Рішення

від 13.07.2020 по справі 908/259/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/39/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2020 Справа № 908/259/20

м.Запоріжжя Запорізької області

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» , (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» , (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9)

простягнення 1688056,20 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» , (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9)

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» , (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26)

про розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678170, 49 грн. збитків

Суддя Зінченко Н.Г.

При секретарі судового засідання: Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» - Шабашова Т.В., дов. № б/н від 08.042020;

від ТОВ «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС»- не з`явився.

07.02.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №9558 від 04.02.2020 (вх. № 297/08-07/20 від 07.02.2020) Товариства з обмеженоювідповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» , м. Одеса до Товариства з обмеженоювідповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» , м. Запоріжжя про стягнення 1688056,20 грн. грошових коштів, з яких 1505131,92 грн. сума попередньої оплати за обладнання, сплачена за договором постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019, 158924,64 грн. пеня за несвоєчасну поставку обладнання та 23999,64 грн. 3 % річних за весь час користуваннягрошовими коштами.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020 справу № 908/259/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 у справі № 908/259/20 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2020, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.03.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2020 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/259/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні на 28.04.2020.

Ухвалою суду від 23.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 01.06.2020, відкладено підготовче засідання на 28.04.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2020 визначено, що строк підготовчого провадження у справі продовжується на строк дії карантину, засідання відкладено на 26.05.2020. Ухвалою суду від 26.05.2020 відкладено підготовче судове засідання на 25.06.2020. В судовому засіданні 25.06.2020, за згодою сторін, закрито підготовче провадження у справі, та суд перешов до розгляду справи по суті. В судовому засіданні 25.06.2020 оголошено перерву до 13.07.2020.

У судовому засіданні 13.07.2020 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові засідання проводились в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Одеської області, розташованого за адресою: 65119 м.Одеса, проспект Шевченка,29.

Позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договорупостачання № 24-07/2019 від 24.07.2019, ст., ст. 598 ЦК України та ст.ст. 162, 163, 164 ГПК України, просить первісний позов задовольнити та стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 1688056,20 грн. грошових коштів, з яких 1505131,92 грн. сума попередньої оплати за обладнання, у зв`язку зі не поставкою обладнання, 158924,64 грн. пеня за несвоєчасну поставку обладнання та 23999,64 грн. 3 % річних за весь час користування грошовими коштами.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання 13.07.2020 не з`явився.

10.07.2020 на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженоювідповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з з запровадженням карантину у м. Запоріжжі, а також неможливістю представника відповідача за первісним позовом прийняти участь у судовому засіданні яке відбудеться 13.07.2020.

Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

В силу положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року №87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Постанова Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року не зупинила роботу судів і не містить заборони участі сторін у судових засіданнях. Наразі карантинні заходи є послабленими, з 12 травня 2020 року дозволена робота адвокатських офісів, а з 01 червня 2020 року Україна перейшла на 3 етап карантинних послаблень.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст.42ГПК України ).

