Ухвала

від 21.07.2020 по справі 755/3249/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3249/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Виниченко Л.М. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр розвитку медицини та освіти Євромед , третя особа директор Товариства з обмеженою відповідальністю Центр розвитку медицини та освіти Євромед Біжовець Ірина Станіславівна про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

у с т а н о в и в:

25.05.2020 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр розвитку медицини та освіти Євромед , третя особа директор Товариства з обмеженою відповідальністю Центр розвитку медицини та освіти Євромед Біжовець Ірина Станіславівна про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, яким позов задоволено частково, визнано недійсною з моменту укладання клієнтського договору № 11/06-К від 08.11.2019 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Центр розвитку медицини та освіти Євромед , умову в пункті 4.3 договору про утримання з оплаченої клієнтом суми 10%, що становить 397 (триста дев`яносто сім) євро, на відшкодування збитків, пов`язаних із відмовою клієнта від участі в програмі; стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 21 000 грн. 67 коп. та моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., а всього суму 23 000,67 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Рішенням суду вирішувалося питання про розподіл судових витрат між сторонами у справі.

10.07.2020 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій ОСОБА_1 просить суд поновити строк для подання заяви, прийняти і долучити докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, які додаються до заяви, та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 600 грн.

Вимоги заяви мотивовано тим, що розгляд справи проводився в спрощеному позовному провадженні, позивач рішення суду отримала тільки 02.07.2020 року, що є поважною причиною поновити процесуальний строк на подачу заяви з доказами сплачених судових витрат, відповідно до частини 8 ст. 141 ЦПК України, в тому числі з урахуванням Закону України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ, яким було продовжено всі процесуальні строки на період карантину, який ще не закінчився.

Суд, вивчивши заяву, додані до неї документи та матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Зі змісту рішення суду від 25 травня 2020 року вбачається, що судом вирішувалося питання про судові витрати, зокрема, стосовно заявлених стороною позивача витрат на правову допомогу у сумі 50 000 грн., у задоволені стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 цих витрат відмовлено, оскільки матеріали справи не містили доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 62-72).

Так, у рішенні суду з приводу вирішення питань розподілу судових витрат, серед іншого, йшлося посилання на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. у справі № 372/1010/16-ц.

В судовому рішенні зазначено наступне:

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення .

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач посилається на норми статей 134 ч. 1; 137, 141, 141 ч. 8 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі , суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами частини 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться .

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для вирішення питання про судові витрати позивача щодо надання правової допомоги після ухвалення рішення по суті позовних вимог з огляду на наступне.

Справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження, копію ухвали про відкриття провадження у справі позивач отримала 06.03.2020 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка (а.с. 42).

При цьому, у справах, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження судові дебати не проводяться, натомість вищенаведені норми цивільного процесуального закону вказують на те, що їх застосування, стосовно можливості подачі доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення по суті справи, можливе лише у спорах, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.

Главою 10 ЦПК України, яка встановлює особливості розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, не передбачено жодного особливого порядку подання доказів щодо понесених сторонами судових витрат після ухвалення рішення по суті спору.

Отже, позивач в даному випадку мала подати всі докази про понесені судові витрати в межах строку розгляду справи, однак цього зроблено не було.

При ухваленні рішення судом надавалась оцінка стосовно розподілу судових витрат, зокрема заявлених позивачем до стягнення з відповідача 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу, тому безпідставними є посилання позивача на необхідність ухвалення судом додаткового рішення у справі у відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

За таких умов, безпідставними, на переконання суду, є і вимоги позивача про поновлення строку для подання доказів, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу на підставі положень ст. 127 ЦПК України у зв`язку з тим, що в позовній заяві зазначалось про фактично понесені витрати у розмірі 50 000,00 грн. із їх збільшенням в процесі розгляду справи, що буде підтверджено актом виконаних робіт, договорами про надання правової допомоги, квитанціями та описом виконаних робіт.

До такого висновку суд дійшов у зв`язку із тим, що під час постановлення рішення судом вирішувалось питання про судові витрати і в даному випадку чинним законодавством не передбачено поновлення відповідного строку, оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, у якому судові дебати не проводяться, тож застосування п. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України у такому порядку розгляду справи не передбачено.

Отже, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження всі докази стороною позивача мають бути подані разом із позовною заявою у відповідності до вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України, а також позивач не була позбавлена можливості надати докази на підтвердження понесених нею витрат на правову допомогу впродовж розгляду справи, яка перебувала в провадженні суду з 04.03.2020 року по 25.05.2020 року, із зазначенням поважності їх неподання разом з позовною заявою згідно вимог ст. 83 ЦПК України та в подальшому після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, однак відповідного клопотанням протягом строку розгляду справи не заявляла.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 83, 127, 141, 270, 279, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення з доданими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи відмовити.

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 755/3249/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Центр розвитку медицини та освіти Євромед на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48 600 грн. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 21.07.2020 року.

Суддя