилання заявника про обрання помилкового виду забезпечення позову, суд зазначає таке.

Види забезпечення позову передбаченні статтею 151 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

Пункт 3 частини першої статті 151 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Ухвалою суду від 15.07.2020 року забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови про арешт коштів боржника від 03 квітня 2020 року.

Таким чином, судом обрано вид забезпечення позову, передбачений ст. 151 КАС України.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Щодо посилання заявника про відсутність інформації щодо повідомлення приватного виконавця про розгляд заяви про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

12.06.2020 року на електронну пошту ОСОБА_1 та приватного виконавця Манікіна Д.С. направлено судові повістки щодо розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Крім того, приватний виконавець Манікін Д.С. за допомогою електронної пошти підтвердив про отримання тексту повістки та повідомив, що з 15 по 19 червня 2020 року перебуватиме у відпустці через що не зможе забезпечити явку в судове засідання.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ "Пеларго" про скасування заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні даної заяви.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст. 157, 241, 248 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Пеларго" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.О. Варняк