В матеріалах справи наявна розписка від 25.06.2020 про повідомлення представника ТОВ «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» про дату, час та місце судового засідання призначеного на 13.07.2020.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідач брав участь у з`ясуванні обставин справи та дослідження доказів, суд вважає за можливе закінчити судовий розгляд справи без уповноваженого представника відповідача, оскільки поважності причин неявки в судове засідання останнім не доведено.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву, в яких зазначив, що дійсно 24.07.2019 між ТОВ «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» та ТОВ Елпромпроект укладено договір постачання №24-07/2019.Відповідно до п.3.2. Договору постачальник зобов`язався протягом 4 місяців з дати отримання передплати, встановленої у п.2.2.1. договору, передати у власність Покупця трансформатори, що складають предмет даного договору. Граничний термін поставки товару- 25.11.2019. 17.10.2019 з офіційної електронної пошти ТОВ Елпромпроект , яка зазначена у договорі, що укладений між сторонами та міститься в офіційних реквізитах підприємства, в тому числі на фірмовому бланку на офіційну електронну адресу ТОВ «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» надійшов лист вих. №9116 від 17.10.2019, відповідно до якого відповідач за зустрічним позовом просив невідкладно зупинити виробництво замовлених трансформаторів у зв`язку з раптовою зміною обставин, які ТОВ Елпромпроект не могло передбачити і які знаходяться поза межами впливу ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» . Які це обставини в листі не повідомлялося, при цьому в телефонній розмові з працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» - комерційним директором Упатовим Віталієм та директором Станєвим Красеном Івановим ТОВ «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» повідомлено, що замовник ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» не має змоги розрахуватися з ним, а відповідно і сам позивач не зможе виконати свої зобов`язання перед відповідачем в частині оплати вартості товару, передбачені п.2.2.2 договору. Таким чином, на думку відповідача за первісним позовом 17.10.2019, тобто за один місяць та один тиждень до дати поставки товару, запланованої за договором позивач за первісним позовом вчинив дії з відмови від отримання продукції, що була предметом договору. Подальша переписка сторін підтвердила небажання ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» приймати товар та здійснювати його оплату. 04.12.2019, тобто на 9 добу з моменту закінчення базового терміну поставки, всупереч п.6.3. Договору, ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» через офіційну електронну пошту на адресу ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС направлено лист, відповідно до якого відповідача за первісним позовом проінформовано про розірвання договору поставки та припинення зобов`язання з поставки товару, а також здійснення зарахування суми передплати в рахунок зобов`язань позивача за первісним позовом за іншим контрактом. Вказаний лист направлено також листом на юридичну адресу ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС . Таким чином, вкотре ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» підтвердив небажання приймати товар та здійснювати його оплату, та заявив про розірвання договору. В подальшому 27.01.2020 ТОВ Елпромпроект направлено на офіційну електронну адресу ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС 2 листа про розірвання договору та сплату штрафних санкцій. Оригінали вказаних листів направлено поштою лише 20.02.2020 на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області по справі №908/259/20 від 12.02.2020. ТОВ «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» зазначає, що товар було виготовлено і він пройшов випробування, та мав був поставлений 30.10.2019 виробником та 01.11.2019 постачальником. Разом з тим позивач залишив лист з проханням повідомити про готовність прийняття товару без розгляду. Крім того, позивач систематично вчиняв дії, спрямовані на відмову від отримання товару. За таких умов відповідач не мав змоги поставити товар. Крім того, відповідачеві з вини позивача заподіяні збитки. За таких умов, вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, що становлять предмет спору, а наявні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача збитків.

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 08.04.2020 позивач за первісним позовом зазначив, що відповідач за первісним позовом безпідставно не виконав договірних зобов`язань, у той час як позивачем виконані всі умови за договором, що є необхідними для поставки трансформаторів. Зауважує, що прохання позивача до відповідача про вирішення окремих питань (до початку поставки, за умови належної оплати), а також небажання змінювати умови договору (щодо порядку оплати та строків поставки) без вагомих підстав не можуть ідентифікуватись як відмова повивача від зобов`язань за договором, зокрема не обмежуючись від зобов`язань з прийняття поставки та оплати трансформаторів. Також, відповідачем не надано доказів того, що відповідачем здійснено всі необхідні заходи для належного та своєчасного виконання поставки трансформаторів (докази оплати, листування з виробником з питання реальної дати поставки, договори з перевізниками вантажу, повідомлення позивача про дату поставки обладнання на склад позивача та інш.). Зазначає, що відповідачем не надано доказів направлення на адресу позивача мотивованих та обгрунтованих заперечень або незгоди щодо розірвання позивачем договору на підставі п. 6.3. договору, повідомлення про яке здійснено позивачем 27.01.2020.Вказує, що відповідачем на надано доказів, що виробником трансформаторів, який отримав оплату за них згідно контракту з відповідачем лише 16.03.2020, здійснено відвантаження трансформаторів відповідачу. Також, зауважує, що відповідач здійснив оплату трансформаторів за контрактом з виробником із значним простроченням та порушенням умов оплати за контрактом, замість здійснення її до 27.11.2019р. (граничний термін), оплату здійснено 16.03.2020р., практично через чотири місяця після спливу граничного терміну поставки 26.11.2019р.). При цьому, оплата здійснюється через півтора місяця після отримання повідомлення позивача про розірвання договору та повернення сплаченого авансу. Також через день після здійснення оплати вартості трансформаторів виробнику відповідачем подається зустрічний позов про стягнення з позивача збитків нібито з підстав відмови позивача від отримання продукції. В той час як позивачем реалізовано законне право також відмови відповідно до п. 6.3. договору за півтора місця до подання відповідачем зустрічного позову. Після отримання відповідачем повідомлення позивача від 27.01.2020 про розірвання договору № 24-07/2019, договір є розірваним та його розірвання може бути скасовано виключно судовим рішенням. Відповідач за первісним позовом до суду з відповідними позовними вимогами не звертався. Отже, здійснення відповідачем оплати вартості трансформаторів виробнику 16.03.2020, через півтора місяця після розірвання позивачем договором ніяким чином вже не стосується договору № 24-07/2019, здійснено поза межами строку дії договору. Отже трансформатори, починаючи з 16.03.2020 є виключною власністю відповідача і не мають ніякого відношення до договору № 24-07/2019.

