Ухвала

від 28.12.2020 по справі 908/259/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/259/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020 (головуючий суддя Чередко А.Є., судді Коваль Л.А., Кузнецов В.О.) у справі № 908/259/20 Господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс"

про стягнення 1 688 056,20 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект"

про розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678 170,49 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 908/259/20.

16.12.2020 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" надійшла правова позиція щодо відкриття касаційного провадження, яка мотивована тим, що зміст касаційної скарги фактично зводиться до аналізу наявних у справі доказів та не містить порівняння правовідносин, що були предметом розгляду у справі № 910/7546/19 з точки зору подібності правовідносин у двох справах. При цьому, позивач зазначає, що скарга має формальний характер та подана для затягування виконання судового рішення, при цьому відповідачем ніяким чином не обґрунтовано необхідність зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, cуд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суди застосували не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

Підставою касаційного оскарження судового рішення у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.

Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), у касаційній скарзі чітко не зазначено, зокрема, посилаючись на постанови Верховного Суду, скаржником не наведено яку саме норму права застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні без врахування висновку щодо застосування саме цієї норми права (пункт, частина, стаття) у подібних правовідносинах, та не зазначено самих висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульованих у постановах Верховного Суду, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України

Лише посилання скаржника на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу касаційного оскарження судового рішення, без зазначення правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та самої норми права, що не були враховані в оскаржуваному судовому рішенні, не є належним виконанням приписів пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.

При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд з цим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102, 00 гривень.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Слід зауважити, що згідно з частиною 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви.

У разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Предметом позову у цій справі є: за первісною позовною заявою - стягнення 1 688 056,20 грн; за зустрічною позовною заявою - розірвання договору постачання № 24-07/2019 від 24.07.2019 та стягнення 678 170,49 грн збитків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" в прохальній частині касаційної скарги, просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020 та ухвалити нове рішення, яким в задоволені первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, тобто, рішення суду за касаційною скаргою оскаржується повністю.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги наявність первісного та зустрічного позовів, на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 75 190,80 грн ( 50 641,68 грн за первісний позов ( 1 688 056,20 грн х 1,5% = 25 320,84 грн х 200% = 50 641,68 грн ) та за зустрічний позов 24 549,12 грн ((678 170,49 грн х 1,5% = 10 172,56 грн х 200% = 20 345,12 грн) + 2102,00 грн х 200% = 4204,00 грн )).

Скаржником на підтвердження сплати судового збору до матеріалів касаційної скарги додано платіжне доручення № 1333 від 04.12.2020 про сплату судового збору в розмірі 75 190,47 грн , тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір в розмірі 0,33 грн. ( 75 190,80 - 75 190,47) , який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Підсумовуючи вище викладене, cуд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції:

1) касаційну скаргу в новій редакції з урахуванням вищенаведених недоліків;

2) докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції з додатками іншим учасникам справи;

3) документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 0,33 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерджи Імпекс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 908/259/20 залишити без руху.

2 . Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Суховий В.Г.