Постанова

від 19.11.2020 по справі 908/259/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 року м.Дніпро Справа № 908/259/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс"

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Зінченко Н.Г.) від 13.07.2020р. (дата складання повного тексту рішення - 22.07.2020р.) у справі № 908/259/20

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9)

про стягнення 1688056,20 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9)

до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26)

про розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678170,49 грн. збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020р. у справі № 908/259/20:

- первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" про стягнення 1505131,92 грн. попередньої оплати, 158924,64 грн. пені та 23999,64 грн. 3 % річних задоволено частково;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" 1 505 131 (один мільйон п`ятсот п`ять тисяч сто тридцять одну) грн. 64 коп. попередньої оплати, 158 924 (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 64 коп. пені, 23 988 (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 14 коп. 3 % річних, 25320 (двадцять п`ять тисяч триста двадцять) грн. 67 коп. судового збору;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" про розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678170, 49 грн. збитків - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020р. у справі № 908/259/20 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" про розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678 170,49 грн. збитків задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- ТОВ "Елпромпроект" за місяць до закінчення строку поставки продукції, встановленого договором постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019, повідомило ТОВ "Укренерджи Імпекс" про відмову від прийняття поставки продукції;

- ТОВ "Укренерджи Імпекс" у відповідності до умов договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 повідомило ТОВ "Елпромпроект" про готовність постачання продукції, але останнє не надало відповіді на це повідомлення, що суперечить умовам договору, умовам поставки DDP згідно Інкотермс 2010, свідчить про відмову від поставки продукції та унеможливило її постачання;

- у ТОВ "Елпромпроект" були відсутні підстави для розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 в односторонньому порядку та повернення сплачених коштів, оскільки порушення умов договору було допущено саме ним, що є підставою для відмови у первісному позові, задоволенні зустрічного позову про розірвання договору на вимогу ТОВ "Укренерджи Імпекс" та відшкодування ТОВ "Елпромпроект" збитків заподіяних внаслідок порушення умов договору;

- суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.02.2020р. у справі № 910/7546/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2020р., у складі колегії суддів: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Кузнецов В.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020р. у справі № 908/259/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.10.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2020р. у справі № 908/259/20, у зв`язку з перебуванням судді Кузнецова В.О. у відпустці та неможливістю проведення судового засідання 08.10.2020р., розгляд апеляційної скарги у справі № 908/259/20 призначено в судове засідання на 20.10.2020р.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 20.10.2020р. по 19.11.2020р.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "Елпромпроект" у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на те, що ТОВ "Укренерджи Імпекс" безпідставно не виконало своїх договірних зобов`язань, у той час як позивачем виконані всі умови за договором, які є необхідними для поставки продукції. Зауважує, що прохання позивача до відповідача про вирішення окремих питань (до початку поставки, за умови належної оплати), а також небажання змінювати умови договору (щодо порядку оплати та строків поставки) без вагомих підстав не можуть ідентифікуватись як відмова повивача від зобов`язань за договором.

Також, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що відповідачем здійснено всі необхідні заходи для належного та своєчасного виконання поставки трансформаторів (докази оплати, листування з виробником з питання реальної дати поставки, договори з перевізниками вантажу, повідомлення позивача про дату поставки обладнання на склад позивача та інш.), а також доказів того, що виробником трансформаторів, який отримав оплату за них згідно контракту з відповідачем лише 16.03.2020, здійснено відвантаження трансформаторів відповідачу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи , судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, 24.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" (Постачальник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (Покупець, позивач у справі за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом у справі) укладений договір постачання № 24-07/2019, за умовами якого Постачальник постачає покупцю електротехнічне обладнання, в подальшому "Обладнання", за типами, ціною, технічними характеристиками та у кількості згідно з Додатками 1-2, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Обладнання відповідно до умов цього Договору. Виробник обладнання - Pfiffner Instrument Transformers Ltd, Швейцарія (п.п.1.1, 1.2 договору).

У Додатку 1 до договору постачання (Специфікації) визначено найменування обладнання (трансформатори струму), належного до постачання, його кількість (всього 12 шт.) та ціни. Загальна вартість обладнання відповідно до Специфікації склала 3010263,84 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна за одиницю Обладнання вказана в Додатку 1. Загальна вартість Обладнання розрахована при офіційному курсі НБУ 28, 636452 грн. за 1 Євро на дату підписання Договору та складає 87 600,00 Євро без ПДВ, що становить 2508553,20 грн., крім того, податок на додану вартість складає 501710,64 грн. Загальна вартість Обладнання з ПДВ складає 3010263,84 грн.

