Постанова

від 07.07.2020 по справі 389/2702/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2020 року м. Кропивницький

справа № 389/2702/18

провадження № 22-ц/4809/36/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Савельєва О.В. від 14 березня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Хорвакс-Проперті , приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінський Ігор Дмитрович, Товариство з обмеженою відповідальністю Хорвакс-Технології про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування запису про державну реєстрацію права власності , -

встановив:

У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України звернулося в суд з позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Хорвакс-Проперті , приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінський Ігор Дмитрович про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 18.09.2014 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який було посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінським Ігорем Дмитровичем та зареєстровано в реєстрі за № 868. За вказаним договором продавець передав у власність покупцеві земельну ділянку площею 2, 1806 га, кадастровий номер 3522281500:53:000:2000, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, АТ Ощадбанк вважає, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу носить фіктивний характер, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином та з ціллю уникнути виконання в майбутньому за рахунок предмету договору судового рішення у справі № 756/217/15-ц за позовом АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , третя особа - ПП Спецзовнішкомплект про стягнення заборгованості.

Оспорюваний договір укладений між відповідачами за наявності невиконаного зобов`язання ОСОБА_1 , про яке знала ОСОБА_2 , за кредитними договорами:

- договором кредитної лінії від 07 жовтня 2011 року № 5, укладеним між ПАТ Ощадбанк та ПП Спецзовнішкомплект , за яким банк надав на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 37 500 000,00 грн, виконання цього договору забезпечувалось укладеним 07 жовтня 2011 року між банком, ПП Спецзовнішкомплект та ОСОБА_1 договором поруки № 1;

- договором кредитної лінії від 05 вересня 2013 року № 4, укладеним між ПАТ Ощадбанк та ПП Спецзовнішкомплект , за яким банк надав на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 22 000 000,00 грн, виконання якого забезпечувалося укладеним 05 вересня 2013 року між банком, ПП Спецзовнішкомплект та ОСОБА_1 договором поруки № 1.

Крім того, ОСОБА_2 , перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , надала свою згоду на укладення договору поруки з АТ Ощадбанк в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором з максимальним лімітом кредитування 22 000 000 грн. Засновником ПП Спецзовнішкомплект на момент укладення вказаних договорів була ОСОБА_2 .

За договором кредитної лінії від 07 жовтня 2011 року №5 заборгованість ПП Спецзовнішкомплект виникла 06 жовтня 2014 року в сумі 523 972,60 грн (прострочені проценти), а з 02 березня 2015 року у сумі 4 000 000,00 грн (частина тіла кредиту).

За договором кредитної лінії від 05 вересня 2013 року № 4 заборгованість ПП Спецзовнішкомплект виникла 07 липня 2014 року в сумі 7 000 000,00 грн (частина тіла кредиту), а 06 жовтня 2014 року в сумі 325 479,45 грн (прострочені проценти).

Тобто, ПП Спецзовнішкомплект на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки мало борг перед банком, про що знали відповідачі.

26 грудня 2014 року банк подав до Оболонського районного суду м. Києва позов про стягнення з ОСОБА_1 прострочених платежів (частини тіла кредиту, процентів та інших платежів за договорами кредитної лінії).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2015 року відкрито провадження в справі.

09 лютого 2015 року ПП Спецзовнішкомплект та ОСОБА_1 направлені вимоги про усунення порушення зобов`язань, в яких банк вимагав сплатити заборгованість за кредитними договорами в повному обсязі, проте ці вимоги виконані не були.

У свою чергу ОСОБА_1 вдався до дій, спрямованих на ухилення від відповідальності, а саме ним були подані зустрічні позови про визнання договорів поруки припиненими, а також клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області справи № 401/808/16-ц та № 401/809/16-ц про визнання недійсними договорів поруки, укладених між банком, ПП Спецзовнішкомплект та ОСОБА_1 .

Перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, з метою приховати земельну ділянку від виконання в майбутньому за її рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , відповідачі уклали оспорюваний договір, тобто дії сторін договору купівлі-продажу землі були спрямовані на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича ОСОБА_2 .

Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2014 року, площею 2,1806 га, кадастровий номер 3522281500:53:000:2000, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінським І. Д. та зареєстрований у реєстрі за № 868; скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 18 вересня 2014 року, внесений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінським І. Д. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15900184 від 18 вересня 2014 року.

Ухвалою Знам`янського районного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Хорвакс-Технології .

Рішенням Знам`янського районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що оспорюваний договір купівлі-продажу укладено в належній формі, сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, а на його виконання передано майно та сплачено обумовлену договором суму коштів. Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, а воля сторін договору відповідала зовнішньому її прояву, тобто укладаючи договір сторони знали про наслідки його укладення та бажали настання таких наслідків. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за покупцем ОСОБА_2 . Спірна земельна ділянка не була предметом іпотеки, на час укладення договору спори в суді про стягнення заборгованості за кредитними договорами відсутні.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що на день укладення оспорюваного договору 18 вересня 2014 року ОСОБА_2 не була засновником ПП Спецзовнішкомплект , однак вона була обізнана про невиконання боргових зобов?язань підприємством ще на початку продажу нею частки в статутному капіталі, оскільки зборами засновників підприємства був затверджений звіт про фінансовий стан підприємства на 27 серпня 2014 року, що дає підстави вважати, що на момент укладення договору купівлі-продажу частки, у фінансовій звітності результатів діяльності підприємства станом на 27 серпня 2014 року мала бути відображена заборгованість підприємства, яка виникла 07 липня 2014 року за кредитним договором № 4 у сумі 7 000 000 грн. Судом було встановлено, що підприємство станом на 14 липня 2014 року знало про прострочену заборгованість в сумі 7 000 000 грн., оскільки отримало лист-вимогу банку від 10 липня 2014 року. Судом було взято до уваги баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2014 року, датою заповнення звіту є 11 серпня 2014 року, в якому не могло бути відображено прострочену заборгованість підприємства у розмірі 7 000 000 грн., оскільки така заборгованість виникла лише через 6 днів, тобто 07 липня 2014 року. ОСОБА_1 був обізнаний про графік повернення ПП Спецзовнішкомплект всієї суми заборгованості, в тому числі повернення першої частини платежу у розмірі 7 000 000 грн. 09 липня 2014 року банком було направлено ОСОБА_1 лист щодо необхідності погасити прострочену заборгованість за договором кредитної лінії № 4 від 05 вересня 2013 року, який повернувся відправнику з відміткою за закінченням терміну зберігання . Суд дійшов помилкового висновку, що докази належного повідомлення позичальником чи кредитором поручителя ОСОБА_1 про наявність простроченого платежу, до дня укладення останнім договору купівлі-продажу земельної ділянки 18 вересня 2014 року, у матеріалах справи відсутні. ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що є поручителем за договором кредитної лінії № 4 від 05 вересня 2013 року у будь-який час міг дізнатись про погашення або непогашення ПП Спецзовнішкомплект суми заборгованості, оскільки був обізнаний про дату повернення підприємством частини тіла кредиту в сумі 7 000 000 грн. та всієї суми заборгованості в сумі 22 000 000 грн. А нездійснення ОСОБА_1 своїх прав, зокрема, неотримання ним листа направленого банком 09 липня 2014 року та (або) не звернення його до підприємства та (або) до банку з приводу отримання інформації про виконання умов кредитного договору не відноситься до тих причин, які від нього не залежали і свідчили б про обмеження в реалізації ним своїх прав. Враховуючи, що банк направив ОСОБА_1 09 липня 2014 року лист-вимогу, який повернуто відправнику 11 серпня 2014 року з відміткою за закінченням терміну зберігання , днем пред?явлення вимоги є дата оформлення підприємством поштового зв?язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, тобто 11 серпня 2014 року. ОСОБА_1 на момент підписання оспорюваного договору знав про існування заборгованості за договором кредитної лінії № 4, оскільки не отримував від ПП Спецзовнішкомплект повідомлення про виконання основного зобов?язання.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що за змістом пункту 1 частини 16 розділу ІІІ статуту ПП Спецзовнішкомплект , збори засновників є найвищим органом підприємства і мають право приймати рішення з будь-яких питань його діяльності (а.с.26-34 том №2). З протоколів №29/09/11 та №2/29/11-11 від 29.09.2011, а також №02/09/2013 від 02.09.2013 вбачається, що засновники підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в сукупності володіють 100% голосів, уповноважили директора ПП Спецзовнішкомплект ОСОБА_4 підписати з ПАТ Державний ощадний банк України кредитні договори, договори іпотеки, договори застави, договори поруки, договір на виплату заробітної плати з використання платіжних карток установами банку та договори страхування майна, наданого банку в іпотеку та заставу /а.с.112-115, 116-118, 119-120, том №2/.

Між ПАТ Державний ощадний банк України та ПП Спецзовнішкомплект 07.10.2011 укладено договір кредитної лінії №5, відповідно до якого, банк надав грошові кошти у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 06.10.2015 з максимальним лімітом кредитування 37500000 грн. 00 коп. /а.с.39-47 том №1/.

Виконання даного договору забезпечено договором поруки, укладеним 07.10.2011 між ПАТ Державний ощадний банк України , позичальником ПП Спецзовнішкомплект та поручителем ОСОБА_1 /а.с.48-49, том №1/.

Також договір кредитної лінії №5 від 07.10.2011 забезпечений іпотечним договором №2 від 22.05.2013, який укладений між ПАТ Державний ощадний банк України та ПП фірма Агрокапітал /а.с.71-78, том №1/. ОСОБА_2 20.05.2013 надала свою згоду на укладання договору купівлі-продажу цілого комплексу будівель з ПП Спецзовнішкомплект та на укладання ПП фірмою Агрокапітал , засновником якої є ОСОБА_1 , з ПАТ Державний ощадний банк України іпотечного договору, який виступатиме забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором №5 від 07.10.2011, про що подала відповідну заяву /а.с.79, том №1/.

ОСОБА_1 20.05.2013 надав свою згоду на укладання договору купівлі-продажу цілого комплексу будівель з ПП фірма Агрокапітал , про що подав відповідну заяву /а.с.80 том №1/.

Станом на 01.01.2015 засновниками ПП фірма Агрокапітал були ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; станом на 01.01.2016 засновниками цього підприємства зазначені ОСОБА_3 , кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_5 , що вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.81-83, 84-86 том №1/. Заявою від 23.08.2013 ОСОБА_1 надав свою згоду на укладання ОСОБА_2 , яка є засновником ПП Спецзовнішкомплект , договорів купівлі-продажу з ТОВ Сідвелс /а.с.24 том №1/.

Крім того, договір кредитної лінії №5 від 07.10.2011 забезпечений договором застави обладнання №11 від 10.10.2011, який укладений між ПАТ Державний ощадний банк України та ТОВ СУПП Ай.Ті.Джі-Інвест /а.с.87-93 том №1/.

Крім того, виконання договору кредитної лінії №5 від 07.10.2011 забезпечено договором поруки, укладеним 29.11.2011 між ПАТ Державний ощадний банк України , позичальником ПП Спецзовнішкомплект та поручителем ТОВ СУПП Ай.Ті.Джі-Інвест /а.с.94-98 том №1/.

Станом на 01.01.2015 засновниками ТОВ СУПП Ай.Ті.Джі-Інвест були ОСОБА_1 , компанія ТЕКФАНД ХОЛДИНГ ІНК. , ТОВ Industrial Trading Grup ; станом на 01.01.2016, на 01.01.2017 та на 01.01.2018 засновниками цього підприємства зазначені ОСОБА_1 , компанія ТЕКФАНД ХОЛДИНГ ІНК. , ТОВ Industrial Trading Grup , кінцевий бенефіціарний власник (контролер) компанія ТЕКФАНД ХОЛДИНГ ІНК. , ОСОБА_6 /а.с.99-102, 103-106, 107-110, 111-114 том №1/.

