Постанова

від 08.07.2020 по справі 401/2092/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 липня 2019 року

м. Київ

справа № 401/2092/17

провадження № 61-48096св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області, Світловодське управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області,

треті особи: Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї та молоді у Кіровоградській області, перший заступник голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2018 року у складі судді Гармаш Т. І. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., Черненка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Світловодського управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області, треті особи: Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї та молоді у Кіровоградській області, перший заступник голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він з квітня 2010 року працював на посаді директора районного центру соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді з посадовим окладом згідно штатного розпису, йому присвоєно 8 ранг державного службовця категорії В.

Відповідно до розпорядження першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 29 липня 2016 року № 92-к його попереджено про зміну істотних умов праці з 01 жовтня 2016 року у зв?язку зі скасуванням статусу державного службовця та запропоновано посаду директора районного центру соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді відповідно до затвердженої структури центру. Проте, з таким розпорядженням про звільнення він не погоджувався та вважав, що його звільнення незаконне та безпідставне.

12 травня 2017 року розпорядженням першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 36-вс йому оголошено догану за порушення трудової дисципліни та невиконання протокольних доручень голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Відповідно до розпорядженням першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 14 липня 2017 року № 92-к його звільнено з посади директора згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Вказував на те, що розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення видано з порушенням статті 148 КЗпП України, після спливу місячного строку на його застосування. Відповідачем порушено статтю 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації в частині застосування дисциплінарного стягнення за невиконання ним протокольних доручень, які у свою чергу, не мають обов?язкового характеру, оскільки не мали форми розпорядження.

Розпорядження № 36-вс підписане заступником голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, тобто не уповноваженою особою, оскільки дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника, а саме головою Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

При винесенні розпорядження відповідачем не враховано передбачені чинним законодавством правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, у тому числі ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяна шкода, обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника.

Звільняючи його з посади, відповідач не врахував відсутність такої підстави для звільнення, як систематичність невиконання обов?язків.

Зазначав, що працював на посаді директора районного центру соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді більше семи років, сумлінно виконував свої обов?язки, за весь час жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Про звільнення його не повідомили заздалегідь, тому він морально не був готовий до того, що буде позбавлений роботи, доходу та засобів для життя. Внаслідок звільнення він терпить душевні страждання, в нього погіршився сон, хвилюється за своє майбутнє та майбутнє своїх рідних. Крім того, постраждала його ділова репутація та репутація районного центру соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді, йому було несвоєчасно виплачено грошову компенсацію при звільненні. Ці порушення його трудових прав призвели до моральних страждань.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 12 травня 2017 року № 36-вс про оголошення йому догани, визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 14 липня 2017 року № 92-р про його звільнення, поновити його на роботі та стягнути зі Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 39 312 грн, та 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при звільненні позивача відповідачем було дотримано встановлений трудовим законодавством порядок вивільнення працівника згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, тому вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.

ОСОБА_1 , маючи не зняте і не погашене дисциплінарне стягнення, знову допустив порушення трудової дисципліни, яке полягає у поданні недостовірної інформації щодо підвищення рівня забезпечення соціального захисту учасників АТО, членів їх сімей та сімей загиблих учасників АТО і невиконанні відповідних доручень голови районної державної адміністрації від 20 квітня 2017 року та 30 травня 2017 року, зафіксоване в акті про результати службового розслідування від 04 липня 2017 року, тому є таким що систематично порушував трудову дисципліну у розумінні наведеної норми КЗпП України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, правильно визначився зі спірними правовідносинами та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

При цьому апеляційний суд відхилив доводи апеляційного скарги позивача, зокрема й щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації від 09 грудня 2015 року № 438 Про розподіл функціональних повноважень керівництва районної державної адміністрації у разі відсутності голови районної державної адміністрації його обов`язки виконує перший заступник голови районної державної адміністрації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно встановили необхідні для правильного вирішення справи обставини, не правильно застосували частину першу статті 147-1 КЗпП України, статтю 6 та пункт 5 статті 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації , пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на відсутність самого факту вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме систематичного невиконання без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором.

Вказує на те що, оскільки він не є державним службовцем, щодо нього не повинно було проводитися службове розслідування. Крім того, розпорядження про оголошення йому догани винесено після спливу місячного строку його застосування, що є порушення статті 148 КЗпП України.

Посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено статтю 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації у частині застосування дисциплінарного стягнення за невиконання ним протокольних доручень, які, у свою чергу, не мають обов`язкового характеру.