Згідно з пп. 2.2 договору, оплата Обладнання здійснюється шляхом перерахування безпосередньо на рахунок Постачальника грошових коштів у два етапи:

2.2.1. I етап - попередня оплата - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 1505131,92 грн. - протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати підписання Договору обома Сторонами;

2.2.2 II етап - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 1505131,92 грн. - протягом 10 календарних днів від дати підписання видаткової накладної.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що у зв`язку з тим, що Обладнання виготовляє іноземний виробник, Сторони домовилися, що сума до сплати за кожним етапом згідно п.2.2. підлягає зміні за умови зміни офіційного курсу НБУ гривні до Євро на дату, яка передує даті відповідної оплати більш ніж на 3% відповідно до формули В1 = (К1/К) * В, де: В - сума до сплати, грн.; В 1 - сума до сплати на дату перерахування грошових коштів Покупцем, грн.; К1 - вартість 1 Євро в гривнях на дату, яка передує даті перерахування коштів відповідно до курсу НБУ; К - вартість 1 Євро в гривнях на дату підписання Договору відповідно до курсу НБУ. Сплата коштів відбувається на підставі рахунку Постачальника в порядку, передбаченому п.2.2.2 даного договору.

Зобов`язання по оплаті вважаються виконаними Покупцем з моменту надходження коштів на рахунок Постачальника (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, Постачальник зобов`язався поставити обладнання протягом 4 місяців з дати отримання передплати, встановленої у п. 2.2.1. договору (за умови виконання п. 2.3).

Пунктом 3.3. Договору сторони узгодили, що постачальник зобов`язаний письмово повідомити Покупцю дату поставки Обладнання (готовність Обладнання до відвантаження зі складу Продавця) з урахуванням повідомлення виробника Обладнання про дату готовності Обладнання до відвантаження, не менш ніж за 5 робочих днів до дати поставки, з обов`язковим наданням копії повідомлення виробника про готовність товару до відвантаження.

Якщо Покупець не приймає поставку в узгоджений відповідно до п. 3.6 цього Договору термін або якщо Сторони не дійшли згоди щодо такого нового терміну поставки, він у будь-якому випадку має оплатити загальну вартість Обладнання так, як би поставка мала місце, якщо Сторони не погодять інше. У період, узгоджений у п. 3.6 цього Договору Постачальник має забезпечити зберігання Обладнання на складі за рахунок та на ризик Покупця (п. 3.8 Договору).

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку, якщо прострочення у постачанні Обладнання перевищує два місяці, Покупець має право розірвати цей Договір у односторонньому порядку без будь-якої відповідальності для себе, попередивши Постачальника за 5 днів. В цьому випадку Постачальник повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів оплатити штрафні санкції за прострочення поставки відповідно до п. 6.1. Договору та компенсувати всі документально підтверджені понесені Покупцем внаслідок не поставки Обладнання витрати та збитки у повному розмірі, а також протягом 5-ти банківських днів від дати розірвання Договору повернути отриману попередню оплату за правилами, передбаченими п. 2.3. Договору, з урахуванням курсу валют, що встановиться на день повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 6.5 Договору сторони узгодили, що у випадку відмови від Обладнання після підписання цього Договору (за винятком випадку, передбаченого п. 6.3 цього Договору) Покупець має компенсувати всі документально підтверджені понесені Постачальником витрати та збитки у повному розмірі.

Згідно з п. 9.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.19, а щодо гарантійних та невиконаних на момент припинення строку дії Договору зобов`язань - до їх повного та належного їх виконання.

Відповідно до п. 9.2 Договір, може бути достроково припинено: 9.2.1 у випадку досягнення взаємної згоди Сторін, що оформлюється відповідною додатковою угодою; 9.2.2 у односторонньому порядку Покупцем на підставі п. 6.3 цього Договору; 9.2.3 у односторонньому порядку Постачальником на підставі п.6.4 цього Договору.

24.07.2019 ТОВ "Елпромпроект" перерахувало на рахунок ТОВ "Укренерджи Імпекс" 50% від загальної вартості обладнання - 1505131,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12337 від 24.07.2019 (копія міститься в матеріалах справи).

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, враховуючи п.п. 3.2 Договору граничним терміном поставки обладнання є - 25.11.2019.

