Ухвала

від 22.07.2020 по справі 300/1772/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"22" липня 2020 р. справа № 300/1772/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 17 рішення №197-41 від 19.06.2020,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Манченко О.В., звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради, відповідно до змісту якого просить визнати протиправним та скасувати пункт 17 рішення Івано-Франківської міської ради (41 сесія) 7 демократичного скликання від 19.06.2020 "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" №197-41 в частині скасування пункту 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084 га на АДРЕСА_2 , для будівництва індивідуального гаража.

Ухвалою суду від 22.07.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного акта в частині скасування пункту 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084 га на АДРЕСА_2, для будівництва індивідуального гаража, та заборони Івано-Франківській міській раді і іншим особам приймати рішення, вчиняти реєстраційні дії та вчиняти будь-які інші дії, що стосуються предмета спору - земельної ділянки з кадастровим № 2610100000:08:001:0213 площею 0,0084 га на АДРЕСА_2, для будівництва індивідуального гаража.

Заяву обґрунтовує наявністю очевидних ознак протиправності оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень, та порушенням прав, інтересів особи, яка звернулася до суду. Зазначає, що позивачем реалізовано рішення Івано-Франківської міської ради №403-34 від 18.12.2019 згідно пункту 3 додатку 3 до якого ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,0084 га, а саме, за договором з інженером-землевпорядником виготовлено проект землеустрою щодо відведення зазначеної ділянки у власність позивачу, проведено усі необхідні роботи для формування в Державному земельному кадастрі об`єкта нерухомого майна, виготовлено електронний документ для державної реєстрації земельної ділянки. Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2020 №НВ-26102855812020, 26.05.2020 відділом у м.Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зареєстровано земельну ділянку площею 0,0084 га, за кадастровим номером 2610100000:08:001:0213, цільове призначення 02.05 "для будівництва індивідуальних гаражів". Вважає, що скасування відповідачем власного рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, за відсутності будь-яких підстав, є проявом дискримінації, неповаги до прав громадян, свавілля у прийнятті та безпідставному скасуванні раніше прийнятих власних рішень щодо яких настали правові наслідки. Наведене, на думку представника, свідчить про протиправність, необґрунтованість оспорюваного рішення Івано-Франківської міської ради, та наявність підстав для його скасування у відповідній частині. Також зазначає, що оскільки за ініціативою позивача сформовано земельну ділянку як самостійний об`єкт цивільних правовідносин, на таку ділянку за відповідачем чи третіми особами можуть бути зареєстровані речові права, що суттєво ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернулася до суду.

У відповідності до вимог ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, судом встановлено наступне.

Згідно із частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями частини 1 статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

За змістом доданого до матеріалів позовної заяви витягу з рішення Івано-Франківської міської ради 7 демократичного скликання 34 сесії від 18.12.2019 №403-34 міська рада серед іншого вирішила дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для будівництва індивідуальних гаражів громадянам, згідно додатку 3.

В додатку 3 до вказаного рішення під порядковим номером 3 значиться ОСОБА_1 , місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_2 , орієнтовна площа земельної ділянки - 0,0084 га.

Також в матеріалах справи наявні витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2020 №НВ-26102855812020, згідно якого 26.05.2020 відділом у м.Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зареєстровано земельну ділянку площею 0,0084 га, за кадастровим номером 2610100000:08:001:0213, цільове призначення 02.05 "для будівництва індивідуальних гаражів", та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідульних гаражів (код КВЦПЗ 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів) на території АДРЕСА_2 від 2020р., підставою розроблення якого зазначено витяг з рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34, договір на виконання робіт та технічне завдання.

Як слідує із змісту пункту 17 оскарженого рішення, 19.06.2020 Івано-Франківською міською радою 7 демократичного скликання 41 сесії, скасовано пункт 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34, яким надано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084 га на АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального гаража.

Згідно з положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із частинами 9, 10 цієї ж статті Кодексу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Особливості визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачені статтею 791 Земельного кодексу України, зокрема, частинами 1-5, 9, 10 якої встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Зважаючи на те, що позивач, реалізовуючи рішення відповідача щодо надання дозволу на складення проекту землеустрою, вчинила необхідні дії для формування земельної ділянки площею 0,0084 га на АДРЕСА_2, на таку ділянку, у відповідності до приписів статті 791 Земельного кодексу України, з моменту її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі, може здійснюватись і державна реєстрація речових прав.

Суд зазначає, що вищевказана земельна ділянка, за відсутності рішень Івано-Франківської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність позивачу, вмотивованої відмови у передачі ділянки у власність чи залишення відповідного клопотання позивача без розгляду, а також, з огляду на скасування відповідачем пункту 2 додатку 3 до Рішення від 18.12.2019 №403-34, на момент звернення позивача до суду, відноситься до земель комунальної власності, розпорядником якої є саме відповідач - Івано-Франківська міська рада. У випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, зокрема, у вигляді заборони відповідачу та іншим особам вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії, що стосуються вказаної земельної ділянки, існує реальна, обґрунтована ймовірність ускладнення відновлення порушених прав, інтересів позивача чи позбавлення його можливості оформлення права власності на відведену та сформовану ним земельну ділянку.

Суд вважає, що право ОСОБА_1 на оформлення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, у зв`язку із повною, належною реалізацією нею наданого відповідачем дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та відсутністю обґрунтованих рішень відповідача про відмову у передачі такої ділянки у власність, є "законними сподіваннями" та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин, дослідивши подану представником позивача заяву про забезпечення позову та письмові докази, долучені до матеріалів позовної заяви, суд погоджується із висновками представника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову як зупинення дії оспорюваного акта в частині скасування пункту 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 та заборони Івано-Франківській міській раді приймати рішення, вчиняти реєстраційні дії та будь-які інші дії, що стосуються предмета спору, є співмірними із негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття таких заходів і такими, що відповідають правам та інтересам, за захистом яких ОСОБА_1 звернулася до суду. Відтак, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,- .

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію пункту 17 Рішення Івано-Франківської міської ради (41 сесія) 7 демократичного скликання від 19.06.2020 №197-41 "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" в частині скасування пункту 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084га на АДРЕСА_2, для будівництва індивідуального гаража.

Заборонити Івано-Франківській міській раді приймати рішення, вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії, що стосуються предмета спору: земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:001:0213 площею 0,0084 га, на АДРЕСА_2, для будівництва індивідуального гаража.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статті 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.