Постанова

від 16.09.2020 по справі 300/1772/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1772/20 пров. № А/857/9485/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

за участю представника відповідача Максиміва І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року про забезпечення позову, прийняту суддею Біньковською Н.В. у місті Івано - Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування пункту 17 рішення Івано-Франківської міської ради (41 сесія) 7 демократичного скликання від 19.06.2020 "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" №197-41 в частині скасування пункту 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084 га на АДРЕСА_1 , поруч ГБК №8, для будівництва індивідуального гаража.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач подала до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного акта в частині скасування пункту 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 та заборони Івано-Франківській міській раді і іншим особам приймати рішення, вчиняти реєстраційні дії та вчиняти будь-які інші дії, що стосуються предмета спору - земельної ділянки з кадастровим № 2610100000:08:001:0213 площею 0,0084 га на АДРЕСА_1 поруч ГБК №8, для будівництва індивідуального гаража.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позов забезпечений шляхом зупинення дії пункту 17 Рішення Івано-Франківської міської ради (41 сесія) 7 демократичного скликання від 19.06.2020 №197-41 "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" в частині скасування пункту 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34 про надання дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084га на АДРЕСА_1, поруч ГБК №8, для будівництва індивідуального гаража. Заборонено Івано-Франківській міській раді приймати рішення, вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії, що стосуються предмета спору: земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:001:0213 площею 0,0084 га, на АДРЕСА_1, поруч ГБК №8, для будівництва індивідуального гаража.

Забезпечуючи позов, суд виходив з того, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, у вигляді заборони відповідачу та іншим особам вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії, що стосуються вказаної земельної ділянки, існує реальна, обґрунтована ймовірність ускладнення відновлення порушених прав, інтересів позивача чи позбавлення його можливості оформлення права власності на відведену та сформовану ним земельну ділянку.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Івано-Франківська міська рада подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції прийнято ухвалу із порушенням норм процесуального права та із невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду обставинам справи. Просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України. Маються покликання на постанову Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №705/4587/17.

При цьому, вказує, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості, достовірності та достатності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Поряд з цим зазначає, що мотиви, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову не свідчать про реальний характер загрози правам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які б могли істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому містяться доводи, подібні мотивам ухвали суду.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно витягу з рішення Івано-Франківської міської ради 7 демократичного скликання 34 сесії від 18.12.2019 №403-34 міська рада серед іншого вирішила дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для будівництва індивідуальних гаражів громадянам, згідно додатку 3.

В додатку 3 до вказаного рішення під порядковим номером 3 значиться ОСОБА_1 , місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_1 , орієнтовна площа земельної ділянки - 0,0084 га.

Також в матеріалах справи наявні витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2020 №НВ-26102855812020, згідно якого 26.05.2020 відділом у м.Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зареєстровано земельну ділянку площею 0,0084 га, за кадастровим номером 2610100000:08:001:0213, цільове призначення 02.05 "для будівництва індивідуальних гаражів", та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідульних гаражів (код КВЦПЗ 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів) на території м.Івано-Франківськ, АДРЕСА_1 від 2020р., підставою розроблення якого зазначено витяг з рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34, договір на виконання робіт та технічне завдання.

Як вбачається із змісту пункту 17 оскарженого рішення, 19.06.2020 Івано-Франківською міською радою 7 демократичного скликання 41 сесії, скасовано пункт 3 додатку 3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2019 №403-34, яким надано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0084 га на АДРЕСА_1 , поруч ГБК №8 для будівництва індивідуального гаража.

Відповідно до статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про наявність передумов для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки аналіз обставин справи свідчить про фактичну наявність спору між учасниками процесу та реальність загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також те, що для можливого відновлення прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, останньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Апеляційний суд зазначає, що застосований захід забезпечення адміністративного позову відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Зважаючи на те, що позивач, реалізовуючи рішення відповідача щодо надання дозволу на складення проекту землеустрою, вчинила необхідні дії для формування земельної ділянки площею 0,0084 га на АДРЕСА_1 поруч ГБК №8, на таку ділянку, у відповідності до приписів статті 791 Земельного кодексу України, з моменту її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі, може здійснюватись і державна реєстрація речових прав.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вищевказана земельна ділянка, за відсутності рішень Івано-Франківської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність позивачу, вмотивованої відмови у передачі ділянки у власність чи залишення відповідного клопотання позивача без розгляду, а також, з огляду на скасування відповідачем пункту 3 додатку 3 до Рішення від 18.12.2019 №403-34, на момент звернення позивача до суду, відноситься до земель комунальної власності, розпорядником якої є саме відповідач - Івано-Франківська міська рада. У випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, зокрема, у вигляді заборони відповідачу та іншим особам вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії, що стосуються вказаної земельної ділянки, існує реальна, обґрунтована ймовірність ускладнення відновлення порушених прав, інтересів позивача чи позбавлення його можливості оформлення права власності на відведену та сформовану ним земельну ділянку.

Відтак, дійшов правильного висновку, що право ОСОБА_1 на оформлення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, у зв`язку із повною, належною реалізацією нею наданого відповідачем дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та відсутністю обґрунтованих рішень відповідача про відмову у передачі такої ділянки у власність, є "законними сподіваннями" та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що сам апелянт звертає увагу на те, що дії відповідача повинні бути послідовними. Разом з тим, відповідачем скасовано рішення, яке позивач вже виконала. Тому, на переконання колегії суддів, з метою недопущення загрози невиконання свого рішення в перспективі, слід зберегти дане становище до прийняття рішення суду, оскільки в протилежному випадку таке виконати буде ускладнено у разі передачі земельної ділянки третім особам.

Крім того, зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача, що є співрозмірним заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаним з предметом спору, необхідним і достатнім для забезпечення виконання судового рішення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року про забезпечення позову у справі № 300/1772/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 23.09.2020 року.