Рішення

від 14.07.2020 по справі 923/438/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року Справа № 923/438/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Споживчого товариства "Чорноморівське", с.Чорноморівка, Каховський район, Херсонська область

до відповідача : Каховського районного споживчого товариства, м.Каховка, Херсонська область

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Палагнюк І.В. - уповн. предст., дов. від 02.06.2020

Споживче товариство "Чорноморівське" (74841, Херсонська обл., Каховський район, с.Чорноморівка, вул.Дружби, б.18, код ЄДРПОУ 38339265) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Каховського районного споживчого товариства (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Пушкіна, б.90, код Є ДРПОУ 01779281) про визнання права власності на:

- магазин № 46, який знаходиться за адресою: вул. Дружби (колишня назва Жовтнева), 18, с. Чорноморівське Каховського району Херсонської області;

- магазин № 44, який знаходиться за адресою: вул. Молодіжна, 31 "а", с. Наталівка Каховського району Херсонської області за споживчим товариством "Чорноморівське" (код ЄДРПОУ 38339265, юридична адреса: Херсонська область, Каховський район, село Чорноморівка, вул. Дружби, буд. 18).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2020 справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше засідання по справі на 09 червня 2020 року.

02.04.2020 за вх. № 4187/20 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.06.2020 відкладено розгляд справи на 25 червня 2020 року об 11:30.

16.06.2020 за вх. №1226/20 до суду від сторін надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди та мирова угода від 15.06.2020 року.

25.06.2020 за вх. № 2/1293/20 та вх. № 2/1294/20 до суду надійшли заяви від позивача, в яких останній просить розгляд справи провести без участі представника СТ "Чорноморівське", а також затвердити укладену з відповідачем мирову угоду.

Ухвалою суду від 25 червня 2020 року відкладено розгляд справи на 14 липня 2020 року.

14.07.2020 за вх. № 2/1467/20 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи витягу із протоколу загальних зборів СТ Чорноморівське .

У судовому засіданні представник відповідача не заперечувала проти позовних вимог, просила затвердити мирову угоду.

В судовому засіданні 14.07.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

встановив:

Як свідчать матеріали справи, протоколом № 1 загальних зборів членів споживчого товариства Чорноморівське 20.11.2012 року був затверджений Статут товариства, відповідно до п. 4 якого, позивач на добровільних засадах входить до складу Каховського районного споживчого товариства, виконує зобов`язання членів районного споживчого товариства та має право вільного виходу з нього. Взаємовідносини між споживчим товариством Чорноморівське та Каховським РайСТ будуються на договірних засадах.

Згідно ч. 4 п. 32 Статуту СТ Чорноморівське , майно споживчого товариства утворюється за рахунок вступних, членських та цільових внесківйого членів , паїв та додаткових паїв, доходів (прибутків), одержаних від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, а також іншої діяльності та надходжень, не заборонених чинним законодавством України .

Відповідно до наданого відповідачем витягу з ЄДРПОУ (а. с. 61-64) від 10.03.2020, що стосується інформації по юридичній особі - Каховського районного споживчого товариства, Споживче товариство Чорноморівське не зазначається в переліку засновників (учасників) такої юридичної особи.

Відповідно до п. 4 Статуту Каховського районного споживчого товариства (а.с. 65-73), Каховське РайСТ будує взаємовідносини між споживчим товариством та Спілкою споживчих товариств Херсонської області на договірних засадах.

Постановою V зборів уповноважених членів Каховського районного споживчого товариства від 23.12.2015 року (а.с. 16) була затверджена постанова правління Каховського РайСТ № 37 від 21.12.2015 року Про передачу основних засобів як довгострокових фінансових інвестицій та прийняте рішення, згідно якого на баланс споживчого товариства Чорноморівське від Каховського РайСТ були передані як довгострокові фінансові інвестиції:

- магазин, який знаходиться за адресою: с. Чорноморівське, Каховського району, Херсонської області, вул. Дружби (колишня назва Жовтнева), 18.

- магазин, який знаходиться за адресою: с. Наталівка, Каховського району, Херсонської області, вул. Молодіжна, 31 а .

Акт приймання-передачі (а.с. 17) зазначеного нерухомого майна як довгострокових інвестицій Каховського районного споживчого товариства до пайового капіталу споживчого товариства Чорноморівське підписаний представниками Позивача та Відповідача 20 березня 2016 року, відповідно до якого нерухоме майно:

- Інвентарний номер 082, магазин в с. Наталівка, розташований за адресою: Херсонська область, Каховський район, село Наталівка, вул. Молодіжна, 31 а , рік введення в експлуатацію 1952 залишковою балансовою вартістю 17 685 грн. 00 коп. та

- Інвентарний номер 073, магазин в с. Чорноморівка, розташований за адресою: Херсонська область, Каховський район, село Чорноморівка, вул. Дружби, 18, рік введення в експлуатацію 1952 залишковою балансовою вартістю 4 854 грн. 00 коп.,

загальною вартістю 22 539 грн. 00 коп. були передані як основні засоби СТ Чорноморівське .

