Постанова

від 20.07.2020 по справі 290/1104/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/1104/19 Головуючий у 1-й інст. Бабич С. В.

Категорія 3 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Трояновської Г.С.

Павицької Т.І.

при секретарі Бірюченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №290/1104/19

за позовом Української Народної Партії до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження майном

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 20 січня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Бабича С.В. у смт.Романів,

встановив:

В листопаді 2019 року Українська Народна Партія (УНП) звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням і виселення її з даного житла. Зазначала, що ОСОБА_1 у 2002 році зареєстрована в квартирі, жодного відношення до партії не має, добровільно виселитися та знятися з реєстраційного обліку не бажає, чим створює позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні майном.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 20 січня 2020 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що була зареєстрована в квартирі за письмовим звернення голови Житомирської обласної організації Українського народного РУХу, проживає в квартирі з того часу і несе витрати по сплаті комунальних послуг. Вважає, що квартира передана їй у власність як голові Дзержинської організації РУХ. Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження, не заслухав свідків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 18 квітня 2002 року, зареєстрованого в Бердичівському бюро технічної інвентаризації 28 травня 2002 року за № 1433, політична партія РУХ (Український Народний РУХ), яка 25 січня 2003 року перейменована на Українську Народну Партію, придбала квартиру АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.07.2009 право власності на спірну квартиру зареєстроване за Українською Народною Партією, форма власності колективна.

Реєстрація місця проживання ОСОБА_1 у вищевказаній квартирі була проведена Романівською селищною радою Житомирської області у 2002 році на підставі листа-клопотання голови Житомирської обласної організації Українського Народного РУХу.

У вересні 2018 року позивач направив ОСОБА_1 письмову вимогу про звільнення квартири і зняття з реєстраційного обліку.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 ЦК України).

Згідно з частиною першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від особи, яка не є членом його сім`ї, а також не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство в розумінні ст.ст.156, 64 Житлового кодексу України, усунення порушень свого права власності у будь-який час. Договірні відносини з приводу користування квартирою між сторонами відсутні.

За змістом статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з положень глави 32 ЦК України, вселення у будинок за згодою власника і набуття права користування цим нерухомим майном, за своєю правовою природою є сервітутом.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість позову. Участь відповідачки у партійній діяльності, підтверджена письмовими поясненнями інших осіб, та сплата нею комунальних послуг не мають правового значення для вирішення спору.

Ухвалою Романівського районного суду від 20 листопада 2019 року визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачка не подавала, клопотання про допит свідків в суді апеляційної інстанції не заявляла.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259, 268,367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Романівського районного суду Житомирської області від 20 січня 2020 рокубез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: