Рішення

від 28.02.2020 по справі 640/9439/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2020 року №640/9439/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікс-рей Інтернешнл Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікс-рей Інтернешнл Груп" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення рішення відповідача від 01.03.2019 №0183031206.

Ухвалою суду від 04.06.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 26.09.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

У подальшому, ухвалою суду від 14.11.2019 р. залучено в якості співвідповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем, проведено камеральну перевірку ТОВ Медікс-рей Інтернешнл Груп з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017 - 2018 роки.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017 - 2018 роки №859/26-15-12-06/32109302 від 06.02.2019 р. (далі - акт перевірки).

За висновками акта перевірки відповідачем встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних у період за 2017 - 2018 роки ТОВ Медікс-рей Інтернешнл Груп порушило терміни реєстрації у цьому реєстрі наступних податкових накладних: №144 від 31.05.2017; №145 від 31.05.2017; №146 від 31.05.2017; №117 від 31.07.2017; №118 від 31.07.2017; №119 від 31.07.2017; №120 від 31.07.2017; №209 від 31.08.2017; №210 від 31.08.2017; №211 від 31.08.2017; №107 від 30.09.2017; №108 від 30.09.2017; №109 від 30.09.2017; №141 від 31.10.2017; №142 від 31.10.2017; №143 від 31.10.2017; №182 від 30.11.2017; №183 від 30.11.2017; №184 від 30.11.2017; №179від 31.12.2017; №180 від 31.12.2017; №181 від 31.12.2017; №182 від 31.12.2017; №183від 31.12.2017; №184 від 31.12.2017; №185 від 31.12.2017; №186 від 31.12.2017; №187 від 31.12.2017; №188 від 31.12.2017; №189 від 31.12.2017; №190 від 31.12.2017; №191від 31.12.2017; №192 від 31.12.2017; №193 від 31.12.2017; №132 від 31.01.2018; №133 від 31.01.2018; №134 від 31.01.2018; №107 від 28.02.2018; №108 від 28.02.2018; №109 від 28.02.2018; №141 від 31.03.2018; №142 від 31.03.2018; №143 від 31.03.2018; №112 від 30.04.2018; №113 від 30.04.2018; №114 від 30.04.2018; №190 від 31.05.2018; №191 від 31.05.2018; №192 від 31.05.2018; №193 від 31.05.2018; №186 від 30.06.2018; №187 від 30.06.2018; №188 від 30.06.2018; №160 від 31.07.2018; №161 від 31.07.2018; №162 від 31.07.2018; №127 від 31.08.2018; №128 від 31.08.2018; №112 від 30.09.2018; №113 від 30.09.2018; №156 від 31.10.2018; №157 від 31.10.2018; №159 від 30.11.2018; №160 від 30.11.2018; №161 від 30.11.2018; №149 від 31.12.2018; №150 від 31.12.2018 (далі - податкові накладні, копії додаються).

В обґрунтування своїх висновків щодо встановлених з боку Позивача порушень, Відповідач зазначає, що ТОВ Медікс-рей Інтернешнл Груп не дотримано термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН та Єдиний реєстр податкових накладних) до 15 календарних днів, за що передбачена відповідальність п. 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- IV зі змінами та доповненнями ( далі - ПК України).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.03.2019 №0183031206 (далі - податкове повідомлення - рішення), яким на позивача накладено штраф у розмірі 2 160 045,27 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивачем розпочато процедуру адміністративного (досудового) оскарження. За результатами адміністративного (досудового) оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення, рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 17.05.2019 р. №22876/6/99-99-11-06-01-25 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача таким, що суперечить нормам законодавства України, безпідставним та прийнятим на підставі помилкових доводів відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки прийняте (складене) відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам, а також суперечать нормам ПК України. Також, позивачем зазначено, що під час процедури адміністративного (досудового) оскарження податкового повідомлення рішення з боку Державної фіскальної служби було грубо порушено вимоги Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 (далі - Наказ №916).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є закладом охорони здоров`я, який здійснює постачання послуг з охорони здоров`я, що підтверджується ліцензією з медичної практики АГ №599053 від 28.11.2011 р.

Правовідносини у даній справі регулюються нормами ПК України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