Відповідач за первісним позовом доказів виконання зобов`язання з поставки Обладнання за договором не надав, ані в строки визначені в Договорі, ані станом на час судового розгляду даної справи.

27.01.2020 у зв`язку з непоставкою обладнання, протягом 2-х місяців від граничного строку поставки ТОВ "Елпромпроект" на адресу ТОВ "Укренерджи Імпекс" направлено повідомлення за вих. № 9512, відповідно до якого відповідача за первісним позовом проінформовано про розірвання договору поставки з 01.02.2010 в односторонньому порядку, на підставі п. 6.3 Договору та повернення сплаченої суми передплати. Направлення зазначеного листа підтверджується описом вкладення до цінного листа, скіплений штемпелем поштового зв`язку 27.01.2020.

ТОВ "Укренерджи Імпекс" 30.01.2020 отримало зазначене повідомлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення штрих-код 6903527338826.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі велось наступне листування з приводу поставки трансформаторів.

Так, 17.10.2019 з офіційної електронної пошти ТОВ "Елпромпроект", яка зазначена у договорі, що укладений між сторонами та міститься в офіційних реквізитах підприємства, в тому числі на фірмовому бланку - на офіційну електронну адресу ТОВ "Укренерджи Імпекс" надійшов лист вих. № 9116 від 17.10.2019, відповідно до якого ТОВ "Елпромпроект" просив невідкладно зупинити виробництво замовлених трансформаторів у зв`язку з раптовою зміною обставин, які ТОВ "Елпромпроект" не могло передбачити і які знаходяться поза межами впливу останнього.

18.10.2019 ТОВ "Укренерджи Імпекс" направило на офіційну електронну адресу ТОВ "Елпромпроект" відповідь за вих. № 243. Відповідно до даної відповіді відповідача за зустрічним позовом було поінформовано, що трансформатори, які складають предмет договору вже виготовлено і вони проходять випробування. Орієнтовний термін постачання складає - 01.11.2019. Також ТОВ "Елпромпроект" проінформовано, що ТОВ "Укренерджи Імпекс" не має змоги невідкладно зупинити процес виробництва трансформаторів. ТОВ "Елпромпроект" запропоновано повідомити ТОВ "Укренерджи Імпекс" про готовність прийняття товару, оплатити його вартість.

24.10.2019 додатково до листа № 243 від 18.10.2019 на офіційну електронну адресу ТОВ "Елпромпроект" направлено листа № 245, в якому останнього додатково повідомлено, що трансформатори вже виготовлені та пройшли випробування. В підтвердження даних тверджень ТОВ "Елпромпроект" направлено офіційне повідомлення виробника. Крім того, ТОВ "Елпромпроект" запропоновано оплатити його вартість в порядку п. 3.8. укладеного договору так, аби поставка мала місце. До даного листа було додане повідомлення виробника.

24.10.2019 у відповідь на даний лист з офіційної електронної адреси ТОВ "Елпромпроект" надійшов лист вих. № 9156 відповідно до даного листа ТОВ "Укренерджи Імпекс" повідомлено, що ТОВ "Елпромпроект" ніколи не намагалось відмовитись від виконання зобов`язань за договором, а намагалось виключно знизити власні збитки, що виникли з незалежних від ТОВ "Елпромпроект" підстав, отже і відшукувало можливості зупинити виробництво трансформаторів за наявності технічної можливістю у виробника. У зв`язку з фактичним виготовленням трансформаторів ТОВ "Укренерджи Імпекс" запропоновано направити виробнику письмовий запит про наявність можливості продажу вироблених трансформаторів іншим споживачам з поверненням сплачених за трансформатори коштів.

На вказаний лист 24.10.2019 через офіційну електронну пошту позивача за зустрічним позовом на офіційну електронну пошту відповідача за зустрічним позовом направлено лист № 247, яким повідомлено, що у зв`язку з тим, що обладнання індивідуальне та виготовлене виключно для ТОВ "Елпромпроект", продаж його іншим споживачам неможливий. При цьому ТОВ "Елпромпроект" повторно запропоновано виконати умови п. 3.8. договору та сплатити 1505131,92 гривень - доплату за продукцію.

Вказаний лист залишено ТОВ "Елпромпроект" без розгляду.

Предметом розгляду первісних позовних вимог є стягнення 1 688 056,20 грн. грошових коштів, з яких 1 505 131,92грн. сума попередньої оплати за непоставлене обладнання за договором постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019, та 158 924,64 грн. пені, 23 999,64 грн. 3 % річних.

