Рішення

від 14.07.2020 по справі 1.380.2019.006590

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.006590

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Коровяк Б.Е.,

представника відповідача Сапіга А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Львівської філії Державного підприємства державного науково дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

09.12.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівської філії Державного підприємства державного науково дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІ проектреконструкція" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в якій позивач просить суд:

- скасувати постанову №0006-вих-4036/66 від 18.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено ряд приписів чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, зокрема перевірку проведено без належного повідомлення позивача без надання направлення на перевірку та без участі уповноваженого представника позивача. Також, позивач вказує, що адміністративно- господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На думку позивача, відповідач не з`ясував строків притягнення до відповідальності позивача, які на момент прийняття оскаржуваної постанови минули.Також вказав, що відповідач завищив суму штрафу застосувавши для його розрахунку закон, що не був чинним на момент розроблення проектної документації у 2017 році. Окрім того, зазначає, що всупереч імперативним нормам п. 7,12, 13 Порядку № 553, та абз. З п. 13 Порядку № 244 відповідач не ознайомлював позивача про проведення перевірки, не надсилав повідомлення про її проведення та не ознайомлював із направленням на проведення перевірки, здійснив перевірку без участі представника позивача, чим позбав можливості позивача користуватись своїми правами головне із яких надавати пояснення, зауваження чи заперечення до акта перевірки. Окрім того, позивач зазначив, що технічні умови є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що жодним законодавчим актом не передбачено ні обов`язку, ні тим більше способів доведення органом держархбудконтролю присутності суб`єкта перевірки, якщо такий відмовився від підписання документів, оформлених за результатами проведеного позапланового заходу. Вказав, що жодним законодавчим актом, ні, зокрема й Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не встановлено, що сума штрафних санкцій розраховується на основі прожиткового мінімуму, який був встановлений на час вчинення ймовірного правопорушення. Щодо строків притягнення до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, відповідач вказав, що правопорушення били виявлені під час перевірки, тобто у період з 29 жовтня по 05 листопада 2019 року, до адміністративної відповідальності притягнуто 18.11.2019, з урахуванням вказаного, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 13.12.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 09.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 02.07.2020 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду Львівської філії Державного підприємства державного науково дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити повністю.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі на наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 29.11.2019 №614-п, призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові .

Згідно направлення для проведення позапланового заходу від 29.10.2019 № 614-пп позаплановий захід призначений з 29.10.2019 по 01.11.2019.

На підставі на наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 04.11.2019 №629-п, продовжено термін позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові на два робочі дні з 04.11.2019 до 05.11.2019.

За результатами проведеної перевірки, складено акт від 05.11.2019 № 629, яким встановлено наступне:

- будівельні роботи на об`єкті будівництва Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові проведено на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) зареєстрованого Інспекцією ДАБК у м.Львові 14.09.2019 за №ЛВ061172570814.

- відповідно до пункту 17 поданої гр. ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкті будівництва Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові наведено недостовірні дані оскільки на вищевказаному об`єкті будівництва гр. ОСОБА_1 незавершено виконання усіх будівельних робіт, які були передбачені проектною документацією, а саме: не завершено конструкцію сходів, влаштований лише каркас; незавершено влаштування внутрішніх перегородок; незавершено внутрішні оздоблювальні роботи стін та підлог, а також не встановлено сантехнічні прилади;

- об`єкт будівництва Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові не відповідає затвердженій проектній документації, замовником будівництва гр. ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з відхиленням від затвердженої проектної документації, а саме: змінено розташування сходів першого поверху, демонтовано внутрішню стіну в підвалі, влаштовано додаткові санвузли та віконні отвори на другому мансардному поверхах;

- експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові виконаний філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області 29.06.2017 за №14-1410-17, а технічні умови №790- ТУР-527-0419 від 04.04.2019 на реконструкцію системи газопостачання об`єкта приєднаного до ГРМ видані ПАТ Львівгаз , тобто на момент розробки проектної документації були відсутні технічні умови, які є складовою частиною вихідних даних.

05.11.2019 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

05.11.2019 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

18.11.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено постанову №0006-вих -4016/66 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою встановлено, що за результатами позапланової перевірки об`єкта будівництва: Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу у м. Львові , посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу у м. Львові виконаний філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області 29.06.2017 за №14-1410-17, а технічні умови №790-ТУР-527-0419 від 04.04.2019 на реконструкцію систем газопостачання-об`єкта приєднаного до ГРМ видані ПАТ Львівгаз , тобто на момент розробки проектної документації були відсутні технічні умови, які є складовою частиною вихідних даних, чим порушено п.п. 4.3 та Додаток Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво . 3 вищенаведеного вбачається, що Львівською філією Державного підприємства держаний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція було передано замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на зазначеному вище об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування.