25 січня 2019 року звітно-виборчі збори (а.с. 19) уповноважених членів Каховського районного споживчого товариства постановили про вихід Каховського РайСТ зі складу засновників споживчого товариства Чорноморівське , припинити в ньому членство та отримати з пайового капіталу вартість довгострокових фінансових інвестицій грошовими коштами.

01 березня 2019 року загальні збори споживчого товариства Чорноморівське вирішили вивести з 30 червня 2019 року зі складу засновників Каховського районного споживчого товариства та повернути останньому довгострокові фінансові інвестиції грошовими коштами в сумі 22 539 грн. 00 коп.

Докази вступу Каховського районного споживчого товариства до складу засновників споживчого товариства Чорноморівське в матерілах справи відсутні.

Платіжним дорученням № 296 від 26 червня 2019 року СТ Чорноморівське перерахувало на поточний рахунок Відповідача суму 22 539 грн. 00 коп., із зазначенням призначення платежу: повернення довгострокових фінансових інвестицій згідно Постанови від 01.03.2019.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 29.04.2020 року з вимогою вчинити необхідні дії для того, щоб передати право власності на спірні торгівельні об`єкти СТ Чорноморівське .

Відповідач 30.04.2020 року повідомив про те, що не має можливості здійснити передачу права власності на магазин, який знаходиться за адресою: с. Чорноморівське, Каховського району, Херсонської області, вул. Дружби 18 та магазин, який знаходиться за адресою: с. Наталівка, Каховського району, Херсонської області, вул. Молодіжна, 31 а у зв`язку з тим, що вже передав зазначене нерухоме майно за актом приймання-передачі від 20.03.2016 року та відповідно зняв з балансу свого підприємства та порадив звернутися до господарського суду з вимогами про визнання права власності на спірне майно.

Позивач стверджує, що станом на день подання позову до суду, він не має змоги оформити право власності на вищезазначене спірне нерухоме майно у зв`язку з тим, що своєчасно не вніс зміни до Статуту свого товариства та не ввів до складу споживчого товариства Чорноморівське юридичну особу - Каховське районне споживче товариство, що унеможливлює отримати право власності на спірне нерухоме майно в позасудовому порядку.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо нерухомого майна, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника тощо).

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст.392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах , якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його .

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно іншою особою.

Суд зазначає, що судове рішення за загальним правилом не є підставою виникнення права власності.

У своїй позовній заяві позивач просить суд здійснити захист свого порушеного права шляхом визнання права власності на нерухоме майно.

Таким чином, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання права власності на об`єкти нерухомого майна - магазин № 46 та магазин № 44, позивач фактично просить встановити певний юридичний факт, який мав місце у минулому при передачі за актом приймання-передачі такого майна як довгострокових фінансових інвестицій до пайового капіталу позивача (основні засоби) від юридичної особи (відповідача), яка не була на законних підставах членом СТ Чорноморівське .

Суд зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Згідно із п. 3., п. 4 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За приписами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягає, в тому числі право власності на нерухоме майно.

Отже, необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених позивачем правовстановлюючих документів.

Позивач в обґрунтування своїх вимог, надав суду довідку (вих. №1 від 12.03.2020 року) (а. с. 15), згідно якої основні засоби (магазин №№ 44, 46) обліковуються на балансі СТ Чорноморівське .

Однак суд зазначає, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі юридичної особи не є безспірною ознакою його права власності.

Баланс юридичної особи є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату.

Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності юридичної особи.

Так, беручи до уваги той факт, як зазначено в п. 4 Статуту СТ Чорноморівське , що взаємовідносини між позивачем та відповідачем будуються на договірних засадах, в матеріалах справи відсутній договір відчуження нерухомого майна від відповідача до позивача, та докази його належного посвідчення, реєстрації.

Докази державної реєстрації за позивачем права власності в матерілах справи відсутні.

Таким чином, позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Заявлена позивачем вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відзиву на позовну заяву, пояснень відповідача наведених ним у судових засіданнях, між сторонами по справі відсутній спір, відповідач визнає, не заперечує та не оспорює обставини справи, жодних претензій матеріального характеру по відношенню до позивача не має.

Суд зазначає, що господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Отже, встановлення такого факту, як визнання права власності на нерухоме майно може бути господарським судом здійснено у спорі, пов`язаним із не визнанням, оспоренням, запереченням такого права власності.

У зв`язку з тим, що подана сторонами мирова угода не відповідає меті укладання такої угоди, що передбачена ч. 1 ст. 192 ГПК України та укладена не з метою врегулювання спору, який як встановлено судом відсутній у даних правовідносинах, така мирова угода не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, позов про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення - 22.07.2020.

Суддя В.П.Ярошенко