Предметом розгляду зустрічних позовних вимог є розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678 170,49 грн. збитків, оскільки покупець, не зважаючи на повідомлення про готовність товару, відмовився його отримати.

Частково задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову місцевий господарський суд виходив з того, що порушення умов Договору в частині своєчасного постачання Обладнання вбачаються у діях саме ТОВ "Укренерджи Імпекс", тому Договір обгрунтовано припинено в односторонньому порядку ТОВ "Елпромпроект", а вимоги останнього про стягнення здійсненої передоплати, пені та 3% річних є правомірними, що виключає задоволення зустрічного позову, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін. Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи слідує, що Обладнання за Договором мало бути поставлено Покупцю до 25.11.2019, втім Постачальником свої зобов`язання з постачання Обладнання виконані не були та Обладнання, у визначеному сторонам місці, Покупцю не передано.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відмови Покупця від прийняття Обладнання, що виразилося у направленні Постачальнику листів від 17.10.2019 та 24.10.2019, а також не наданні відповіді на лист від 24.10.2019 за № 247, оскільки зі змісту листів Покупця не вбачається, як такої, відмови від прийняття поставки, а лише запропоновано врегулювати питання щодо скасування поставки у зв`язку із зміною незалежних від Покупця обставин.

Не може свідчити про відмову від поставки і не надання Покупцем відповіді на лист Постачальника від 24.10.2019 за № 247, оскільки зі змісту цього листа, як і листа за № 243 від 18.10.2019 та листа за № 245 від 24.10.2019 не вбачається, що Постачальником направлено Позивачу повідомлення про дату поставки Обладнання в порядку, встановленому п. 3.3. Договору та п. А7 умов поставки DDP згідно Інкотермс 2010.

Окрім цього, як умови п. 3.3. Договору, так і п. А7/Б7 умов поставки DDP згідно Інкотермс 2010 регулюють порядок визначення сторонами конкретної дати та місця здійснення поставки, тобто спрямовані на впорядкування фізичної процедури передачі та прийняття товару за якістю та кількістю, для зручності обох сторін, а тому не узгодження сторонами конкретної дати такої передачі не свідчить про відмову Покупця від прийняття поставки та не може мати наслідком не постачання Постачальником товару у раніше обумовлені строки.

Договором чітко визначені як гранічні строки постачання Обладнання, так і місце його передачі Покупцю, тому не одержання відповіді останнього на лист від 24.10.2019 за № 247, а також не сплата ним повної вартості Обладнання, для чого були відсутні підстави, визначені п. 2.2. Договору, не звільняли Постачальника від виконання свого зобов`язання з постачання Обладнання та не відтерміновували його.

Не встановлено у п. 3.3. Договору і обов`язку Покупця надати відповідь на повідомлення Постачальника про дату поставки Обладнання, а умови поставки DDP згідно Інкотермс 2010 також не передбачають відповідальності за не надання відповіді на повідомлення Постачальника про готовність до постачання товару.

Відповідно ж до п. А4 умов поставки DDP згідно Інкотермс 2010, Продавець зобов`язаний поставити товар шляхом надання його в розпорядження Покупця на транспортному засобі, готовому до розвантаження, у погодженому пункті, якщо такий є у наявності, у визначеному місці призначення у погоджену дату або період.

Згідно з п. Б4 умов поставки DDP згідно Інкотермс 2010, Покупець зобов`язаний прийняти поставку, якщо вона здійснена у відповідності до п. А4.

Докази здійснення ТОВ "Укренерджи Імпекс" поставки у відповідності до п. А4 умов поставки DDP згідно Інкотермс 2010 в матеріалах справи відсутні, як і докази ввезення Постачальником Обладнання на територію України, тобто матеріалами справи не підтверджується реальність намірів Відповідача за первісним позовом здійснити поставку за Договором в обумовлені ним строки, у чому, зокрема є відмінність обставин даної справи з обставинами у справи № 910/7546/19, яка до того-ж має інший предмет спору та підстави пред`явлення позову, на правовий висновок Верховного Суду, у якій, в постанові від 25.02.2020р., посилається апелянт.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання в наслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно з пунктом 6.1 Договору, у разі прострочення поставки трансформаторів постачальник виплачує покупцю пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, від вартості не поставленого у строк обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про порушення саме ТОВ "Укренерджи Імпекс" умов Договору та наявності в ТОВ "Елпромпроект" у відповідності до п. 9.2. Договору права на його одностороннє припинення, а також стягнення здійсненої передоплати за непоставлене Обладнання у розмірі 1505131,92 грн., пені у розмірі 158 924,64грн., яка розрахована від вартості непоставленого у строк обладнання (3010263,84 грн.) та 3 % річних у розмірі 23 988,14грн., нарахованих на суму передоплати.