У період з 2017 по 2018 роки позивачем складались та реєструвались в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні зведені податкові накладні: №144 від 31.05.2017; №145 від 31.05.2017; №146 від 31.05.2017; №117 від 31.07.2017; №118 від 31.07.2017; №119 від 31.07.2017; №120 від 31.07.2017; №209 від 31.08.2017; №210 від 31.08.2017; №211 від 31.08.2017; №107 від 30.09.2017; №108 від 30.09.2017; №109 від 30.09.2017; №141 від 31.10.2017; №142 від 31.10.2017; №143 від 31.10.2017; №182 від 30.11.2017; №183 від 30.11.2017; №184 від 30.11.2017; №179від 31.12.2017; №180 від 31.12.2017; №181 від 31.12.2017; №182 від 31.12.2017; №183від 31.12.2017; №184 від 31.12.2017; №185 від 31.12.2017; №186 від 31.12.2017; №187 від 31.12.2017; №188 від 31.12.2017; №189 від 31.12.2017; №190 від 31.12.2017; №191від 31.12.2017; №192 від 31.12.2017; №193 від 31.12.2017; №132 від 31.01.2018; №133 від 31.01.2018; №134 від 31.01.2018; №107 від 28.02.2018; №108 від 28.02.2018; №109 від 28.02.2018; №141 від 31.03.2018; №142 від 31.03.2018; №143 від 31.03.2018; №112 від 30.04.2018; №113 від 30.04.2018; №114 від 30.04.2018; №190 від 31.05.2018; №191 від 31.05.2018; №192 від 31.05.2018; №193 від 31.05.2018; №186 від 30.06.2018; №187 від 30.06.2018; №188 від 30.06.2018; №160 від 31.07.2018; №161 від 31.07.2018; №162 від 31.07.2018; №127 від 31.08.2018; №128 від 31.08.2018; №112 від 30.09.2018; №113 від 30.09.2018; №156 від 31.10.2018; №157 від 31.10.2018; №159 від 30.11.2018; №160 від 30.11.2018; №161 від 30.11.2018; №149 від 31.12.2018; №150 від 31.12.2018 (далі - зведені податкові накладні).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України (тут і далі нормативно правові акти наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція підтримана і Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 року (справа N 816/1488/17) та постанові від 11.12.2018 (справа №807/68/18).

Підтверджується така правова позиція й наданим в якості доказу позивачем листом Міністерства фінансів України від 14.04.2017 №11310-09-10/10306 "Про розгляд листа [щодо погодження позиції ДФС в частині застосування штрафних санкцій відповідно до статті 1201 Податкового кодексу України]", де зазначено, що у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу до такого платника податку застосовуються штрафні санкції визначені відповідно до статті 1201 Кодексу, крім податкових накладних, складених відповідно до підпункту "б" пункту 198.5 статті 198 Кодексу.

Разом з цим, судом також досліджено та надано оцінку поданого позивачем в якості доказу Рішення бізнес-обмудсмена №DDN-2019/6/3-19243 від 03.06.2019. Так, Радою бізнес-обмудсмена в рамках процедури адміністративного (досудового) оскарження, передбаченої Наказом №916, було розглянуто скаргу позивача на винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення. В результаті розгляду скарги Рада бізнес-обмудсмена дійшла висновків, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням було неправомірно застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки вони відповідають одночасно двом критеріям, передбаченим п. 1201.1 статті 1201 ПК України: податкові накладні, складені позивачем, не надавались отримувачу (покупцю) та одночасно були складені на постачання послуг, які звільнені від оподаткування згідно з положеннями ст. 197 та пп. б п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 197.1.5 п. 197.1 статті 197 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров`я закладами охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

Отже, діяльність позивача з постачання послуг з охорони здоров`я як закладом охорони здоров`я звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. п. "б" п. 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 затверджений Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок).

Пунктом 8 Порядку визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка "X" та зазначається тип причини, однією із яких зокрема є причина 09- Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Пункт 11 Порядку визначає процедуру оформлення податкових накладних, в тому числі у випадку, передбаченому п. 198.5 статті 198 ПК України. Так, встановлено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Відповідно пункту 11 Порядку зазначено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися в певних операціях, до яких зокрема відносяться операції, звільнені від оподаткування.

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до п. 16 Порядку, у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у графі 2 платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.

Під час розгляду справи представник позивача не заперечувала, що зведені податкові накладні, щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН, зареєстровані з порушенням граничних термінів, однак зазначила, що вони не надавались отримувачу (покупцю) та складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Судом досліджено надані позивачем зведені податкові накладні, щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН, та встановлено, що податкові накладні складені позивачем з поміткою Х як такі, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) , у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначив ТОВ Медікс-рей Інтернешнл Груп , у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначено тип причини "09" - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, судом встановлено, що операції, відображені у зведених податкових накладних позивача, щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН, звільнені від оподаткування, і ці податкові накладні є зведеними податковими накладними, що не надаються отримувачу (покупцю).

Суд погоджується з доводами позивача, що податкові накладні, що були предметом камеральної перевірки, складені і подані позивачем на реєстрацію відповідно до вимог законодавства України. Ці податкові накладні були зареєстровані відповідачем, не зупинені, а отже ці податкові накладні є зведеними податковими накладними, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування. Відповідачем цей факт також не спростовувався та не заперечувався.

Судом також взято до уваги доводи позивача щодо порушення з боку Державної фіскальної служби України вимог Наказу №916 в частині недотримання останнім строків та порядку адміністративного оскарження оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки камеральної перевірки, викладені в акті перевірки, є помилковими, оскільки ТОВ Медікс-рей Інтернешнл Груп по спірних зведених податкових накладних звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв`язку з наявністю двох обов`язкових складових: податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю) та, водночас, були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, а отже податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правові позиції, висловлені у рішеннях Європейського суду з прав людини "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", які згідно із Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права. Так, у зазначених рішеннях Європейського суду з прав людини відображена необхідність захисту права особи на мирне володіння майном. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція). Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення Європейського суду з прав людини від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства"). У рішеннях по справах Серков проти України , Щокін проти України Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов ТОВ "Медікс-рей Інтернешнл Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суд України. Так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена у Додатковій постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі справа №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19).

Так, представником позивача на підтвердження понесення витрат на правову допомогу надано до суду: договір про надання правової допомоги адвокатом Слюсарєвою Юлією Олександрівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІФ №001228 від 17.10.2017, видане Радою адвокатів Івано-Франківської області) (далі - адвокат) від 21 травня 2019 року (далі - Договір), Додаткову угоду №1 від 22 травня 2019 року до Договору (далі - Додаткова угода №1); Акт приймання - передачі наданих послуг від 23 січня 2019 року (далі - Акт); та платіжне доручення №1377 від 26 червня 2019 року на суму 50000,00 грн.

Згідно п. 1.1 Договору, предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів ТОВ Медікс-рей Інтернешнл Груп (далі - Клієнт) у будь-якому статусі; надання правової допомоги Клієнту у статусі свідка у кримінальному провадженні; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі; складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення кримінального провадження, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 сторони узгодили порядок оплати гонорару Адвокатом з надання правової у справі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - Головного управління ДФС у м. Києві від 01.03.2019 №0183031206 та зобов`язання Адвоката здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Окружний адміністративний суд міста Києва): попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи, підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, клопотання, письмові пояснення, адвокатські запити тощо), представництво інтересів у суді першої інстанції (за одну справу).

Вартість послуг адвоката, передбачених в п.п.1 Додаткової угоди, склала 50 000,00 грн. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку - 100% вартості послуги сплачується протягом 10- робочих днів після відкриття провадження у справі. Відповідна оплата була здійснена позивачем згідно платіжного доручення №1377 від 26 червня 2019 року на суму 50000,00 грн.

Відповідно до Акту, позивачу було надано юридичні послуги, а саме: комплексне юридичне супроводження спору в суді першої інстанції; формування правової позиції; підготовка та подача в суд позову; контроль ходу розгляду справи, включаючи процесуальні строки; підготовка необхідних процесуальних документів (заяви, клопотання); підготовка письмових пояснень (посилення правової позиції з огляду на хід розгляду справи в суді); окремі пояснення обставин справи на вимогу суду; заперечення на відзиви та письмові пояснення Відповідача; представництво інтересів Клієнта в суді (участь в судових засіданнях).

Також, згідно переліку наданих послуг, зазначених у акті, адвокатом надано послуги, зокрема: правовий аналіз матеріалів справи з вивченням документів, зокрема рішення ГУ ДФС у м. Києві 01.03.2019 №0183031206 - 5 годин; формування правових висновків щодо правомірності винесення рішення ГУ ДФС у м Києві 01.03.2019 №0183031206 -5 годин; складання скарги до Державної фіскальної служби України на рішення ГУ ДФС у м. Києві 01.03.2019 №0183031206 - 4 години; складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у м. Києві 01.03.2019 №0183031206 року про застосування штрафних санкцій, аналіз судової практики - 5 годин; підготовка відповіді на відзив - 2 години; підготовка 2-х клопотань про залучення документів до матеріалів справи - 2 години; підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи - 2 години; підготовка клопотання про залишення відзиву без розгляду - 1 година, підготовка заяви про заміну відповідача - 2 години; підготовка матеріалів для направлення співвідповідачу - 1 година, участь у судових засіданнях - 1 година.

Загальний обсяг наданих послуг в годинах становить 30 годин, де година послуг Адвоката становить від 1000,00 до 2000,00 грн. (в залежності від виду послуги).

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 загальна вартість наданих послуг визначається в розмірі, що становить 50000,00 грн.

Отже згідно Акту, позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1377 від 26 червня 2019 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності, в силу того, що належним чином документально підтвердженими є витрати позивача на правничу допомогу, суд приходить до висновку, про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 50000,00 грн. за надання останньому правничої допомоги.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань стягненню на користь позивача підлягає сплачена ним сума судового збору у розмірі 19210,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Медікс-рей Інтернешнл Груп (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77; код ЄДРПОУ 32109302) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980), Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження 04116, м. Київ, вул. Шолуденка,33/19; код ЄДРПОУ: 43141267) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.03.2019 р. № 0183031206.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медікс-рей Інтернешнл Груп сплачений ним судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок) та судові витрати у розмірі 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко