Постанова

від 15.07.2020 по справі 370/2083/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 370/2083/17 Головуючий у суді І інстанції Мазка Н.Б.

Провадження № 22-ц/824/9187/2020 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ігнатченко Н.В., Голуб С.А., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Укрсервіскомфорт , треті особи: Макарівська районна державна адміністрація Київської області, Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, про визнання недійсними довіреностей, договорів купівлі-продажу земельних ділянок та державних актів на землю,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2019 року, яким було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ Укрсервіскомфорт , треті особи: Макарівська РДА Київської області, Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, про визнання недійсними довіреностей, договорів купівлі-продажу земельних ділянок та державних актів на землю.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2020 року заяву про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав неусунення нею недоліків цієї зави, визначених в ухвалі суду від 4 березня 2020 року.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, заявник подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що місцевим судом передчасно було повернуто подану заяву про перегляд заочного рішення без врахування надісланого заявником клопотання про усунення недоліків цієї заяви від 13 квітня 2020 року, що призвело до постановлення помилкової ухвали та перешкодило подальшому провадженню у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Горовий О.В. не заперечує проти перегляду заочного рішення у даній справі, так як це надасть можливість поновити кримінальне провадження стосовно групи осіб, в яку також входить ОСОБА_1 та які шляхом шахрайських дій і підробки документів заволоділи земельними ділянками позивача, а також допитати ОСОБА_1 працівниками Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області.

Відзиви інших учасників справи на апеляційну скаргу до суду не надходили.

За правилом пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду від 7 липня 2020 року, розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

За правилом частин першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не усунула у строк, встановлений судом, визначені в ухвалі від 4 березня 2020 року недоліки заяви про перегляд заочного рішення, які передбачені вимогами пунктів 3, 4, 6 частини першої та частинами шостою, восьмою статті 285 ЦПК України.

Однак із такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлені у статті 285 ЦПК України.

Згідно із частиною першою цієї статті заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів (частина друга статті 285 ЦПК України).

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору (частина шоста статті 285 ЦПК України).

У відповідності до вимог частини восьмої статті 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Судом установлено, що заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ Укрсервіскомфорт , треті особи: Макарівська РДА Київської області, Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, про визнання недійсними довіреностей, договорів купівлі-продажу земельних ділянок та державних актів на землю.

Копію зазначеного судового рішення відповідач ОСОБА_1 отримала засобами поштового зв`язку 27 січня 2020 року.

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 направила до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2019 року.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 4 березня 2020 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам пунктів 3, 4, 6 частини першої та частини шостої, восьмої статті 285 ЦПК України і надано заявнику строк для виправлення вказаних недоліків заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що вказана вище ухвала фактично була направлена на адресу заявника лише 1 квітня 2020 року та отримана нею особисто 6 квітня 2020 року.

13 квітня 2020 року ОСОБА_1 направила до суду першої інстанції клопотання про усунення недоліків, до якої додала квитанцію про сплату судового збору. Дане клопотання надійшло до Макарівського районного суду Київської області 16 квітня 2020 року згідно штемпеля реєстрації за вх. № 3331.

Незважаючи на це, 16 квітня 2020 року суд першої інстанції постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення заяви заявнику.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Однією з таких гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю Конвенції як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Водночас ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).

За змістом положень частини першої - третьої статті 185 ЦПК України в редакції, що діяла на час подання заяви про перегляд заочного рішення, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на матеріали справи,ОСОБА_1 отримала копію ухвали Макарівського районного суду Київської області від 4 березня 2020 року про залишення її заяви про перегляд заочного рішення залишено без руху 6 квітня 2020 року (а.с. 168, 174, 175) та засобами поштового зв`язку надіслала клопотання про усунення недоліків заяви на адресу суду першої інстанції 13 квітня 2020 року, що підтверджується відтиском штемпеля на відповідному конверті (а.с. 176), тобто у п`ятиденний строк, визначений судом для усунення недоліків заяви, адже останній день для усунення таких недоліків припадав на вихідний день - суботу 11 квітня 2020 року.

Зазначене клопотання районним судом було отримано 16 квітня 2020 року (а.с. 171), тобто у день ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Статтею 121 ЦПК України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Згідно із частиною третьою статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (частина шоста статті 124 ЦПК України).

Судом першої інстанції не було взято до уваги вказаних норм процесуального законодавства та ухвалено оскаржуване судове рішення без урахування розумних строків, необхідних для пересилання документів засобами поштового зв`язку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про визнання неподаною та повернення заяви про перегляд заочного рішення заявнику.

З наведених підстав, колегія суддів приймає аргументи апеляційної скарги про виконання заявником вимог ухвали Макарівського районного суду Київської області від 4 березня 2020 року у встановлений судом строк.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа без достатніх та розумних причин не може бути позбавлена права на перегляд заочного рішення суду, оскільки це становитиме порушення права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Більше того, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким розділ XII Прикінцеві положення ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)строки, які визначені, зокрема в статті 185 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо повернення позовної заяви продовжуються на строк дії такого карантину.

На усій території України карантин установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року (постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 і від 2 квітня 2020 року № 255) та продовжено до 11 травня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291), відтак у суду першої інстанції не було обгрунтованих підстав визнавати заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного неподаною та повертати її, заявнику належним чином не було забезпечено реалізацію права на доступ до правосуддя, а тому оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо визнання неподаною та повернення заяви про перегляд заочного рішення є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На виконання вимог статей 141, 382 ЦПК України колегія суддів зазначає, що питання розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки спір по суті позовних вимог не розглядається.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Судді: Н.В. Ігнатченко

С.А. Голуб

Д.О. Таргоній