Ухвала

від 20.07.2020 по справі 914/1378/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1378/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Співвласника Колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" Луціва Степана Михайловича

на рішення Господарського суду Львівської області

(головуючий суддя - Ділай У.І.)

від 06.02.2020

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Хабіб М.І.; судді: Дубник О.П., Зварич О.В.)

від 16.06.2020

у справі № 914/1378/19

за позовом Співвласника колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" ОСОБА_1

до Колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина", Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонина Захід", Приватного підприємства "Квітка Полонина"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Співвласник колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" ОСОБА_2

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсними (скасування) змін та доповнень до статуту,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2020 у справі №914/1378/19 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі №914/1378/19 рішення Господарського суду Львівської області від 06.02.2020 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі №914/1378/19, Співвласник колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності з 08.02.2020.

Співвласник Колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" ОСОБА_1 подав касаційну скаргу 30.06.2020, що підтверджується відбитком календарного штемпелю на поштовому конверті, адресованому Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду. Отже зазначена касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, що діє після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Співвласника Колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" Луціва Степана Михайловича, суддею-доповідачем встановлено, що її подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку.

Також у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, отже суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Разом з тим у касаційній скарзі Співвласника Колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" ОСОБА_1 не зазначено жодної з підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Співвласника Колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.02.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі №914/1378/19 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. Співвласнику Колективного виробничо-торгового підприємства дієтичної їдальні "Полонина" ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- навести конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач В. Студенець