Позивач за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги, просить на підставі ст., ст. 11, 623, 651 ЦК України розірвати договір постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнути 678170, 49 грн. збитків. В задоволені первісного позову просить відмовити. В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що починаючи з 17.10.2019 відповідач за зустрічним позовом систематично відмовлявся від отримання товару, та не бажав сплачувати його вартість в порядку п.3.8. договору. ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС письмово повідомив ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» про дату поставки обладнання 01.11.2019, разом з тим відповідачем за зустрічним позовом жодних дій по погодженню поставки вчинено не було, більш того вчинені дії з відмови від отримання продукції, що була предметом договору. На даний час, ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС вважає, що подальше виконання зобов`язань за договором з боку ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС є неможливим через небажання ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» виконувати умови договору. Відмова Покупця приймати товар та сплачувати за це кошти, яка була заявлена більш ніж за 1 місяць до терміну поставки за наявності уже виготовленого товару є істотним порушенням договору в розумінні ЦК України. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до п.6.5. договору у випадку відмови від Обладнання після підписання Договору Покупець має компенсувати всі документально підтверджені понесені Постачальником збитки та витрати у повному обсязі. Аналогічна норма міститься у ст. 623 ч.1 ЦК України - боржник який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС сплатило постачальнику суму коштів 75312,0 Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату здійснення оплати 16.03.2020року склало 2183302,41 гривень (1 євро = 28,9901гривень). Вважає, що вказана сума в гривневом еквіваленті на дату сплати є збитками ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС , завданими через порушення зобов`язань ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» і підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача за зустрічним позовом в повному обсязі. Враховуючи, що відповідачем за зустрічним позовом сплачено 24.07.2019 попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості трансформаторів в сумі 1505131,92 грн. з ПДВ, які в тому числі було перераховано виробнику товару, вказана сума є частковою компенсацією збитків Позивача за зустрічним позовом. Враховуючи дану суму оплати, компенсації з боку відповідача за зустрічним позовом підлягає 678170,49 грн. (2183302,41 грн. -1505131,92грн.).

Відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» зустрічні позовні вимоги вважає безпідставними, у відзиві на зустрічну позовну заяву вказує, що не має жодних належних та допустимих доказів відмови відповідача за зустрічним позовом від обладнання, а лише ці обставини могли потягнути збитки позивача. Сам відповідач таку відмову заперечує. Наявні у справі докази свідчать, що саме позивач за зустрічним позовом безпідставно порушив контракт з виробником, своєчасно не оплатив трансформатори, що унеможливило їх своєчасну поставку. Враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом не виконав свої зобов`язання з поставки, відповідач за зустрічним позовом правомірно скористався своїм правом на односторонню відмову від договору (27.01.2020). Отже, з 01.02.2020 Договір є розірваним, його розірвання позивачем за зустрічним позовом не оскаржувалось та не скасоване. Тому, розірвання в судовому порядку вже припиненого Договору неможливо. Крім того, всі дії вчинені позивачем за зустрічним позовом після розірвання Договору, як то оплата вартості трансформаторів (16.03.2020) не можуть бути збитками позивача за зустрічним позовом. Вважає, що останнім не доведено наявності збитків від дій відповідача за зустрічним позовом, причинно-наслідкового зв`язку між збитками та діями, що є обов`язковими для настання відповідальності за заподіяні збитки. Просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі.

В запереченнях на відзив на зустрічну позовну заяву ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС зазначає та наголошує, що саме його лист від 18.10.2019 є належним підтвердженням про готовність товару до відвантаження. Заперечень від ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» на цей лист не надходило, більш того в цей же день відповідач за зустрічним позовом відправив відповідне повідомлення своєму замовнику - ДП Сіменс України від 18.10.2019. Вважає, що доказом відмови від товару є невчинення дій стосовно повідомлення ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС про отримання товару після отримання повідомлення про його готовність до відвантаження. Зазначає, що розмір збитків становить саме вартість оплачених трансформаторів, а отже з урахуванням здійсненої 16.03.2020 оплати, він є доведеним. Вважає, що не отримання товару є суттєвим порушенням умов договору, а отже безумовною підставою для його розірвання в судовому порядку. На підставі викладеного наполягає на задоволенні зустрічних позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

24.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» (Постачальником, відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» (Покупецем, позивачем у справі за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом у справі) укладений договір постачання №24-07/2019, за умовами якого Постачальник постачає покупцю електротехнічне обладнання, в подальшому Обладнання , за типами, ціною, технічними характеристиками та у кількості згідно з Додатками 1-2, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Обладнання відповідно до умов цього Договору. Виробник обладнання - Pfiffner Instrument Transformers Ltd, Швейцарія (п.п.1.1, 1.2 договору).

У Додатку 1 до договору постачання (Специфікації) визначено найменування обладнання (трансформатори струму), належного до постачання, його кількість (всього 12 шт.) та ціни. Загальна вартість обладнання відповідно до Специфікації склала 3010263, 84 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна за одиницю Обладнання вказана в Додатку 1. Загальна вартість Обладнання розрахована при офіційному курсі НБУ 28, 636452 грн. за 1 Євро на дату підписання Договору та складає 87 600,00 Євро без ПДВ, що становить 2508553,20 грн., крім того, податок на додану вартість складає 501710,64 грн. Загальна вартість Обладнання з ПДВ складає 3010263,84 грн.

Згідно пункту 2.2 договору, оплата Обладнання здійснюється шляхом перерахування безпосередньо на рахунок Постачальника грошових коштів у два етапи:

2.2.1. I етап - попередня оплата - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 1505131, 92 грн. - протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати підписання Договору обома Сторонами;

2.2.2 IIетап - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 1505131, 92 грн. - протягом 10 календарних днів від дати підписання видаткової накладної.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що у зв`язку з тим, що Обладнання виготовляє іноземний виробник, Сторони домовилися, що сума до сплати за кожним етапом згідно п.2.2. підлягає зміні за умови зміни офіційного курсу НБУ гривні до Євро на дату, яка передує даті відповідної оплати більш ніж на 3% відповідно до формули В1 = (К1/К) * В, де: В - сума до сплати, грн.; В 1 - сума до сплати на дату перерахування грошових коштів Покупцем, грн.; К1 - вартість 1 Євро в гривнях на дату, яка передує даті перерахування коштів відповідно до курсу НБУ; К - вартість 1 Євро в гривнях на дату підписання Договору відповідно до курсу НБУ. Сплата коштів відбувається на підставі рахунку Постачальника в порядку, передбаченому п.2.2.2 даного договору.

Зобов`язання по оплаті вважаються виконаними Покупцем з моменту надходження коштів на рахунок Постачальника (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.2. Договору Постачальник зобов`язався поставити обладнання протягом 4 місяців з дати отримання передплати, встановленої у п.2.2.1. договору (за умови виконання п.2.3).

Пунктом 3.3. Договору сторони узгодили, що постачальник зобов`язаний письмово повідомити Покупцю дату поставки Обладнання (готовність Обладнання до відвантаження зі складу Продавця) з урахуванням повідомлення виробника Обладнання про дату готовності Обладнання до відвантаження, не менш ніж за 5 робочих днів до дати поставки, з обов`язковим наданням копії повідомлення виробника про готовність товару до відвантаження.

Якщо Покупець не приймає поставку в узгоджений відповідно до п.3.6 цього Договору термін або якщо Сторони не дійшли згоди щодо такого нового терміну поставки, він у будь-якому випадку має оплатити загальну вартість Обладнання так, як би поставка мала місце, якщо Сторони не погодять інше. У період, узгоджений у п.3.6 цього Договору Постачальник має забезпечити зберігання Обладнання на складі за рахунок та на ризик Покупця. (п. 3.8 Договору).

Відповідно до п.6.3 договору у випадку, якщо прострочення у постачанні Обладнання перевищує два місяці, Покупець має право розірвати цей Договір у односторонньому порядку без будь-якої відповідальності для себе, попередивши Постачальника за 5 днів. В цьому випадку Постачальник повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів оплатити штрафні санкції за прострочення поставки відповідно до п. 6.1. Договору та компенсувати всі документально підтверджені понесені Покупцем внаслідок не поставки Обладнання витрати та збитки у повному розмірі, а також протягом 5-ти банківських днів від ати розірвання Договору повернути отриману попередню оплату за правилами, передбаченими п. 2.3. Договору, з урахуванням курсу валют, що встановиться на день повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 6.5 Договору сторони узгодили, що у випадку відмови від Обладнання після підписання цього Договору (за винятком випадку, передбаченого п.6.3 цього Договору) Покупець має компенсувати всі документально підтверджені понесені Постачальником витрати та збитки у повному розмірі.