Виходячи з вищевикладеного, обгрунтованим є оскаржуване рішення і в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Укренерджи Імпекс" про розірвання Договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678170,49 грн. збитків.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним абозміненим.

Позивач за зустрічнім позовом просить розірвати договір постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 у зв`язку з істотним порушенням умов договору ТОВ "Елпромпроект", а саме відмовою останнього від прийняття товару.

Проте, матеріалами справи не підтверджується відмова ТОВ "Елпромпроект" від прийняття обумовленого Договором товару, а тому підстави для розірвання Договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019, на вимогу ТОВ "Укренерджи Імпекс", відсутні.

Окрім цього, ТОВ "Елпромпроект" в односторонньому порядку припинено дію Договору, що узгоджується як з умовами Договору, так і з нормами чинного законодавства України та виключає можливість його розірвання в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов`язань, та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача, і. як наслідок, вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Отже, зобов`язання відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи, тобто деліктна відповідальність настає лише за винне завдання шкоди.

Відшкодуванню підлягають виключно реальні фактичні збитки, які доведені позивачем за зустрічним позовом та знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з конкретними діями відповідача за зустрічним позовом.

Таким чином, по-перше позивач за зустрічним позовом мав довести порушення свого права із конкретизацією змісту порушеного права, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача за зустрічним позовом та збитками, які на думку позивача за зустрічним позовом виникли у нього від цих дій.

Пунктом 6.5. Договору сторони обумовили, що у випадку відмови від Обладнання після підписання Договору, Покупець має компенсувати всі документально підтверджені понесені Постачальником збитки та витрати у повному обсязі.

ТОВ "Укренерджи Імпекс" сплатило виробнику Обладнання його вартість у розмірі 75312,0 Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату здійснення оплати 16.03.2020 склало 2 183 302,41грн., що підтверджується платіжним доручення в іноземній валюті або банківських металах N 14 від 16.03.2020.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що вказана сума в гривневом еквіваленті на дату сплати є збитками ТОВ "Укренерджи Імпекс", завданими через порушення зобов`язань ТОВ "Елпромпроект", а саме відмови від прийняття Обладнання, за врахуванням часткової компенсації збитків в сумі 1505131,92 грн., яка відповідачем за зустрічним позовом сплачена як попередня оплата за договором.

Таким чином, ТОВ "Укренерджи Імпекс" вважає, що ним понесені збитки - у розмірі 678170, 49 гри. (2183302,41 гри. - 1505131,92 три.), які виразились в сплаті останнім вартості не прийнятого ТОВ "Елпромпроект" товару.

Проте, як вірно вказано судом першої інстанції, ТОВ "Укренерджи Імпекс" не доведено, що ТОВ "Елпромпроект" вчинив неправомірні дії з відмови від прийняття обладнання, чим порушив взяті на себе зобов`язання за Договором, а отже у позивача за зустрічним позовом немає жодних правових підстав вважати, що сума вартості товару, яка перерахована позивачем за зустрічним позовом - 16.03.2020 є збитками від дій відповідача за зустрічним позовом.

Також, апеляційний суд враховує, що здійснення ТОВ "Укренерджи Імпекс" оплати варотсті Обладнання його виробнику відбулось лише 16.03.2020, тобто після припинення дії Договору ТОВ "Елпромпроект" в односторонньому порядку, що додатково підтверджує відсутність в ТОВ "Укренерджи Імпекс" реального наміру та можливості здійснити постачання Обладнання в обумовлені Договором строки.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про те, що позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 74, 76 ГПК України, вчинення відповідачем за зустрічним позовом протиправних дій щодо невиконання умов Договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019, факту наявності збитків та причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача за зустрічним позовом та настанням збитків, а тому правові підстави для задоволення позову в частині стягнення збитків відсутні.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі від 13.07.2020р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 56 392,85грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.07.2020р. у справі № 908/259/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від Запорізької області від 13.07.2020р. у справі № 908/259/20 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 30.11.2020 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов