Рішення

від 08.07.2020 по справі 149/2321/18

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2321/18

Провадження №2/149/16/20

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.07.2020 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

за участі секретаря Лисої В.В.,

представника позивача адвоката Стеценка Ю.В., який приймає участь у

судовому засіданні в режимі відеоконференції,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Адамчука П.Б.,

представників відповідача Лелітської сільської ради Хмільницького району

ОСОБА_9., Ковальчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про встановлення заповіту нікчемним, -

В С Т А Н О В И В :

04.09.2018 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Лелітської сільської ради Хмільницького району про визнання заповіту недійсним. Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лелітка Хмільницького району помер її син - ОСОБА_5 . Після його смерті залишилась спадщина, яка складається: з земельної ділянки площею 0,01620 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; з земельної ділянки площею 5,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (успадкував після смерті батька ОСОБА_6 ); з автомобіля "СНЕVROLEТ AVEO". Спадкоємцями по закону першої черги після смерті ОСОБА_5 є - матір спадкодавця ОСОБА_4 (позивачка), дружина спадкодавця ОСОБА_1 (відповідачка) та дочка спадкодавця ОСОБА_3 (третя особа). Ще за життя ОСОБА_5 в січні 2018 року дочка позивачки ОСОБА_2 по телефону дзвонила до брата ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_1 . Однак поговорити по телефону із братом ОСОБА_2 так і не змогла. Зі слів ОСОБА_1 ОСОБА_5 перебував у важкому стані та не міг розмовляти. Тому, коли ОСОБА_4 після смерті сина дізналась, що за день до смерті в Лелітській сільській раді було посвідчено заповіт, відповідно до якого її син заповів все своє майно ОСОБА_1 , у позивачки ОСОБА_4 виник сумнів в тому, що підпис і почерк у заповіті дійсно належить її сину ОСОБА_5 . Тому позивачка вважала, що її син ОСОБА_5 за станом здоров`я не міг за день до смерті підписати заповіт. Також заповіт посвідчено не уповноваженою на те посадовою особою органу місцевого самоврядування - заповіт посвідчений секретарем Лелітської сільської ради, а не секретарем виконавчого комітету Лелітської сільської ради. Таким чином оспорюваний заповіт від 09.01.2018 року складений секретарем сільської ради з порушенням вимог щодо порядку посвідчення. Волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі. Враховуючи всі ці обставини позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання на 29.10.2018 року.

18.10.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , яка вважає, що вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню з наступних підстав. З 2011 року вона з ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах. 26.05.2015 року уклали шлюб. У вересні 2017 року у чоловіка було виявлено онкологічне захворювання, в зв`язку із чим він проходив лікування у Подільському регіональному центрі онкології. Після курсу лікування вони мали великі надії, що все минулося благополучно. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_5 помер. За час хвороби чоловіка, ні ОСОБА_4 (мати померлого), ні ОСОБА_2 (сестра померлого), ні ОСОБА_7 (дочка померлого), жодного разу його не навідали ні у лікарні, ні після лікарні вже за місцем проживання. Після смерті чоловіка усі витрати на його поховання ОСОБА_1 несла самостійно. За життя, а саме 09.01.2018 року , ОСОБА_5 був складений заповіт, відповідно до змісту якого він усе своє майно, заповів їй як дружині. Вказаний заповіт був посвідчений секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району ОСОБА_9. У позовній заяві піддається сумніву те, що підпис та почерк у заповіті належить ОСОБА_5 . Разом з тим, у заповіті від 09.01.2018 року міститься не тільки підпис заповідача, а й зроблений ним власноручно запис, а саме - "текст заповіту прочитано мною, ОСОБА_5 особисто вголос, його зміст та умови відповідають моїм намірам". Вказаний заповіт було належним чином засвідчено уповноваженою на те особою, а саме складання заповіту на її ім`я було вільним та відповідало внутрішній волі її чоловіка. ЇЇ чоловік ОСОБА_5 за життя і аж до самого часу смерті був при абсолютно здоровому глузді та хорошій пам`яті. На момент складання заповіту 09.01.2018 року її чоловіка він повністю усвідомлював свої дії та їх наслідки, він вільно висловлював свої думки, тобто волевиявлення заповідача було вільним та відповідало його внутрішній волі. Під час лікування ОСОБА_5 йому не призначалися психотропні, наркотичні засоби та прекурсори. Тобто сама по собі наявність у ОСОБА_5 онкологічного захворювання та приймання ним циклів поліхіміотерапії жодним чином не свідчить про відсутність його волевиявлення на складання заповіту на ім`я ОСОБА_1 або ж про нездатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року у підготовчому провадженні задоволено клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, а провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 05.06.2019 року поновлено провадження усправі та призначено підготовче судове засідання на 10.07.2019 року.