Згідно п. 9.1 Договору договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.19, а щодо гарантійних та невиконаних на момент припинення строку дії Договору зобов`язань - до їх повного та належного їх виконання.

Відповідно до п. 9.2 Договір може бути достроково припинено:9.2.1 у випадку досягнення взаємної згоди Сторін, що оформлюється відповідною додатковою угодою; 9.2.2 у односторонньому порядку Покупцем на підставі п.6.3 цього Договору; 9.2.3 у односторонньому порядку Постачальником на підставі п.6.4 цього Договору.

З матеріалів справи судом встановлено, що за умовами договору поставки Постачальник зобов`язався поставити обладнання протягом 4 місяців з дати отримання передплати, встановленої у п.2.2.1. договору (за умови виконання п.2.3).

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується сторонами позивач за первісним позовом 24.07.2019 перерахував на рахунок ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС 50% від загальної вартості обладнання - 1505131, 92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12337 від 24.07.2019 (копія міститься в матеріалах справи).

Отже, враховуючи п. п.3.2 Договору граничним терміном поставки товару є - 25.11.2019.

Відповідач за первісним позовом доказів виконання зобов`язання з поставки обладнання за договором не надав, ані в строки визначені в Договорі, ані станом на час судового розгляду даної справи.

27.01.2020 у зв`язку з непоставкою обладнання, протягом 2-х місяців від граничного строку поставки ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» на адресу ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС направлено повідомлення за вих. № 9512, відповідно до якого відповідача за первісним позовом проінформовано про розірвання договору поставки з 01.02.2010 в односторонньому порядку, на підставі п.6.3 Договору та повернення сплаченої суми передплати. Направлення зазначеного листа підтверджується описом вкладення до цінного листа, скіплений штемпелем поштового зв`язку 27.01.2020.

ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС 30.01.2020 отримало зазначене повідомлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення штрих-код 6903527338826.

Із наявних матеріалів справи вбачається що між сторонами у справі велось наступне листування з приводу поставки трансформаторів.

Так, 17.10.2019 з офіційної електронної пошти ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» , яка зазначена у договорі, що укладений між сторонами та міститься в офіційних реквізитах підприємства, в тому числі на фірмовому бланку - на офіційну електронну адресу ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС надійшов лист вих. №9116 від 17.10.2019, відповідно до якого ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» просив невідкладно зупинити виробництво замовлених трансформаторів у зв`язку з раптовою зміною обставин, які ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» не могло передбачити і які знаходяться поза межами впливу останнього.

18.10.2019 ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС направило на офіційну електронну адресу ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» відповідь вих. №243. Відповідно до даної відповіді відповідача за зустрічним позовом було поінформовано, що трансформатори, які складають предмет договору вже виготовлено і вони проходять випробування. Орієнтовний термін постачання складає - 01.11.2019. Також ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» проінформовано, що ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС не має змоги невідкладно зупинити процес виробництва трансформаторів. ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» запропоновано повідомити ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС про готовність прийняття товару, оплатити його вартість.

24.10.2019 додатково до листа №243 від 18.10.2019 на офіційну електронну адресу ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» направлено листа №245, в якому останнього додатково повідомлено, що трансформатори вже виготовлені та пройшли випробування. В підтвердження даних тверджень ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» направлено офіційне повідомлення виробника. Крім того, ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» запропоновано оплатити його вартість в порядку п.3.8. укладеного договору так, аби поставка мала місце. До даного листа було додане повідомлення виробника.

24.10.2019 у відповідь на даний лист з офіційної електронної адреси ТОВ Елпромпроект надійшов лист вих. №9156 відповідно до даного листа ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС повідомлено, що ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» ніколи не намагалось відмовитись від виконання зобов`язань за договором, а намагалось виключно знизити власні збитки, що виникли з незалежних від ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» підстав, отже і відшукувало можливості зупинити виробництво трансформаторів за наявності технічної можливими у виробника. У зв`язку з фактичним виготовленням трансформаторів ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС запропоновано направити виробнику письмовий запит про наявність можливості продажу вироблених трансформаторів іншим споживачам з поверненням сплачених за трансформатори коштів.

