Рішення

від 04.06.2020 по справі 804/3730/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року Справа № 804/3730/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С. за участі: представника позивача представника відповідача Гавелі Д.В. Солодової А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офіс великих платників податків ДПС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Реймс Транспорт", ТОВ "ТД "Еко-Сервіс", ТОВ "Виробнича компанія "ПромГруп", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ "Енерджі трейд груп" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000665103 від 19.12.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2015 року Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 року № 0000665103 про нарахування податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 6 648 229 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 року № 0000665103 є протиправним, складеним без урахування фактичних обставин справи та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки № 46/28-01-51-03/14309787 від 26.11.2014 року. Вказує, що висновки перевірки про завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ та заниження податку на додану вартість на суму 4432152,71 грн. по операціям з придбання товарів та послуг у контрагентів ТОВ "Реймс Транспорт", ТОВ "ТД "Еко-Сервіс", ТОВ "Виробнича компанія "ПромГруп", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ "Енерджі трейд груп", які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаним контрагентом-постачальником, є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент спірних правовідносин вказані контрагенти-постачальники мали необхідний обсяг правосуб`єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Також заперечує обізнаність щодо поведінки контрагента та будь-яку злагодженість дій, а чинним законодавством не передбачено обов`язок платника податку, а також не надано йому право перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах. Вказує, що дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій, отже вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарських операцій чи відсутності в ній ділової мети, яка за змістом положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року скасовано та прийнято нову - про задоволення позовної заяви.

Постановою Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі № 804/3730/15 скасовано, і справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.11.2019 року.

Ухвалою суду від 19.11.2019 року прийнято справу № 804/3730/15 до розгляду, допущену заміну сторони по справі зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України на правонаступника - Офіс великих платників податків ДФС, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.12.2019 року залучено до участі у справі № 804/3730/15 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Реймс Транспорт" (код за ЄДРПОУ 38213795, вул. Єреванська, 12, група приміщень 33, м. Київ, 03087), ТОВ "ТД "Еко-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 35935908, вул. Гагаріна, 40, корп. 35, м. Жовті Води, 52206), ТОВ "Виробнича компанія "ПромГруп" (код за ЄДРПОУ 37861426, вул. Свято-Миколаївська, 55, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000), ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД" (код за ЄДРПОУ 04947995, вул. Гагаріна, 22, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52201), ТОВ "Промтехтранс-М" (код за ЄДРПОУ 37187754, пр. Гагаріна, 201, к. 205, м. Харків, 61080), ТОВ "Українська нафтогазова компанія" (код за ЄДРПОУ 37764888, вул. Богдана Хмельницького, 24, м. Харків, 61050), ТОВ "Енерджі трейд груп" (код за ЄДРПОУ 36716332, Рильський Провулок, 4, м. Київ, 01001).

Ухвалою суду від 19.02.2020 року допущено заміну сторони у справі № 804/3730/15, а саме з Офісу великих платників податків ДФС на правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

18.12.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки № 46/28-01-51-03/14309787 від 26.11.2014 року та вказано, що в ході проведення перевірки встановлено заниження податку на додану вартість на суму 4432152,71 грн. по операціям з придбання товарів та послуг у контрагентів ТОВ "Реймс Транспорт", ТОВ "ТД "Еко-Сервіс", ТОВ "Виробнича компанія "ПромГруп", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ "Енерджі трейд груп". Посилається на те, що при досліджені контрагентів-постачальників не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками, встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з постачальниками по ланцюгу постачання за перевіряємий період, що є доказом, що у підприємств по ланцюгу постачання відсутнє реальне здійснення господарської діяльності, тобто відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами в розумінні ст.185, ст.198 Податкового кодексу України. Надані до перевірки паперові носії з питання підтвердження взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами недостатні або дефектні. Також зазначено, що було отримано дані податкових інспекцій інших регіонів, згідно яких діяльність контрагентів позивача спрямована на штучне формування податкового кредиту, за відсутності реальності господарських операцій.

24.12.2019 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що надані до перевірки первинні документи оформлені відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості та товарно-транспортних накладних не є доказом наявності складу податкового правопорушення; довіреності на отримання товару не можуть бути надані позивачем, оскільки такі залишаються у постачальника, а не покупця, а витяг з журналу видачі довіреностей доданий до матеріалів справи.

У судове засідання 04.06.2020 року прибув представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, наведені у позові.

Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ІК в ЄДРПОУ 14309787) зареєстровано 28.10.1993 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДПС, в тому числі і як платник податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у період з 30.10.2014 року по 19.11.2014 року відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України на підставі наказу від 24.10.2014р. № 597 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ по здійсненим фінансово-господарським операціям з наступними підприємствами-постачальниками: ТОВ "Реймс Транспорт" (код за ЄДРІІОУ 38213795) за квітень 2013 р.; ТОВ "ТД "Еко-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 35935908) за вересень 2013 р.; ТОВ "Виробнича компанія "ПромГруп" (код за ЄДРПОУ 37861426) за березень 2014 р.; ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД" (код за ЄДРПОУ 04947995) за січень 2014 р.; ТОВ "Промтехтранс-М" (код за ЄДРПОУ 37187754) за грудень 2013 р.; ТОВ "Українська нафтогазова компанія" (код за ЄДРПОУ 37764888) за листопад, грудень 2012 р., січень, лютий, березень 2013 р.; ТОВ "Енерджі трейд груп" (код за ЄДРПОУ 36716332) за січень, лютий 2013 р.

За результатами перевірки 26.11.2014 року складено акт № 46/28-01-51-03/14309787, у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ та заниженню суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню на загальну суму ПДВ у розмірі 4432152,71 грн., у тому числі по періодам: листопад 2012 року 256732,54 грн., грудень 2012 року 1016629,75 грн., січень 2013 року 1027063,37 грн., лютий 2013 року 696677,63 грн., березень 2013 року 1012804,35 грн., квітень 2013 року 53805,93 грн., вересень 2013 року 362666,48 грн., грудень 2013 року 329,20 грн., січень 2014 року 4681,13 грн., квітень 2014 року 762,33 грн.

Висновки акта перевірки № 46/28-01-51-03/14309787 від 26.11.2014 року обґрунтовані безпідставним формуванням ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" податкового кредиту у взаємовідносинах з ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", "ТОВ ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп".

На підставі акта перевірки № 46/28-01-51-03/14309787 від 26.11.2014 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 19.12.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000665103 (форма "Р"), яким збільшено ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 6648229,07 грн., в тому числі за основним платежем 4432152,71 грн., за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) 2216076,36 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, та рішенням Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників № 4467/10/28-10-10-4-33 від 27.02.2015 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000665103 від 19.12.2014 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп".

Судом встановлено, що між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Енерджі трейд груп" укладені договори № 83/13 від 06.02.2012 р. та № 303/13 від 26.03.2012 р. на поставку інструменту до бурової установки.

Також між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Енерджі трейд груп" укладений договір 826/13 від 27.08.2012 р. на поставку вузлів до машин і устаткування.

ТОВ "Енерджі трейд груп" на адресу позивача було поставлено товар на загальну суму 1101299,22 грн., що підтверджено специфікаціями, рахунками, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями, перепустками, прибутковими ордерами, накладними на внутрішнє переміщення, накладними на відпуск матеріалів у виробництво, які містяться в матеріалах справи (т.2 а.с.48 - т.3 а.с.128, т.7 а.с. 93-95).

Між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Українська нафтогазова компанія" укладений договір П/13-302 від 29.12.2012 року на поставку природного газу.

На підтвердження реальності отримання газу позивачем надані: договори з ДК "Укртрансгаз" №12/7/1/02Є від 23.01.2012 року, № 13/7/1/0111303/03 від 21.12.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами; акти виконаних послуг; акти виконаних робіт з транспортування природного газу по магістральних газопроводах; акти приймання-передачі природного газу; акти про кількість поданого газу; акти добового використання газу; договори з Жовтоводським управлінням по експлуатації газового господарства на розподіл природного газу №051010-12ТР/2 від 18.07.2012, №2013/Т-ПР-051010 від 25.12.2012; акти розподілу природного газу; довідки про розподіл природного газу; документи щодо встановлення ліміту газу; податкові накладні на суму 21952659,08 грн. (т.3 а.с. 130 - т.4 а.с.14).