Ухвалою суду від 10.07.2019 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі в справі правонаступника ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , її доньки ОСОБА_2 . Провадження у справі зупинено до залучення інших правонаступників ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 05.12.2019 року відновлено провадження у справі.

Відповідно до розпорядження № 65 від 23.12.2019 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Вергелеса В.О.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року суддею справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.12.2019 року представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, а саме просять встановити, що заповіт, вчинений від імені ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 09.01.2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 1, є нікчемним.

Вказана заява мотивована тим, що секретар Лелітської сільської ради Хмільницького району не є посадовою особою органу місцевого самоврядування, який має право здійснювати функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, посвідчення заповітів. Отже секретар Лелітської сільської ради Хмільницького району, посвідчуючи спірний заповіт, не мала на це повноважень. Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", у випадку наявності спору вимога про встановлення нікчемності правочину може буди заявлена.

06.02.2020 року відповідачем ОСОБА_1 до суду подано відзив на заяву про зміну предмету позову. Відповідач вважає, що заповіт ОСОБА_5 був складений за формою визначеною законом та посвідчений у встановленому порядку уповноваженою на це особою органу місцевого самоврядування, а тому просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про встановлення заповіту нікчемним відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.02.2020 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Стеценка Ю.В. від 27.12.2019 року про зміну предмета позову, підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Стеценко Ю.В. в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову, просив його задовольнити та пояснив, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилась спадщина. Пізніше позивачу стало відомо, що існує заповіт ОСОБА_5 від 09.01.2018 року, яким він все належне йому майно заповів дружині ОСОБА_1 . Вказаний заповіт було посвідчено секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького районуОСОБА_9 та зареєстровано у реєстрі за № 1. Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Відповідно до ч. 3 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього кодексу. При певних умовах, заповіт, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Підпунктом 5 пункту б частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських рад належать делеговані повноваження щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання. Секретар Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_9 не є посадовою особою цього органу місцевого самоврядування, яка має повноваження посвідчувати заповіти, у зв`язку з чим позивач звернулася із даним позовом та вважає, що спірний заповіт посвідчений з порушення вимог закону, є нікчемним і це потребує встановлення судом. На підставі викладеного просять задовольнити позов, встановити, що заповіт, вчинений від імені ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району ОСОБА_9. 9 січня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 1, є нікчемним.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила у позові відмовити. Пояснила, що вона з ОСОБА_5 з 2015 року проживала у шлюбі, а до цього проживала однією сім`єю без шлюбу. ОСОБА_5 захворів, але все розумів, був при розумі і вирішив скласти заповіт. 9 січня 2018 року вони разом прийшли до сільської ради, де її чоловік залишився з секретарем сільської ради ОСОБА_9. складати заповіт, а вона на його прожання поїхала до банку і оплатила квитанцію на рахунок, який дала секретар. Ні мама, ні його донька, ні хто-небуть із родичів чоловіка ним не цікавилися. Все було на ній, вона його доглядала, разом їздили на лікування, але це не допомогло і він ІНФОРМАЦІЯ_1 помер .

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Адамчук П.Б. в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, та пояснив, що 9 січня 2018 року ОСОБА_5 був складений заповіт на дружину ОСОБА_1 , на ту людину, яка була йому рідною, яка допомагала у лікуванні та гляділа його. Сам заповіт складається з волі заповідальника, як особисте розпорядження на випадок смерті. Можливо ОСОБА_5 щось і відчував, тому склав заповіт. Є приклади, що люди взагалі складають заповіти в лікарнях в присутності лікарів. На даний час заповіт ні ким не скасований і є дійсним. А щодо реєстрації реєстратором Вінницької філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" заповіту ОСОБА_5 31.01.2018 року, то це не має юридичного значення і не є підставою для нікчемності заповіту. Чому реєстратор зареєстрував заповіт 31.01.2018 року не зрозуміло, на це могли бути різні причини. Оскільки рішенням № 3 1 сесії 7 скликання від 06.11.2015 року Лелітської сільської ради на секретаря сільської ради ОСОБА_9 було покладено повноваження секретаря виконавчого комітету сільської ради, то заповіт є законним і легітимним.

Представник відповідача Лелітської сільської ради ОСОБА_9 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити та пояснила, що 09.01.2018 року до неї звернувся ОСОБА_5 , який вирішив заповісти все своє майно на свою дружину ОСОБА_1 . Вона з ним поспілкувалася, та запитала чи його дії обдумані, чи можливо він ще обдумає. ОСОБА_5 сказав, що він сам вирішив здійснити свою волю заповісти все своє майно на свою дружину ОСОБА_1 , оскільки вона обходила його, лікувала та виконувала все необхідне для того, щоб він виздоровів. Після чого ОСОБА_9 озвучила всі його права і склала заповіт, який ОСОБА_5 підписав власноручно. Вважає, що вона мала право посвідчувати заповіт, так як вона була обрана секретарем Лелітської сільської ради і рішенням ради на неї покладено обов`язки секретаря виконавчого комітету ради, який має право вчиняти нотаріальні дії, зокрема посвідчувати заповіти.

Представник відповідача Лелітської сільської ради Ковальчук О.В. в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у його задоволенні.

Допитана за клопотанням представника позивача, будучи приведеною до присяги та обізнаною про кримінальну відповідальність про дачу суду завідомо не правдивих показань, свідок ОСОБА_9 показала, що 9 січня 2018 року до неї у сільську раду звернувся ОСОБА_5 з проханням скласти та посвідчити заповіт, який він мав намір скласти на свою дружину ОСОБА_1 . Раніше він не звертався про складання заповіту до сільської ради. Це було зранку, він прийшов з ОСОБА_1 ОСОБА_5 мав при собі паспорт та ідентифікаційний код, це потрібно для складання заповіту та почав писати заповіт, а його дружина ОСОБА_1 поїхала платити державне мито за посвідчення заповіту. На складання заповіту знадобилося більше години часу. Проте, що ОСОБА_5 був хворий, він ніяких документів в сільську раду не надавав, але було помітно, що він тяжко дихав та повільно писав. При цьому він все розумів. При спілкуванні з ним вона пропонувала йому посвідчити заповіт в присутності свідків. На що ОСОБА_5 відмовився, сказав, що буде писати і підписувати заповіт сам. Це було його власне бажання. Про хворобу вона йому питання не ставила, оскільки на це не було потреби. Вона запитувала ОСОБА_5 , чому він тільки на дружину складає заповіт, на що той відповів, що "вони того варті". Їй до цього було відомо, що ОСОБА_1 , як дружина, постійно доглядала ОСОБА_5 , а інші до нього відношення не мали. Про його дітей їй нічого не було відомо. ОСОБА_1 ні де не працювала, це їй відомо з книг погосподарського обліку. При цьому ОСОБА_5 не пояснив, чому він не хоче складати заповіт на свою матір. ОСОБА_5 прочитав в голос заповіт по тихеньку, не запинаючись, руки не тремтіли, і підписав його особисто, що він все своє майно, яке буде належати на день його смерті заповів на дружину ОСОБА_1 . Після чого вона посвідчила заповіт і пізніше відправила до реєстратора у м. Вінницю, оскільки на той час у сільскій раді не було конвертів. ОСОБА_9 також показала, що вона працює секретарем Лелітської сільської ради вже близько 16 - 17 років, має вищу технічну освіту. Була на курсах на навчанні по заповітам тиждень - і в селі, і в райдержадміністрації. Іспити при цьому не здавались. Вона при посвідченні та складанні заповіту спілкувалася із ОСОБА_5 , задавала йому різні запитання, а саме - про дату його дня народження, де проживає, з ким проживає, чим він займається, а також і про його стан здоров`я. Після чого їй було зрозуміло, що ОСОБА_5 на день складання заповіту був дієздатним, своє бажання він виконував усвідомлюючи це, у відповідях на запитання не путався. Вона при посвідченні дотрималася всі вимог законів. Потім, дату цього не пам"ятає, через кілька днів, вона заповіт ОСОБА_5 відправила простою поштою до реєстратора у м. Вінницю, про що отримала відповідь реєстратора.