Вказаною постановою визнано Львівську філію Державного підприємства державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 180630,00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою про накладення штрафу, звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору, суд керувався наступним.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності VI (далі по тексту - Закон № 3038-УІ) встановлені правові та організаційні основи містобудівноїдіяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (пункту 6 частини 1 етапі 7 Закону № 3038- VІ).

За приписами частини 4 статті 41 Закону № 3038-VІ - посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно- будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацу 2 пункт 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі по тексту - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

У відповідності до пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно- технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до п. 8 7 Порядку № 553 - Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до положень Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9). Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню (підпункт 1 пункту 11). Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю зобов`язані, зокрема: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (п.12).

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 - Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Приписами статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені права суб`єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що орган державного архітектурно-будівельного контролю має обов`язок повідомляти суб`єкта господарювання про здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 7 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у разі якщо норма закону чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Отже, враховуючи приписи статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та пункту 9 Порядку № 553, суд зазначає, що лише у випадку повідомлення суб`єкта господарювання про проведення перевірки є можливим забезпечення його участі під час проведення такої перевірки.

Судом з матеріалів справи встановлено, що інформації щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки в матеріалах справи не міститься. Також не міститься вказана інформація й в оскарженій постанові. Таким чином, вірними є покликання позивача на те, що перевірка проведена без належного повідомлення позивача про її проведення, без вручення направлення на її проведення та без участі уповноваженого представника позивача, чим позбавлено позивача права на реалізацію надання пояснень, зауважень чи заперечень до акта перевірки.

Окрім того, відповідно до абз 2 п. 17, п. 18, п. 19 Порядку № 244 - відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників. Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач не повідомив позивача про час та місце розгляду справи, хоча мав обов`язок зробити це за три доби до дня розгляду справи, а у разі відсутності інформування позивача за три доби до дня розгляду справи повинен був відкласти розгляд справи та іншу дату, з метою забезпечення права позивача на надання пояснень, зауважень та доказів уже безпосередньо під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів,' що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких зони стосуються.

Крім того, Європейський суд у справі "Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG" (1975, AC 591 at 638) вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі "Yvone van Duyn v. Home Office", принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (п. 128), та "Беєлер проти Італії" (п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (п. 74 рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії").

Щодо покликання відповідача на те, що позивач відмовився від підписання акта перевірки, то суд зазначає, що відповідно до абз 3 п. 21 Порядку № 553 - у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до абз 3 п. З Порядку № 244 - У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Водночас, суд вважає не обґрунтованими покликання відповідача на відмову позивачем від підписання документів, оскільки такий не був присутнім під час проведення перевірки та як вже зазначалось судом не був проінформованим про її проведення, не отримував рекомендованим листом з повідомленням про вручення ні акта перевірки ні протоколу перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки не вручив позивачу направлення на проведення перевірки та провів перевірку без присутності позивача, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення при проведенні перевірки.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанова № 0006-вих-4016/66 від 18.11.2019 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про накладення на штрафу прийнята всупереч встановленого чинним законодавством порядку, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Водночас, щодо покликання позивача на порушення відповідачем строків притягнення до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються спеціальними законодавчими актами, одним із яких є Закон України Про відповідальність за Правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Частиною 11 ст. 2 вказаного закону визначено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки дня його вчинення.

Судом встановлено, що правопорушення було виявлене під час здійснення позапланової перевірки, тобто у період з 29 жовтня по 5 листопада 2019 року, до адміністративної відповідальності позивача притягнуто 18.11.2019, таким чином вказані покликання суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Щодо покликання позивача на завищення суми накладеного штрафу та застосування для його розрахунку закону, що не був чинним на момент розроблення проектної документації, то суд зазначає, що жодним законодавчим актом не встановлено, що сума штрафних санкцій розраховується на основі прожиткового мінімуму, який був встановлений на час вчинення ймовірного правопорушення. Тому, суд дійшов висновку, що сума штрафу повинна відповідати розрахункам, які передбачені на момент притягнення до відповідальності.

Що стосується інших доводів сторін, наведених в тексті позовної заяви, письмових поясненнях та запереченнях, то такі не спростовують вищевказані висновки суду щодо протиправності оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову №0006-вих-4036/66 від 18.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові місцезнаходження:79034, м. Львів, вул. Угорська, 7а, ЄДРПОУ 40181003, за рахунок бюджетних асигнувань на користь Львівської філії Державного підприємства державного науково дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Дорошенка, 8, код ЄДРПОУ: 03329060 судовий збір в сумі 2709 (дві тисячі сімсот дев`ять) грн 45 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2020.