Між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Торговий дім "Екосервіс" укладений договір №1/13 від 18.01.2013 року на поставку паливно-мастильних матеріалів.

Згідно специфікацій, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі, видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей, паспортів якості, прибуткових ордерів, накладних на внутрішнє переміщення, звітів про витрачання паливно-мастильних матеріалів, бухгалтерських регістрів, - на адресу позивача поставлений мазут на загальну суму 2175998,96 грн. (т.4 а.с. 16-113).

Між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Реймс транспорт" укладений договір №139/13 від 04.02.2013 року на поставку запчастин до бурового станку.

Також між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Реймс транспорт" укладений договір №161/13 від 18.02.2013 року на поставку запчастин до пневматичного перфоратора.

ТОВ "Реймс транспорт" на адресу позивача було поставлено товар, що підтверджено: специфікаціями, довіреностями, паспортами якості, видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, лімітно-забірними картками, накладними на внутрішнє переміщення, накладними на відпуск товарів у виробництво, бухгалтерських регістрів, які містяться в матеріалах справи (т.4 а.с.209 - т.6 а.с. 241, т.7 а.с.87-92, т.4 а.с. 140-149).

Між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ ВКФ "Електронтехсервіс" укладений договір № 1162/13 від 02.01.2014 року на поставку картоплі та інших продуктів харчування.

Згідно специфікацій, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, довіреностей, видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей, прибуткових ордерів, товарних звітів, складських накладних, накладних на внутрішнє переміщення, - на адресу позивача поставлена продукція на 26591,76 грн. (т 4 а.с. 115-139, 167-198).

Між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ ВК "Промгруп" укладений договір № 34 від 19.02.2014 року на поставку запасних частин до залізничних локомотивів і рухомого складу.

ТОВ ВК "Промгруп" на адресу позивача було поставлено товар на суму 4574 грн., що підтверджено: рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями, прибутковими ордерами, лімітно-забірними картками, які наявні в матеріалах справи (т.4 а.с. 151-165).

Також 04.02.2020 року ТОВ "Торговий дім "Екосервіс" надано до суду письмові пояснення, в яких підтвердження наявність з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" господарських взаємовідносин з постачання товару на суму 2175998,96 грн.: сірка, вапно, паливно-мастильні матеріали на підставі договору № 1/13 від 18.01.2013 р. Також до пояснень були надані платіжні доручення про оплату ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" поставленого товару.

10.02.2020 року ТОВ "Реймс транспорт" подано до суду письмові пояснення, в яких підтверджено обставини укладання з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" договору № 139/13 від 04.02.2013 р., на підставі якого в квітні 2013 року було поставлено запчастини до бурового станку на загальну суму 255439,99 грн., договору № 161/13 від 08.02.2013 р., на підставі якого в квітні 2013 року було поставлено запчастини до пневматичного перфоратора станку на загальну суму 67395,61 грн.

10.02.2020 року ТОВ "Енерджі трейд груп" надано до суду письмові пояснення, якими підтверджено укладення та виконання умов договорів № 83/13 від 06.02.2012 р., № 303/13 від 26.03.2012 р., № 826/13 від 27.08.2012 р. на поставку інструменту до бурової установки та вузлів до машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва.

ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД" 17.02.2020 року подано до суду пояснення, згідно яких підтверджено укладання договору № 1162/13 від 02.01.2014 р., на підставі якого було поставлено картоплю врожаю 2013 року. А також вказано про укладання договору від 23.01.2014 р., відповідно до якого було поставлено запчастини. Також до пояснень були надані платіжні доручення про оплату ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" поставленого товару.

Також ухвалою суду від 12.03.2020 року викликано в якості свідка: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Допитаний у судовому засіданні 04.06.2020 року ОСОБА_1 пояснив, що у спірний період працював в ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та здійснював закупівлю товарів для підприємства, зокрема були здійснені закупівлі у ТОВ "Промтехтранс М". Вказав, що постачальника знайшов самостійно, угода не укладалась, з представниками підприємства постачальника зустрічі не відбувались, та поставка здійснювалась Компанією Нова пошта .

Допитана у судовому засіданні 04.06.2020 року ОСОБА_2 пояснила, що працює в ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", та здійснює приймання товарів на складі, підтвердила господарські операції з постачання ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД" картоплі загальною вагою 15 тон.

Допитана у судовому засіданні 04.06.2020 року ОСОБА_3 пояснила, що у спірний період працювала в Контрольно-ревізійному управлінні на посаді головного державного аудитора, та на виконання покладених обов`язків здійснювались перевірка ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з питань реальності господарських взаємовідносин ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з постачання товару та правомірності понесених витрат, в рамках яких здійснювались зустрічні звірки з підприємствами-постачальниками, у тому числі з ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп".

Суд зазначає, що наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Суд зазначає про необґрунтованість та хибність доводів відповідача про відсутність у позивача документального підтвердження якості (відповідності) придбаних ТМЦ, що на думку контролюючого органу свідчить про відсутність факту придбання товару, оскільки чинним законодавством не передбачено вимог стосовно обов`язкової сертифікації (оформлення сертифікатів відповідності) щодо товару, який постачався позивачу згідно з наведеним договором поставки. Документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, про що зазначено у акті приймання продукції (товару) за кількістю та якістю.

Також суд зазначає про необґрунтованість та хибність доводів відповідача про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, наявність в них усіх обов`язкових реквізитів є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Відтак відсутність чи їх недоліки товарно-транспортних накладних не є беззаперечним доказом безтоварності операцій із контрагентами. Але, в кожному конкретному випадку слід дослідити господарську операцію у повному обсязі, перевірити, чи всі етапи підтверджено належними первинними документами.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду від 05.03.2019 року по справі № 814/1561/14.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп" у перевіряємий період.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства, контрагенти позивача ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп" були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Отже, на підставі встановлених обставин справи у сукупності, суд вказує на доведеність використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності придбаних у ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп" товарів, оскільки придбані товари використані позивачем з метою отримання прибутку та в межах господарської діяльності.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження № К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі № 826/13582/13-а (адміністративне провадження № К/9901/19905/18).

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами-постачальниками ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп".

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Невиконання обов`язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі може позбавляти цей документ статусу первинного або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції.

При цьому, відсутність об`єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема, підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку.

У цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентами, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов`язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

В свою чергу, порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Також судом відхиляються і доводи відповідача про те, що ТОВ Українська нафто-газова компанія здійснюється фіктивне підприємництво з посиланням на те, що є фігурантом в кримінальному проваджені № 42017000000000316, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2017 року, за розглядом якого 09.01.2018 року Подільським районним судом міста Києва у справі № 758/15964/17, що вказує не неможливість підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок операцій з контрагентом позивача, оскільки таке кримінальне провадження не містить у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ Українська нафтогазова компанія , що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17 (провадження №К/9901/47560/18).

Окрім того, слід зазначити, що позивач взагалі не є фігурантом вищенаведеного кримінального провадження, доказів цього відповідачем суду не надано, а тому позивач не може бути притягнутий до відповідальності за дії контрагентів по всьому ланцюгу постачання товару, оскільки така відповідальність жодними нормами чинного законодавства України не передбачена.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес АД" проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії" суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства" (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення "встановлений законом", є передбачуваність. Норму не можна вважати "законом", якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп", а також право на формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки акта перевірки № 46/28-01-51-03/14309787 від 26.11.2014 року про завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ та заниженню суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню на загальну суму 4432152,71 грн. по операціям з придбання товару у ТОВ "Енерджі трейд груп", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ ТД "Екосервіс", ТОВ "Реймс транспорт", ТОВ "Промтехтранс М", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс", ТОВ ВК "Промгруп", які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаними контрагентами-постачальниками, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 року № 0000665103 про нарахування податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 6 648 229,07 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 487,20 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 3525 від 05.03.2015 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 487,20 грн. підлягає стягненню з Офісу великих платників податків ДПС за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків ДПС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Реймс Транспорт", ТОВ "ТД "Еко-Сервіс", ТОВ "Виробнича компанія "ПромГруп", ТОВ "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД", ТОВ "Промтехтранс-М", ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ "Енерджі трейд груп" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000665103 від 19.12.2014 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 19.12.2014 року № 0000665103 про нарахування податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 6 648 229,07 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 14309787) понесені позивачем судові витрати в сумі 487,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 червня 2020 року.

Суддя Е.О. Юрков