Судом встановлено наступні обставини, факти та відповідні їм правовідносини. ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лелітка Хмільницького району Вінницької області помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницькій області від 06.07.2018 року (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадщина, яка складається серед іншого: з земельної ділянки площею 0,1620 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; з земельної ділянки площею 5,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (успадкував після смерті батька ОСОБА_6 ); з 1/2 ідеальної частки земельної ділянки площею 4,6504 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лелітської сільської ради Хмільницького району, яку ууспадкував після смерті ОСОБА_10 ; з автомобіля "СНЕVROLEТ AVEO", 2005 року випуску, що підтверджується копією рішення Хмільницького міськрайонного суду від 15.07.2013 року у справі № 149/2032/13-ц, копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 027157 від 22.03.2002 року та листом Територіального сервісного центру № 0545 від 22.08.2018 року № 31/2/0545-П-6/аз (а.с. 31-37, 83, т.1).

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.05.2015 року, вбачається, що ОСОБА_5 26.05.2015 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , про що виконкомом Лелітської сільської ради Хмільницького району складено відповідний актовий запис № 1 (а.с. 73, т.1).

Як вбачається з довідки від 29.05.2018 року № 464 Лелітської сільської ради, ОСОБА_5 на день смерті проживав разом із дружиною ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 74, т.1).

Як вбачається з листа Лелітської сільської ради від 25.09.2018 року № 02-18/282, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 44, т.1).

Відповідно до заповіту ОСОБА_5 від 09.01.2018 року, посвідченого секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_9. 09.01.2018 року, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування - Лелітської сільської ради Хмільницького району за № 1, ОСОБА_5 усе своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право, він заповів дружині ОСОБА_1 (а.с. 129, т.1), що також підтверджується витягом з реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування - Лелітської сільської ради Хмільницького району від 17.07.2018 року (а.с. 24, т.1).

З витягу з реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування - виконавчого комітету Лелітської сільської ради Хмільницького району від 17.07.2018 року вбачається, що до вказаного реєстру внесено наступну інформацію: номер нотаріальної дії - № 1; дата вчинення нотаріальної дії - 09.01.2018 р.; П.І.Б., місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи, для якої вчиняється нотаріальна дія - ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , інд. номер НОМЕР_3 ; документ за яким встановлено особу - паспорт НОМЕР_4 , виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області від 05.03.1998 року; зміст нотаріальної дії та місце її вчинення - заповіт, Лелітська с/р; сума сплаченого державного вита 0,85 гривень; підпис особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії (а.с. 24, т.1).

Відповідно до квитанції № 0.0.933977331.1 ОСОБА_5 09.01.2018 року о 09:21 годині сплачено державне мито за посвідчення заповіту Лелітською сільською радою (а.с114,115, т.1).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 51208130 від 13.03.2018 року, заповіт ОСОБА_5 , посвідчений 09.01.2018 року Лелітською сільською радою Хмільницького району Вінницької області, зареєстрований Вінницькою філією державного підприємства "Національні інформаційні системи" у Спадковому реєстрі 31.01.2018 року (а.с. 125, том 1).

Із спадкової справи № 20/2018 вбачається, що 13.03.2018 року до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Юрчишиної О.П. надійшла заява ОСОБА_4 (реєстровий № 561/2018) про прийняття спадщини за законом після смерті її сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 120, т. 1).

Із спадкової справи № 20/2018 вбачається, що 04.06.2018 року до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Юрчишиної О.П. звернулася ОСОБА_1 із заявою (реєстровий № 628/2018) про прийняття спадщини за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 130, т. 1).

Із спадкової справи № 20/2018, вбачається, що 30.08.2018 року до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Юрчишиної О.П. звернулася ОСОБА_3 із заявою (реєстровий № 691/2018) про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 143, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Жашків Черкаської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Жашківським РВ ДРАЦС ГТУ юстиції у Черкаській області 03.04.2019 року (а.с. 22,23, т.2).

Із спадкової справи № 135/2019 вбачається, що 20.04.2019 року до державного нотаріуса Жашківської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за за законом та заповітом після смерті матері ОСОБА_4 (а.с. 53, 101-125, т.2).

З висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 128 від 24.05.2019 року вбачається, що підписи в графі "Підпис" у обох примірниках наданих заповітів від імені ОСОБА_5 від 09.01.2018 року, що посвідчені секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_9, реєстровий № 1, про його прочитання вголос та відповідність змісту дійсним намірам та підпис в графі "Підписи осіб (їх представників)", які звернулися за вчиненням нотаріальної дії" на а.с. 32 в Реєстрі нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Лелітської сільської ради з 2012 по 2019 рік виконані, ймовірно гр. ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішити питання в категоричній формі не представлялось можливим з причин зазначених у дослідницькій частині. Рукописні тексти в заповіті від імені ОСОБА_5 від 09.01.2018 року (в обох примірниках), що посвідчені секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_9, реєстрові за № 1 про його прочитання вголос та відповідність змісту дійсним намірам, виконані гр. ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 230-247, т. 1).

Щодо стану здоров`я ОСОБА_5 , то як вбачається з довідки від 17.07.2018 року № 01-17/759 КУ "Хмільницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги", ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , захворів на онкологічне захворювання (рак легенів) в жовтні 2017 року і знаходився на диспансерному обліку у сімейного лікаря та отримував симптоматичне лікування. Психотропні та наркотичні засоби та прекурсори хворому не призначались (а.с. 16, т. 1).

Як вбачається з листа КУ "Хмільницька ЦРЛ" від 13.07.2018 року № 01-16-07/1047, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за медичною допомогою в стаціонарні відділення ЦРЛ не звертався.(а.с. 17 том 1).

Із листа Подільського регіонального центру онкології від 25.07.2017 року № 01-27/546 вбачається, що ОСОБА_5 перебував на диспансерному обліку з діагнозом: центральний рак верхньої долі правої легені G3рТ3N2М1 1У стадія 1У клінічна група. Метастази в хребет, наднирники, печінку, ПГЗ № 45372-75 від 02.10.2017 р. - Плоскоклітинний рак G3. Обстежений згідно стандартів. Пацієнт 09.11.17 був консультований ендокринологом. Діагноз: цукровий діабет 2 тип. Вперше виявлений. Проведено 3 цикла поліхіміотерапії гр. ОСОБА_5 лікувався в умовах хіміотерапевтичного відділення ПРЦО: Згідно наявної медичної документації, під час лікування гр. ОСОБА_5 йому не призначались психотропні, наркотичні засоби та прекурсори.(а.с. 19 том 1).

Як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 9369 /3589, ОСОБА_5 перебував на поліціміотерапії в умовах хіміотерапевтичного відділення ПРЦО, а саме: 1 цикл - з 24.10.2017 року по 25.10.2017 року; 2 цикл - з 02.11.2017 року по 03.11.2017 року; 1 цикл з 15.11.2017 року по 22.11.2017 11 лінія на фоні супутньої протекторної терапії. Під час лікування хворому не призначались психотропні, наркотичні засоби та прекурсори.(а.с. 20, т.1).

Таким чином, з медичних документів, які досліджені судом, вбачається, що ОСОБА_5 з жовтня 2017 року хворів на онкологічне захворювання (рак легенів). Проходив відповідне лікування як амбулаторно так і в умовах стаціонару, проведено 3 цикла поліхіміотерапії. ОСОБА_5 під час лікування не отримував психотропні, наркотичні засоби та прекурсори. Встановлене судом, не свідчить про те, що він не усвідомлював всі свої дії на день складання та посвідчення заповіту, розуміючи всі події на той день, а іншого позивачем та її представником не доведено.

Також судом встановлено, що рішенням № 03 1 сесії 7 скликання від 06.11.2015 року Лелітської сільської ради Хмільницького району, депутата від виборчого округу № 11 ОСОБА_9 обрано секретарем Лелітської сільської ради на період 7 скликання та покладено на секретаря сільської ради ОСОБА_9 повноваження секретаря виконавчого комітету сільської ради, що підтверджується витягом № 737 від 10.10.2018 року з рішення № 03 1 сесії 7 скликання від 06.11.2015 року Лелітської сільської ради Хмільницького району (а.с.75, т.1).

