Рішення

від 07.07.2020 по справі 913/12/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Справа № 913/12/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви №110.20-17/406 від 24.12.2019

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд.36, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404);

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" (місцезнаходження: вул. Леніна, буд.23, смт Новодар`ївка, м. Ровеньки, Луганська область, 94700);

до 2-го відповідача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення 716684 грн 56 коп.

Секретар судового засідання - Надольна М.І.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача в режимі відеоконференції: адвокат Гребенар О.В., діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серія ЗП №048773 від 09.01.2020.

від 1-го відповідача: представник не прибув;

від 2-го відповідача: адвокат Донець Д. О, діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серія ХВ № 1288 від 07.07.2020.

В судовому засіданні 07.07.2020, відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.01.2020 Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою №110.20-17/398 від 21.12.2019 до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" (далі - відповідач-1) та 2-го відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача строкові проценти за користування кредитом за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 7007 грн. 71 коп ., прострочені проценти за користування кредитом за період з 18.01.2016 по 30.04.2019 у розмірі 304509 грн 35 коп ., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 22.01.2016 по 31.09.2019 у розмірі 42479 грн 59 коп ., 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 22.01.2016 по 31.10.2019 у розмірі 23596 грн 48 коп ., інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту за період з лютого 2016 по жовтень 2019 у розмірі 168395 грн 71 коп . та інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом з лютого 2016 по жовтень 2019 у розмірі 104763 грн 53 коп . за договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014 та договором поруки №252/31 від 22.05.2014.

Також, позивач просить стягнути з відповідача-1 прострочені проценти за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 22.01.2016 у розмірі 29374 грн 21 коп. , 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 14.09.2015 по 22.01.2016 у розмірі 4005 грн 57 коп. , 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 22.01.2016 у розмірі 2856 грн 51 коп. , інфляційні втрати за період з вересня 2015 по лютий 2016 за прострочення сплати боргу за кредитом у розмірі 25128 грн 09 коп. та інфляційні втрати з вересня 2015 по лютий 2016 за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 4567 грн 81 коп . за договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Луганської області від 16.12.2015 у справі №913/1040/15 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 375046 грн 12 коп., проценти за користування кредитом у розмірі 91551 грн 34 коп., заборгованість за комісією у розмірі 839 грн 89 коп., 3% річних за прострочення повернення кредитних коштів у розмірі 2868 грн 90 коп., 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1398 грн 97 коп., витрати від інфляції в розмірі 17025 грн 86 коп.

Також до позовної заяви додане заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 10.05.2016 у справі №408/946/16-ц за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство", яким суд стягнув з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014 станом на 22.01.2016 в розмірі 540182 грн 44 коп., у тому числі: заборгованість по кредиту в розмірі 375046 грн 12 коп.; заборгованість за процентами в розмірі 121830 грн 76 коп.; комісії за резервування з 08.09.2014 по 21.01.2016 в розмірі 1106 грн 73 коп.; 3% річних по простроченому основному боргу з 25.05.2015 по 21.01.2016 в розмірі 6694 грн 26 коп.; 3% річних за прострочення сплати процентів з 08.09.2014 по 21.01.2016 в розмірі 2494 грн 87 коп.; втрати від інфляції по простроченому основному боргу з 25.05.2015 по 21.01.2016 в розмірі 7966 грн 21 коп.; втрати від інфляції по прострочених процентів з 08.09.2014 по 21.01.2016 в розмірі 25043 грн 49 коп.

Як зазначає позивач, станом на 01.11.2019 рішення судів не виконані, тому, посилаючись на п.2.7.2 кредитного договору, просить стягнути з відповідачів нараховані проценти за користування кредитом, 3% річних за прострочення сплати кредиту, 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом та інфляційні витрати в порядку ст.625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.02.2020.

В судовому засіданні 11.02.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 10.03.2020 о 14 год. 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 10.03.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 23.03.2020 о 16 год. 45 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 23.03.2020 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 07.04.2020 о 14 год. 15 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 07.04.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.04.2020 об 11 год. 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 22.04.2020 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 26.05.2020 об 11 год. 30 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 26.05.2020 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 23.06.2020 о 12 год. 45 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 23.06.2020 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 07.07.2020 о 14 год. 30 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Відповідач -1- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" проти позову не заперечило, відзив на позовну заяву не надало.

Відповідач -2 - ОСОБА_1 проти позову заперечив з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, як зазначає відповідач-2, звернувшись до відповідача-1 з вимогою про дострокове повернення кредиту від 06.07.2015 №87-10/99-238 припинив дію договору, тому розраховані на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 16.12.2015 по справі №913/1040/15 суми стягнення не обґрунтовані.

