Постанова

від 16.07.2020 по справі 320/3271/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3271/19 Головуючий у 1-й інстанції - Лисенко В.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно зі ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО.ПАЛ до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування вимоги, податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО.ПАЛ звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 року № 0008065605, прийняте ГУ ДФС у Київській області про зобов`язання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКО.ПАЛ" сплатити штраф у сумі 89742,66 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 31185-56 від 05.03.2019 року, прийняту ГУ ДФС у Київській області про зобов`язання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКО.ПАЛ" сплатити штраф у сумі 89742,66 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 2042 від 05.03.2019 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКО.ПАЛ", прийняте ГУ ДФС у Київській області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняте нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції Відповідач зазначає, що за результатами проведеної перевірки встановлено не дотримання ТОВ "ЕКО.ПАЛ" вимог пункту 126.1 статті 126 ПК України, чим порушено правила сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзиві на апеляційну скаргу від ТОВ ЕКО.ПАЛ , в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Свої доводи Позивач обґрунтовує тим, що сформовані в акті камеральної перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ, не ґрунтуються на нормах закону, а відтак, податкове повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, є протиправними та підлягають скасуванню.

Зауважує, що контролюючий орган помилково вважає подані ТОВ "ЕКО.ПАЛ" уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість такими, що збільшують податкові зобов`язання Позивача, адже ні у первинних податкових деклараціях, ні в уточнюючих розрахунках до них, платник податків не визначав собі сум, які підлягають сплаті до бюджету.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО.ПАЛ" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою з 16.08.2016 року.

Видами діяльності Позивача за класифікацією видів економічної діяльності є:

1. Код КВЕД 02.20 Лісозаготівлі.

2. Код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.

3. Код КВЕД 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону.

4. Код КВЕД 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (основний).

5. Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

6. Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

7. Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

8. Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих, у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ЕКО.ПАЛ".

За результатами проведення перевірки перевіряючим складено акт від 15.01.2019 року № 22/10-36-56-05/40748356, яким виявлено порушення позивачем п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, чим порушене правила сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання протягом граничних строків, передбачених п.126.1 статті 126 ПК України (т. 1 а.с. 29-32).

До вказаних висновків податковий орган дійшов на підставі дослідження наступних документів:

1) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.11.2018 року № 9257143328 (граничний термін сплати - 20.11.2018 року, дата сплати - 06.12.2018 року, кількість днів затримки сплати -16, сума сплаченого податкового боргу - 99690,30 грн, штрафні санкції - 10%, сума нарахованої штрафної санкції - 9963,03 грн);

2) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.11.2018 року № 9257143328 (граничний термін сплати - 20.11.2018 року, дата сплати - 06.12.2018 року, кількість днів затримки сплати -16, сума сплаченого податкового боргу - 99717,00 грн, штрафні санкції - 10%, сума нарахованої штрафної санкції - 9971 70 грн);

3) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.11.2018 року № 9269490950 (граничний термін сплати - 30.11.2018 року, дата сплати - 06.12.2018 року, кількість днів затримки сплати -6, сума сплаченого податкового боргу - 199434,00 грн, штрафні санкції - 10%, сума нарахованої штрафної санкції - 19943,40 грн);

4) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2018 року № 9271030297 (граничний термін сплати - 05.12.2018 року, дата сплати - 06.12.2018 року, кількість днів затримки сплати -1, сума сплаченого податкового боргу - 199434,00 грн, штрафні санкції - 10%, сума нарахованої штрафної санкції -19943,40 грн);

5) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2018 року № 9271034066 (граничний термін сплати - 05.12.2018 року, дата сплати - 06.12.2018 року, кількість днів затримки сплати -1, сума сплаченого податкового боргу - 26,70 грн, штрафні санкції - 10%, сума нарахованої штрафної санкції - 2,67 грн);

6) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2018 року № 9271034066 (граничний термін сплати - 05.12.2018 року, дата сплати - 06.12.2018 року, кількість днів затримки сплати -1, сума сплаченого податкового боргу - 299124,30 грн, штрафні санкції - 10%, сума нарахованої штрафної санкції - 29912,43 грн);

7) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 06.12.2018 року № 9271168064 (граничний термін сплати - 06.12.2018 року, дата сплати - 19.12.2018 року, кількість днів затримки сплати -13, сума сплаченого податкового боргу - 0,3 грн, штрафні санкції - 10%, сума нарахованої штрафної санкції - 0,03 грн).

Поряд з викладеним суд першої інстанції встановив, що на підставі акта перевірки від 15.01.2019 року № 22/10-36-56-05/40748356, Відповідачем прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 року № 0008065605, яким ТОВ"ЕКО.ПАЛ" зобов`язано сплатити штраф у сумі 89742,66 грн;

- податкова вимога № 31185-56 від 05.03.2019 року, якою від ТОВ "ЕКО.ПАЛ" вимагається сплатити штраф у сумі 89742,66 грн;

- рішення № 2042 від 05.03.2019 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "ЕКО.ПАЛ".

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у Відповідача були відсутні правові підстави для застосування до Позивача штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки Позивачем в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість не узгоджувались податкові зобов`язання з податку на додану вартість, та не визначались жодні додаткові податкові зобов`язання, які відповідно і не погашались ТОВ "ЕКО.ПАЛ", а тому, відсутні підстави для ствердження про порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання та прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.02.2019 року № 0008065605.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість, на які посилається податковий орган в акті перевірки, Позивач не визначив собі жодних додаткових податкових зобов`язань та не змінював суму податкового зобов`язання. Підкреслив, що специфіка нарахування штрафної санкції, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, полягає у тому, що вона застосовується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, а нарахування штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати суми податкового зобов`язання. При цьому наголосив на тому, що ТОВ "ЕКО.ПАЛ" 06.12.2018 року та 19.12.2018 року, не сплачувало зі свого поточного рахунку грошові кошти у загальній сумі 897426,27 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.12.2018 року по 15.12.2018 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як передбачено п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація (з ПДВ) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, відповідно до приписів пункту 203.2 статті 203 Кодексу сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічні положення містяться в пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 50 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.

Так, згідно з положеннями п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Позивач, користуючись своїм правом на виправлення самостійно виявлених помилок у податкових деклараціях, направив до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість:

20.11.2018 року направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер документа: 9257143328), яким були уточнені показники декларацій з податку на додану вартість за вересень 2018 року, зокрема рядки №№ 19.1, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3, 21.

30.11.2018 року направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер документа: 9269490950), яким були уточнені показники декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, зокрема рядки №№ 19, 19.1, 20, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3, 21).

05.12.2018 року направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер документа: 9271030297), яким були уточнені показники декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, зокрема рядки №№ 20.2, 20.2.1, 20.3, 21.

05.12.2018 року направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер документа: 9271034066), яким були уточнені показники декларацій з податку на додану вартість за вересень 2018 року, зокрема рядки №№ 19, 19.1, 20, 20.2, 20.2.1, 20.3, 21.

06.12.2018 року направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер документа: 9271168064), яким були уточнені показники декларацій з податку на додану вартість за вересень 2018 року, зокрема рядки №№ 20.2, 20.2.1, 20.3, 21.

Опрацювавши зазначені уточнюючі розрахунки, Відповідач дійшов висновку, що загальна сума податкових зобов`язань з податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2018 року була збільшена на 498558, 60 грн, а за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2018 року - на 398868,00 грн, разом на 897426,60 грн. При цьому, вказана сума, на думку перевіряючого, є узгодженою сумою грошового зобов`язання, яка несвоєчасно сплачена Позивачем.

Разом з тим, дослідивши вказані уточнюючі розрахунки до декларацій з податку на додану вартість, з`ясувавши обставини коригування Позивачем показників та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується із зазначеною позицією контролюючого органу, з огляду на таке.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 1 п. 5 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, далі - Порядок № 21, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200Кодексу.

Аналіз зазначених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету зазначається в рядку 18 податкової декларації з податку на додану вартість.

У контексті наведеного, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як зазначалося вище та підтверджується копіями декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2018 року та копіями уточнюючих розрахунків до них, ТОВ "ЕКО.ПАЛ" не зазначало жодних значень в рядку 18 податкових декларацій з ПДВ, та відповідно не виправляло його в уточнюючих розрахунках.

Таким чином, уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість, на які посилається податковий орган в акті перевірки, Позивач не визначив собі жодних додаткових податкових зобов`язань та не змінював суму податкового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що Позивачем було узгоджено податкові зобов`язання по вказаним уточнюючим розрахункам.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених статтею 126 Податкового кодексу України передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому, розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов`язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу. Подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, а тому, з врахуванням встановлених у даній справі обставин, застосування до Позивача штрафу є безпідставним.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у поставові від 28.08.2018 року у справі № 818/1615/17.

При цьому, в акті перевірки та в апеляційній скарзі вказано, що Позивачем сплачено податковий борг: 06.12.2018 року у розмірі 99690,30 грн, 06.12.2018 року у розмірі - 99717,00 грн, 06.12.2018 року у розмірі - 199434,00 грн, 06.12.2018 року у розмірі - 26,7 грн, 06.12.2018 року у розмірі - 299124,30 грн, 19.12.2018 року у розмірі - 0,3 грн.

Наведені вище доводи Відповідача колегією суддів оцінюються критично з оглядну на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Положеннями статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з п. 35.1 ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 2 ст. 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

В силу п. 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569, для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов`язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов`язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Отже, системний аналіз згаданих вище норм чинного законодавства вказує на те, що сплата податкового боргу або узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, характеризується фактичним внесенням сум грошових коштів, які підлягають сплаті до відповідного бюджету, шляхом перерахування з поточного рахунку платника податку або шляхом списання грошових коштів з електронного рахунку ПДВ такого платника, та перерахування їх до відповідного бюджету.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ЕКО.ПАЛ" 06.12.2018 року та 19.12.2018 року, не сплачувало зі свого поточного рахунку грошові кошти у загальній сумі 897426,27 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.12.2018 року по 15.12.2018 року (т. 1, а.с. 115-124). Також, зазначені грошові кошти не списувались з електронного рахунку ПДВ позивача, що підтверджується даними, які містяться в електронному кабінеті платника за 06.12.2018 року та за 19.12.2018 року (т. 1, а.с. 113-114).

При цьому, специфіка нарахування штрафної санкції, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, полягає у тому, що вона застосовується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, а нарахування штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати суми податкового зобов`язання.

Аналогічні позиції неодноразово були викладені у постановах Верховного Суду, зокрема у справах № 824/95/18-а (постанова від 12.02.2019 року), № 813/2009/17 (постанова від 27.02.2018 року).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у Відповідача були відсутні правові підстави для застосування до Позивача штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки Позивачем в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість не узгоджувались податкові зобов`язання з податку на додану вартість, та не визначались жодні додаткові податкові зобов`язання, які відповідно і не погашались ТОВ "ЕКО.ПАЛ", а тому, відсутні підстави прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.02.2019 року № 0008065605.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 08.02.2019 року № 0008065605, похідні від нього рішення податкового органу, а саме: податкова вимога № 31185-56 від 05.03.2019 року та рішення № 2042 від 05.03.2019 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "ЕКО.ПАЛ", є також протиправними та підлягають скасуванню, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та/або процесуального права, отже не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у Київській області викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення , а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 16.07.2020 року.