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Лелітської сільської ради Хмільницького району від 13.11.2015 року № 47, на секретаря виконавчого комітету Лелітської сільської ради ОСОБА_9 було покладено обов`язки по вчиненню нотаріальних дій, що підтверджується витягом № 736 від 10.10.2018 року (а.с.76, том 1).

Також судом встановлено, що розпорядженням Лелітського сільського голови № 2 від 14.04.2011 року затверджено посадову інструкції секретаря сільської ради та виконавчого комітету, відповідно до п.1.4 якої секретар сільської ради за рішенням ради одночасно здійснює повноваження секретаря виконавчого комітету сільської ради, а п. 2.10 вказаної інструкції визначено, що секретар сільської ради складає та засвідчує нотаріальні дії (а.с. 185,186, т.2 ).

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статі 203 цього Кодексу. Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

На дату складення оспорюваного заповіту вимоги до його форми та порядку посвідчення були визначені главою 85 шостої книги ЦК України, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за № 1298/20036.

Частиною першою та другою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про нотаріат" у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах.

Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 (далі - Порядок) визначено порядок посвідчення заповіту.

Так, у пункті 1.2. розділу I цього Порядку в редакції 2011 року зазначено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Пунктом 2.1. розділу II Порядку встановлено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.

Відповідно до положень пункту 2.3. розділу II Порядку при вчиненні нотаріальної дії посадові особи органів місцевого самоврядування встановлюють особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі, якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт чи заяву, підписується інша фізична особа, посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.

Згідно з пунктом 2.11. розділу II Порядку посвідчення заповітів, засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, засвідчення справжності підпису на документах, видача дубліката посвідченого документа здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою органу місцевого самоврядування і скріплюються гербовою печаткою відповідного органу місцевого самоврядування.

Системний аналіз положень статей 215, 1257 ЦК України дає підстави дійти висновку, що недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо). Вказаний перелік є вичерпним. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Таким чином, дослідивши та оцінивши письмові докази та показання свідка ОСОБА_9 , рішення № 03 1 сесії 7 скликання від 06.11.2015 року Лелітської сільської ради Хмільницького району, рішення виконавчого комітету Лелітської сільської ради Хмільницького району від 13.11.2015 року № 47, посадову інструкцію секретаря сільської ради та виконавчого комітету, затверджену розпорядженням Лелітського сільського голови № 2 від 14.04.2011 року, суд прийшов до висновку, що заповіт ОСОБА_5 від 09.01.2018 року, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування - Лелітської сільської ради Хмільницького району за № 1, посвідчено належною посадовою особою органу місцевого самоврядування - секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_9., на яку рішенням № 03 1 сесії 7 скликання від 06.11.2015 року Лелітської сільської ради Хмільницького району покладено повноваження секретаря виконавчого комітету сільської ради, а відповідно до рішення виконавчого комітету Лелітської сільської ради Хмільницького району від 13.11.2015 року № 47, саме на секретаря виконавчого комітету Лелітської сільської ради ОСОБА_9 покладено обов`язки по вчиненню нотаріальних дій у виконавчому комітеті, що в свою чергу спростовує доводи позивача ОСОБА_2 та представника адвоката Стеценка Ю.В. про те, що спірний заповіт посвідчений не належною посадовою особою Лелітської сільської ради, а відповідно те, що з цих підстав вказаний вище заповіт є нікчемним.

Такий висновок суду грунтується також на правових висновках Верховного суду у справі № 137/648/17, викладених у постанові від 19.08.2019 року, де Верховний суд посилаючись на пункт 1 частини другої статті 37 Закону України "Про нотаріат", яким передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, посвідчують заповіти, на пункт 2.11 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011 року, яким передбачено, що посвідчення заповітів, засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, засвідчення справжності підпису на документах, видача дубліката посвідченого документа здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою органу місцевого самоврядування і скріплюються гербовою печаткою відповідного органу місцевого самоврядування, та перевіривши, що на час посвідчення оспорюваного заповіту обов`язки по вчиненню нотаріальних дій згідно з рішенням Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області покладено на секретаря Соснівської сільської ради - Гальчак Г.В., яка також виконувала повноваження секретаря виконавчого комітету Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області, прийшов до висновку, що суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено, що оспорюваний заповіт не відповідає вимогам закону та в силу цього є нікчемним, оскільки його складено письмово та посвідчено у встановленому порядку уповноваженою на це особою органу місцевого самоврядування.