Крім того, відповідач-2 звертає увагу, що рішенням Господарського суду Луганської області від 16.12.2015 по справі №913/1040/15 стягнуто з відповідача -1 заборгованість за кредитом в сумі 375046 грн 12 коп., проценти за користування кредитом в сумі 91551 грн. 34 коп.; заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 10.05.2016 по справі №408/946/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014 в сумі 375046 грн 12 коп., проценти в сумі 121830 грн 76 коп., а тому стягнення заборгованості з відповідачів по даній справі є подвійним стягненням за одне й те ж зобов`язання, що суперечить вимогам статті 61 Конституції України.

Відповідач -2 зазначає, що нарахування позивачем 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 22.01.2016 по 31.10.2019, інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з лютого 2016 по жовтень 2016 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки нарахування 3% річних та інфляційні втрати повинні нараховуватись на суму основного боргу.

При цьому, від відповідача -2 до господарського суду надійшла заява про зупинення провадження у справі, оскільки в провадженні Біловодського районного суду Луганської області перебуває заява про перегляд заочного рішення Біловодського районного суду Луганської області від 10 травня 2016 року у цивільній справі № 408/946/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , що унеможливлює одночасний розгляд справи №913/12/20.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача, виходячи з такого.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.

Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2739/19, від 06.07.2020 у справі №902/537/18.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/1040/15 від 16.12.2015 встановлено факт порушення відповідачем -1 зобов`язань щодо строку повернення одержаних кредитних коштів і належних у зв`язку з цим обов`язкових платежів по процентам за користування кредитом і комісією.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоцільність зупинення провадження у справі №913/12/20.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем-1 не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2014 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10012/0199 філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк (ПАТ Ощадбанк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство (ТОВ Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство ) укладений договір кредитної лінії № 252, за умовами якого банк, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання з лімітом фінансування 450000 грн. 00 коп. та кінцевим терміном повернення не пізніше 19.05.2017, а ТОВ Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, інші платежі у порядку та строки, встановлені кредитним договором.

Відповідно до пункту 2.3 договору сторони погодили збільшення/зменшення встановленого ліміту кредитування згідно наступного графіку: до 28.02.2017 - діючий ліміт кредитування - 450000 грн 00 коп.; з 01.03.2017 по 31.03.2017 (включно) - діючий ліміт кредитування - 300000 грн 00 коп.; з 01.04.2017 по 19.05.2017 (включно) - діючий ліміт кредитування - 150000 грн 00 коп.

Кредит надається окремими траншами з рахунку для обліку заборгованості за кредитом в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів позичальника.

Позичальник зобов`язався здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Відповідно до пункту 2.7 договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою і становить 22 відсотки річних.

Згідно з пунктом 2.7.2 договору проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.

Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4 договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітнім, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05 червня 2014 року.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 16.12.2015 у справі №913/1040/15 позов Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство про стягнення 572 767 грн 36 коп. задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство заборгованість за кредитом в сумі 375046 грн 12 коп.,

- проценти за користування кредитом в сумі 91551 грн 34 коп. за період з 01.09.2015 по 13.09.2015,

- заборгованість за комісією в сумі 839 грн 89 коп. за період з 01.08.2014 по 13.09.2015,

- 3% річних за прострочення повернення кредитних коштів в сумі 2868 грн 90 коп. за період з 25.05.2015 по 13.09.2015,

- 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 1 398 грн 97 коп. за період з 08.09.2014 по 13.09.2015,

- втрати від інфляції в сумі 17025 грн 86 коп. за період з 08.09.2014 по 31.08.2015; а також судовий збір в сумі 7328 грн 24 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 80678 грн 22 коп. та втрат від інфляції в сумі 3539 грн 05 коп. відмовлено

Заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 10.05.2016 по справі №408/946/16-ц позов Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № 252 від 22.05.2014 в загальній сумі 540182 грн 44 коп.: яка складається із заборгованості по кредиту 375046 грн 12 коп.,

- заборгованості за відсотками 121830 грн 76 коп.,

- комісії за резервування з 08.09.2014 по 21.01.2016 в розмірі 1106 грн 73 коп.,

- трьох процентів річних по простроченому основному боргу з 25.05.2015 по 21.01.2016 в розмірі 6694 грн 26 коп.,

- трьох процентів річних по прострочених відсотках з 08.09.2014 по 21.01.2016 в розмірі 2494 грн 87 коп.,

- інфляційних нарахувань по простроченому основному боргу з 25.05.2015 по 21.01.2016 в розмірі 7966 грн 21 коп.,

- інфляційних нарахувань по прострочених відсотках з 08.09.2014 по 21.01.2016 25043 грн 49 коп.; а також судовий збір в сумі 8102 грн. 74 коп. та витрати позивача, пов`язані із публікацією у пресі об`яви про виклик відповідача та третьої особи в сумі 420 грн, а всього 548705 грн 18 коп.

У зв`язку з тривалим невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" рішення Господарського суду Луганської області від 16.12.2015 у справі №913/1040/15 та тривалим невиконанням Черненком П.І. заочного рішення Біловодського районного суду Луганської області від 10.05.2016 у справі №408/946/16-ц, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами:

- стягнути солідарно з ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" та ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014, яка, станом на 01.11.2019, складає 650752 грн 37 коп., у тому числі:

- строкові проценти за користування кредитом з 01.10.2019 по 31.10.2019 в сумі 7007 грн 71 коп.;

- прострочені проценти за користування кредитом за період з 22.01.2016 по 30.09.2019 в сумі 304509 грн 35 коп.;

- 3% річних за прострочення сплати кредиту з 22.01.2016 по 31.09.2019 в сумі 42479 грн 59 коп.;

- 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом з 22.01.2016 по 31.10.2019 в сумі 23596 грн 48 коп.;

- інфляційні втрати з лютого 2016 року по жовтень 2019 року за прострочення сплати кредиту в сумі 168395 грн 71 коп.;

- інфляційні втрати з лютого 2016 року по жовтень 2019 року за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 104763 грн 53 коп.

- стягнути з ТОВ "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" заборгованість за договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014, яка, станом на 01.11.2019, складає 65932 грн 19 коп., у тому числі:

- прострочені проценти за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 22.01.2016 в сумі 29374 грн 21 коп.;

- 3% річних за прострочення сплати кредиту з 14.09.2015 по 22.01.2016 в сумі 4005 грн 57 коп.;

- 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом з 14.09.2015 по 22.01.2016 в сумі 2856 грн 51 коп.;

- інфляційні втрати з вересня 2015 року по лютий 2016 року за прострочення сплати кредиту в сумі 25128 грн 09 коп.;

- інфляційні втрати з вересня 2015 року по лютий 2016 року за прострочення сплати процентів за кредитом в сумі 4567 грн 81 коп.

Відповідно до статей 599 та 629 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З аналізу статей 598 - 609 Цивільного кодексу України слід дійти висновку, що рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов`язання.

Отже, наявність судових рішень про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов`язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов`язань.

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факти невиконання відповідачами зобов`язань з повернення суми одержаного кредиту у строк, встановлений договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014 та неналежного виконання зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом за період з 01.09.2015 по 13.09.2015, встановлено рішенням Господарського суду Луганської області від 16.12.2015 у справі №913/1040/15, тому ці обставини не підлягають повторному доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони в договорі погодили що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 19.05.2017

Відтак, починаючи з 20.05.2017, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

В той же час, рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/1040/15 від 16.12.2015 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №252 від 2205.2014 в сумі 488549 грн 08 коп., з яких: основний борг в сумі 375046 грн 12 коп.; проценти за період з 01.08.2014 по 13.09.2015 за користування кредитом в сумі 91 551 грн 34 коп.; заборгованість за комісією за період з 01.08.2014 по 13.09.2015 в сумі 839 грн 89 коп.; 3 % річних за прострочення повернення кредитних коштів в сумі 2686 грн 90 коп. за період з 25.05.2015 по 13.09.2015; 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 1398 грн 97 коп. за період з 08.09.2014 по 13.09.2015, втрати від інфляції в сумі 17025 грн 86 коп. за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 80678 грн 22 коп. та втрат від інфляції в сумі 3539 грн 05 коп. відмовлено.

Заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області у справі №408/946/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк заборгованість за договором кредитної лінії № 252 від 22.05.2014 в загальній сумі 540182 грн 44 коп. (яка складається із заборгованості по кредиту 375046 грн 12 коп., заборгованості за відсотками 121830,76 грн., комісії за резервування з 08.09.2014 по 21.01.2016 в розмірі 1106 грн 73 коп., 3% річних по простроченому основному боргу з 25.05.2015 по 21.01.2016 в розмірі 6694 грн 26 коп., 3% річних по прострочених відсотках з 08.09.2014 по 21.01.2016 в розмірі 2494 грн 87 коп., інфляційних нарахувань по простроченому основному боргу з 25.05.2015 по 21.01.2016 в розмірі 7966 грн 21 коп., інфляційних нарахувань по прострочених відсотках з 08.09.2014 по 21.01.2016 в розмірі 25043 грн 49 коп.), судовий збір в сумі 8102 грн 74 коп. та витрати позивача, пов`язані із публікацією у пресі об`яви про виклик відповідача та третьої особи в сумі 420 грн.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін користування чужими грошовими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак позов у цій справі подано саме у зв`язку з неправомірним користуванням відповідачами грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору або пред`явлення вимоги до позичальника і невиконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1238/17 від 23.05.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

А отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів строкових процентів за користування кредитом за період з 01.10.2019 по 31.10.2019; прострочених процентів за користування кредитом за період з 18.01.2016 по 30.04.2019 та вимога про стягнення з першого відповідача прострочених процентів за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 22.01.2016 є незаконною та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, похідна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 22.01.2016 по 31.10.2019; інфляційних нарахувань за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з лютого 2016 по жовтень 2019, та похідна вимога про стягнення з першого відповідача 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 14.09.2015 по 22.01.2016, інфляційних нарахувань за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з вересня 2015 по лютий 2016 є незаконною та задоволенню не підлягає.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , розрахунок позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів 3% річних за прострочення сплати кредиту в розмірі 42479 грн 59 коп. за період з 18.01.2016 по 30.09.2019 судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв`язку з чим вимога про солідарне стягнення з відповідачів 3 % річних за прострочення сплати кредиту в розмірі 42479 грн 59 коп. підлягає задоволенню судом повністю.

За розрахунком суду, зробленого за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , в межах періоду заявленого позивачем, сума 3% річних за прострочення сплати кредиту, складає 4036 грн 31 коп., але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, сума 3% річних за прострочення сплати кредиту яка підлягає стягненню з першого відповідача складає 4005 грн 57 коп.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" передбачено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок солідарного стягнення з відповідачів інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 168395 грн 71 коп. за період з лютого 2016 по жовтень 2019 встановив, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки.

За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", в межах періоду заявленого позивачем, сума інфляційних нарахувань за період з лютого 2016 по жовтень 2019 за несвоєчасне повернення кредиту становить 167774 грн. 93 коп.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за період з лютого 2016 по жовтень 2019 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково в розмірі 167774 грн. 93 коп.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення з першого відповідача інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 25128 грн 09 коп. за період з вересня 2015 по лютий 2016 встановив, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки.

За розрахунком суду, зробленого за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство , в межах періоду заявленого позивачем, сума інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за період з вересня 2015 по лютий 2016 складає 15846 грн 63 коп.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з першого відповідача інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за період з вересня 2015 по лютий 2016 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково в розмірі 15846 грн 63 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: про солідарне стягнення з відповідачів сум 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 22.01.2016 по 31.09.2019 у розмірі 42479 грн 59 коп . та інфляційних нарахувань за прострочення сплати кредиту за період з лютого 2016 по жовтень 2019 у розмірі 167774 грн 93 коп .; про стягнення з першого відповідача сум 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 14.09.2015 по 22.01.2016 у розмірі 4005 грн 57 коп. та інфляційних нарахувань за період з вересня 2015 по лютий 2016 за прострочення сплати боргу за кредитом у розмірі 15846 грн 63 коп.

Судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" ОСОБА_1 про стягнення 716684 грн 56 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014 та договором поруки №252/31 від 22.05.2014 в сумі 210254 грн 52 коп., з яких:

- 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 22.01.2016 по 31.09.2019 у розмірі 42479 грн 59 коп .,

- інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту за період з лютого 2016 по жовтень 2019 у розмірі 167774 грн 93 коп .

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором кредитної лінії №252 від 22.05.2014 в сумі 19882 грн 63 коп., з яких:

- 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 14.09.2015 по 22.01.2016 у розмірі 4005 грн 57 коп. ,

- інфляційні втрати за період з вересня 2015 по лютий 2016 за прострочення сплати боргу за кредитом у розмірі 15846 грн 63 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1874 грн 69 коп .

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1576 грн 91 коп.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129 ) в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ ВП 09304612)

Відповідач -1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровеньківське спеціалізоване сільськогосподарське підприємство" (місцезнаходження: вул. Леніна, буд. 23, смт Новодар`ївка, м. Ровеньки, Луганська область, 94700, код ЄДРПОУ 32842135)

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено та підписано - 17.07.2020

Суддя С.В. Масловський