На вказаний лист 24.10.2019 через офіційну електронну пошту позивача за зустрічним позовом на офіційну електронну пошту відповідача за зустрічним позовом направлено лист №247, яким повідомлено, що у зв`язку з тим, що обладнання індивідуальне та виготовлене виключно для ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» , продаж його іншим споживачам неможливий. При цьому ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» повторно запропоновано виконати умови п.3.8. договору та сплатити 1505131,92 гривень - доплату за продукцію.

Вказаний лист залишено ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» без розгляду.

Предметом розгляду первісних позовних вимог є стягнення1688056,20 грн. грошових коштів, з яких 1505131,92 грн. сума попередньої оплати за непоставлене обладнання за договором постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019, та 158924,64 грн. пені, 23999,64 грн. 3 % річних.

Предметом розгляду зустрічних позовних вимог є розірвання договору постачання №24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678170, 49 грн. збитків, оскільки покупець, не зважаючи на повідомлення про готовність товару, відмовився його отримати

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін. Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи слідує, що відповідач за первіснім позовом зобов`язання належним чином не виконав, у строки встановлені в договорі товар позивачу за первіснім позовом не передав.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

До такого висновку у своїй постанові від 06.11.2019 дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України по справі №911/2355/18.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А уразі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а том у останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

До такого висновку дійшов у своїй постанові від 27.08.2019 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України по справі № 911/1958/18.

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується сторонами позивач за первісним позовом 24.07.2019 перерахував на рахунок ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС 50% від загальної вартості обладнання - 1505131, 92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12337 від 24.07.2019 (копія міститься в матеріалах справи).

Іншу частину суми вартості товару - 1505131, 92 грн. ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» за умовами договору повинно перерахувати на рахунок ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС протягом 10 календарних днів від дати підписання видаткової накладної (п. 2.2.2).

Відповідач за первісним позовом доказів виконання зобов`язання належним чином: передачі позивачу товару або повернення позивачу вартості непоставленого товару в розмірі 1505131, 92 грн. суду не надав.

Отже, починаючи з 25.11.2019 відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання зобов`язань за Договором.

Відповідачем за первісним позовом зазначені факти належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростовані.

Відповідно п. 6.3 договору у випадку, якщо прострочення у постачанні Обладнання перевищує два місяці, Покупець має право розірвати цей Договір у односторонньому порядку без будь-якої відповідальності для себе, попередивши Постачальника за 5 днів. В цьому випадку Постачальник повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів оплатити штрафні санкції за прострочення поставки відповідно до п. 6.1. Договору та компенсувати всі документально підтверджені понесені Покупцем внаслідок не поставки Обладнання витрати та збитки у повному розмірі, а також протягом 5-ти банківських днів від дати розірвання Договору повернути отриману попередню оплату за правилами, передбаченими п. 2.3. Договору, з урахуванням курсу валют, що встановиться на день повернення суми попередньої оплати.

Згідно з п. 9.2 Договір може бути достроково припинено: 9.2.1 у випадку досягнення взаємної згоди Сторін, що оформлюється відповідною додатковою угодою; 9.2.2 у односторонньому порядку Покупцем на підставі п.6.3 цього Договору; 9.2.3 у односторонньому порядку Постачальником на підставі п.6.4 цього Договору.

Пунктом 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання в наслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач за первіснім позовом скористався правом передбаченим п.6.3 договору, та 27.01.2020 направив на адресу ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС повідомлення за вих. № 9512, відповідно до якого відмовився від договору в односторонньому порядку.

Отже, враховуючи встановлений факт прострочення у постачанні Обладнання, який перевищує два місяці, договір постачання №№24-07/2019 від 24.07.2019 є припиненим з 01.02.2010.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з фактичною непоставкою товару вимога позивача про стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 1505131, 92 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 6.1 Договору встановлено, що у разі прострочення поставки трансформаторів постачальник виплачує покупцю пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, від вартості не поставленого у строк обладнання.

Факт невиконання відповідачем за первісним позовом взятих на себе за умовами Договору зобов`язань щодо поставки трансформаторів матеріалами справи доведений.

За невиконання зобов`язання за Договором постачання №24-07/2019 від 24.07.2019 позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 158924, 64грн., яка розрахована за період з 26.11.2019 по 03.02.2020 від вартості непоставленого у строк обладнання (3010263,84 грн.).