При цьому, у розпорядженні не вказано, у чому полягає протиправне, винне невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, покладених на нього на трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, не зроблено посилання на жоден пункт трудового договору та правил трудового розпорядку.

Зазначає, що складені акти про відмову у наданні пояснень, акти про відсутність на засіданні комісії не є належними доказами того, що дисциплінарна комісія повідомляла його про розгляд дисциплінарної справи та пропонувала надати письмові пояснення з приводу вчинення трудового проступку.

Стверджує, що не надано належних доказів того, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, був наділений повноваженнями видавати саме розпорядження голови РДА за своїм підписом.

Вказує, що суд апеляційної інстанції проігнорував процесуальне порушення суду першої інстанції, врахувавши як докази розпорядження голови Світловодської РДА Твердовського С. С. від 11 травня 2017 року № 35-вс про відрядження, листки непрацездатності, розпорядження голови Світловодської РДА від 29 травня 2017 № 225-р про виконання обов`язків голови РДА та обґрунтував ними судове рішення.

Доводи особи, яка подалавідзив на касаційну скаргу

У лютому 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чирочка Н. В., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що доводи скарги є безпідставними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, за наслідком повного та всебічного розгляду справи, оскільки процедура звільнення позивача з роботи не була порушена.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у складі судді Фаловської І. М. відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації від 08 квітня 2010 року № 218-р ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї та молоді з посадовим окладом згідно штатного розпису та відповідно до розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації йому був присвоєний 8 ранг категорія В державного службовця (том 1, а. с. 109,110).

Згідно з розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації від 29 липня 2016 року № 92-к, у зв`язку зі скасуванням статусу державного службовця ОСОБА_1 було попереджено про зміни істотних умов праці з 01 жовтня 2016 року (том 1, а. с.18).

Протоколом Світловодської районної державної адміністрації від 25 січня 2017 року № 01-10/7/1 ОСОБА_1 було доручено вчинити дії, які зазначені у пунктах 6, 7, 8 та встановлено строк їх виконання. Крім того, пунктом 9 цього ж протоколу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було доручено підготувати проект розпорядження щодо проведення службового розслідування стосовно бездіяльності директора районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, які призвели до вилучення шести дітей із сімей, що опинилися у складних життєвих умовах (том 1, а. с.20, 21).

Розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області Твердовського С. С. від 27 січня 2017 року створено комісію, на яку покладено обов`язок провести службове розслідування щодо бездіяльності директора Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_1 без відсторонення його від виконання обов`язків за посадою (том 1, а. с.95).

Листами від 30 січня 2017 року та 03 лютого 2017 року ОСОБА_1 інформував голову Світловодської районної державної адміністрації Твердовського С. С. щодо виконання протоколу наради (том 1, а. с. 23-26).

Згідно із протоколом засідання дисциплінарної комісії Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 03 лютого 2017 року № 1, на якій був присутнім ОСОБА_1 , комісія вирішила перенести засідання з метою надання йому можливості подати свої пояснення щодо виконання пунктів 6, 7, 8, а також пункту 9 протоколу наради у голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області з керівниками структурних підрозділів районної державної адміністрації від 25 січня 2017 року № 01-10/7/1. (Том 1, а.с.83).

Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної комісії від 29 березня 2017 року № 4 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 було вирішено перенести засідання дисциплінарної комісії на 5 квітня 2017 року та водночас запропоновано йому надати пояснення щодо виконання пунктів 6, 7, 8 протоколу наради у голови Світловодської районної державної адміністрації з керівниками структурних підрозділів районної державної адміністрації від 25 січня 2017 року № 01-10/7/1, а також до цієї дати подати посадову інструкцію та положення про Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Актом від 6 квітня 2017 року підтверджується факт відмови ОСОБА_1 надати письмове пояснення по суті порушення трудової діяльності та посадову інструкцію завірену відповідно до вимог чинного законодавства (том 1, а. с.93).

Розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 12 травня 2017 року № 36-вс, підписаним його першим заступником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме невиконання пунктів 6, 7, 8, 9 протокольного доручення голови Світловодської районної державної адміністрації від 25 січня 2017 року, відсутність посадової інструкцій соціального педагога відділу соціальної роботи Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_5 , яка була прийнята на роботу 06 квітня 2018 року, а також посадової інструкції директора Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї та

молоді (том 1, а. с.91).