Між ПАТ Державний ощадний банк України та ПП Спецзовнішкомплект 05.09.2013 укладено договір кредитної лінії №4, відповідно до якого, банк надав грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 04.09.2014 з максимальним лімітом кредитування 22000000 грн. 00 коп. /а.с.50-56 том №1/.

До договору кредитної лінії №4 укладено додатковий договір №1 від 22.10.2013, який є невід`ємною частиною кредитного договору /а.с.57 том №1/. Виконання договору кредитної лінії №4 забезпечено договором поруки №1, укладеним 05.09.2013 між ПАТ Державний ощадний банк України , позичальником ПП Спецзовнішкомплект та поручителем ОСОБА_1 /а.с.58-59 том №1/.

Згідно з розрахунком суми заборгованості за кредитним договором №4 від 05.09.2013, станом на 16.12.2014 залишок заборгованості за основним боргом склав 22000000 грн. 00 коп. /а.с.25 том №1/. Пеня на прострочений борг склала 2020301 грн. 37 коп. /а.с.26-27 том №1/. Сума процентів/комісій за користування кредитними коштами становить 987287 грн. 67 коп., пеня на прострочені відсотки становить 29814 грн. 51 коп.; загальний розмір заборгованості за даним договором склав 27075977 грн. 75 коп. /а.с.28-29 том №1/.

ПАТ Державний ощадний банк України 09.07.2014 направив на адресу ОСОБА_1 лист, в якому повідомив про необхідність сплати простроченого основного боргу за кредитом у сумі 7000000 грн. 00 коп., які були винесені на рахунок простроченої заборгованості 07.07.2014 /а.с.78 том №2/. Даний лист 11.08.2014 повернуто на адресу ПАТ Державний ощадний банк України з довідкою, в якій причиною повернення зазначено за закінченням встановленого строку зберігання , що підтверджується копією конверту та рекомендованого повідомлення до нього /а.с.79, 80 том №2/. На адресу ПП Спецзовнішкомплект позивачем 10.07.2014 направлено лист, в якому повідомлено про винесення 07.07.2014 на рахунок простроченої заборгованості коштів у розмірі 7000000 грн. 00 коп.; у зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором позичальником ПП Спецзовнішкомплект , позивач просив вказати причини щодо несвоєчасного погашення основного боргу за кредитом у вказаній сумі та строки погашення простроченої заборгованості; також позивачем у даному листі висловлено сподівання на своєчасне виконання умов кредитного договору в подальшому (а.с.81 том №2). Даний лист отриманий ПП Спецзовнішкомплект 14.07.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із зазначенням дати вручення даного відправлення /а.с.82 том №2/.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2016 року у справі з ЄУН 912/3255/15 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ СУПП Ай.Ті.Джі-Інвест на користь ПАТ Державний ощадний банк України 37500000 грн. 00 коп. боргу по простроченому кредиту, 7126027 грн. 40 коп. заборгованості по прострочених процентах, 7608000 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 898153 грн. 16 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 380630 грн. 14 коп. річних за несвоєчасну сплату кредиту, 63822 грн. 74 коп. річних за несвоєчасну сплату процентів, 11100000 грн. 00 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 1432383 грн. 91 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, всього 66109017 грн. 35 коп. та 73080 грн. 00 коп. судового збору /а.с.101-106 том №2/.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2016 року у справі з ЄУН 912/1543/16 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ПП Спецзовнішкомплект на користь ПАТ Державний ощадний банк України заборгованість за договором кредитної лінії №5 від 07.10.2011 року у загальній сумі 76540230 грн. 68 коп., з них: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 37500000 грн. 00 коп.; простроченої заборгованості за процентами у розмірі 10212789 грн. 13 коп.; пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 11229945 грн. 21 коп.; пені за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 2006016 грн. 64 коп.; 3% річних за непогашення кредиту в розмірі 1203575 грн. 34 коп.; 3% річних за непогашення процентів у розмірі 228950 грн. 24 коп.; втрати від інфляційних процесів за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 12450000 грн. 00 коп.; втрати від інфляційних процесів за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 1708954 грн. 12 коп. та витрати на судовий збір у сумі 209456 грн. 00 коп.; в рахунок часткового погашення заборгованості звернуто стягнення на предмети застави /а.с.83-89 том №2/.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2016 року у справі з ЄУН 912/1542/16 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ПП Спецзовнішкомплект на користь ПАТ Державний ощадний банк України заборгованість за договором кредитної лінії №4 від 05.09.2013, що станом на 27.05.2016 становить у загальному розмірі 23410712 грн. 59 коп. та складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1315466 грн. 32 коп.; простроченої заборгованості за процентами у розмірі 2315199 грн. 41 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2897123 грн. 29 коп.; пені за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 1309831 грн. 80 коп.; втрат банку від інфляції за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 13415154 грн. 66 коп.; втрат банку від інфляції за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 1036988 грн. 11 коп.; 3% річних за непогашення кредиту у розмірі 1007923 грн. 59 коп.; 3% річних за непогашення процентів у розмірі 113025 грн. 41 коп., а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 206700 грн. 00 коп.; в рахунок часткового погашення заборгованості звернуто стягнення на предмети застави /а.с.90-100, том №2/.

Оболонським районним судом м. Києва за позовною заявою ПАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , третя особа ПП Спецзовнішкомплект , про стягнення заборгованості, відкрито провадження 22.01.2015, про що постановлено ухвалу в справі з ЄУН 756/217/15-ц (а.с.30 том №1). У даній справі 12.08.2016 року прийнято рішення, яким позов задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Державний ощадний банк України 91917821 грн. 84 коп. та 3654 грн., за договором кредитної лінії №5 від 07.10.2011 та за договором кредитної лінії №4 від 05.09.2013 року; у задоволенні іншої частини позову відмовлено (а.с.121-123 том №1). Апеляційним судом міста Києва за результатами розгляду апеляційних скарг у справі з ЄУН 756/217/15-ц 16.11.2016 прийнято рішення, яким апеляційну скаргу Пожидаєва А.М. в інтересах ПАТ Державний ощадний банк України задоволено; апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 відхилено; рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині позовних вимог, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Державний ощадний банк України 9626230 грн. 50 коп. - 3% та інфляційні втрати; в решті рішення залишено без змін /а.с.124-127 том №1/.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.07.2017 року у справі з ЄУН 756/217/15-ц касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 задоволено; рішення Оболонського районного суду м.Києва від 12.08.2016 та рішення Апеляційного суду м. Києва від 16.11.2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції /а.с.128-130 том №1/.

Постановою Верховного Суду України від 13.09.2017 року заяву ПАТ Державний ощадний банк України задоволено, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.07.2017 скасовано, рішення Апеляційного суду м. Києва від 16.11.2016 року залишено в силі /а.с.131-135 том №1/. Для примусового виконання рішення в справі з ЄУН 756/217/15-ц Оболонським районним судом м.Києва 13.10.2017 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Державний ощадний банк України 9626230 грн. 50 коп. - 3% та інфляційні втрати та 3654 грн. судового збору /а.с.136 том №1/.

ПАТ Державний ощадний банк України 09.02.2015 направив на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення зобов`язань за договором кредитної лінії №5 від 07.10.2011 та вимогу про усунення порушення зобов`язань за договором кредитної лінії №4 від 05.09.2013 /а.с.32, 34 том №1/. На адресу ПП Спецзовнішкомплект позивачем 09.02.2015 направлено вимогу про усунення порушення зобов`язань за договором кредитної лінії №4 від 05.09.2013 та вимогу про дострокове повернення кредиту за договором кредитної лінії №5 від 07.10.2011 року /а.с.31, 33 том №1/.