До аналогічних правових висновків Верховний суд прийшов і у справі № 323/3359/17, виклавши їх у постанові від 11.12.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, заповіт ОСОБА_5 від 09.01.2018 року, посвідчено секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району ОСОБА_9. 09.01.2018 року та зареєстровано в реєстрі за № 1, а зареєстровано Вінницькою філією державного підприємства "Національні інформаційні системи" у Спадковому реєстрі 31.01.2018 року. Це на думку позивача та її представника свідчить про те, що ОСОБА_5 не посвідчував вказаний заповіт, його підпис під заповітом підроблений, а сам заповіт складений та внесений до реєстру Лелітської сільської ради вже після смерті ОСОБА_5 , а відповідно все це є також ознаками нікчемності цього заповіту.

Також як на підставу нікчемності оспорюваного заповіту, позивач та її представник посилають на те, що згідно висновку експерта від 24.05.2019 року № 128 за наслідками проведення судової почеркознавчої експертизи експерт дійшов ймовірного висновку, що підписи у спірному заповіті і реєстрі нотаріальних дій Лелітської сільської ради виконані ОСОБА_5 , а ймовірний, а не категоричний висновок експерта не дозволяє стверджувати про підписання спірного заповіту ОСОБА_5 , а також на те, що вказаний висновок експерта в частині рукописних текстів не має правового значення із огляду на вимоги ч. 2 ст. 1247 ЦК України саме щодо підписання заповіту, так як він належним чином не обгрунтований та складений з порушенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Разом з тим, такі доводи представника позивача спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9 , яка була допитана в судовому засіданні за клопотанням представника позивача як свідок з приведенням до присяги та попередженням про кримінальну відповідальність за статтями 384,385 КК України, та які об`єктивно підтверджуються висновком експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 128 від 24.05.2019 року, а також витягом з реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування - Лелітської сільської ради Хмільницького району від 17.07.2018 року, до якого 09.01.2018 року внесено запис №1 про реєстрацію нотаріальної дії - посвідчення заповіту ОСОБА_5 , які судом оцінені в їх сукупності з точки зору достовірності та достатності. Вказані докази в своїй сукупності є переконливими та достатніми для того, щоб суд прийшов до висновку про те, що заповіт ОСОБА_5 від 09.01.2018 року, посвідчений секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_9. 09.01.2018 року та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування - Лелітської сільської ради Хмільницького району 09.01.2018 року за № 1, підписаний саме ОСОБА_5 і підписаний саме 9 січня 2018 року.

Щодо доводів представника позивача про те, що висновок експерта не має правового значення, то суд відхиляє так як не вважає їх переконливими. При цьому суд також виходить з того, що відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Під час дослідження письмових доказів, зокрема і вказаного висновку експерта, представник позивача будучи не позбавлений можливості та права з метою доведення перед судом переконливості своїх доводів, заявити відповідні клопотання, зокрема чи про виклик в судове засідання експерта, чи про призначення повторної почеркознавчої експертизи, проте жодних клопотань не заявив.

Щодо доводів представника позивача про нікчемність оспорюваного заповіту виходячи з того, що заповіт ОСОБА_5 посвідчений секретарем Лелітської сільської ради ОСОБА_9. 09.01.2018 року, а зареєстрований Вінницькою філією державного підприємства "Національні інформаційні системи" у Спадковому реєстрі лише 31.01.2018 року, то суд прийшов до висновку, що це не може бути законною підставою для встановлення нікчемності вказаного заповіту.

Пунктом 16 та частиною 3 пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7, судам роз`яснено, що заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочин, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила. Заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, жодним законодавчим чи нормативно-правовим актом України, не передбачено, що несвоєчасне внесення до Спадкового реєстру відомостей про вчинений правочин - тобто його несвоєчасна реєстрація у Спадковому реєстрі, є підставою нікчемності такого заповіту, а тому певні формальні порушення допущені при реєстрації заповіту ОСОБА_5 у Спадковому реєстрі не можуть бути підставою для встановлення нікчемності заповіту, так як це не свідчить про порушення форми заповіту та його посвідчення.