Наданий розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний не правильно, стягненню з відповідача за цей період підлягає 159630, 29 грн. пені. Однак, оскільки відповідно до ст. 14 ГПК України, судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором постачання №24-07/2019 від 24.07.2019 заявлено до стягнення 158924, 64грн. пені, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Позивачем за первісним позовом також заявлені вимоги про стягнення 23999, 64 грн. 3 % річних, розрахованих за період з 25.07.2019 по 03.02.2010 на суму 1505131, 92 грн., стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частиною 2 статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Також слід врахувати, що згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

З урахуванням зазначеного, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги вищенаведені висновки суду, вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом 3 % річних заявлено позивачем за первісним позовом обґрунтовано.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, та встановлено, що цей розрахунок позивачем виконаний неправильно, стягненню підлягає 3% в розмірі 23988 грн. 14 коп. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних за судом відмовляється в задоволенні позову.

Заперечення відповідача стосовно того, що листами від 17.10.2019 та від 24.10.2019 позивач за первіснім позовом вчинив дії з відмови від отримання продукції, суд до уваги не приймає, оскільки відповідач за первіснім позовом належними та допустимими доказами не довів виконання ним свого обов`язку з поставки обладнання у передбачені договором строки, ввезення його на територію України, розмитнення. Також, відповідач за первіснім позовом не довів виконання ним свого обов`язку передбаченого п. 3.3 Договору, а саме направлення письмового повідомлення покупцю про дату поставки обладнання.

Лист від 18.10.2019 не може вважатися таким повідомленням, оскільки товар в цей час не знаходився на складі продавця, що є необхідною умовою поставки. Доказів протилежного відповідачем за первіснім позовом суду не надано.

Листи ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» від 17.10.2019 та від 24.10.2019 з проханням щодо можливого вирішення зупинення виробництва обладнання сприяння у вирішенні питання перепродажу цього обладнання, не можуть бути розцінені як дії з відмови від прийняття обладнання, оскільки на час надсилання зазначених листів у ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС не було зазначеного обладнання в наявності, як і не було повідомлення про готовність поставити зазначене обладнання на адресу ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» .

При цьому і сам позивач за первіснім позовом зазначив, що не відмовлявся від прийняття обладнання.

Щодо тверджень ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС про повідомлення ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» про орієнтовний строк постачання - 01.11.2019 (лист за вих. №243 від 18.10.2019) суд зауважує, що відповідно до п. 3.3. договору, ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС має здійснити повідомлення про готовність обладнання до відвантаження саме зі складу останнього, що означає, що ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС забезпечив транспортування обладнання зі складу виробника, ввезення його на територію України, здійснив митне оформлення обладнання, та воно є в його розпорядженні (на складі) і готово до поставки у зазначене в договорі місце поставки.

Отже, згідно з п. 3.3. договору для ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» має значення виключно повідомлення ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС про те, що обладнання є на складі останнього і готово до відвантаження в зазначене місце поставки у відповідну дату. Саме це повідомлення має наслідки у вигляді того, що ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» має здійснити заходи щодо прийняття поставки та підготування коштів для остаточного розрахунку.

Як зазначалося віще, даного повідомлення матеріали справи не містять.

Також, у відзиві на позовну заяву ТОВ «Укренержи Імпекс» посилається на те, що позивачем за первісним позовом проігноровано вимогу ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС про виконання п. 3.8. договору постачання №24-07/2019 від 24.07.2019 щодо сплати другої частини вартості трансформаторів в сумі 1504131,92 грн., і саме ці дії сприйняті ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС як відмова від прийняття товару.

Проте, згідно п.3.8. договору позивач має сплатити повну вартість поставки виключно у випадку, якщо він прийняв товар в узгоджений договором термін, тобто до 25.11.2019 (гранична дата поставки за договором).

Під поставкою розуміється фактичне передання продавцем товару у встановлений договором строк у власність покупця (ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України).

Відповідач за первісним позовом доказів зазначеного суду не надав, отже його заперечення суд визнає не обгрунтованими та безпідставними.

Розглядаючи зустрічну позовну заяву ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС до ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» про розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678170, 49 грн. збитків, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним абозміненим.

Позивач за зустрічнім позовом просить розірвати договір постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 у зв`язку з істотним порушенням умов договору ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» , а саме відмовою останнього від прийняття товару.

Проте, матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів відмови ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» від прийняття обумовленого договором товару, а тому підстави для розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 у суду відсутні.

Крім того, судом встановлено, що договір припинив свою дію, у зв`язку з односторонньою відмовою покупця від договору.

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання договору постачання №24-07/2019 від 24.07.2019.

Розглянувши вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 678170, 49 грн. збитків, понесених, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов`язань, та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача, і. як наслідок, вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

З огляду на викладене можливо зробити висновок, що збитками (шкодою) у розумінні положень цивільного законодавства, є реальні витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані доходи, які він би отримав у разі якщо його право не було би порушено. Зобов`язання відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи, тобто деліктна відповідальність настає лише за винне завдання шкоди.

Відшкодуванню підлягають виключно реальні фактичні збитки, які доведені позивачем за зустрічним позовом та знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з конкретними діями відповідача за зустрічним позовом.

Таким чином, по-перше позивач за зустрічним позовом має довести порушення свого права із конкретизацією змісту порушеного права, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача за зустрічним позовом та збитками, які на думку позивача за зустрічним позовом виникли у нього від цих дій.

Пунктом 6.5. договору сторони обумовили, що у випадку відмови від Обладнання після підписання Договору Покупець має компенсувати всі документально підтверджені понесені Постачальником збитки та витрати у повному обсязі.

ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС сплатило виробнику товару вартість товару у розмірі 75312,0 Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату здійснення оплати 16.03.2020 склало 2 183 302,41 грн., що підтверджується платіжним доручення в іноземній валюті або банківських металах N 14 від 16.03.2020.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що вказана сума в гривневом еквіваленті на дату сплати є збитками ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС , завданими через порушення зобов`язань ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» , а саме відмови від прийняття товару, за врахуванням часткової компенсації збитків в сумі 1505131,92 грн., яка відповідачем за зустрічним позовом сплачена як попередня оплата за договором.

Таким чином, ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС вважає, що ним понесені збитки - у розмірі 678170, 49 гри. (2183302,41 гри. - 1505131,92 три.), які виразились в сплаті останнім вартості не прийнятого ТОВ Елпромпроект товару.

Проте, ТОВ УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС не довів, що ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» вчинив неправомірні дії з відмови від прийняття обладнання, чим порушив взяті на себе зобов`язання за договором, а отже у позивача за зустрічним позовом немає жодних правових підстав вважати, що сума вартості товару, яка перерахована позивачем за зустрічним позовом - 16.03.2020 є збитками від дій відповідача за зустрічним позовом.

Також, суд зазначає, що всі дії вчинені позивачем за зустрічним позовом після розірвання договору, починаючи з 02.02.2020, не мають відношення до припиненого договору постачання № 24-07/19 від 24.07.2019, оскільки разом з припиненням договору припинилось і зобов`язання з поставки обладнання.

Вищевикладені обставини у їх сукупності, свідчать про те, що позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 74, 76 ГПК України, вчинення відповідачем за зустрічним позовом протиправних дій щодо невиконання умов Договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019, факту наявності збитків та причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача за зустрічним позовом та настанням збитків, а тому правові підставі для задоволення позову в цій частині позовних вимог відсутні.

Щодо заяв свідків, які додані зі сторони ТОВ «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Отже, пояснення свідків не спростовують встановлен судом обставини справи.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач за первісним позовом надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача (позивача за зустрічним позовом) спростовуються вищевикладеним.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають частковому задоволенню.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» про розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678170, 49 грн. збитків судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовій збір сплачений за подання зустрічного позову, а також заявлені до відшкодування з відповідача за зустрічним позовом витрати на правову допомогу адвоката до стягнення не присуждається.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» про стягнення 1505131,92 грн. попередньої оплати, 158924,64 грн. пені та 23999,64 грн. 3 % річних задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» , (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9, ЄДРПОУ 39769104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» , (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26, ЄДРПОУ 35359577) 1505131 (один мільйон п`ятсот п`ять тисяч сто тридцять одну) грн. 64 коп. попередньої оплати, 158924 (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 64 коп. пені, 23988 (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 14 коп. 3 % річних, 25320 (двадцять п`ять тисяч триста двадцять) грн. 67 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ» про розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678170, 49 грн. збитків відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 22» липня 2020 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційнаскарга на рішення суду подаєтьсяпротягомдвадцятиднів з дня йогопроголошення до Центрального апеляційногогосподарського суду через господарський суд Запорізькоїобласті, а у разіпроголошеннявступної та резолютивноїчастинирішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складенняповного судового рішення.