ОСОБА_2 , яка володіла 50% статутного капіталу ПП Спецзовнішкомплект , 27.08.2014 передала свою частку у власність покупця ОСОБА_3 , який володів іншими 50% статутного капіталу даного підприємства, за 100000 грн. 00 коп., про що ними укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП Спецзовнішкомплект від 27.08.2014, який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінським І.Д. та зареєстровано в реєстрі за №757 /а.с.20-25 том №2/.

Станом на 27.08.2014 складено розшифровку основних засобів ПП Спецзовнішкомплект ; розшифровку балансу ПП Спецзовнішкомплект , в якому, зокрема, в рядку 1510 розділу ІІ Пасиви зазначені кредити банків у розмірі 59500000 грн.; довідку про поточні рахунки в банках, які підписані продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 /а.с.179-183 том №2/.

Станом на 30.06.2014 складений баланс (звіт про фінансовий стан) ПП Спецзовнішкомплект за формою №1, в якому також в рядку 1510 розділу ІІ Довгострокові зобов`язання і забезпечення зазначені довгострокові кредити банків у розмірі 59500000 грн. (а.с.184 том №2). За формою №2 станом на 30.06.2014 складено звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ПП Спецзовнішкомплект (а.с.185 том №2). Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про те, що станом на 14.10.2014 засновником ПП Спецзовнішкомплект зазначена ОСОБА_9 /а.с.121-124 том №2/.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) описано межі земельної ділянки та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,1806 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:2000 за адресою: АДРЕСА_1 , про свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с.17, 18-23 том №1/.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки (оспорюваний договір) укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) 18.09.2014 року. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінським І.Д. та зареєстровано в реєстрі за №868. Згідно з п.1 оспорюваного договору, продавець передає у власність покупця земельну ділянку площею 2,1806 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:2000, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять шість). Пунктом 4 оспорюваного договору визначено, що продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчиняється за 145000 (сто сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп. З пункту 10 оспорюваного договору вбачається, що відсутність заборони, арешту відчуження нерухомого майна, яке є предметом цього договору, підтверджується відомостями, за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об`єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №70249122, №70249336 та №70245108 від 18.09.2014 року, а також відсутність податкової застави перевірено по витягу №45176227, наданому з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, виданому державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І.Д. 18.09.2014 року; відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3501265722014, виданого 01.09.2014 року головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області, станом на 01.09.2014 року сервітути, емфітевзис, суперфіцій, обмеження (обтяження) у використанні земельної ділянки, що відчужується за даним договором, відсутні /а.с.56-58 том №2/. ОСОБА_1 18.09.2014 року подав нотаріусу заяву, в якій повідомив про те, що кошти, які використані на придбання та укладання, зокрема, договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,1806 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:2000, його дружиною ОСОБА_2 не є спільними коштами подружжя, а є її особистими приватними /а.с.229 том №1/.

За 2012 рік загальна сума доходу ОСОБА_2 склала 255183 грн. 53 коп., за 2013 рік - 133373 грн. 43 коп., що вбачається з податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за відповідні звітні періоди /а.с.35-37, 38-40 том №2/.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.07.2018 року свідчить про те, що земельна ділянка площею 2,1806 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:2000 за адресою: АДРЕСА_1 в цілому на праві приватної власності належить ОСОБА_2 ; номер запису про право власності: 7049014; дата, час державної реєстрації: 18.09.2014 18:02:23; державний реєстратор: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінський І.Д.; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 868, виданий 18.09.2014; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15900184 від 18.09.2014. На дану земельну ділянку зареєстроване інше речове право, а саме право оренди земельної ділянки. Номер запису про інше речове право: 12020206; дата, час державної реєстрації: 03.11.2015 08:56:06; державний реєстратор: ОСОБА_10 , реєстраційна служба Знам`янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 28.10.2015 ОСОБА_2 та ТОВ Хорвакс-Технології ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26075398 від 12.11.2015; строк дії: 27.06.2031 /а.с.13-16 том №1, а.с.59 том №2/.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.01.2015 засновником ТОВ Хорвакс-Технології був ОСОБА_1 , станом на 12.10.2015 засновниками зазначені кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , станом на 27.10.2015 засновником є ОСОБА_6 , про що свідчать відповідні витяги /а.с.60-62, 63-66, 67-70 том №1/.

Окрім оскаржуваного договору, ОСОБА_2 18.09.2014 уклала ще три договори купівлі-продажу, за якими придбала ще три земельні ділянки, з них: у ОСОБА_1 - земельна ділянка площею 0,1225 га з кадастровим номером 3522281500:02:006:7634, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; у ОСОБА_11 земельна ділянка площею 1,2991 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:0014, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що встановлено з договорів купівлі-продажу вказаних земельних ділянок від 18.09.2014 та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /а.с.6-8, 9, 10-12, 13, 14-16, 17 том №2/.

Позивач указував на те, що спірний правочин про відчуження земельної ділянки був укладений між сторонами з метою уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу, під час виконання якого на спірну земельну ділянку було б накладено арешт та звернуто стягнення у рахунок погашення боргу.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з вимогами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі№ 6-197цс14, а також у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року (справа № 756/603/16-ц,провадження № 61-39845св18, від 14 березня 2018 року (справа № 363/502/15-ц, провадження № 61-6206св18), від 14 лютого 2018 року (справа № 379/1256/15-ц, провадження № 61-1300св18).

Матеріали справи не містять наданих позивачем доказів вчинення фіктивного правочину з обох сторін та на підтвердження умислу відповідачів на укладення договору купівлі-продажу без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювалися, оскільки реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 свідчить про реальність настання правових наслідків правочину.

На момент укладення оспорюваного договору купівлі - продажу земельної ділянки, яка належала ОСОБА_1 , не існувало жодних обтяжень, арештів чи заборон, а також судових спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Також відсутні докази повідомлення поручителя ОСОБА_1 про наявність простроченої заборгованості позичальника за кредитними договорами.

З позовної заяви, матеріалів справи вбачається, що заборгованість за договором від 07 жовтня 2011 року взагалі виникла вперше в жовтні 2014 року (прострочені проценти), а за тілом кредиту - в березні 2015 року, тобто після укладення оспорюваного договору.

Заборгованість за договором від 05 вересня 2013 року виникла вперше в липні 2014 року, однак про її наявність поручитель ОСОБА_1 дізнався лише у лютому 2015 року із позову банку та вимоги від 09 лютого 2015 року про сплату заборгованості. Доводи апеляційної скарги зазначених обставин не спростовують.

Судом під час розгляду справи встановлено, що станом на день укладення оспорюваного договору 18 вересня 2014 року ОСОБА_2 вже не була засновником ПП Спецзовнішкомплект , що підтверджується договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі даного підприємства від 27 серпня 2014 року.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивача про те, що відповідачі уклали оспорюваний договір з метою приховати майно від виконання за його рахунок судового рішення за позовом ПАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та обґрунтовано врахував, що станом на 18 вересня 2014 судового рішення у цій справі не існувало. ПАТ Державний ощадний банк України звернувся до суду з вказаною позовною заявою лише 26 грудня 2014 року, тобто через чотири місяці після укладення договору, рішення суду першої інстанції ухвалено 12 серпня 2016 року, виконавчий лист видано 13 жовтня 2017 року, в якому зазначено, що судове рішення набрало законної сили 13 вересня 2017 року.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( частина 1 статті 81 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України залишити без задоволення.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.07.2020 року.

Судді:

О.А.Письменний О.Л.Дуковський О.І. Чельник