Як на підставу встановлення заповіту нікчемним, позивач та представник посилаються на те, що при посвідченні заповіту секретарем Лелітської сільської ради, ОСОБА_5 не роз`яснено зміст статті 1241 ЦК України, яка визначає право на обов`язкову частку у спадщині, що на думку позивача та представника є безперечною підставою для встановлення судом нікчемності заповіту.

Так, як вбачається зі змісту заповіту ОСОБА_5 від 09.01.2018 року, посвідченого секретарем Лелітської сільської ради ОСОБА_9. 09.01.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1, у ньому на зазначено, що ОСОБА_5 роз`яснено статтю 1241 ЦК України.

Разом з тим, що стосується вказаних доводів позивача та його представника, то суд виходить з того, що відсутність у вказаному вище заповіті посилання на роз`яснення ОСОБА_5 ст. 1241 ЦК України, чи не роз`яснення з якихось причин статті 1241 ЦК України, жодним чином не впливає на волевиявлення особи, яка склала та підписала заповіт, а також жодним чином не позбавляє права на обов`язкову частку у спадщині тих осіб, які мають на це право відповідно до вимог закону і не є безумовною підставою, яка свідчить про нікчемність заповіту.

Що стосується доводів позивача та його представника, що уматеріалах справи немає чинного рішення Лелітської сільської ради Хмільницького району про утворення виконавчого комітету сільської ради, що відповідачі не скористалися правом подати таке рішення, якщо воно приймалось Лелітською сільською радою, а відповідно нелогічно покладати на секретаря сільської ради повноваження секретаря виконавчого комітету сільської ради без створення виконавчого комітету. Тобто, представником позивача фактично заперечується створення та існування у Лелітській сільскій раді Хмільницького району виконавчого комітету.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у справі є витяг з рішення виконавчого комітету Лелітської сільської ради Хмільницького району від 13.11.2015 року № 47 "Про покладання обов`язків по вчиненню нотаріальних дій в виконавчому комітеті Лелітської сільської ради", а тому у суду немає сумнівів у тому, що у Лелітській сільській раді Хмільницького району відповідним рішенням вказаної ради створений та діє виконавчий комітет. Приходячи до такого висновку, суд також виходить з того, що як вбачається з матеріалів справи, зокрема позовної заяви, заяви про зміну предмета позову, позивач та представник на цю обставину не посилалися, як не посилалися вони на це під час дослідження судом письмових доказів, і лише у виступі в судових дебатах представник позивача вказаною обставиною також обгрунтовує нікчемність заповіту ОСОБА_5 . Якщо у відповідача був сумнів у тому, що у Лелітській сільській раді створений виконавчий комітет, то представник позивача також мав право скористатися правами визначеним статтями 43,49 ЦПК України, та відповідно до положень статей 12,13,81 ЦПК України, заявити відповідні клопотання для з`ясування вказаної обставини.

Таким чином, доводи представника позивача про нікчемність заповіту з цих підстав, є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.1-4).

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд ухвалюючи вказане рішення, важає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд з врахуванням всіх обставин справи, позовних вимог та обставин викладених у позовній заяві, заяві про зміну предмета позову, а також обставин наведених у відзивах відповідачів на позов, вважає, що висновок суду достатньо обгрунтований та мотивований для ухвалення законного та обгрунтованого рішення у справі відповідно до вимог статей 263,265 ЦПК України.

Таким чином, так як позивачем та представником позивача не доведено ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, а судом під час судового розгляду з участю сторін у справі встановлено, що оспорюваний заповіт відповідає вимогам закону щодо змісту та форми, посвідчений секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району, яка є уповноваженою на те особою органу місцевого самоврядування, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення заповіту нікчемним, необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15,16, 202,203,207,215,1216-1218,1233,1247,1251-1252,1257 ЦК України, статтями 12,13,43,49,76-81,258,259,263-265,353,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення заповіту, вчиненого від імені ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого секретарем Лелітської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 09 січня 2018 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1, нікчемним, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статею 354 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_7 ;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 ;

відповідач: Лелітська сільська рада Хмільницького району Вінницької області, місце знаходження - вулиця Лесі Українки, 23-Б, с. Лелітка, Хмільницького району Вінницької області, ЄДРПОУ - 04326023;

третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП - невідомо.

Суддя Вергелес В.О.