Під час перевірки було встановлено недостовірність інформації, яка була подана директором Центру ОСОБА_1 02 червня 2017 року за № 01-16/65 щодо обліку учасників АТО, членів їх сімей та сімей загиблих учасників АТО та їх потреб, зокрема, частина цих осіб з 2016-2017 років знята з реєстрації в Світловодському районі, однак щодо них подається інформація щодо потреб в консультації психолога, працевлаштуванні, отриманні матеріальної та медичної допомоги станом на червень 2017 року.

Відповідно до акту про результати службового розслідування від 4 липня 2017 року, яке було проведено згідно розпорядження голови Світловодської РДА від 21 червня 2017 року, комісія встановила, що директор Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_1 надав інформацію щодо підвищення рівня забезпечення соціального захисту учасників АТО, членів їх сімей та сімей загиблих учасників АТО і відповідних доручень голови районної державної адміністрації від 20 квітня 2017 року та 30 травня 2017 року, яка містила недостовірні дані. У зв`язку із чим та з урахуванням того, що ОСОБА_1 раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності комісія рекомендувала голові Світловодської РДА звільнити ОСОБА_1 з посади на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України. (Том 1, а. с. 99-101)

Розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 14 липня 2017 року № 92-к, підписаним його першим його заступником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було звільнено з роботи згідно з пунктом 3 частиною першою статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення ( том 1, а. с.97).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частин першої, шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною першою статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У пунктах 22, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Стаття 149 КЗпП України визначає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до статті 150 КЗпП України , дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України стали: акт про результати службового розслідування від 04 липня 2017 року, лист обласного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Кіровоградської обласної державної адміністрації від 10 липня 2017 року № 01-22/72 Про погодження звільнення ОСОБА_1 , лист Кіровоградської обласної державної адміністрації від 13 липня 2017 року № 01-18/733/3 Про погодження звільнення ОСОБА_1

Встановивши, що після застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, він знову допустив невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, яке полягає у поданні недостовірної інформації щодо підвищення рівня забезпечення соціального захисту учасників антитерористичній операції (далі - АТО), членів їх сімей та сімей загиблих учасників АТО і відповідних доручень голови районної державної адміністрації від 20 квітня 2017 року та 30 травня 2017 року, зафіксоване в акті про результати службового розслідування від 04 липня 2017 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог останнього та правильно відмовив у задоволенні його позову.

Колегія суддів вважає, що під час звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України були дотримані усі вказані вище норми трудового законодавства, а саме те, що зазначене звільнення було погоджено з Обласним центром соціальних служб для сім`ї, молоді і спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації та головою Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідно до вимог Закону України Про місцеві державні адміністрації .

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації, не був наділений повноваженнями видавати саме розпорядження її голови за своїм підписом є безпідставними, оскільки частиною 4 статті 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що у разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації.

Відповідно до розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації від 09 грудня 2015 року № 438-р Про розподіл функціональних повноважень керівництва районної державної адміністрації у разі відсутності голови районної державної адміністрації його обов`язки виконує перший заступник голови районної державної адміністрації відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації.

Факт перебування голови районної державної адміністрації у відрядженні та період його тимчасової непрацездатності на час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності підтверджений листками непрацездатності та табелем обліку робочого часу.

Доводи касаційної скарги про те, що відносно ОСОБА_1 не мало проводитись службове розслідування, оскільки він не є державним службовцем, не заслуговують на увагу, оскільки він є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при проведенні службового розслідування було встановлено порушення трудової діяльності, систематичне невиконання працівником без поважних причин протокольних доручень, що призвело до звільнення. Крім, того вказаний довід є безпідставним та необґрунтованим, оскільки не доведено порушення процедури проведення службового розслідування.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що часом виявлення порушення трудової дисципліни, а саме невиконання протокольних доручень голови Світловодської районної державної адміністрації позивачем є час закінчення службового розслідування, яке проводилось відносно нього та складання 21 квітня 2017 року відповідного висновку, оскільки достовірність відомостей, які надавав ОСОБА_1 у відповідь на протокольні доручення, були перевірені лише 21 квітня 2017 року.

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував процесуальне порушення суду першої інстанції, прийнявши не допустимі докази які покладено в основу рішення суду першої інстанції, є необґрунтованими. Докази, на які звертає увагу суду ОСОБА_1 були долученні судом після обговорення питання щодо повернення до стадії з`ясування обставин справи, на що заперечень не було (том 2, а. с 79-80).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції долучив вказані докази до матеріалів справи без порушення процесуальних норм, а вони були необхідними для правильного вирішення справи.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах трудового законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк